7.2. ЕЛЕКТРОМЕДИКАМЕНТОЗНА АНЕСТЕЗІЯ

Цей вид загальної анестезії полягає в дії електричного струму наркотичних параметрів на мозок. Застосовують у поєд-

Особливі вини анестезії 129

панні з іншими методами загальної анестезії.

Позитивні властивості: 1) легка керованість; 2) мінімальна токсичність;

3) відсутність післянаркотичііого пригнічення; 4) економічність; 5) можливість уникнення наркотичних анальгетиків.

Недоліки: 1) опіки шкіри (недостатній контакт електродів зі шкірою);

2) головний біль у післяопераційному періоді (зумовлений як швидким поштовхо-подібним збільшенням, так і швидким зменшенням сили струму); 3) судоми; 4) вегетативні реакції; 5) артеріальна гіпертензія.

Показання; операції у хворих з недостатністю нирок, печінки, супутніми захворюваннями серцево-судинної системи, органів дихання, ендокринними порушеннями, тяжкими токсеміями (опіки, отруєння тощо), з лікарською алергією, особливо щодо наркотичних анальгетиків.

Протипоказання: психічні захворювання, атеросклероз судии головного мозку, черепно-мозкова травма, гіпертеи-зивна (гіпертонічна) хвороба III стадії.

Методика. Премеднкація загальноприйнята, На фоні введення внутрішньовенно 10 мг сибазону (седуксену) починають електростимулювання ЦНС. Для цього на лоб і потилицю хворого накладають свинцеві електроди площею 70 см2, попередньо обгорнуті кількома шарами марлі, змоченої 10 % розчином натрію хлориду. Катод накладають на лоб, анод — на потилицю. Для щільного контакту Із шкірою електроди слід кожні 15 хв змочувати 10 % розчином натрію хлориду. Цим також зменшується небезпека опіків.

Електроди надійно фіксують гумовою стрічкою.

Протягом 5 — 10 хв проводять електро-стнмулювания ЦНС: сила струму — від 10 до 20 мА, частота — від 90 до 100 Гц. Потім здійснюють ввідний наркоз тіопен-тал-иатрієм або пропофолом. Після введення сукцинілхоліну хлориду (дитилі-ну) виконують ііпубацію трахеї. Тотальну міорелаксацію підтримують недеполя-ризуючими міорелаксантами (тубокура-рин хлорид, ардуан), ШВЛ — діазоту оксидом із киснем (2 : 1 або 1:1). Після ввідного наркозу поступово збільшують силу струму до 40 — 50 мА, частоту не змінюють. Додатково для підтримки нев-ровегетативиої блокади призначають дро-перидол.

Клінічна картина електромеди-каментозної анестезії: втрата свідомості, фібрилярні сіпання м’язів лиця, помірне розширення зіниць, стабільність AT і пульсу. Для зняття фібрилярних сіпань уводять засоби, що мають протисудомиу активність: мідокалм (5—7 мг/кг), сибазон (10 мг). Ці засоби разом із нейролептиками вводять у разі виникнення ознак неадекватної анестезії. Після закінчення оперативного втручання протягом 5 хв поступово зменшують силу струму до 0, припиняють уведення діазоту оксиду. Пробудження пацієнта відбувається швидко — протягом 3—10 хв; після наркозу пригнічення не властиве.

У зв’язку з недоліками і наявністю більш ефективних способів анестезії метод електромедикаментозної анестезії значного поширення не має.

Анестезіологія та інтенсивна терапія. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О.