7.1. АКУПУНКТУРНА АНАЛЬГЕЗІЯ

Акупунктурна анальгезія* (голко* анальгезія, рефлекторна анальгезія) нале* жить до нелікарських дистанційних методів загальної анальгезії.

Суть цього методу полягає у впливі на організм людини спеціальними голками, введеними у певні біологічно активні точки (БАТ). Зниження больової чутливості внаслідок акупунктурної анальгезії коливається від значного (як унаслідок дії опіатів, місцевих анестетиків) до помірного — гіпоальгезії (як наслідок дії ненар-котичних анальгетиків).

Зниження больової чутливості у певній зоні тіла досягається стимулюванням комбінації корпоральних і вушних (аурикулярних) акупунктурних точок (кАТ, аАТ) механічним, електричним способами та ін. Один із можливих механізмів акупунктурної анальгезії — стимулювання опіат-них рецепторів, що зумовлює виділення ендогенних морфіноподібних речовин (ен-дорфініе, енкефалінів).

Застосування акупунктури має сприятливу супутню рефлекторну дію на організм: седативну, десенсибілізуючу, імуно-модулюючу, протизапальну; поліпшення кровопостачання, трофіки, регенерації тканин; стимулює функцію зовнішнього дихання, стабілізує показники гемодинамі-ки, нормалізує деякі функціональні розлади, зумовлені больовим синдромом, операційною травмою, наркозом.

•У США з 1997 р. методи акупунктури зрівняні у правах з методами традиційної класичної медицини.

Позитивні властивості: 1) відсутність негативних побічних реакцій, що спостерігаються при застосуванні наркотичних анальгетиків, місцевоанестезуючих засобів; 2) відсутність алергічних реакцій; 3) простота процедури; 4) збереження свідомості хворого і можливість контакту з ним під час операції.

Недоліки: 1) пригнічення больової чутливості з відносно великою варіабельністю ефекту; 2) неповне розслаблення м’язів; 3) відсутність єдиних методичних рекомендацій.

Показання; передопераційна підготовка: симптоматичне лікування, визначення Індивідуальної чутливості до акупунктурної анальгезії; оперативне втручання: як компонент загальної комбінованої анестезії у хворих з ускладненим алергічним анамнезом, в акушерстві — як один із методів, шо не впливають на плід; післяопераційний період; усунення гострого больового синдрому і пов’язаних з ним функціональних розладів, седативний ефект, мобілізація захисних сил організму, місцевий протизапальний вплив на рану.

Протипоказання (обмеження): загроза переривання вагітності, алкогольне сп’яніння, делірій, онкологічні захворювання, атеросклероз судин головного мозку з явищами деменції, негативне ставлення хворого до методу.

Ефективність акупунктурної анальгезії визначається такими чинниками: правильним поєднанням БАТ, зоною оперативного втручання і ступенем його складності, інтенсивністю болю, індивідуальними особливостями хворого.

128 /p>

Для обгрунтування доцільності застосування акупунктурної анальгезії потрібно визначати індивідуальну реакцію хворого на цей вид анестезії. Позитивно реагують на акупунктурну анальгезію близько двох третин хворих, тому індивідуальна чутливість до акупунктурної анальгезії є об’єктивним критерієм відбору. Для цього можна застосовувати два методи анальгеаиметрії: 1) метод естезіометрії, який полягає в безпосередній оцінці динаміки росту порога поверхневої больової чутливості в зоні майбутньої операції до і після ЗО хв після одноразового пробного сеансу голковколювання (метод є доцільним за зростання порога поверхневої больової чутливості ие менше ніж у 2—3 рази);

2) метод електроподразнення (за допомогою хроноксиметра ICL-1).

Принципом добору БАТ для акупунктурної анальгезії є обов’язкове стимулювання мікрозои вушної раковини відповідно до ділянки хірургічного втручання, зазвичай гомолатеральних.

Акупунктурна анальгезія під час операцій як моиоанальгезія не забезпечує достатнього знеболювання, тому найчастіше П застосовують як компонент загальної комбінованої анестезії. Методом вибору впливу на БАТ є електростимулюваїшя.

Методика. Премедикацію проводять звичайним способом. За 20 — 30 хв до початку операції в БАТ уводять голки. Після отримання специфічних відчуттів голки з’єднують з приладом і плавно підвищують напругу. Акупунктурні голки стимулюють від апарата з перемінною напругою від 0,5 до 9 В (оптимально — 6 В), тривалістю імпульсу 0,4 мс. Стимулювання провадять до закінчення хірургічного втручання. Після введення тіопеитал-натрію або сибазону, потім сукцииілхоліпу хлориду здійснюють інтубацію трахеї. Деполяризуючі міорелак-санти використовують за потреби.

Загальна комбінована анестезія із застосуванням електроакупушстурної анальгезії дає змогу: 1) відмовитись від використання діазоту оксиду або зменшити його концентрацію до 50 %; значно зменшити дозу або уникнути введення фента-иілу чи іншого наркотичного анальгети

ка; 2) стабілізувати вегетативні функції, зменшуючи ступінь операційного ризику;

3) забезпечити сприятливий перебіг післяопераційного иеріоду зі збереженням достатнього рівня знеболювання протягом кількох годин після операції.

Акупунктурна анальгезія у післяопераційний період. Оптимальиий строк її проведення залежить від обсягу, складності хірургічного втручання і способу анестезіологічного забезпечення. Після великих порожнинних та кістковопластичних оперативних втручань під наркозом її починають через 6—18 год (через залишкову дію лікарських засобів, що перешкоджають реалізації фізіологічних механізмів рефлекторного знеболювання); після операцій, виконаних під регіонаріюю анестезією, — у разі виникнення болю.

У випадках подовженої акупунктурної анальгезії вводять аурикулярні мікро-голки, які фіксують клаптиками липкого пластиру до вушної раковини на термін від 1 до 10 діб. Здійснюючи періодичне аутостимулювання натисканням кінчиком пальця на мікроголки через однакові інтервали (2, 4, 6 год), хворий тривалий час підтримує фон анальгезії. Для потенціювання аурикулярної акупунктурної анальгезії дію на аАТ комбінують з дією на мінімальну кількість кАТ. У дітей віком 10—12 років подовженої анальгезії досягають аутостимулюваїшям за допомогою невеликих металевих кульок, фіксованих на кАТ після голковколювання.

Акупунктурна анальгезія в цілому забезпечує спокійний перебіг післяопераційного періоду, зменшення доз анальгетиків, зменшення тривалості перебування хворих у палатах інтенсивної терапії.

Метод акупунктурної анальгезії не має значного поширення через трудомісткість і часто недостатню ефективність.

Анестезіологія та інтенсивна терапія. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О.