Міжклітинні зв’язки

Між клітинами тканин розрізняють два види з’єднань: з’єднання, за допомогою яких клітини прикріплюються одна до одної та до навколишніх тканин, та з’єднання, що дають змогу переносити йони й інші молекули з однієї клітини до іншої. До з’єднань, за допомогою яких клітини прикріплені одна до одної та які надають тканинам міцності й стабільності, належить щільний контакт, відомий також як зона злипання. Десмосома та зона адгезії (рис. 1-12) утримують клітини разом, а напівдесмосома та фокальна адгезія прикріплюють клітини до базальних мембран. Щільні контакти між епітеліальними клітинами необхідні також для транспортування йонів через епітелій. З’єднання, через яке відбувається перенесення молекул, називають щілинним контактом.

Щільні контакти переважно оточують апікальні краї клітин епітелію, зокрема слизової оболонки кишки, стінок ниркових канальців та судин. Вони складаються з виступів, що розміщені одночасно половинками на обох клітинах, які внаслідок адгезії прилягають так тісно, що майже зникає простір між клітинами. Ці контакти забезпечують проходження деяких йонів та солей, ступінь такого перепускання різноманітний. Значна частина від загального потоку позаклітинних йонів і розчинених речовин проходить через епітелій у цих з’єднаннях.

Іншою функцією щільних контактів є підтримання полярності клітин. Крім того, виступи запобігають рухові білків у площині клітинної мембрани, допомагають утримувати специфічну топографію транспортних білків і каналів у складі апікальної мембрани, забезпечуючи транспортування через епітелій (див. також Розділи 25 і 38).

У клітинах епітелію, кожна зона адгезії, як звичайно, є суцільною структурою на базальній поверхні замикальної зони й основною ділянкою прикріплення внутрішньоклітинних мікрофіламентів. Зона адгезії містить кадгерини.

Десмосоми — це клаптики, утворені потовщенням ділянок контакту мембран двох сусідніх клітин. До потовщених ділянок у кожній клітині прикріплені проміжні філа-менти, деякі розташовані паралельно до мембрани, інші розходяться від неї радіально. Між потовщеннями двох мембран у міжклітинному просторі міститься філаменто-подібний матеріал, у якому є кадгерини та інші білки.

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА КЛІТИННІ ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ ЛЮДИНИ /15

Щільний контакт (зона

замикання)

Зона

адгезії

Десмосоми

Щілинні

контакти

Напівдесмосома

Рис. 1-12. Міжклітинні зв’язки в слизовій оболонці тонкої кишки. Різноманітні типи десмосом не деталізовані.

Напівдесмосоми нагадують половинки десмосом, що прикріплюють клітини до базальної мембрани і з’єднані всередині клітини з проміжними філаментами. Однак вони містять не кадгерини, а інтегрини. Фокальні адгезини також прикріплюють клітини до їхніх базальних пластин. Як описано вище, вони є лабільними структурами, що з’єднані з актиновими філаментами всередині клітини і відіграють важливу роль під час руху клітини. Ці структури утворюють щільні ділянки у місцях, де трансмембранні інтегрини прив’язують позаклітинний матрикс до мікрофіла-ментів.

Вільям Ф. Ґанонґ. Фізіологія людини