16.3. ЗАХВОРЮВАННЯ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ

Феохромоцитома — пухлина, яка розвивається із хромафіноцтів — клітин сим-патоадреналової системи — переважно мозкової речовини надниркової залози, а також із Інших ділянок хромафінної тканини у паравертебральній ділянці, зоні роздвоєння черевної частини аорти. У ній утворюється і надходить у кров велика кількість адреналіну І норадреналіну, що зумовлює основний синдром феохромоцитоми — артеріальну гіпертензію до 330/160 мм рт. ст., яка поглиблюється у випадках емоційного стре

Анестезіологічне забезпечення та інтенсивна терапія пря захворюваннях ендокринної системи 331

су, фізичного напруження, пальпації ділянки пухлини, введення симпатотонічиих засобів, інсуліну і глюкокортикоїдів.

Наднирковий криз ноже проходити з тяжкими порушеннями мозкового кровообігу і набряком легень, пароксизмальним підвищенням AT, супроводжуватися болем у ділянці серця, гіпергідрозом, відчуттям страху, парестезіями у кінцівках, запамороченням, тремором, погіршенням зору; лейкоцитозом і гіперглікемією до 12 ммоль/л; після закінчення кризу — поліурія.

Лікування: тропофен внутрішньовенно по 0,2—0,3 мл 1 % розчину через кожні 3 хв до припинення кризу, потім у такій самій дозі через 4—6 год на добу; всередину фентоламіи — по 25 мг 3 рази; при тахікардії та аритмії — анаприлін по 1—2 мг внутрішньовенно під контролем ЕКГ після введення р-адреноблокаторів. Якщо така терапія є неефективною, показана негайна операція, інакше може виникнути стан «некерованої гемодинаміки».

Підготовка до кланової операції. Протягом 3—4 діб внутрішньовенно вливають розчин фентоламіиу — 0,І мг/кг у 300 мл 5 % розчину глюкози (повільно краплинно протягом 2 год); за вираженої тахікардії призначають анаприлін усередину — по 10 — 20 мг 2 рази на добу. За такої підготовки збільшується місткість судинного русла і відновлюється ОЦК, завжди знижений у хворих із феохромо-

цитомою (у середньому на ЗО %). У день операції вводять фентоламіи (20 мл) чи тропофен (10 мг), діазепам, промедол, атропіну сульфат не більше 0,5 мг внутрішньовенно.

Надійний внутрішньовенний шлях уведення забезпечується катетеризацією двох вен: центральної і великої периферичної. Постійно контролюють ЕКГ, за показаннями проводять катетеризацію променевої артерії для постійного контролю AT.

Введення у наркоз: 1 % розчин тіопен-тал-натрію, обмежень для застосування міорелаксантів немає; інтубація і ШВЛ — без особливостей. Підвищенню AT під час операції запобігають краплинним уведенням фентоламіиу (3 мкг/(кг — хв)), натрію иітролрусиду (4 мкг/хв), який знижує AT, не викликаючи тахікардії.

Підтримання наркозу забезпечують додаванням до суміші діазоту оксиду з киснем препаратів для НЛА, однак після перев’язки вен пухлини можливе зниження AT. Для профілактики (лікування) такої гіпотензії потрібно поповнювати ОЦК колоїдними розчинами під контролем ЦВТ, уводити норадреналін, глюко-кортикоїди.

У післяопераційному періоді слід забезпечити інтенсивний нагляд за гемади-намікою (АТ, ЦВТ, ЧСС, ЕКГ), достатнє поповнення ОЦК і введення катехоламінів для підтримки належного рівня AT.

Анестезіологія та інтенсивна терапія. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О.