Л. П. ЧЕПКИИ

Л. В. НОВИЦЬКА-УСЕНКО

Р. О. ТКАЧЕНКО

ВНА

ІШІЛ

I

Допущено Міністерством охорони здоров’я України як підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації

КИЇВ

«ВИЩА ШКОЛА» 2003

р.а.^.ІаЬ

с5с*г

УДК 616-071.8(075.8) ББК 54.5я73 4-44

Рецензенти: завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П; Л. Шупика проф. /. Я. Шлапок; завідувач курсу анестезіології та реаніматології Донецького медичного університету ім. Максима Горького проф. Є. П. Kt/panoe

Редактор Я. О, Мироненко

Чепкий Л. П. та ік.

4-44 Анестезіологія та Інтенсивна терапія: Підручник / Л. П. Ченкий, Л. В. Новицька-Усенко, Р. О. Ткаченко. — К.: Вища шк., 2003. — 399 с.: іл.

ISBN 966-642-152-6

Підручник складається із двох частин. Першу частину присвячено загальним питанням анестезіології та інтенсивної терапії, зокрема реаніматології. У другій висвітлено особливості проведення анестезії та інтенсивної терапії при ураженні різних органів І систем, зокрема у дітей, хворих похилого віку, в акушерській, стоматологічній практиці тощо; питання невідкладної допомоги при інфекційних хворобах, техногенних і природних катастрофах. Матеріал подано на рівні сучасних досягнень світової науки, із застосуванням найновішої міжнародної термінології в галузі анестезіології та суміжних наук.

Для студентів вищих медичних навчальних закладів. Може бути корисним для інтернів, а також для практичних лікарів.

ISBN 966-642-152-6

УДК 616-471.8(075.8) ББК 54.5я73

1 Л. П. Чепкий, Л. В. Новнцька-Усенко, Р. О. Ткаченко, 2003

Передмова 7

Від авторів 8

Впуп 10

Історичний нарис розвитку анестезіології, реаніматології та інтенсивної терапії 10

Організація анестезіологічної служби в Україні 17 Основні поняття загальної анестезіології та інтенсивно! терапії 21

Частина І. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ КЛІНІЧНОЇ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ ТА ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ 23

Розділ 1. Фізіологія болю 24

1.1. Периферичні та центральні шляхи

проведення больових Імпульсів 24

1.2. Вплив болю на основні системи організму 26

Розділ 2. Блокада больової імпульсації. Загальна анестезія (наркоз) 29

2.1. Блокада больової імпульсації 29

2.2. Загальна анестезія (наркоз) 29

2.2.1. Теорії наркозу 31

2.2.2. Стадії та рівні наркозу 32

Розділ 3. Наркозно-дихальна апаратура та анестезіологічний інструментарій 37

3.1. Будова наркозно-дихального апарата 37

3.2. Апарати для Інгаляційного наркозу 43

3.3. Анестезіологічний інструментарій 46

3.4. Стерилізація наркозно-дихальної

апаратури та інструментарію 49

3.5. Професійні шкідливості у роботі

анестезіологів і методи запобігання забрудненню повітря в операційній 51

3.6. Запобігання вибухові в операційній 54

3.7. Перевірка апаратури перед наркозом 55

Розділ 4. Основні стали анестезіологічного забезпечення оперативного втручання 56

4.1. Передопераційний огляд і підготовка

хворого до операції та загальної анестезії 56

4.2. Визначення операційного ризику 57

4.3. Премедикація 59

4.3.1. Лікарські засоби, які використовують

для лремедикації 59

4.3.2. Методика премедикації 62

4.4. Методика проведення загальної анестезії 63

4.4.1. Підготовка робочого місця

анестезіолога 63

4.4.2. Положення хворого

на операційному столі 64

4.4.3. Введення у наркоз 65

4.4.4. Підтримання наркозу 65

4.4.5. Закінчення наркозу 66

4.5. Додаткові заходи

анестезіологічного забезпечення 67

4.5.1. Штучна вентиляція легень 67

4.5.2. Розслаблення м’язів 67

4.5.3. Штучна артеріальна гіпотензія 72

4.5.4. Штучна гіпотермія 74

Розділ 5. Види загальної анестезії 76

5.1. Інгаляційний наркоз 76

5.1.1. Наркозефіром 77

5.1.2. Наркоз діазоту оксидом 79

5.1.3. Наркоз фторотаном 81

5.1.4. Наркоз енфлураном 84

5.1.5. Наркоз ізофлураном 85

5.1.6. Наркоз десфлураном 86

5.1.7. Наркоз севофлураном 86

5.1.8. Наркоз метоксифлураном 86

5.1.9. Наркоз трнхлоретиленом 87

5.1.10. Наркоз циклопропаном 88

5.1.11. Методи проведення інгаляційного

наркозу 89

5.1.11.1. Масковий наркоз 89

5.1.11.2. Наркоз із використанням

ларингеальної маски 91

5.1.11.3. Ендотрахеальний наркоз 92

5.2. Неінгаляційний наркоз 99

5.2.1. Наркоз похідними барбітурової кислоти 100

5.2.2. Наркоз кетаміну гідрохлоридом 103

5.2.3. Наркоз пропофолом 105

5.2.4. Наркоз натрію оксибутиратом 107

5.2.5. Наркоз предіоном 108

5.2.6. Наркоз лропанідидом 108

5.2.7. Наркоз альтезином 110

4 Зміст

5.2.8. Наркоз стомідатом 110

5.3. Комбінована загальна анестезія 111

5.3.1. Невролептанальгезія 112

5.3.2. Атаральгезія 113

5.3.3. Центральна анальгезія 114

Розділ 8. Місцева анестезія 116

6.1. Місцевоанестезуючі засоби 116

6.2. Підготовка до проведення

місцевої анестезії 118

6.3. Види місцевої анестезії 118

6.3.1. Термінальна (поверхнева) анестезія 118

6.3.2. Інфільтраційна анестезія 119

6.3.3. Внутрішньокісткова анестезія 119

6:3.4. Провідникова анестезія 120

6.3.5. Регіонарна анестезія 122

6.4. Ускладнення місцевої анестезії 125

Розділ 7. Особливі види анестезії 127

7.1. Акупунктурна анальгезія 127

7.2. Елсктромеднкаментозна анестезія 128

Розділ в. Ускладнення в анестезіологічній практиці 13О

8.1. Порушення дихання та газообміну 130

8.2. Ускладнення з боку серцево-судинної

системи 133

8.3. Ускладнення з боку нервової системи 134

8.4. Порушення терморегуляції 134

8.5. Ускладнення, пов’язані з положенням

хворого під час операції 135

Розділ 9. Загальна реаніматологія та інтенсивна терапія 137

9.1. Серцево-легенева церебральна

реанімація 137

9.1.1. Перший, негайний, етап

серцево-легеневої церебральної реанімації 139

9.1.2. Другий, спеціалізований, етап

серцево-легеневої церебральної реанімації 145

9.1.3. Організація надання реанімаційно!

допомоги населенню і 51

9.1.4. Ускладнення, пов’язані із СЛЦР 153

9:1.5. Третій етап серцево-легеневої церебральної реанімації 154

9.2. Діагностика і корекція порушень водно-електролітного обміну 157

9.2.1. Водно-слсктролітний обмін

і його регуляція 157

9.2.2. Розлад водно-електролітного обміну

і його корекція 160

9.3. Кислотно-оснівний стан.

його порушення і корекція 170

9.3.1. Буферні системи регуляції КОС 170

9.3.2. Фізіологічні системи регуляції КОС 172

9.3.3. Лабораторні показники КОС

і методи їх дослідження 173

9.3.4. Порушення КОС та їх корекція 174

9.3.5. Взаємозв’язок між КОС

та електролітним обміном 177

9.4. Гемостаз і гострі коагулопатії 178

9.4.1. Загальні механізми гемостазу 178

9.4.2. Розлади системи гемостазу

та їх корекція 179

9.5. Інфузійна терапія 184

9.5.1. Методика проведення інфузійиої

терапії 184

9.5.2. Інфузійні середовища 188

9.6. Ентсральне зондово і парентеральне

харчування 191

9.6.1. Ентеральне зондове харчування 192

9.6.2. Парентеральне харчування 193

Частина II. ОКРЕМІ ПИТАННЯ КЛІНІЧНОЇ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ ТА ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ

Розділ 10. Анестезіологічне забезпечення

та інтенсивна терапія при патології серцево-судинної системи 198

10.1. Фізіологія серцево-судинної системи 198

10.2. Інструментальні методи дослідження

гемодинаміки у клініці інтенсивної терапії 199

10.3. Анестезіологічне забезпечення при захворюваннях

серцево-судинної системи 201

10.4. Інтенсивна терапія при захворюваннях

серцево-судинної системи 208

10.4.1. Гостра недостатність серця 208

10.4.2. Гостра судинна недостатність 209

10.4.3. Гостра недостатність кровообігу.

Шок 209

Розділ 11. Травматичні ушкодження 230

і і. 1. Множинна травма 230

11.1.1. Жирова емболія 23 і

11.2. Синдром тривалого роздавлювання 232

11.3. Елсктротравма 234

Розділ 12. Анестезіологічне

забезпечення та інтенсивна терапія

при патології системи дихання 236

12.1. Фізіологія і патофізіологія дихання 236

12.1.1. Гіпоксія 239

12.1.2. Гілеркапнія 240

12.2. Гостра недостатність дихання 240

12.2.1. Головні принципи інтенсивної терапії

хворих Із гострою недостатністю дихання 242

12.3. Анестезіологічне забезпечення

у хворих із патологією дихальної системи 2S І

12.3.1. Анестезія при операціях на органах

бронхолегенспої системи 253

12.4. Інтенсивна терапія у випадках

гострої недостатності дихання 255

12.4.1. Післяопераційний період 255

12.4.2. Аспіраційний синдром 257

12.4.3. Респіраторний дистрес-синдром

дорослих 258

12.4.4. Астматичний стан 261

12.4.5. Утеплення 264

Зміст

5

12.4.6. Набряк легень 268

12.4.7. Трокбоемболія легеневої артерії 270

Розділ 13. Анестезіологічне забезпечення та інтенсивна терапія хворих із патологією центральної нервової системи 276

13.1. Фізіологія центральної нервової системи 276

13.2. Кома 277

13.3. Набряк мозку 280

13.4. Анестезіологічне забезпечення

у нейрохірургії 284

13.4.1. Особливості анестезії при різних нейрохірургічних діагностичних маніпуляціях

та операціях 288

13.4.2. Анестезіологічне забезпечення та інтенсивна терапія у хворих

Із черепно-мозковою травмою 289

13.5. Інтенсивна терапія при гострих

порушеннях мозкового кровообігу 293

Розділ 14. Анестезіологічне

забезпечення та інтенсивна терапія

при патології сечової системи 298

14.1. Фізіологія нирок 298

14.2. Гостра недостатність нирок 300

14.3. Анестезіологічне забезпечення у хворих

із патологією сечової системи 303

14.3.1. Анестезія у хворих із гострою

недостатністю нирок 303

14.3.2. Анестезія у хворих із нефрогенною

гіпертензією 304

14.4. Інтенсивна терапія при гострій

недостатності нирок 304

14.4.1. Інтенсивна терапія у хворих із гострою недостатністю нирок при гемолітичних станах 307

Розділ 15. Анестезіологічне забезпечення та інтенсивна терапія при патології органів

травлення 309

15.1. Планові операції на органах черевної

порожнини 309

15.2. Екстрені операції на органах черевної

порожнини 312

15.2.1. Непрохідність кишок, перитоніт 313

15.2.2. Гострий панкреатит 316

15.2.3. Анестезіологічне забезпечення та інтенсивна терапія

при захворюваннях печінки 318

Розділ 16. Анестезіологічне забезпечення та інтенсивна терапія при захворюваннях ендокринної системи 326

16.1. Цукровий діабет 326

16.2. Захворювання щитоподібної залози 329

16.3. Захворювання надниркових залоз 330

Розділ 17. Анестезіологічне забезпечення та інтенсивна терапія у дітей 332

17.1. Особливості фізіології дитячого віку з погляду ансстезіолога 332

17.2. Особливості анестезіологічного забезпечення оперативних втручань у дітей 335

17.3. Інтенсивна терапія і реанімація

новонароджених 337

17.4. Інтенсивна терапія у випадках

токсикозу з ексикозом 340

17.5. Інтенсивна терапія при спазмофілії 342

Розділ 18. Особливості проведення анестезії у хворих похилого віку 344

Розділ 19. Анестезія та інтенсивна терапія при пологах і акушерських операціях 347

19.1. Адаптаційні аміни під час вагітності

з погляду анестезіолога 347

19.2. Особливості анестезіологічного

забезпечення в акушерстві 348

19.2.1. Знеболювання пологів 348

19.2.2. Анестезіологічне забезпечення при

операції кесарева розтину 352

19.2.3. Анестезія при малих акушерських

операціях 353

19.2.4. Інтенсивна терапія вагітних із гестозом 354

Розділ 29. Анестезіологічне забезпечення в амбулаторній практиці 356

20.1. Анестезіологічне забезпечення

у стоматологічній практиці 358

Розділ 21. Інтенсивна терапія

при гострих екзогенних і токсикаціях 360

21.1. Гостре отруєння барбітуратами 365

21.2. Отруєння етанолом 366

21.3. Отруєння метанолом 368

21.4. Отруєння речовинами припікальної дії 368

21.5. Отруєння вуглецю оксидом 371

21.6. Отруєння дихлоретаном 372

21.7. Отруєння вуглецю тетрахлоридом 373

21.8. Отруєння фосфорорганічними

сполуками 374

21.9. Отруєння грибами 375

Розділ 22. Інтенсивна терапія при

інфекційних хворобах 377

22.1. Ботулізм 377

22.2. Правець 378

22.3. Холера 380

22.4. Гострий обструктивний ларингіт (круп) 381

Додатки 383

Додаток 1. Шкала АРАСНЕ-ІІ 383

Додаток 2: Антидоте, рекомендовані Міжнародною програмою з хімічної безпеки (1993) 384

Додаток 3. Біохімічні показники крові 385

Додаток 4. Ферменте сироватки крові 386

Додаток У Показники цереброспінальної рідини 386

Предметний покажчик 387

АС — астматичний стан AT — артеріальний тиск АДГ — антидіуретичний гормон (вазопресин) АЧТЧ — активований частковий тромбопластнно-вий час

БАТ — біологічно активна точка БО — буферні основи

BAIT — відділення анестезіології та інтенсивно! терапії

ВІЛ — вірус імунодефіциту людини ВЧВЛ — високочастотна вентиляція легень ВЧТ — внутрішньочерепний тиск ГБО — гіпербарична оксигенація ГЕ Б — гематоенцефалічний бар’єр ГНД — гостра недостатність дихання ГНИ — гостра недостатність нирок ГНПН — гостра нирково-печінкова недостатність ГНС — гостра недостатність серця ГТІМК — гостре порушення мозкового кровообігу ДВЗ — дисеміноване внутрішньосудинне згортання (крові)

ДО — дихальний об’єм ДП — допоміжний потік ЖЄЛ — життєва ємність легень ЗПОС — загальний периферичний опір судин ЗБО — зміна (вмісту) буферних основ ЕДА — епідуральна анестезія ІХС — ішемічна хвороба серця КМВ (CMV) — керована механічна вентиляція КОС — кислотно-осибвний стан МАК — мінімальна альвеолярна концентрація МКХ-10 — Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду НМ — набряк мозку ОЦК — об’єм циркулюючої крові ППВ (IMV) — переміжна примусова вентиляція ППТДШ (СРАР) — постійний позитивний тиск у дихальних шляхах

ПТКВ (PEEP) — позитивний тиск у кінці видиху РДСД — респіраторний дистрес-синдром дорослих

СБ — стандартний бікарбонат СГ — стандартний гідрогенкарбонат СГЛУ — синдром гострого легеневого ураження СІ — Міжнародна система одиниць фізичних величин

СЛЦР — серцево-легенева церебральна реанімація СНІД — синдром набутого імунодефіциту СППВ (SIMV) — синхронізована переміжна примусова вентиляція (легень)

СОС — систолічний об’єм серця (ударний об’єм серця)

СТЗ — синдром тривалого роздавлювання ТЕЛА — тромбоемболія легенево! артерії УЗД — ультразвукове дослідження ФОС — фосфорорганічні сполуки ФЗЄЛ — функціональна залишкова ємність легень

ХАВ — хвилинна альвеолярна вентиляція ХОД — хвилинний об’єм дихання ХОС — хвилинний об’єм серця (серцевий викид) цАМФ — циклічний аденозинмоиофосфат ЦВТ — центральний венозний тиск ЦНС — центральна нервова система ЦПТ — церебральний перфузійний тиск ЧСС — частота скорочень серця ШВЛ — штучна вентиляція легень ШМД — швидка медична допомога ЮГА — юкстагломерулярниЙ апарат BiF (Binary Flow) — допоміжний потік газу (потік підтримки)

CMV (Controlled mechanical ventilation) — керована штучна вентиляція легень СРАР (continuous positive airway pressurae) — ШВЛ а допоміжним потоком газу з постійним позитивним тиском

IMV (intermittent mandatory ventilation) — переміжна примусова вентиляція легень рД — напруга кисню в артеріальній крові р,С02 — напруга вуглекислого газу в артеріальній крові

PAF (plate led activity factor) — фактор активації тромбоцитів

PEEP (positive end expiratory pressurae) — позитивний тиск у кінці видиху S.Oj — насиченість артеріальної крові киснем SIMV (synchronized intermittent mandatory ventilation) — синхронізована переміжна примусова вентиляція (легень)

SpO, — насиченість периферичної крові киснем TNF (tumor necrosis factor) — фактор некрозу пухлини

Анестезіологія та інтенсивна терапія. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О.