Термін “атипова пневмонія” використовують для позначення ураження легень, зумовлених не звичайними збудниками пневмонії (S. pneumoniae, Н. influenzae та ін.), а атиповими мікроорганізмами: мікоплазмами, легіонелами, хламідофілами, туляремійним мікробом, коксієлами, вірусами грипу, парагрипу, рсспіраторно-синцитіальним вірусом, аденовірусами, вірусом кору, збудником ТГРС. У 1938 р. американський вірусолог X. Рейманн увів у широкий медичний вжиток термін “атипова пневмонія” після спостереження 7 випадків респіраторного мікоттлазмозу в Філадельфії. У поняття “атипова пневмонія” вкладають ше й сенс того, що епідеміологічні чинники передачі й клінічні прояви ураження легень, спричиненого атиповими збудниками, відрізняються від зумовлених типовими збудниками пневмоній. Усі мікроорганізми групи атипової пневмонії є внутрішньоклітинними агентами, їх не можна виявити при дослідженні мазка мокротиння і при стандартному бактеріологічному посіві мокротиння або крові (фарбування за Грамом і культивування на стандартних поживних середовищах). Для їх діагностики потрібні більш складні й високовартїсні методи дослідження. Особливість атипових пневмоній полягає в переважанні симптомів загальної інтоксикації, які відсувають на другий план легеневі прояви; звертає на себе увагу відсутність інфільтративних змін на рентгенограмі легень у перші дні хвороби

АТИПОВІ ПНЕВМОНІЇ

(так званий інтерстиційний тип ураження). Перебіг таких пневмоній непередба-чуваний — від малосимптомного до вкрай тяжкого, з розвитком небезпечних для життя ускладнень. Труднощі діагностики і різноманітність клінічної картини часто зумовлюють пізню госпіталізацію хворих, пізнє встановлення діагнозу і помилки у виборі терапії. У цьому розділі будуть висвітлені особливості атипових пневмоній, спричинених мікоплазмами, легіонелами, хламідофілами, збудником ТГРС.

Інфекційні хвороби: підручник / За ред. О.А. Голубовської