Основні положення нематодозів * •

• Нематодози за кількістю уражених посідають перше місце у структурі захворюваності людей. Для діагностики насамперед використовують мікроскопічне дослідження випорожнень. Для лікування нематодозів можна застосовувати піперазину адипінат, левамі-зол, пірантел, мебендазол, альбсндазол.

• Ентеробіоз — контагіозний антропонозпий гельмінтоз із фекально-оральним механізмом передачі, спричинюваний Entcrobius vermicularis з переважною локалізацією їх у клубовій І сліпій кишці, який проявляється свербежем у періанальній ділянці й кишковими розладами.

• Діагностика ентеробіозу грунтується переважно на мікроскопічному дослідженні матеріалу, отриманого із навколовідхідпикової ділянки. Окрім лікування в перериванні інвазії велику роль відіграють гігієнічні заходи,

• Аскаридоз — антропонозний геогельмінтоз, спричинюваний Ascaris lumbricoidcs, який у ранній фазі характеризується розвитком алергійних реакцій, у пізній — порушенням функції травного каналу.

• Головним напрямом діагностики аскаридозу є мікроскопічне дослідження випорожнень із використанням методик збагачення. Для дегельмінтизації застосовують піперазину адипінат, дєвамізол, пірантел, мебендазол, альбендазол.

• Трихоцефальоз — геогельмінтоз людини, спричинюваний Trichicephalus trichhiius, який характеризується хронічним перебігом із переважним ураженням клубової і сліпої кишки, порушенням функції кишок, анемією та астенією.

• Трихінельоз — біогельмінтоз, спричинюваний різними підвидами виду Trichinella spiralis, який характеризується гострим перебігом, гарячкою, мінливими набряками, особливо обличчя, міалгіями і вираженими алергійними проявами.

• Діагностика трихінельозу є переважно кліпіко-сиідеміологічною; характерною ознакою є еозипофілія. Використовують також дослідження біоптатів, серологічні методи. У лікуванні окрім мебеидазолу й альбендазолу застосовують дезінтоксикаційну терапію, антиалергійні засоби, у тяжких випадках — ГКС.

• Стронгілоїдоз — гельмінтоз, спричинюваний гельмінтами роду Strongyloides, переважно Strongyloides stercoralis, який характеризується хронічним перебігом із переважним алергійпим ураженням шкіри і диспепсичними розладами; при імунодефіцитах набуває злоякісного генералізованого характеру.

• Специфічна діагностика стронгілоїдозу полягає у виявленні личинок у дуоденальному вмісіі й випорожненнях, іноді в мокротинні, за допомогою спеціальних методик; також використовують ІФА крові. Для лікування призначають повторні курси мебендазол у або альбендазолу.

• Токсокароз — зоопозна інвазія, спричинювана у людей личинковими стадіями гель-мінтів-токсокар, переважно собачої (Toxocara canis), зрідка котячої (Toxocara cati), яка характеризується ураженням печінки, серця, очей, мозку.

• Специфічна діагностика токсокарозу грунтується на виявленні личинок токсокар в операційному’ матеріалі, зрідка — у біоптатах печінки. Провідним методом діагностики є ІФА, Лікування проводять за допомогою мсбендазолу чи альбендазолу.

• У світі серед гельмінтів, які спричинюють хворобу мандрівників, велике значення надають представникам родини Ancylostomatidae. Для анкілостомідозів характерне поєднання ознак дуоденіту з наявністю пості еморагічної залізодефіцитної анемії.

ХВОРОБИ З ПЕРЕВАЖАННЯМ ФЕКАЛЬНО-ОРАПЬНОГО МЕХАНІЗМУ ПЕРЕДАНІ

• Філяріози, які передаються трансмісивно, поділяють на такі групи: шкірні (онхоцер-коз, лоаоз, мансонельоз, спричинений Mansonella streptocerca); лімфатичні (вухереріоз, малайський і тиморський бругіози); з ураженнями порожнин тіла (мансонельози, спричинені Mansonella perstans і Mansonella ozzardi). Для лімфатичних філяріозів характерні лімфаденіт із ретроградним лімфангітом, спленомегалія, гарячка, тропічна легенева еозинофілія, виражений хронічний лімфостаз. При шкірних філяріозах утворюються шкірні вузли, з’являються свербіж, кропив’янка, вогнища запалення шкіри, абсцеси лімфатичних вузлів. Діагностика філяріозів грунтується на виявленні мікрофілярій (у крові, сечі, шкірі, лімфатичних вузлах, органі зору тощо), ІФА з виявленням різного класу антитіл. Для лікування застосовують альбендазол.

• До нєматодозів, що можуть уражати жителів України, належить анізакідоз, спричинюваний личинками гельмінтів родини Anisakidae, який характеризується ураженням переважно стінок шлунка і проксимальних відділів тонкої кишки. Діагноз установлюють за результатами біопсії. Лікування таке само, як при стронгілоїдозі. При дирофіляріозі, спричиненому гельмінтами, що належать до роду Dirofilaria, зараження відбувається лише при укусі кровосисних комах. Захворювання проявляється утворенням підшкірних вузлів або гранульом у легенях. Діагностику проводять за допомогою морфологічного дослідження операційного матеріалу. Лікування хірургічне з додаванням альбендазолу.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть основні характеристики нєматодозів.

2. Перелічіть методи діагностики нєматодозів.

3. Укажіть препарати для лікування нєматодозів, основні напрями їх профілактики.

4. Які особливості життєвого никлу гостриків?

5. За допомогою яких метолів проводять клінічну і лабораторну діагностику ентеробіозу?

6. Назвіть лікувальні та гігієнічні заходи при ентеробіозі.

7. Які особливості життєвого циклу аскарид?

8. Укажіть клінічні особливості, можливі ускладнення, методи лабораторної діагностики аскаридозу.

9. Опишіть схеми лікування аскаридозу.

10. Які особливості життєвого никлу людських волосоголовців?

11. Укажіть клінічні особливості, методи лабораторної діагностики і лікування трихоцефальозу.

12. Які особливості життєвого циклу трихінел?

13. Укажіть методи клінічної і лабораторної діагностики трихінельозу, особливості лікування.

14. Які особливості життєвого циклу кишкової вугрі!ЦІ?

15. Назвіть методи лабораторної діагностики стропгілоїдозу, особливості лікування.

16. Які особливості епідеміології та патогенезу токсокарозу?

17. Назвіть особливості діагностики і лікування токсокарозу.

18. Дайте характеристику’ анкілостомідозам.

19. Дайте характеристику філяріозам.

20. Дайте характеристику анізакіозу і дирофіляріозу.

Тести для самоконтролю

1. До основних характеристик нєматодозів ке включене таке твердження:

A. Збудники мають пласке тіло

B. Можливий геогельмінтний цикл розвитку

C, Можливий біогельмінтний цикл розвитку

D, Збудники мають кругле тіло

E, Для лікування можна застосовувати альбендазол

2. До нематодозів не належить:

A. Токсокароз

B. Стронгілоїдоз

C. Теніоз

D. Аскаридоз

E. Трихінельоз

3. Для лікування нематодозів не використовують:

A. Мебендазол

B. Ністатин

C. Альбендазол

D. Піперазин

E. Пірантсл.

4. Для ентеробіозу неправильним є таке твер-дженпя:

A. Для переривання автоінвазії необхідно застосовувати гігієнічні заходи

B. Характерним є свербіж періанальної діла н ки

C. Найбіл ьша захворюваність реєструється серед дітей

D. Інвазію серед людей поширюють кровосисні комахи

E. Самиці гостриків є факультативними гєматофагами

5. Яке твердження не є правильним для аскаридозу?

A. Дорослі аскариди живуть у тонкій кишці

B. Для лікування можна використовувати мебендазол

C. Належить до геогельмінтів

D. Ускладненням може бути обтураній-на кишкова непрохідність

E. Належить до біогельмінтів

6. Для трихоцефальозу не с правильним таке твердження:

А. Належить до геогельмінтів

італони відповідей

B. Волосоголовець паразитує у шлунку

C. Волосоголовець паразитує зазвичай у сліпій кишці

D. Проявом тяжкого перебігу є анемія

E. Гельмінт у людини живе до 5—7 років

7. Яке твердження не є правильним для трихінельозу?

A. Основні клінічні прояви зумовлюють личинки, що мігрують в організмі

B. Належить до біогельмінтів

C. Характерні міалгії

D. Характерні набряки обличчя

E. Належить до геогельмінтів

8. Для стронгілоїдозу неправильним є таке твердження:

A. Зараження відбувається перкутанно

B. Діагностика ґрунтується на виявленні яєць гельмінта у випорожненнях

C. Є ВІЛ-індикаторним захворюванням

D. Одним із основних проявів с діарея

E. Характерна атрофія слизової оболонки кишки

9. Яке твердження не є характерним для ток-сокарозу?

A. Людина є джерелом інвазії

B. Собака є джерелом інвазії

C. Частим проявом є гранульоматоз печінки

D. Можливий гранульоматоз легень

E. Для діагностики використовують 1ФА

10. До поширених нематодозів світу не належать;

A. Аскаридоз

B. Ентеробіоз

C. Анкілостомідози

D. Філяріози

E. Шистосомози

1 — А; 2 — С; 3 — В; 4 — D; 5 — Е; 6 — В; 7 — Е; 8 — В; 9 — А; 10 — Е.

Інфекційні хвороби: підручник / За ред. О.А. Голубовської