РОЗДІЛ 9 У

У цьому розділі розглянуто слухову та вестибулярну системи. Після ви

вчення цього розділу студент повинен уміти:

• описати шлях, яким рухи молекул у повітрі перетворюються в імпульси, що їх генерують волоскові клітини у завитці;

• простежити шлях слухових імпульсів у нейрональних шляхах від волоскових клітин завитки у слухову кору та описати функцію слухової кори;

• пояснити як амплітуда, гучність та тембр тону кодується у слухових провідних шляхах;

• описати різноманітні форми глухоти;

• пояснити як рецептори у напів-колових каналах визначають ротаційне прискорення і як рецептори мішечка та маточки визначають лінійне прискорення;

• назвати головні вхідні сенсорні імпульси, що забезпечують інформацією про орієнтацію тіла у просторі, яка синтезується у головному мозку.

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Отосклероз — це хвороба, за якої основа стремінця приєднується ригідно до овального вікна. Чому це спричинює глухоту?

2. Яку функцію виконує покривна мембрана у завитці?

3. Які звукові частоти чує людина? За якої звукової частоти слуховий поріг найнижчий?

4. Що таке маскування?

5. Що таке барабанний рефлекс і яка його функція?

6. Порівняйте кісточкову, повітряну та кісткову провідність.

7. Порівняйте і зіставте перетворення зорової та слухової інформації у корі головного мозку.

8. Назвіть п’ять генетичних мутацій, що спричинюють вроджену глухоту. Для кожного випадку поясніть, як генетична аномалія спричинює втрату слуху.

                                                                                                                                                                  

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-14 виберіть одну відповідь.

694 / САМООЦІНКА НАВИКІВ

1. Інтенсивність звуку вимірюють у

(A) діоптріях.

(B) дальтонах.

(C) торах.

(D) децибелах.

(E) грамах.

2. У людей первинна слухова кора

розташована у

(A) лімбічній системі.

(B) задній частині потиличної частки.

(C) задній частині тім’яної частки.

(D) зацентральній закрутці.

(E) верхній частині вискової частки.

3. Постротаційний ністагм спричинюваний тривалим рухом

(A) водянистої вологи над війковим тілом в оці.

(B) спинномозкової рідини над частинами мозкового стовбура, що містить присінкові яд-

ра.

(C) ендолімфи в напрямі до гелі-котреми.

(D) ендолімфи у півколових каналах з послідовним згинанням купола і подразненням волос-кових клітин.

(E) перилімфи над волосковими клітинами, які мають занурені відростки у покривну мембрану.

4. Базилярна мембрана завитки

(A) не уражується рухом рідини у присінкових сходах.

(B) покриває овальне і кругле вікно.

(C) вібрує за зразком, визначеним формою хвилі, що переміщається по завитці.

(D) Є під тиском.

(E) вібрує, коли організм підданий лінійному прискоренню.

5. Які фрази хибно спаровані?

(A) Тембр (якість) звуку : гармонійні вібрації.

(B) Напрям звуку : різниця між частотою імпульсів у слухових нервових волокнах.

(C) Амплітуда звуку : точка найбільшого зміщення базилярної мембрани.

(D) Амплітуда звуку : частота звукової хвилі.

(E) Гучність звуку: амплітуда звукової хвилі.

6. Які фрази хибно спаровані?

(А) Барабанна мембрана : ручка молоточка.

(B) Гелікотрема : верхівка завитки.

(C) Основа стремінця : овальне вікно.

(D) Отоліти : півколові канали.

(E) Базальна мембрана : завитка.

7. Напрям ністагму є вертикальним, якщо особу обертати

(A) після потрапляння теплої води в одне вухо.

(B) із закинутою дозаду головою.

(C) після потрапляння холодної води в обидва вуха.

(D) із закинутою убік головою.

(E) після перерізу одного присін-кового нерва.

8. Скронева площина у людини

(A) стосується слухової та зорової координації.

(B) стосується визначення лінійного прискорення.

(C) стосується локалізації звуку.

(D) більша у правій півкулі головного мозку.

(E) звичайно більша у музикантів з досконалим слухом, ніж у музикантів без такого слуху.

9. У маточці верхівкові з’єднання з волосковими клітинами залучені до

(A) утворення перилімфи.

(B) деполяризації судинної смужки.

(C) рухів базилярної мембрани.

(D) слухосприйняття.

(E) регулювання деформованих активованих каналів.

У питаннях 10-14, які стосуються рис. 9-А, виберіть

A, якщо вислів пов’язаний з (а);

B, якщо вислів пов’язаний з (Ь);

C, якщо вислів пов’язаний з (а) і

(Ь);

D, якщо вислів не пов’язаний ні з (а), ні з (Ь).

(a) Передавання звуку.

(b) Лінійне прискорення.

10. Структура V.

11. Структура W.

12. Структура X.

13. Структура Y.

14. Структура Z.

У питаннях 15-17 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

15. Концентрація К+ у перилімфі. GSL

Концентрація К+ в ендолімфі.

Рис. 9-А. Вухо людини.

16. Максимальна частота звуку, який чують люди.

GSL

Максимальна частота звуку, який чують собаки.

17. Зміни в мембранному потенціалі уразі зміщення стереоцилій волос-кових клітин мішечка у напрямі до кіноцилія.

GSL

Зміни в мембранному потенціалі, у разі зміщення стереоцилій волос-кових клітин мішечка у правий кут до кіноцилія.

                                                                                                                                                                                                                                                                                    

РОЗДІЛ 10 * •

Цей розділ стосується нюхової та смакової систем: передавання сигналів, провідні шляхи до центральної нервової системи та центральне представництво. У випадку нюху розглядають молекулярні та неврональні механізми, які уможливлюють розпізнавання різноманітних запашних речовин. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

• описати нюхові рецептори і механізм, яким утворюються імпульси в них;

• виокремити провідні шляхи, якими генеровані у нюховій слизовій оболонці імпульси передаються у кору головного мозку;

• описати та проаналізувати нюхову чутливість, розрізнення та адаптацію;

• описати смакові бруньки та їхні характеристики; поширення та взаємозв’язок зі смаковими бруньками;

• виокремити смакові провідні шляхи;

• характеризувати речовини, що зумовлюють солодкий, кислий, гір-

САМООЦІНКА НАВИКІВ / 695

кий та солоний смаки і пояснити, як перетворюються сигнали від них.

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Порівняйте та зіставте нюхову та смакову сенсорну системи. Як вони взаємодіють?

2. Люди можуть розрізняти багато різних запашних речовин. За допомогою яким механізмів це відбувається?

3. Опишіть взаємозв’язок між нюхом та сексуальною поведінкою.

4. Яка частина больових волокон у трійчастому нерві відповідає за нюх?

5. Назвіть хеморецептори в організмі.

6. Деякі речовини, що не належать до цукрів, дають уявний солодкий смак. Схарактеризуйте деякі з цих сполук і поясніть їхнє застосування у різних станах та хворобах.

7. Опишіть смакові відчуття як основу для мотивації відрази.

                                                                                                                                                                  

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ У

У питаннях 1—8 виберіть одну відповідь.

1. Імпульси, що їх генерують нюхові рецептори у носовій слизовій оболонці

(A) передаються до таламуса.

(B) проходять через внутрішню капсулу.

(C) передаються у нюхову кору через гіпоталамус.

(D) проходять до митральних клітин і звідси безпосередньо до нюхової кори.

(E) проходять до митральних клітин і звідси безпосередньо до нюхової кори через ділянку смаку.

2. Імпульси, Генеровані у смакових бруньках на язику, прямують до кори головного мозку через

(A) таламус.

(B) внутрішню капсулу.

(C) задні корінці першого шийного спинномозкового нерва.

(D) блоковий нерв.

(E) під’язиковий нерв.

3. Які з наведених відчуттів найсиль-ніше пов’язані зі станом відрази?

(A) Тиск.

(B) Зір.

(C) Лінійне прискорення.

(D) Нюх.

(E) Смак.

4. Який з наведених чинників не збільшує здатності розрізнення багатьох різних запашних речовин?

(A) Багато різноманітних рецепторів.

(B) Різновид первинних нюхових рецепторів, активованих певного запашною речовиною.

(C) Проектування аксонів різноманітних митральних клітин у різні частини головного мозку.

(D) Високий вміст p-арестину у нюхових нейронах.

(E) Принижування.

У питаннях 5-8 позначте смакове відчуття літерою пов \язаного з ним механізму сигнального передавання. Кожен позначений літерою механізм може бути використаний один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) G-білок-аденілат циклаза.

(B) Гуанілатциклаза.

(C) Тирозинкіназа.

(D) Епітеліальні Ма+-канали.

(E) Н+-відкриті катіонні канали.

5. Солоний смак.

6. Гіркий смак.

7. Кислий смак.

8. Солодкий смак.

У питаннях 9 і 10 позначне вислів у кожному питанні літерою пов’язаної з ним структури. Кожна позначена літерою структура може бути використана один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Сенсорне ядро трійчастого нерва.

(B) Нюхова слизова оболонка.

(C) Жолобчасті сосочки.

(D) Лемешево-носовий орган.

(E) Ниткоподібні сосочки.

9. Феромони.

10. Гіркий смак.

У питаннях 11 та 12 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

11. Нюхова чутливість у 20-літньої жінки.

GSL

Нюхова чутливість у 70-літньої жінки.

12. Кількість різноманітних G-білків, задіяних у передаванні смакових подразників.

GSL

Кількість різноманітних G-білків, задіяних у передаванні нюхових подразників.

                                                                                                                                                                                                                                                                                    

РОЗДІЛ 11

Цей розділ стосується стану тривоги і сну, механізмів, що забезпечують ці стани, взаємозв’язків між ними та електричної активності головного мозку. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

• описати первинні типи ритмів, які записуються на ЕЕГ, і механізми, відповідальні за їхнє утворення;

• характеризувати поведінкові та ЕЕЕ характеристики кожної стадії по-вільнохвильовош сну та механізми, відповідальні за їхнє утворення;

• характеризувати електроенцефа-лічні та інші характеристики сну у разі швидкого руху очей та описати механізми, відповідальні за його утворення;

• описати нормальний нічний сон дорослої особи і зміни його від народження до старості;

• перелічити головні клінічні можливості ЕЕГ.

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Дайте означення таламокорти-кальних коливань, ретикулярної активації та зон сну. Яка їхня роль, а також інтракортикальної активності в утворенні ЕЕГ?

2. Дайте означення сомнабулізму і нарколепсії та опишіть їхній взаємозв’язок з нормальним сном.

3. Порівняйте ШРО і НШРО сон.

4. Яка відмінність між специфічними сенсорними релейними ядрами та неспецифічною проекцією ядер таламуса?

                                                                                                                                                                  

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-12 виберіть одну відповідь.

696 / САМООЦІНКА НАВИКІВ

1. У практично здорової дорослої людини в стані тривоги, яка сидить із заплющеними очима, переважним ритмом на ЕЕГ від електродів над потиличною часткою є

(A) дельта (0,5-4 Гц).

(B) тета (4 -7 Гц).

(C) альфа (8 -13 Гц).

(D) бета (18 — ЗО Гц).

(E) швидка, нерегулярна низько-вольтажна активність.

2. Запис ЕЕГ на рис. 11-А характерний для

(A) глибокого сну.

(B) завченої відповіді на больове подразнення.

(C) ШРО сну.

(D) психомоторної епілепсії.

(E) відсутності епілепсії.

3. Запис електричної активності на рис. 11-В характерний для

(A) глибокого сну.

(B) глобальних приступів епілепсії.

(C) ШРО сну.

(D) психомоторної епілепсії.

(E) відсутності епілепсії.

4. Високочастотне подразнення однієї з наведених структур не викликає стану тривоги.

(A) Сідничий нерв.

(B) Бічний спіноталамічний шлях.

(C) Ретикулярна формація середнього мозку.

(D) Присередня петля середнього мозку.

(E) Внутрішньопластинчасті ядра таламуса.

5. Локалізоване ураження якої з наведених структур може спричинити пролонґовагий коматозний стан?

(A) Ядра поодинокого шляху.

(B) Locus ceruleus.

(C) Права частина лобової частки.

(D) Лобові частки.

(E) Центральна частина верхівки середнього мозку.

6. Регулярні ритмічні коливання електричної активності простежуються у корі головного мозку та таламусі. Додатково їх можна побачити у

(А) медіобазальній частині гіпоталамуса.

Рис. 11-А.

Електорокулограма

»■ і .н>. іч. ,«■ Електроміограма

Електроенцефалограма

Рис. 11-В. Відтворено за дозволом з Kales A et al: Sleep and dreams. Recent research on clinical aspects. Ann Intern Med 1968;68:1078.

(B) корі мозочка.

(C) ретикулярній формації середнього мозку.

(D) мигдалеподібному тілі.

(E) мості.

7. У яких з наведених структур не простежується збільшення кровопостачання під час ШРО сну?

(A) Міст.

(B) Передня поясна закрутка.

(C) Первинна зорова кора.

(D) Зорова асоціативна кора.

(E) Мигдалеподібне тіло.

У питаннях 8—13 виберіть

A, якщо вислів пов’язаний з (а);

B, якщо вислів пов’язаний з (Ь);

C, якщо вислів пов’язаний з (а) і

(Ь);

D, якщо вислів не пов’язаний ні з (а), ні з (Ь).

(a) Повільнохвильовий сон.

(b) ШРО.

8. Сновидіння.

9. “Веретена сну”.

10. Сомнабулізм.

11. Нічний енурез.

12. Ерекція прутня.

13. МКП піки.

У питаннях 14 та 15 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

14. Частота епізодів ШРО сну після першого переривання сну.

GSL

Частота епізодів ШРО сну після шести годин сну.

15. У загальному часі сну новонароджених відсотковий вміст ШРО сну. GSL

У загальному часі сну дорослих відсотковий вміст ШРО сну

                                                                                                                                                                                                                                                                                    

РОЗДІЛ 12 У

У цьому розділі розглянуто соматичні нервові функції, особливо роль

спинного, довгастого, середнього мозку, базальних гангліїв, кори головного мозку та мозочка. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

• описати механізми регулювання постави і рухів;

• характеризувати функції кори головного мозку, мозочка, базальних гангліїв, кірково-спинномозкового та кірково-ядерного шляхів у виконанні довільної рухової діяльності;

• дати означення терміна спіналь-ний шок та описати початкові й відтерміновані зміни спінальних рефлексів, які настають після перетинання спинного мозку;

• назвати та пояснити відтерміновані ускладнення, які виникають у хворих з ураженням спинного мозку;

• дати означення децеребраційної та декортикаційної ригідності, пояснити причини їхнього виникнення та фізіологічне значення;

• описати рефлекси постави, що інтегруються у довгастому мозку, мості, середньому мозку та корі головного мозку;

• описати базальні ганглії та назвати провідні шляхи, що з’єднуються з ними, і відповідні нейротрансмі-тери;

• описати та пояснити симптоми хвороб Паркінсона та Г антінгтона;

• назвати провідні шляхи до та від мозочка і нервові зв’язки всередині мозочка;

• описати функції мозочка та неврологічні аномалії, що утворюються у разі хвороб цієї частини головного мозку.

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Що означає термін верхній та нижній мотонейрони? Порівняйте вплив ураження нижніх мотонейронів з аналогічними ураженнями кожного типу верхніх мотонейронів.

2. Що таке симптом Бабінського? Яке його фізіологічне та патологічне значення?

3. Що таке рефлекс маси? Чому він простежується після перетину спинного мозку?

4. Дайте означення атетозу, балізму і хореї. За яких хвороб вони простежуються?

САМООЦІНКА НАВИКІВ / 697

5. Назвіть три лікарські засоби, які використовують для лікування хвороби Паркінсона і поясніть значення кожного.

6. Назвіть шість типів нейронів, що містяться у корі мозочка, та опишіть морфо-функційні особливості кожного типу.

7. Що таке тремор наміру? Чому він простежується у разі захворювання мозочка? Опишіть сенсорні одиниці та їхні складові, якщо інтенсивність подразників збільшується.

                                                                                                                                                                  

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-20 виберіть одну відповідь.

Питання 1—4 стосуються рис. 12-

А. Структури, позначені літерою, можна використовувати один або декілька разів, або не використовувати взагалі.

1. Які з позначених структур, що пов’язані зі стовбуром головного мозку, відповідають за регулювання постави?

2. Які з позначених структур відповідають за розвиток соматичної сенсорної перцепції?

3. Які з позначених структур відповідають за розвиток первинної перцепції на смаковий подразник?

4. Які з позначених структур належать до додаткового моторного поля?

5. Головною функцією базальних гангліїв є

(A) сенсорна інтеграція.

(B) короткотривала пам’ять.

(C) планування довільних рухів.

(D) участь у нейроендокринному регулюванні.

(E) повільнохвильовий сон.

6. Розрив моторних провідних шляхів у внутрішній капсулі з одного боку спричинює в організмі:

(A) спастичний параліч з того самого боку.

(B) спастичний параліч з протилежного боку.

(C) втрату відчуття дотику та тиску з протилежного боку.

(D) млявий параліч з того самого боку.

(E) млявий параліч з протилежного боку.

В С D Е

Рис. 12-А. Латеральний вигляд кори головного мозку людини.

7. Збільшення невральної активності перед початком довільних рухів спершу простежується в

(A) мотонейронах спинного мозку.

(B) прецентральній моторній корі.

(C) базальних гангліях.

(D) мозочку.

(E) кірковому асоціативному полі.

8. Після падіння зі сходів у молодої жінки простежується часткова втрата довільних рухів у правій частині та втрата відчуття болю й температури у лівій частині ниж-ньосередньої частини грудного відділу. Ймовірно, що в жінки таке ураження:

(A) розрив лівої половини спинного мозку у поперековому відділі.

(B) розрив лівої половини спинного мозку у верхньогрудному відділі.

(C) розрив сенсорних та моторних провідних шляхів праворуч у мості.

(D) розрив правої половини спинного мозку у верхньогрудному відділі.

(E) розрив дорсальної половини спинного мозку у верхньогрудному відділі.

9. Хворі з порушенням спинного мозку часто мають від’ємний азотний баланс, оскільки

(A) у них розвивається гіперкаль-ціємія і це зумовлює розпад білків у кістках.

(B) вони паралізовані нижче рівня ураження.

(C) вони втрачають аферентні вхідні імпульси, що у нормі підтримують секрецію гормону росту.

(D) у них проблеми з випорожненням і це спричинює нагромадження азоту в сечі й сечовому міхурі.

(Е) їхня відповідь АКТГ на стрес зменшена.

10. Яка з наведених хвороб не спричинена збільшенням кількості три-нуклеотидних послідовностей?

(A) Хвороба Альцгеймера.

(B) Слабість Х-хромосоми.

(C) Атаксія типу 3, пов’язана з ураженням спинного мозку і мозочка.

(D) Хвороба Гантінґтона.

(E) Атаксія Фрідрейха.

У питаннях 11-20 позначте завдання у кожному питанні літерою структури, що пов ’язана з ним. Кожна позначена літерою структура може бути використана один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Спинний мозок.

(B) Мозочок.

(C) Гіпоталамус.

(D) Морський коник.

(E) Смугасте тіло.

11. Емоційні відповіді.

12. Гіпертермія.

13. Хвороба Паркінсона.

14. Тремор наміру.

15. Хвороба Гантінґтона.

16. Хвороба Альцгеймера.

17. Амілотрофічний латеральний склероз.

18. Атаксія.

19. Сексуальна поведінка.

20. Вестибуло-очний рефлекс.

                                                                                                                                                                                                                                                                                    

РОЗДІЛ 13 * •

У цьому розділі розглянута специфіка моторної складової периферійної автономної нервової системи, що іннервує внутрішні органи. Вісцеральні аферентні сигнали описані у Розділах 5 і 7, а центральне регулювання вісцеральних функцій — у Розділі 14. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

• описати розташування прегангліо-нарних симпатичних та парасимпатичних нейронів у центральній нервовій системі та ідентифікувати нерви, аксони яких виходять з центральної нервової системи;

• характеризувати розташування постгангліонарних симпатичних та парасимпатичних нейронів і провідні шляхи до вісцеральних структур, які вони іннервують;

698 / САМООЦІНКА НАВИКІВ

• назвати нейротрансмітери або гормони, що секретують наведені нижче структури:

a. Прегангліонарні автономні нейрони.

b. Постгангліонарні симпатичні нейрони, що іннервують гладкі м’язи кишки.

c. Постгангліонарні симпатичні нейрони, що іннервують потові залози.

d. Постгангліонарні парасимпатичні нейрони.

e. Малі, інтенсивно флюорес-центні клітини (SIF).

f. Клітини кори надниркових залоз;

• описати функції автономної нервової системи;

• характеризувати шляхи впливу лікарських засобів, які збільшують або зменшують активність складових частин автономної нервової системи.

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Кеннон назвав появу імпульсації в симпатичній системі приготуванням до реакції “втікати чи воювати”. Як в особи відбувається ця реакція? Які ще функції забезпечує симпатична нервова система?

2. Холінергічний відділ автономної нервової системи називають ана-болічною нервовою системою. Схарактеризуйте впливи холінер-гічного відділу, які підтверджують це означення.

3. Де розташовані тіла постгангліо-нарних симпатичних нейронів, що забезпечують черепну іннервацію? Як вони простягаються до вісцеральних ефекторних органів, що іннервують?

                                                                                                                                                                  

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1 і 2 виберіть одну відповідь.

1. Повна денервація тонкої кишки може привести до

(A) збільшення рівня інтестиналь-ної перистальтики у спокої.

(B) зменшення рівня інтестиналь-ної перистальтики у спокої.

(C) незначного впливу на рівень збільшення рівня інтестиналь-ної перистальтики у спокої.

(D) інтестинальної обструкції.

(E) перистальтики, яка стає хаотичною та нерегулярною.

2. Які з наведених лікарських засобів не здатні збільшувати симпатичну імпульсацію або повторювати впливи збільшеної симпатичної імпульсації?

(A) Празосін.

(B) Неостигмін.

(C) Амфетамін.

(D) Ізопротеренол.

(E) Метоксамін.

У питаннях 3-8 одна або більше відповідей правильні. Виберіть

A, якщо (1), (2), (3) є правильними;

B, якщо (1) і (3) є правильними;

C, якщо (2) і (4) є правильними;

D, якщо лише (4) є правильною;

E, якщо всі правильні.

3. Уведення фізостигміну — препара-та, що інгібує ацетилхолінестеразу, — може зумовити

а) збільшення секреції шлункового соку.

(2) збільшення рівня синтезу ме-латоніну і секреції його з епіфізу.

(3) збільшення рівня секреції адреналіну мозковою речовиною надниркової залози.

(4) зменшення секреції глюкагону.

4. У малих дозах нікотин

(1) впливає безпосередньо на гладкі м’язи кишки, спричинюючи їхні скорочення.

(2) збільшує рівень імпульсації у постгангліонарних парасимпатичних нейронах.

(3) зменшує вивільнення ацетилхоліну у симпатичних гангліях.

(4) збільшує рівень імпульсації постгангліонарних симпатичних нейронів.

5. У парасимпатичній нервовій системі

(1) аксони прегангліонарних нейронів є у дорсальних корінцях спинномозкових нервів у крижовому відділі.

(2) аксони прегангліонарних нейронів є у вентральних корінцях спинномозкових нервів у ниж-ньогрудному та поперековому відділах.

(3) дофамін — нейротрансмітер, відповідальний за передаван

ня імпульсів з прегангліонар-ного до постгангліонарного нейронів.

(4) аксони постгангліонарних нейронів, звичайно, коротші, ніж прегангліонарних.

6. Уведення препарату, що блокує перетворення L-ДОФА у дофамін, може призвести до

(1) збільшення діаметра трахеї та бронхів.

(2) припинити функціювання SIF-клітин у симпатичних гангліях.

(3) зменшення перистальтичної активності у тонкій кишці.

(4) зменшення кількості норадре-наліну у крові.

7. Уведення препаратів, що блокують p-адренорецептори, може зумовити

(1) зменшення серцебиття.

(2) зменшення сили серцевого скорочення.

(3) зменшення секреції реніну нирками.

(4) зменшення секреції інсуліну В-клітинами острівців підшлункової залози.

8. До поліпептидів, що є в автономній нервовій системі належить

(1) гонадотропін-рилізинг гормон.

(2) нейропептид Y.

(3) гастрин-рилізинг пептид.

(4) вазоактивний інтестинальний пептид.

У питаннях 9 і 10 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому

9. Секреція шлункового соку після видалення черевного вузла.

GSL

Секреція шлункового соку після ваготомії.

10. Кількість В-волокон у білих сполучних гілках.

GSL

Кількість В-волокон у сірих сполучних гілках.

                                                                                                                                                                                                                                                                                    

РОЗДІЛ 14 У

У цьому розділі розглянута центральна інтеграція автономних і спо-

САМООЦІНКА НАВИКІВ / 699

ріднених вісцеральних функцій на рівні спинного та довгастого мозку і гіпоталамуса. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

• описати автономні рефлекси, інтегровані на рівні спинного мозку;

• описати блювання, включно з автономним та моторним компонентами і схарактеризувати започат-кування рефлексу блювання аферентними сигналами зі шлунково-кишкового тракту та заднього поля;

• характеризувати анатомічні зв’язки між гіпоталамусом та гіпофізом і фізіологічне значення кожного зв’язку;

• описати циклічні процеси в живих організмах, включно зі значенням надперехрестних ядер у їхньому регулюванні та генетичному контролі;

• пояснити значення гіпоталамуса та роль інших факторів у регулюванні споживання їжі;

• назвати фактори, що регулюють споживання води, та схарактеризувати шляхи реалізації їхніх впливів;

• описати синтез, утворення і секрецію гормонів задньої частки гіпоталамуса;

• характеризувати вплив вазопресину та рецептори, на які він впливає, знати як відбувається регулювання його секреції;

• описати вплив окситоцину та рецептори, на які він впливає, знати як відбувається регулювання його секреції;

• назвати гіпофізотропні гормони та ефекти, що впливають на функцію-вання передньої частки гіпофіза;

• назвати механізми терморегулювання і пояснити різницю температур у гіпоталамусі, прямій кишці, ротовій порожнині та шкірі;

• назвати механізми терморегулювання й описати шлях їхньої інтеграції з гіпоталамічним контролем для підтримки нормальної температури тіла;

• описати патогенез гарячки.

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

І.Що таке поведінкові механізми терморегулювання. Наведітьщри-клади і опишіть, як вони підтримують температуру тіла.

2. Які функції виконують гіпофізотропні гормони додатково до регулювання секреції передньої частки гіпофіза?

3. Які ендокринні зміни можна спостерігати після перетинання гіпо-фізарної ніжки і чому?

4. Нарисуйте графіки співвідношення спраги до осмоляльності плазми, вмісту вазопресину плазми до осмоляльності плазми, вмісту вазопресину плазми до об’єму позаклітинної рідини.

5. Нарисуйте криву співвідношення рівня метаболізму і температури тіла (35-41 °С), поясніть форму кривої.

6. Деякі особи випивають великі кількості води з причини порушення психіки (психогенна полідипсія). Інші мають нецукровий діабет у зв’язку з ураженням задньої частки гіпофіза та гіпоталамуса. Ще інші — мають одну з двох форм нефрогенного діабету, коли нирки не відповідають на вплив вазопресину. В усіх випадках наявна поліурія (збільшення сечовиділення) і полідипсія (збільшене споживання води). Продиференціюйте причини чотирьох випадків?

7. Який вплив білатерального ураження пришлуночкових ядер на відповідь кори надниркових залоз на стрес?

                                                                                                                                                                  

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1—23 виберіть одну відповідь.

1. Спрагу стимулює

(A) збільшення осмоляльності та об’єму плазми.

(B) збільшення осмоляльності плазми та зменшення об’єму плазми.

(C) зменшення осмоляльності плазми та збільшення об’єму плазми.

(D) зменшення осмоляльності та об’єму плазми.

(E) ін’єктування вазопресину у гіпоталамус.

2. Мутації якого з наведених генів можна очікувати у разі опасистості людей?

(A) Лептину.

(B) Рецепторів лептину.

(C) $-Субодиниці тиротропіну.

(D) Проопіомеланокортину.

(E) Мелаїііноконцентрувального гормону.

3. Коли особа без одягу перебуває у кімнаті з температурою повітря 21 °С і вологістю 80%, то найбільша кількість тепла втрачається на

(A) збільшення обміну речовин.

(B) дихання.

(C) сечовиділення.

(D) випаровування поту.

(E) випромінення і провідність.

4. Секреція, яких з наведених гормонів не збільшується вночі?

(A) Гормону росту.

(B) АКТГ.

(C) Мелатоніну.

(D) Інсуліну.

(E) Пролактину.

Питання 5-10 стосуються рис. 14-А. Структури, позначені літерою, можна використати один раз, декілька разів або жодного разу.

5. Які з позначених стуктур мають найбільшу концентрацію рецепторів ангіотензину II?

6. Які з позначених стуктур мають найбільшу концентрацію кортико-тропін-рилізинг гормону?

7. Які з позначених стуктур мають найбільшу концентрацію тиротро-пін-рилізинг гормону?

8. Які з позначених стуктур мають найбільшу концентрацію дофамі-ну?

9. Які з позначених стуктур мають найбільшу концентрацію сомато-тропін-рилізинг гормону?

Рис. 14-А. Гіпоталамус та гіпофіз.

700 / САМООЦІНКА НАВИКІВ

10. Які з позначених стуктур найбільше залучені до регулювання цир-кадних ритмів?

У питаннях 11-17 позначте функцію у кожному питанні літерою пов’язаного з нею відділу центральної нервової системи. Кожний позначений літерою відділ ЦНС може бути використаний один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Спинний мозок.

(B) Довгастий мозок.

(C) Середній мозок.

(D) Гіпоталамус.

(E) Мигдалеподібне тіло.

11. Регулювання кров’яного тиску.

12. Насичення.

13. Примітивні статеві рефлекси.

14. Ковтання.

15. Страх.

16. Споживання води.

17. Тремтіння.

У питаннях 18-23 виберіть

A, якщо відповідь пов’язана з (а);

B, якщо відповідь пов’язана з (Ь);

C, якщо відповідь пов’язана з (а) і

(Ь);

D, якщо відповідь не пов’язана ні з (а), ні з (Ь).

(a) У-рецептори вазопресину.

(b) V2-рецептори вазопресину.

18. Активування Gs.

19. Вазоконстрикція.

20. Збільшення внутрішньоклітинного інозитолтрифосфату.

21. Антидіурез.

22. Протеїнурія.

23. Виділення молока.

                                                                                                                                                                                                                                                                                    

РОЗДІЛ 15 * •

У цьому розділі розглянуто лімбіч-ну систему і нейрональне циркулювання, що відбувається в разі мотивації, емоційних реакцій, таких як страх, гнів; статевої та інших інстинктивних і стереотипних поведінок. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

• описати структури та функції лім-бічної системи;

• назвати ділянки головного мозку і гормони, що беруть участь у регулюванні статевої поведінки осіб обох статей;

• підсумувати вплив статевих гормонів на головний мозок у внут-рішньоутробному та ранньому неонатальному періодах;

• описати системи головного мозку, що медіюють повторну самости-муляцію і уникнення стимуляції;

• характеризувати зв’язок системи винагороди головного мозку із залежністю;

• описати анатомію норадренергіч-них (що секретують норадреналін) шляхів у головному мозку і назвати їхні відомі та прогнозовані функції;

• описати анатомію адренергічних (що секретують адреналін) шляхів у головному мозку та назвати їхні відомі та прогнозовані функції;

• описати анатомію дофамінергіч-них (що секретують дофамін) шляхів у головному мозку і назвати їхні відомі та прогнозовані функції;

• описати анатомію гістамінергіч-них (що секретують гістамін) шляхів у головному мозку і назвати їхні відомі та прогнозовані функції;

• описати шляхи секреції опіоїдних пептидів у головному мозку і назвати їхні відомі та прогнозовані функції.

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Що надсилає холінергічна нейро-нальна система від базального переднього мозку до кори головного мозку і, особливо, до медіальної частини скроневих часток? Які функції цієї системи?

2. Опишіть удавану лють. Як можна її створити? Які докази того, що словесний термін удавана лють є недоречним?

3. Що таке феромони? Які факти свідчать, що феромони впливають на поведінку людей?

4. Деякі науковці говорять про ’’жіночий” і “чоловічий” гіпоталамус; які відмінності простежуються у гіпоталамусах обох статей і як такі відмінності виникають?

5. Які фармакологічні агенти використовують для лікування депресії і чому?

6. Які ліки спричинюють галюцинації і які механізми їхнього впливу?

                                                                                                                                                                  

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1—17 виберіть одну відповідь.

Питання 1—6 складаються з твердження та пояснення. Виберіть

A, якщо твердження і пояснення правильні і пов’язані;

B, якщо твердження і пояснення є правильні і непов’язані;

C, якщо твердження є істинним, а пояснення — хибним;

D, якщо твердження є хибним, а пояснення — правильним;

E, якщо твердження і пояснення є хибними.

1. L-ДОФА є корисною для лікування хвороби Паркінсона, оскільки збільшує вміст дофаміну у дофа-мінергічних нейронах горбово-лійкової системи.

2. Ліки, що зменшують зворотне поглинання серотоніну, корисні для лікування деяких депресивних захворювань, оскільки збільшують кількість позаклітинного норадре-наліну у головному мозку.

3. Процедури, що збільшують вивільнення опіоїдних пептидів у центральній нервовій системі, змен-

• шують вплив больових подразників, оскільки центральна сіра речовина і споріднені ділянки містять опіоїдні рецептори, до яких пептиди можуть приєднуватись.

4. Антипсихотична активність головних транквілізаторів співвідносна з їхньою здатністю блокувати се-ротонінові рецептори, оскільки се-ронінергічна нейрональна система у головному мозку зацікавлена, поміж іншого, нормальними психічними функціями.

5. Жінка з вродженою недостатністю адренокортикального ензиму, що спричинює секрецію великої кількості андрогенів, має сформовану поведінку чоловічого типу, на відміну від нормальних жінок, оскільки андрогени впливають на мозок під час внутрішньоутробного розвитку.

6. Удавана лють інколи простежується у хворих після енцефаліту або нейрохірургічних втручань, оскільки можуть бути уражені провідні шляхи від нової кори до лімбічної системи.

У питаннях 7-12 виберіть

САМООЦІНКА НАВИКІВ / 701

A, якщо відповідь пов’язана з (а);

B, якщо відповідь пов’язана з (Ь);

C, якщо відповідь пов’язана з (а) і (Ь);

D, якщо відповідь не пов’язана ні з (а), ні з (Ь).

(a) Збільшення позаклітинного до-фаміну у напівлежачому ядрі.

(b) Заспокоює.

7. Героїн.

8. Алкоголь.

9. Кокаїн.

10. Нікотин.

11. Амфетамін.

12. Епібатидин.

13. Бензодіазепани, такі як діазепам (валіум), послаблюють відчуття страху, оскільки вони

(A) інгібують зв’язування дофамі-ну у стовбурі головного мозку.

(B) інгібують зв’язування глюта-мату у лімбічній системі.

(C) полегшують вивільнення нор-адреналіну у гіпоталамусі.

(D) послаблюють впливи ГАМК у нервовій системі.

(E) блокують мускаринові ацетил-холінові рецептори у лімбічній системі.

14. Що призводить до зменшення характерних особливостей материнської поведінки?

(A) Ураження кори потиличної частки.

(B) Ураження медіобазальної ділянки гіпоталамуса.

(C) Втрата експресії гена fos В.

(D) Оварієктомія.

(E) Гістеректомія.

15. Тіла головних гістамінергічних нейронів у головному мозку розташовані у

(A) передоптичній ділянці.

(B) центральному ядрі мигдалеподібного тіла.

(C) підсклепінному органі.

(D) голубій плямі.

(E) медіобазальній частині гіпоталамуса.

16. Які з наведених ліків є транквілізаторами?

(A) ДЛК.

(B) Атропін.

(C) Екстазі (МДМА).

(D) Літій.

(E) Хлорпромазин.

17. У разі якої з наведених хвороб мезокортикальна система дофа-мінергічних нейронів гіперактив-на?

(A) Хвороба Паркінсона.

(B) Маніякально-депресивні психози.

(C) Шизофренія.

(D) Гіперпролактемія.

(E) Мігрень.

У питаннях 18—20 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

18. Зона головного мозку, коли тварини будуть уникати стимулювання через імплантовані електроди. GSL

Зона головного мозку, коли тварини будуть працювати і передавати повторне стимулювання через імплантовані електроди.

19. Кількість норадреналіну у ядрах шва.

GSL

Кількість серотоніну у ядрах шва.

20. Кількість норадреналіну у чор-носмугастому шляху.

GSL

Кількість дофаміну у чорносму-гастому шляху.

                                                                                                                                                                                                                                                                                    

РОЗДІЛ 16

У цьому розділі описано вищі функції нервової системи, визначено поняття навчання, пам’яті, мислення, мовні та інші розумові функції людини. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

• описати різноманітні типи пам’яті;

• дати приклади набування навичок і сенсибілізації, що простежуються у людей, описати молекулярні засади таких явищ;

• дати означення умовних рефлексів, описати їхні властивості та проаналізувати засади таких рефлексів;

• назвати відділи головного мозку, відповідальні за пам’ять у ссавців, і пояснити роль кожної структури головного мозку у формуванні пам’яті та зберіганні інформації;

• описати та пояснити терміни: категорична і репрезентативна півкулі головного мозку; назвати відмінності між півкулями та їхній зв’язок з переважним використанням однієї руки;

• дати означення та пояснити агнозію, односторонню неуважність та недбальство, дислексію, прозопаг-нозію;

• сформулювати відмінності між афазією зі здатністю вільно говорити і афазією без здатності вільно говорити та пояснити причини їхньої появи;

• описати аномалії структур головного мозку та їхніх функцій у разі хвороби Альцгеймера.

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Які методи використовують для вивчення природи навчання і пам’яті у людей та експериментальних тварин?

2. Чому мати, сну якої не заважають різноманітні шуми, одразу прокидається від плачу своєї дитини?

3. Що таке біологічний зворотний зв’язок? Поясніть його фізіологічне значення.

4. Назвіть і поясніть аномалії функ-ціювання головного мозку, що виникають у разі перетинання мозолистого тіла.

5. Дайте означення та поясніть відмінності між свідомою та підсвідомою пам’яттю.

6. Опишіть функції зон Верніке, Бро-ка, дугоподібного пучка і базальних гангліїв у формуванні мови.

                                                                                                                                                                  

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-20 виберіть одну відповідь.

1. Ретроградна амнезія

(A) буде скасована префронталь-ною лобектомією.

(B) реагує на ліки, що блокують дофамінергічні рецептори.

(C) найчастіше виникає внаслідок травми голови.

(D) збільшується у разі введення вазопресину.

(E) спричинена ураженням стовбура головного мозку.

2. Репрезентативна півкуля — це

(A) права півкуля головного мозку у більшості правшів.

(B) ліва півкуля головного мозку в більшості лівшів.

702 / САМООЦІНКА НАВИКІВ

(C) частина головного мозку, що відповідає за мову.

(D) місце ураження у більшості пацієнтів з афазією.

(E) морфологічно ідентична до протилежної категоричної півкулі головного мозку.

3. Собаку, в якої перетяте зорове перехрестя і закрите праве око, тренують гавкати, коли вона бачить червоний квадрат. Згодом праве око залишають відкритим, а ліве — закритим. Тварина

(A) не реагуватиме на червоний квадрат, оскільки він не створюватиме імпульсів, що досягають правої потиличної частки кори головного мозку.

(B) не реагуватиме на червоний квадрат, оскільки у тварини є бітемпоральна геміанопія.

(C) не реагуватиме на червоний квадрат, якщо задня спайка також перерізана.

(D) реагуватиме на червоний квадрат тільки після ретренування.

(E) реагуватиме швидко на червоний квадрат, незважаючи на неможливість потрапляння імпульсації у ліву потиличну частку кори головного мозку.

4. До ефектів білатеральної втрати функцій морського коника належить

(A) зникнення віддаленої пам’яті.

(B) втрата робочої пам’яті.

(C) втрата здатності кодувати недавні події у разі довготривалого запам’ятовування.

(D) втрата здатності розпізнавати обличчя та форми зі збереженою здатністю розпізнавати надруковані або виголошені слова.

(E) утворення невідповідних емоційних реакцій, коли згадують недавні події.

5. Які з наведених тверджень хибно поєднані:

(A) ураження тім’яної частки у репрезентативній півкулі: одностороння неуважність та недбальство;

(B) втрата холінергічних нейронів у базальному ядрі Мейнерта і споріднених ділянках переднього мозку: втрата пам’яті на недавні події;

(C) ураження сосочкових тіл : втрата пам’яті на недавні події;

(D) ураження дугоподібного пучка у категоричній півкулі: афазія без здатності вільно говорити;

(E) ураження зони Брока у категоричній півкулі: повільна мова.

6. Репрезентативна півкуля є ліпшою, ніж категорична у

(A) виконанні мовних функцій.

(B) розпізнаванні об’єктів за їхніми формами.

(C) розумінні надрукованих слів.

(D) розумінні вимовлених слів.

(E) математичних обчисленнях.

7. Яке з наведених тверджень не є характерним для умовних рефлексів?

(A) Порушене утворення умовних рефлексів, якщо дія умовного і безумовного подразників є окремою більше ніж через 2 хв.

(B) Зникнення умовного рефлексу, якщо його не підкріплювати від часу до часу.

(C) Швидке утворення умовного рефлексу, коли умовний подразник є приємним для тварини.

(D) Порушене утворення умовного рефлексу, якщо умовний подразник є неприємним для тварини.

(E) Порушене утворення умовного рефлексу, коли після дії умовного подказника діє від-волікальний подразник перед дією безумовного подразника.

7. Ураження зони Верніке (ділянка в задній частині верхньої скроневої закрутки) у категоричній півкулі спричинює у хворих

(A) втрату короткотривалої пам’яті.

(B) повільне з зупинками мовлення.

(C) явище deja vu.

(D) швидке малозмістовне мовлення.

(E) втрату здатності розпізнавати обличчя.

У питаннях 9-15 позначте функцію у кожному питанні літерою по-в язаної з нею структури. Кожна позначена літерою структура може бути використана один раз, декілька разів або жодного разу

(A) Мозолисте тіло.

(B) Лобова частка кори великих півкуль.

(C) Міст.

(D) Мигдалеподібне тіло.

(Е) Скронева частка кори великих півкуль.

9. Сон ШРО.

10. Міжкіркове переміщення навчання.

11. Емоційна пам’ять.

12. Аудіювання.

13. Експериментальний невроз.

14. Зорові асоціації.

15. Регулювання моторних функцій. У питаннях 16—20 виберіть

A, якщо відповідь пов’язана з (а);

B, якщо відповідь пов’язана з (Ь);

C, якщо відповідь пов’язана з (а) і

(Ь);

D, якщо відповідь не пов’язана ні з (а), ні з (Ь).

(a) Хвороба Альцґеймера.

(b) Хвороба Гантінґтона.

16. Ураження базальних гангліїв.

17. Ураження свідомої пам’яті.

18. Асоціюється зі збільшенням кількості CAG тринуклеотидних повторень.

19. Ураження р-амілоїдом.

20. Може бути вилікованою, якщо лікування розпочати за перших проявів хвороби.

Вільям Ф. Ґанонґ. Фізіологія людини