Механізми, задіяні в транспортуванні пухирців

Значного прогресу досягнуто в аналізі біохімічної основи утворення пухирців, їхнього транспортування та акцеп-

Рис. 1-26. Молекула клатрину на поверхні ендоцитозного пухирця. Зверніть увагу на характерну форму трилисника клатрину і факт утворення підтримувальної сітки для пухирця, спільної з іншими молекулами.

тування в клітинах. Транспортування в межах клітини доречно аналізувати поряд з екзо- та ендоцитозом, оскільки тут задіяні дуже подібні механізми.

Уже відомо, що всі пухирці, які беруть участь у транспортуванні, мають білкові оболонки. Розрізняють чотири оболонки: АР-1 клатрин, АР-2 клатрин, СОРІ та СОРІІ. Пухирці, що транспортують білки з транс-боків апарату Ґольджі до лізосом, мають АР-1 клатрин оболонки, а ендо-цитозні, що транспортують білки в ендосоми, — АР-2 клатрин. Пухирці, які забезпечують транспортування між ендоплазматичною сіткою та апаратом Ґольджі, мають СОРІ та СОРІІ оболонки. Певні амінокислотні послідовності чи приєднані групи на транспортованих білках спрямовують їх у відповідні місця розташування. Наприклад, амінокислотна послідовність Asn—Pro—будь-яка амінокис-лота-Tyr спрямовує транспортування з поверхні клітини до ендосом, а прикріплені маноза-6-фосфат групи — з апарату Ґольджі до ендосом. Пухирці дифундують у клітини на невелику відстань і рухаються по мі кротрубочках на довгі відстані. Як тільки пухирець досягає мішені, він акцептується, коли V-пастка білків пухирця утворює замок з Т-пасткою білків на мішені. Кожна мішень має унікальний набір Т-пасток білків, що гарантує акцептування лише пухирця з відповідним набором V-пасток білків. Білки-мішені та білки-акцептори детальніше описані в Розділі 4 в контексті синаптичної трансмісії.

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА КЛІТИННІ ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ ЛЮДИНИ / 27

З різноманітними типами пухирців пов’язані різноманітні малі ГТФ (гуанозин 5 ‘-трифосфат)-зв’язувальні білки Rab родини (див. нижче).

                                                                                                                                                                  

Поширення йонів та інших речовин через клітинну мембрану

Від специфічних властивостей клітинних мембран залежать відмінності у складі внутрішньоклітинної та інтер-стиційної рідини. Специфічні вмісти для однієї тканини ссавця наведено в табл. 1-2. Середні вмісти для людей зображено на рис. 1 -27, а вміст Na» та К+ в різних частинах тіла є в табл. 1-6.

Вільям Ф. Ґанонґ. Фізіологія людини