14.3. АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ХВОРИХ ІЗ ПАТОЛОГІЄЮ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ

Під час передопераційного огляду хворих із патологією сечової системи передусім з’ясовують наявність ниркових ко лік у минулому, неренесеїшя операцій на нирках, сечоводі, сечовому міхурі, наявність гравм поперекової ділянки живота, промежини.

Скарги. Уточнюють характер болю у поперековій ділянці (постійний тупий чи гострий нанадоподібний), іррадіацію його (у пахвиїшу ділянку, за ходом сім’яного канатика), звертають увагу на підвищення температури тіла, озноби, дизуричні явища (часте сечовипускання, болісність, утруднення його), інтоксикацію (стомлюваність, слабість, брак апетиту, нудота).

Огляд. Проводять пальпацію нирок крізь черевну стінку (для виявлення пе-фроптозу, пухлини, кісти нирки, ІЮЛІКІСТО-зу), визначають симптом Пастернацького, через пряму кишку проводять пальпацію передміхурової залози.

Додаткові дослідження: оглядова і екскреторна урографія, цистогра-фія, ниркова ангіографія, УЗД, коми клерка томографія, сканування нирок, визначення концентрації креатині і іу і сечовини у плазмі крові, ефективності ниркового плазмотоку, швидкості кл у бочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції води, електролітів (К+, Na+), індексу осмотичного концентрування, добової екскреції сечовини, креатині ну, електролітів.

Між концентрацією креатиніну у плазмі крові і швидкістю клубочкової фільтрації існує тісний звязок. Рівень креатиніну у плазмі крові перевищує верхню межу норми при швидкості клубочкової фільтрації менше 50 мл/хв. Канальцева реабсорбція води нижче 98 % та індекс осмотичного концентрування, який наближається до 2, свідчать про ураження канальцевої системи нирок найчастіше внас

лідок пієлонефриту. У разі виникнення недостатності нирок знижується добова екскреція креатиніну, сечовини, зростає їх концентрація у плазмі крові, швидкість клубочкової фільтрації 40 мл/хв і менше.

14.3.1. АНЕСТЕЗІЯ У ХВОРИХ ІЗ ГОСТРОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ НИРОК

Підготовка до операції хворих із ГНН полягає в симптоматичній корекції, припиненні введення сольових розчинів і поповненії] дефіциту білка. Ступінь багатьох порушень, викликаних недостатністю нирок, зменшує гемодіаліз, проведений за 24 год до операції.

У разі термінової операції для зменшення негативного впливу гінеркаліємії на діяльність серця призначають кальцію хлорид, натрію гідрогєнкарбопат, глюкозу з інсуліном. Ризик термінової операції підвищується у випадках гі пер гідратації, високого рівня калію та натрію в крові, набряків, артеріальної гіпертензії, гіпер-магиіємії.

Премедикацію проводять зменшеними дозами апальгетиків, атропіну сульфату і сибазону, У разі оглушення протипоказані седативні і снодійні засоби, застосовуюсь протмгістамішп засоби, що не мають невроплегічного ефекту.

У хворих із ГНН як основний метод загальної анестезії застосовують єндотра-хеальний наркоз. Як головний засіб для наркозу використовують діазогу оксид у поєднанні з препаратами для НЛА, натрію оксибутиратом, кетаміну гідрохло-ридом.

Ііггубанія у хворих із тяжкими формами недостатності нирок може ускладнитися кровотечею, оскільки слизова оболонка дихальних шляхів у таких хворих досить чутлива, а зниження адгезивної здатності тромбоцитів при гострій недостатності нирок супроводжується порушенням згортання крові.

Добираючи міорелаксапти, слід пам’ятати, що неденоляризуючі мюрелаксаш и головним чином виводяться нирками і при ГНН може збільшуватись термін їх дії. Це не стосується тракріуму, біотрансфор-

304

мація якого відбувається переважно в печінці. Дія деполяризуючих міорелак-сантів подовжується у разі недостатності печінки і нирок. Щоб запобігти респіраторному ацидозу і зменшити гіперкаліє-мію, ШВЛ проводять у режимі помірної гіпервеитиляції.

У випадках артеріальної гіпертензії проводять епідуральиу анестезію або наркоз діазоту оксидом Із НЛА. До складу премедикації вводять гіпотензивні засоби, збільшують дози седативних засобів, AT знижують не більше ніж на 30—40 % початкового рівня, оскільки значне зниження може призвести до погіршення функції нирок.

Виведення з наркозу може бути сповільненим, особливо після операцій тривалістю понад 1 год. Доцільним є проведення подовженої ШВЛ до повного відновлення адекватного спонтанного дихання, після чого слід проводити декурари-зацію (див. с. 71) для повного усунення нервово-м’язової блокади.

Якщо дозволяють умови оперативного втручання, методом вибору анестезії у хворих із гострою недостатністю нирок може бути місцеве і регіонарие знеболювання.

Анестезіологія та інтенсивна терапія. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О.