Метапневмовірусна інфекція

Мстаиневмовірусна інфекція — хвороба із групи ГРВІ, яка найчастіше характеризується звичайними симптомами ГРВІ, але в певних випадках розвиваються тяжкі ураження нижніх відділів дихальних шляхів у групах ризику.

ВСТУП. Мстапневмовірус людини вперше виявили Б. ван Хуген і співавтори у 2001 р. в Нідерландах. Хоча є обгрунтовані припущення, що цей вірус мутував від пташиного, але існують серологічні докази того, що він був поширений у людській популяції принаймні з 1958 р. Вірус виявлений на всіх континентах, окрім Антарктиди. Він є причиною до 5 % ГРВІ і 12 % пневмоній в осіб віком до 20 років. Первинне зараження відбувається в ранньому дитинстві; у більшості дітей сероконверсія виникає вже до 5 років. Серопозитивність наближається до 100 % у віці 10 років у різних популяціях,

ЕТІОЛОГІЯ. Метапнсвмовірус людини належить до підродини Pneumovirinae, родини Paramyxoviridae. Він найтісніше генетично пов’язаний із пташиним ме-

таттневмовірусом (вірусом ринотрахеїту індичок). На сьогодні це єдиний серед мстапневмовірусів, для якого встановлено ураження людини. Містить РНК, має 2 основні групи (А і В) та 4 підгрупи.

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ. Епідеміологічний ланцюг метапневмовірусної інфекції нагадує такий при ресшраторно-синцитіальній. Дослідження також показати, що зараження метаттневмовірусом із тяжкими наслідками часто відбувається в реципієнтів стовбурових клітин, легеневої тканини.

У помірному кліматі більшість випадків цієї інфекції виникають узимку і навесні. Пік вірусної активності в тропічних регіонах припадає на весняні й літні місяці. Вважають, тцо фактори ризику розвитку тяжкого захворювання подібні до таких при інших ГРВІ: недоношеність, хвороби серця і легень, імунна компрометація.

ПАТОГЕНЕЗ. Скудність даних зумовлена нетривалим терміном досліджень на лей момент. Виявлено, що метапневмовірусна інфекція спричиняє низький рівень цитокінової відповіді. Шимпанзе є єдиними тваринами, що продемонстрували симптоматику захворювання, подібну до людської реакції. Проведені дослідження свідчать, що пік вірусного навантаження відбувається на 4—5-й день після зараження. Збільшення вірусного навантаження корелює з підвищенням температури тіла, інтенсивним використанням бронходилататорів і тривалістю госпіталізації хворих, незалежно від віку й супутніх захворювань.

КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ. Зараження людини метапневмовірусом спричинює широкий спектр респіраторних проявів, від легких до тяжких: підвищення температури тіла, ломота в тілі, нежить, кашель. Часто розвивається бронхіт чи пневмонія. Нерідко відбувається загострення бронхіальної астми, хронічної обструктивної хвороби легень. Як ускладнення описаний гострий середній отит.

ДІАГНОСТИКА не розроблена до рівня рутинного використання.

ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКА такі само, як при інших ГРВІ.

Інфекційні хвороби: підручник / За ред. О.А. Голубовської