ЗБУДЖЕННЯ І ПРОВІДНІСТЬ

Нервовим клітинам властивий низький поріг збудження. Подразник може бути електричного, хімічного або механічного походження. Відомі два типи реакцій на фізико-хімічні подразники: місцева, яка не поширюється, залежно від місця виникнення її називають синаптичною, генераторною або електротонічними потенціалами; і така, що поширюється — потенціали дії, або нервові імпульси. Для нервів та інших збудливих тканин характерні лише реакції електричного походження, що є головною “мовою” нервової системи. Вони зумовлені змінами проникності клітинної мембрани для іонів, що залежать від стану йонних каналів.

Аксон передає нервовий імпульс до свого закінчення. Нерви не передають імпульси пасивно, як це відбувається, наприклад, у телефонній мережі; проходження нервових імпульсів, навіть швидке, є набагато повільнішим, ніж протікання електричного струму дротами. Нервова тканина насправді — це порівняно слабкий пасивний провідник: для отримання сигналу до 1 В на іншому кінці 1-метрового аксона, якщо нема активних процесів у нерві, потрібен багатовольтовий потенціал. Передавання нервового імпульсу в нерві є активним самостійним процесом, який поширюється зі сталою амплітудою і швидкістю. Цей процес часто порівнюють з процесом горіння доріжки,

48 / РОЗДІЛ 2

укладеної крупинками пороху: запалювання кожної крупинки спричинює запалювання сусідньої безпосередньо спереду, і полум’я неухильно та рівномірно поширюється вздовж доріжки до її кінця.

Електричні процеси, що відбуваються в нейроні, є швидкоплинними, їх вимірюють у мілісекундах (мс); зміни потенціалів теж незначні; їх вимірюють у мілівольтах (мВ). Поєднання мікроелектродної техніки, у якій застосовують мікроелектроди діаметром до 1 мкм, з використанням електронних підсилювачів і катодного осцилоскопа дає змогу детально досліджувати процеси електричної активності в нервах. Сучасні прилади підсилюють зміни потенціалів у 1000 і більше разів, а катодний осцилоскоп забезпечує майже безінерційне й одночасне відтворення електричних процесів у нерві.

Вільям Ф. Ґанонґ. Фізіологія людини