Вплив несприятливих факторів навколишнього середовища і шкідливих звичок на плід

На розвиток плода істотний вплив справляють екзогенні фактори: фізичні (радіаційні та механічні), хімічні (лікарські речовини, алкоголь, нікотин, наркотики, хімічні речовини, що застосовуються в побуті та на виробництві), гіпоксія, неповноцінне харчування вагітної.

Ефект радіаційного впливу залежить, по-перше, від того, у якому періоді вагітності він відбувся; по-друге, від дози, виду і потужності радіаційного випромінювання; по-третє, від індивідуальної чутливості організму. Найбільш уразливий зародок у передімплантаційному періоді. Під час активного органогенезу іонізуюча радіація може призвести до розвитку вад у плода і формування так званої радіаційної ембріопатії. Механізм дії іонізуючого випромінювання пов’язаний із його прямою дією на плід, а також із порушенням обміну речовин, ферментативних процесів, зміною проникності клітинних мембран, що

відбуваються в організмі жінки. Тератогенний ефект залежить і від дози, виду та потужності іонізуючого випромінювання. Вади розвитку звичайно спричинюються великими дозами радіації. Сумарна доза фракційного опромінення менш небезпечна, ніж аналогічна доза гострого опромінення.

Найбільш чутлива до променевого ушкодження центральна нервова система, особливо нейробласти. Для радіаційної ембріопатії характерна симетрична ЗВУР з формуванням мікроцефалії або гідроцефалії, вад очей (катаракта, колобома), а надалі — різного ступеня виразності дефектами психомоторного розвитку. Індикатором можливої радіаційної ембріопатії є підвищена частота комплексу цитогенетичних аномалій у клітинах периферичної крові.

Наслідком аварії на Чорнобильській АЕС є радіаційне забруднення великих територій України. Особливістю формування дози опромінення населення, що мешкає на забруднених територіях, є довгострокова дія радіонуклідів, проникнення їх в організм з їжею. Результати проведених досліджень засвідчують, що загальний рівень хромосомних аберацій у дітей із зон радіаційного контролю втричі вищий, ніж у дітей, народжених у тому ж 1992 р. у «чистих» регіонах (відносно екологічно чистих). Серед нащадків жінок, евакуйованих із 30-кілометрової зони, і жінок-ліквідаторів наслідків аварії домінує жіноча стать, що свідчить про інтенсивний внутрішньоматковий добір. Наявність у вагітних жінок із контрольованих зон дисфункціональних змін у системі гіпофіз — щитовидна залоза може бути однією з причин збільшення кількості ускладнень вагітності та пологів: хронічну гіпоксію плода визначено в 45,8 % жінок, передчасні пологи — у 9,8 %. Показники перинатально!" смертності також вищі, ніж у контрольній групі. У новонароджених дітей від матерів, що перебували під час вагітності в умовах клінічного синдрому дизадаптацїї, спостерігалися такі порушення: дихальні розлади, набряково-геморагічний синдром, порушення мозкового кровообігу, терморегуляції, патологічні серцево-судинні реакції, пригнічення фізіологічних рефлексів, зміни м’язового тонусу. У 2,8 разу порівняно з 1985 р. зросла кількість асфіксій, значно частіше почала виявлятися ЗВУР плода. Підвищилася перинатальна захворюваність.

Промисловий синдром плода пов’язаний з екологічним неблагополучиям, забрудненням навколишнього середовища, повітря, питної води, накопиченням у продуктах харчування пес

тицидів і нітратів. Забруднення навколишнього середовища — гігієнічна проблема глобального масштабу. Порівняно з рештою населення, особи, зайняті на шкідливому виробництві, зазнають впливу значно більших концентрацій шкідливих речовин. Вплив цих речовин на ранніх етапах внутрішньоутробно-го розвитку може справляти тератогенну дію.

Промисловий синдром плода частіше відзначається у жінок, що мешкають поблизу бензоколонок, на перехрестях великих доріг, в екологічно неблагополучних зонах, працюють шоферами, на бензоколонках, хімічних підприємствах, у сільському господарстві з отрутохімікатами, на металургійних підприємствах, виробництвах сірки й азоту тощо. Кожна хімічна речовина має специфічний характер ураження. Наприклад, при контакті з ртуттю в 60 % випадків у плода відзначається мікроцефалія, затримка психомоторного розвитку, сліпота, глухота, судоми, вади розвитку очей; при контакті зі свинцем часто спостерігаються спонтанні аборти і мертвонародження, вади розвитку ЦНС.

Продукти неповного згоряння нафти, свинець, кремній, сполуки хлору, пестициди, добрива й інші шкідливі речовини та їхні продукти накопичуються в плаценті, що призводить до порушення її бар’єрних й інших функцій, гіпоксії плода, трофічних розладів у плода, насамперед до порушення функціонального стану печінки і мозку. Промисловий синдром плода не має чітко окресленої клінічної картини, характеризується народженням недоношеної дитини, можливо зі ЗВУР (усіх типів), ускладненим перебігом адаптаційного періоду: виразною транзитор-ною жовтяницею, схильністю дитини до кровоточивості, пов’язаною з дефіцитом вітаміну К, інфекцій, виразної втрати маси тіла і повільного її відновлення, порушенням із боку ЦНС.

Частота алкогольного синдрому плода становить 1-5 на 1000 новонароджених. Алкогольна ембріофетопатія розвивається у 30-50 % дітей, що народилися від матерів, які страждають на хронічний алкоголізм. Під час вагітності виведення алкоголю з організму сповільнюється. Метаболізм етилового спирту відбувається у печінці. Цей процес перебігає під впливом ферменту алкогольдегідрогенази; спирт і його метаболіт — оцтовий альдегід — тропні до ліпідів і проникають через плаценту. У зародка в ранні терміни вагітності немає алкогольдегідрогенази, різко знижена активність ацетальдегіддегідрогенази, тому сповільнюється синтез ДНК і білків (у тому числі фер

ментів), у першу чергу, в зачатку головного мозку. Антенатальна дія етилового спирту обумовлює тяжкі структурно-функціональні порушення в печінкових клітинах. Патогенетичними факторами ушкоджуючої дії алкоголю на зародок також є дефіцит фолієвої кислоти, цинку, простагландину Е1( активація вільнорадикального окислювання ліпідів, порушення плацентарного кровообігу і, як наслідок, гіпоксія плода.

У жінок, що страждають на алкоголізм, завжди відзначається патологія вагітності та пологів. Дуже часто діти народжуються з асфіксією.

З алкогольною ембріофетопатією частіше народжуються дівчатка, плоди чоловічої статі, мабуть, гинуть внутрішньоутро-бно (алкогольний ембріолетальний ефект).

Розрізняють чотири групи алкогольних вад розвитку.

1) порушення центральної нервової системи:

2) у неонатальному періоді — зміна добового ритму, тремор кінцівок, утруднення ссання і ковтання, можливі судоми, гідро-цефальний синдром; надалі — зниження інтелекту аж до олігофренії, агресивність, розлади мовлення, неврози, епілепсія, енурез, порушення зору і слуху, гіпотонія; у 95 % — відставання в рості (при народженні ознаки ЗВУР за диспластичним типом, рідше — за асиметричним);

3) черепно-лицевий дизморфізм: у 80-90 % дітей виявляються мікроцефалія, мікрофтальмія з укороченням довжини голосової щілини, плоский і широкий корінь гіпоплазованого носа, низьке чоло, високе піднебіння, сплощення потилиці; рідше — епі-ікант, косоокість, блефарофімоз, прогнатизм, великий рот із тонкою верхньою губою і подовженим фільтром (жолобок на верхній губі) — «рот риби», скошеність верхнього завитка і низьке розташування вушних раковин, гіпоплазія середньої частини обличчя;

4) інші природжені вади (у 30-50 % дітей): дефекти перегородок серця, гіпоспадія у хлопчиків, гіпоплазія статевих губ і подвоєння піхви у дівчаток, атрезія або зміщення ануса, аномалії розташування пальців, гіпоплазія нігтів, синдактилія, клинодак-тилія, дисплазія тазостегнових суглобів, неповне розгинання в ліктьових суглобах, аномалії форми грудної клітки, гемангіоми, надмірний волосяний покрив, зморшки, порушення дерматогліфіки; у мертвих дітей виявляються вади ЦНС — недорозвинення кори великих півкуль мозку, судинних сплетень і мозочка, гліоз, атипове розташування клітинних шарів.

Алкогольний абстинентний синдром трапляється рідко. Якщо вагітна вживала алкоголь безпосередньо перед пологами, то його пари в повітрі, видихуваному новонародженим, можуть визначатися протягом кількох годин, тому що рівень алкоголю в крові плода дорівнює такому в крові матері. Алкогольний абстинентний синдром виявляється у новонароджених підвищенням рухової активності, збудженням, тремором протягом 72 год, можуть бути судоми; потім розвивається пригнічення, що триває близько 48 год.

Алкоголь є хімічною речовиною, яка не має «безпечного» граничного рівня. Його заборона до зачаття, під час вагітності і при годівлі грудьми є абсолютною.

Не менш поширеним фактором, що впливає на плід, є нікотин. Тютюновий синдром плода можливий не тільки у активних курців, що викурюють понад 5 сигарет на день, але й у пасивних. Нікотин справляє різнобічну дію на організм вагітної, крім того, тютюновий дим містить у своєму складі деякі біологічно активні речовини: котинін, метиловий спирт, піри-мідинові основи, метиламін, найпростіші аміни, етилмеркаптан тощо. Тютюновий дим містить також чадний газ і ціаніди.

У жінок, які курять, збільшена кількість спонтанних абортів і передчасних пологів, що пов’язано з пригніченням продукції прогестерону і пролактину і розвитком гострих циркулятор-них порушень у матці, плаценті, пуповині й у плода. Зниження маткового кровотоку призводить до гіпоксії плода і порушення його трофіки. Ці процеси посилюються наявністю в тютюновому димі окису вуглецю. Нікотин спричинює ефект ретардації — зниження краніокаудального розміру плода, пригнічує процеси осифікації і відкладення кальцію в кістках. При вдиханні тютюнового диму в організм надходять речовини, які пригнічують імунітет, що обумовлює схильність у курящих вагітних жінок та їхніх дітей до виникнення вірусних і бактеріальних інфекцій. Під час вагітності в цієї групи жінок частіше відзначаються гестози, передлежання й відшарування плаценти, кровотечі в пологах.

У матерів-курців у 2-3 рази частіше народжуються діти з вадами серця, мозку, щілинами твердого піднебіння і верхньої губи. Внаслідок внутрішньоутробної гіпоксії та гіповітамінозів (дефіцит фолієвої кислоти), накопичення в крові карбок-сигемоглобіну, нікотину, тіоціонату й інших речовин діти народжуються в асфіксії (25 %) з ознаками асиметричної ЗВУР.

У цих дітей значно вищими є перинатальна захворюваність і смертність. У періоді адаптації до позаутробного життя виявляються поліцитемія, синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, повільне відновлення маси тіла, тривала транзиторна жовтяниця. Діти курящих матерів частіше мають респіраторні розлади в неонатальному періоді й схильні до захворювань дихальної системи в подальшому. Виявлено також схильність до геморагічних явищ. Наслідком антенатального впливу тютюнопаління є зниження інтелектуальних здібностей дітей. Ці діти є групою ризику щодо виникнення синдрому раптової смерті.

Вплив токсикоманії та наркоманії на плід залежить від багатьох факторів. Спектр речовин, що призводять до наркоманій і токсикоманій, вельми широкий: кокаїн, амфетаміни, марихуана; препарати опію, морфію, героїн, метадон, кодеїн і його препарати; фенциклідин, барбітурати, транквілізатори тощо. Як правило, наркомани і токсикомани одночасно застосовують кілька речовин, крім того, курять, вживають алкоголь, погано харчуються, мають багато соматичних захворювань (анемія, кардіопатія, вегетативно-судинна дистонія, дистрофія, захворювання печінки, нирок), а також захворювань, що передаються статевим шляхом, та інфекційних. Серед «шприцевих» наркоманів великий відсоток ВІЛ-інфікованих. Ця група населення має низький соціально-побутовий рівень життя. Вагітні жінки не звертаються до жіночих консультацій взагалі або стають на облік у пізні терміни.

При наркоманії і токсикоманії часто відзначаються ускладнення вагітності: спонтанні аборти, передчасні пологи, мерт-вонародження, гестози, еклампсії, тазове передлежання плода, передлежання й відшарування плаценти, плацентарна недостатність. Під час пологів у цієї групи жінок часто спостерігається передчасне вилиття навколоплідних вод, слабість пологової діяльності, хоріонамніоніт.

Діти народжуються в асфіксії з аспірацією меконія, характерна ЗВУР (можливі асиметричний, симетричний і диспластич-ний варіанти). У неонатальному періоді у дітей можуть спостерігатися внутрішньочерепні крововиливи, дихальні розлади, пе-ринатальні інфекції. У багатьох дітей від матерів, що страждають на наркоманію і токсикоманію, є природжені вади розвитку (ЦНС, серця, урогенітальної системи) і стигми дисембріогене-зу. Надалі у дітей спостерігаються енцефалопатії, висока за

хворюваність і смертність. Вони також є групою ризику щодо виникнення синдрому раптової смерті й ВІЛ-інфекції.

Абстинентний синдром виявляється у 50-70 % новонароджених. Його виразність залежить від застосовуваної наркотичної речовини, дози, тривалості наркоманії та часу останнього прийому наркотику. Наприклад, при вживанні героїну дозою менше 6 мг/д симптоми абстиненції мало виражені; якщо мати приймала героїн понад 1 рік, абстиненція у новонародженого виникає більш ніж у 70 % випадків; найвища ймовірність синдрому відміни в разі прийому наркотику протягом останньої доби перед пологами. Клінічна картина абстинентного синдрому в новонароджених характеризується підвищеною нервово-рефлекторною збудливістю: надмірна рухова активність, пронизливе лементування, порушення сну, тремор, гіперестезія, судомна готовність або судоми, підвищення сухожилкових рефлексів. Відзначаються розлади інших органів і систем: зригування, блювання, здуття живота, почащене випорожнення, тахікардія або брадикардія, чхання, закладеність носа, тахіп-ное, можливі напади апное, термолабільність, мармуровість шкіри, виразна транзиторна жовтяниця. Діти часто смокчуть палець, але дуже мляво ссуть молоко. Синдром збудження триває перші 3 доби, але можливий його відстрочений розвиток (навіть на 2-3-му тижнях життя) і більш пролонгований перебіг.

Перинатологія, В. М. Запорожан М. Л. Аряєв, 2000