4.2. ВИЗНАЧЕННЯ ОПЕРАЦІЙНОГО РИЗИКУ

Тактику анестезіолога до операції, під час операції та після неї визначають результати передопераційного дослідження хворого. Крім того, для анестезіологічного забезпечення хірургічного втручання потрібно отримати об’єктивне уявлення про ступінь операційного ризику.

58

Ризик загальної анестезії та операції

зумовлюється багатьма чинниками: фізичним станом, віком хворого, видом хірургічного втручання, досвідом і кваліфікацією анестезіолога й хірурга, наявністю умов для проведення анестезії та операції.

Існує чимало класифікацій ступеня ризику загальної анестезії та операції. Найчастіше використовують класифікацію ступеня ризику загальної анестезії Американської асоціації анестезіологів (ASA), яка враховує фізичний стан хворого (табл. 3).

При екстреиих хірургічних втручаннях до відповідного класу додається індекс «Е» (англ, emergency — негайно).

Істотним недоліком наведеної класифікації є те, що вона враховує ризик польки загальної анестезії, не надаючи значення об’єму і характеру оперативного втручання.

Останнім часом набула поширення нова класифікація Московського наукового товариства анестезіологів і реаніматологів, відповідно до якої передбачається кількісна (в балах) оцінка ризику загальної анестезії, а також операції з урахуванням як стану хворого, так і характеру анестезії, обсягу й характеру оперативного втручання.

Таблиця 3. Класифікація ступенів ризику загальної анестезії (за ASA)

Ступінь

ризику

(клас)

Стан хворого

Прогнозована легальність, %

І

Практично здоровий

0,06-0,08

II

Незначна системна патологія без пору-

шення функцій

0

їО

м*

1

о

«ь

III

Системна патологія

з порушенням функцій

1,8-4,3

IV

Тяжка патологія, яка загрожує життю, декомпенсація функцій

7,8-23

V

Тяжка патологія, яка без оперативного втручання може спричинити смерть

9,4-51

протягом 24 год

VI

Смерть мозку. Донорство органів для

100

трансплантації

Класифікація

операційно-анестезіологічного ризику

I. Оцінка загального стану хворого

Задовільний (0,5 бала) — локалізована хірургічна патологія без системних порушень і супутніх захворювань.

Середньої тяжкості (І бал) — легкі або помірні системні порушення, пов’язані або не пов’язані з основним хірургічним захворюванням.

Тяжкий (2 бали) — виражені системні порушення, зумовлені або не зумовлені хірургічними захворюваннями.

Надто тяжкий (4 бали) — надто тяжкі системні порушення, пов’язані або не пов’язані з основним хірургічним захворюванням; є небезпечними для життя хворого без операції і під час операції.

Термінальний (6 балів) — стан з виразними явищами декомпенсації життєво важливих органів і систем; можна очікувати смерть під час операції або в найближчий час без її проведення.

II. Оцінка об’єму і характеру операції

Малі порожнинні або невеликі операції

на поверхні тіла (0,5 бала).

більш складні й тривалі операції на поверхні тіла, хребті, нервовій системі, операції на внутрішніх органах (1 бал).

Великі або довготривалі операції в різних галузях (нейрохірургії, урології, травматології, онкології тощо) (1,5 бала).

Складні й довготривалі операції на серці, магістральних судинах (без штучного кровообігу), а також розширені й реконструктивні операції в хірургії різних галузей (2 бали).

Складні операції на серці та магістральних судинах Із штучним кровообігом, трансплантація внутрішніх органів (2,5 бала).

III. Оцінка характеру анестезії

Різні методи місцевої потенційованої

анестезії (0,5 бала).

Регіонарна, епідуральги, спинномозкова, внутрішньовенна, Інгаляційна анестезія зі збереженням самостійного дихання або з короткочасною допоміжною вентиляцією легень через маску наркозного апарата (1 бал).

Звичайні стандартні варіанти комбінованого еидотрахеального наркозу з вико-

Основні етапи анестезіологічного забезпечення оперативного втручання 59

ристаниям інгаляційних, неінгаляційних або немедикаментозних засобів анестезії (1,5 бала).

Комбінований елдотрахеальиий наркоз із використанням засобів для інгаляційного, неінгаляційного наркозу та їх комбінацій з методами регіонарної анестезії та коригуючої терапії (штучна гіпотермія, інфузійію-трансфузійна терапія, керована гіпотензія, допоміжний кровообіг, електрокардіостимуляція тощо) (2 бали).

Комбінований ендотрахеальний наркоз із використанням засобів для інгаляційного, неінгаляційного наркозу в умовах штучного кровообігу, ГБО тощо при комплексному використанні спеціальних методів загальної анестезії, інтенсивної терапії та реанімації (2,5 бала).

IV. Ступені ризику

І ступінь (незначний) — 1,5 бала; II ступінь (помірний) — 2—3 бали; ІІІступінь (значний) — 3,5—5 балів; IVступінь (високий) — 5,5—8 балів; V ступінь (надто високий) — 8,5—11 балів. У випадках екстреної загальної анестезії допускається підвищення ризику на 1 бал.

Ця класифікація дає змогу визначати конкретну кількісну оцінку ризику в балах, що створює необхідні умови для комп’ютерного аналізу анестезіологічної документації за критерієм ризику та уніфікації кваліфікаційної оцінки лікаря-ане-стезіолога.

Проаналізувавши дані анамнезу та об’єктивного дослідження, анестезіолог зобов’язаний записати свій висновок до історії хвороби, зазначивши ступінь ризику операції та загальної анестезії, передбачуваний вид загальної анестезії, й за потреби призначити додаткові дослідження і відповідну передопераційну підготовку. Обсяг і характер передопераційної підготовки значною мірою визначаються тяжкістю основного І супутніх захворювань.

При планових оперативних втручаннях обов’язковими є такі заходи: бесіда анестезіолога з хворим про майбутню операцію та загальну анестезію; обмеження вживання їжі перед операцією (не менше

ніж за 5 — 6 год); очисна клізма увечері напередодні операції І вранці; спорожнювання сечового міхура: зняття знімних зубних протезів; премедикація.

При екстрених хірургічних втручаннях спорожнюють шлунок за допомогою зонда (якщо після їди минуло менше 6 год).

Анестезіологія та інтенсивна терапія. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О.