МІЖКЛІТИННИЙ ЗВ’ЯЗОК

Клітини контактують між собою за допомогою хімічних месенджерів. У межах конкретної тканини деякі месендже-ри рухаються від клітини до клітини через щілинні контакти (див. вище), не потрапляючи до ПКР. Окрім того, на клітини впливають хімічні месенджери, секретовані до ПКР. Такі месенджери зв’язуються з білковими рецепторами на поверхні клітини чи, в окремих випадках, у цитоплазмі ядра, стимулюючи послідовність внутрішньоклітинних змін, що мають фізіологічну дію. Месенджери в ПКР є посередниками трьох головних типів міжклітинних зв’язків, а саме: нервового зв’язку, за якого нервові клітини вивільняють у синаптичних з’єднаннях нейротрансмітери, що впливають через вузьку синаптичну щілину на постси-наптичну клітину (див. Розділ 4); ендокринного зв’язку, у разі якого гормони та фактори росту досягають клітин завдяки кровообігу (див. Розділи 18-24); паракринного зв’язку, за якого продукти клітин дифундують у ПКР, впливаючи на сусідні клітини, що можуть перебувати на деякій відстані (рис. 1-34). Клітини також секретують хімічні ме-

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА КЛІТИННІ ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ ЛЮДИНИ / 33

ЩІЛИННІ

З’ЄДНАННЯ

ІЖу

СИНАПТИЧНІ

ПАРАКРИННІ ТА АУТОКРИННІ

(Ф’$г%©

ЕНДОКРИННІ

Передавання

інформації

Безпосередньо від клітини до клітини

Через синаптичну щілину

Шляхом дифузії в інтерстиційну рідину

Через циркулювальні рідини тіла

Локальна чи загальна відповідь

Локальна

Локальна

Локально дифузна

Загальна

Специфічно залежить від

Анатомічного

розташування

Анатомічного розташування і рецепторів

Рецепторів

Рецепторів

Рис. 1-34. Міжклітинний зв’язок за допомогою хімічних медіаторів.

сенджери, що в окремих ситуаціях зв’язуються з рецепторами тієї ж клітини, яка секретувала месенджери (авто-кринний зв’язок). До хімічних месенджерів належать аміни, амінокислоти, стероїди, поліпептиди та інколи інші речовини. Зазначимо, що в різних частинах тіла цей же хімічний месенджер може діяти як нейротрансмітер, пара-кринний посередник, гормон, секретований нейронами в кров (нейрогормон), та гормон, виділений клітинами залози в кров.

Додатковою формою міжклітинного зв’язку є юкста-кринний зв’язок. Деякі клітини позаклітинно експресу-ють численні повторення факторів росту, зокрема транс-формувального фактора росту альфа (ТФРа) на трансмембранних білках, що забезпечують прикріплення до клітини. Інші клітини мають ТФРа-рецептори. Отже, ТФРа, прикріплені до клітини, можуть зв’язуватися з ТФРа-рецепторами на іншій клітині, з’єднуючи дві клітини. Це може бути важливим у разі створення локальних осередків росту в тканинах.

Вільям Ф. Ґанонґ. Фізіологія людини