Цей розділ стосується травлення та абсорбції, а в Розділі 26 детально розглянуті інші функційні можливості шлунково-кишкового тракту та пов’язаних з ним залоз. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

• характеризувати головні травні ензими, їхні попередники та суб-стракти, а також продукти впливу ензимів;

• описати щіточкову облямівку, нерухомий шар і глікокалікс;

• описати процеси перетворення харчових вуглеводів у глюкозу та інші гексози у кишці;

• характеризувати процеси абсорбції гексоз з кишки у кров’яне русло;

• описати перетворення харчових білків у амінокислоти та малі пептиди з кишки у кров’яне русло;

• характеризувати послідовність процесів, що відбуваються під час всмоктування жирів;

• описати процеси абсорбції жирних кислот та інших ліпідів у кров’яне русло;

• назвати процеси, що регулюють всмоктування з шлунково-кишкового тракту води, Na+, К+, НСО , Са2+ і заліза.

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Багато дорослих європейців, які походять не з півночі чи заходу, мають абдомінальну симтоматику після уживання молока. Чим вона спричинена, які симптоми і яке можливе лікування?

2. Що таке вторинне активне транспортування і чому воно важливе для шлунково-кишкового тракту? Чому назва “вторинне” правильніша, ніж “первинне активне транспортування”?

3. Після приймання їжі у просвіті шлунку та кишки містяться високоактивні протеолітичні ензими. Чому ці ензими не перетравлють підшлункову залозу, яка продукує їх, або стінку кишки?

4. Інтестинальне всмоктування кальцію та заліза регулюється зворотним зв’язком, однак різними меха

нізмами. Порівняйте та зіставте ці механізми.

5. Опишіть М-клітини? Які їхні функції?

                                                                                                                                                                  

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-12 виберіть одну відповідь.

1. Шлях з інтестинального просвіту у кров’яне русло для коротколан-цюгових жирних кислот (менше 10 атомів карбону) такий:

(A) інтестинальні мукоцити —> хі-ломікрони —> лімфатична судина —> венозна кров системи кровообігу.

(B) інтестинальні мукоцити —> кров портальної вени печінки —> венозна кров системи кровообігу.

(C) простір між мукоцитами —» лімфатична судина —> венозна кров системи кровообігу.

(D) простір між мукоцитами —> хіломікрони —> лімфатична судина —> венозна кров системи кровообігу.

(E) інтестинальні мукоцити —> НЩЛ —> кров портальної вени печінки —» венозна кров системи кровообігу.

2. Максимальну абсорбцію коротко-ланцюгових жирних кислот забезпечують бактерії у

(A) шлунку.

(B) дванадцятипалій кишці.

(C) голодній кишці.

(D) клубовій кишці.

(E) ободовій кишці.

3. Вода всмоктується у голодній, клубовій та ободовій кишці і виводиться з каловими масами. Правильний порядок кількісного всмоктування води від найбільшого до найменшого такий:

(A) ободова, голодна, клубова кишки, калові маси.

(B) калові маси, ободова, клубова, голодна кишки.

(C) голодна, клубова, ободова кишки, калові маси.

(D) ободова, клубова, голодна кишки, калові маси.

(E) калові маси, клубова, голодна, ободова кишки.

4. Лікарські препарати та токсини, які збільшують вміст цАМФ у сли

САМООЦІНКА НАВИКІВ / 715

зовій кишки, спричинюють діарею, оскільки

(A) збільшують котранспортуван-ня Na+-IC у тонкій кишці.

(B) збільшують секрецію К+ у ободовій кишці.

(C) гальмують абсорбцію К» у криптах Ліберкюна.

(D) збільшують абсорбцію Na+ у тонкій кишці.

(E) збільшують секрецію С1~ у просвіт кишки.

5. Які фрази хибно спаровані?

(A) Панкреатична а-амілаза : крохмаль.

(B) Еластаза : тканини, багаті на еластин.

(C) Ентеропептидаза : поліпептиди.

(D) Ренін : коагуляція молока.

(E) Лінгвальна ліпаза : травлення в шлунку.

6. Всмоктування кальцію збільшується у разі

(A) гіперкальціємії.

(B) споживання оксалатів у харчових продуктах.

(C) надлишку заліза.

(D) 1,25-дигідроксихолекальци-феролу.

(E) збільшення абсорбції Na+.

У питаннях 7-12 виберіть

A, якщо вислів пов’язаний з (а);

B, якщо вислів пов’язаний з (Ь);

C, якщо вислів пов’язаний з (а) і

(Ь);

D, якщо вислів не пов’язаний ні з (а), ні з (Ь).

(a) Абсорбція глюкози.

(b) Абсорбція амінокислот.

7. К+ плазми.

8. Na+ у кишковому просвіті.

9. Інсулін плазми.

10. Флоридзин.

11. Трипсин у інтестинальному просвіті.

12. Феритин у слизовій кишки.

                                                                                                                                                                                                                                                                                    

РОЗДІЛ 26

Цей розділ стосується функцій шлунково-кишкового тракту, включно зі слинними залозами, печінкою, підшлунковою залозою, їхньої участі у травленні та абсорбції їжі. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

• описати структуру та функції енте-ричної нервової системи;

• характеризувати базальний електричний ритм та міграційний моторний комплекс, описати їхні функції у регулюванні шлунково-кишкової моторики;

• назвати головні шлунково-кишкові гормони, місця, де вони секрету-ються, і головні фізіологічні функції кожного з цих гормонів;

• характеризувати функції ротової порожнини, слинних залоз та стравоходу;

• знати функційну анатомію і гістологію шлунка;

• описати, як секретують кислоту клітини слизової шлунка;

• описати механізми регулювання секреції та моторики шлунка;

• характеризувати співвідношення між ціанокоболаміном та внутрішнім фактором;

• назвати головні компоненти підшлункового соку і характеризувати механізми, які регулюють його секрецію;

• описати функційну анатомію печінки та механізм утворення жовчі;

• описати функції жовчного міхура і процеси, що регулюють пасаж жовчі в інтестинальний просвіт;

• назвати типи рухової активності у тонкій кишці та функційне призначення кожного;

• описати послідовність процесів у ободовій кишці, що спричинюють дефекацію, та характеризувати вплив нервової системи на цей рефлекс.

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Які чинники регулюють секрецію екзокринної частини підшлунковбї залози?

2. Опишіть аномалії шлункової секреції у разі хворобливих станів.

3. Які аномалії може спричинити резекція термінальної частини клубової кишки?

4. Що таке печія? Опишіть її патогенез та шляхи можливого лікування.

5. Що спричинює утворення жовчних каменів? Як це можна лікувати?

6. Складні оперативні втручання рекомендують для лікування вираже

ного ожиріння, коли інші методи лікування неефективні. Які оперативні втручання застосовують? Як вони спричиняють втраті маси? Які можливі довготривалі ускладнення?

7. Бактерії у ободовій кишці перебувають у симбіозі з організмом людини. Яку користь вони дають організму? Які шкідливі чи потенційно шкідливі ефекти вони можуть зумовити?

                                                                                                                                                                  

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-25 виберіть одну відповідь.

Питання 1-4 стосуються рис. 26-А.

1. Які з позначених структур містять мальтазу?

2. Які з позначених структур стосуються інтегрування перистальтики?

3. Які з позначених структур мають клітини, що найшвидше змінюються?

4. Які з позначених структур містять клітинні тільця хеморецепторів?

Питання 5-8 стосуються табл. 2 6-А.

5. Які результати обстежень характерні для хворого з жовчним каменем, що спричинює обструкцію загальної жовчної протоки?

6. Які результати обстежень характерні для хворого з внутрішньо-судинним гемолізом?

Рис. 26-А. Поперечний зріз тонкої кишки (відтворено за дозволом з Bell GH, Emslie-Smith D, Paterson CR: Textbook of Physiology and Biochemistry, 9th ed. Churchill Livingstone, 1976).

716 / САМООЦІНКА НАВИКІВ

Таблиця 26-А.

Варіант

Білірубін плазми

Лужна

фосфатаза

плазми

Гематокрит

Жовчні

кислоти

плазми

прямий

непрямий

А

і

В

т

ТТ

С

ТТ

т

т

т

D

т

ТТ

4.

Е

т

ТТ

т

т

Позначення: — без змін; Т — збільшення; ТТ — значне збільшення; і — зменшення.

7. Які результати обстежень характерні для хворого з інфекційним гепатитом?

8. Які результати обстежень характерні для хворого з резекцією клубової кишки?

9. Виведення назовні ободової кишки може спричинити

(A) смерть.

(B) мегалобластичну анемію.

(C) виражену недостатність харчування.

(D) збільшення вмісту аміаку у крові хворих на цироз печінки.

(E) зменшення уробіліногену сечі.

10. У новонароджених дефекація часто настає після споживання їжі. У цих випадках причиною скорочень ободової кишки є

(A) гастроілеальний рефлекс.

(B) збільшення рівня ХЦК у крові.

(C) шлунково-кишковий рефлекс.

(D) збільшення рівня соматоста-тину.

(E) ентерогастральний рефлекс.

11. Після споживання їжі, багатої на вуглеводи, секрецію інсуліну може стимулювати

(A) GLP-1 (7-36) амід.

(B) ХЦК.

(C) серотонін.

(D) ВІП.

(E) гастрин.

12. Симптоми демпінг-синдрому (дискомфорт після споживання їжі у хворих з коротким кишковим анастомозом з голодної кишки у шлунок) спричинені частково

(A) підвищенням артеріального тиску.

(B) збільшенням секреції глюкагону.

(C) збільшенням секреції ХЦК.

(D) гіпоглікемією.

(E) гіперглікемією.

13-У якому з секретів простежується найбільше значення pH?

(A) Шлунковий сік.

(B) Міхурова жовч.

(C) Підшлунковий сік.

(D) Слина.

(E) Секрети кишкових залоз.

14. Повна гепатектомія могла б спричинити збільшення в крові

(A) глюкози.

(B) фібриногену.

(C) 25-гідроксихолекальциферолу.

(D) кон’югованого білірубіну.

(E) естрогенів.

15. Який з станів не спричинений тотальною панкреатотомією?

(A) Дефіцит вітаміну Е.

(B) Гіперглікемія.

(C) Метаболічний ацидоз.

(D) Надлишок маси.

(E) Зменшене всмоктування амінокислот.

Численні різноманітні аномальні стани спричинюють діарею. У питаннях 16-20 порушення, що спричинюють діарею, позначте у кожному питанні літерою пов ’язаної з ним аномалії. Кожна позначена літерою аномалія може бути використана один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Збільшення цАМФ у ентеро-цитах.

(B) Збільшення секреції шлункової кислоти.

(C) Збільшення жовчних кислот у ободовій кишці.

(D) Порушення складу інтести-нального муцину.

(E) Аномальне травлення вуглеводів.

16. Виразковий коліт.

17. Оперативні втручання з обхідним анастомозом клубової кишки.

18. Певні штами Е.соїі.

19. Дефіцит лактази.

20. Синдром Золлінгера-Еллінсона.

У питаннях 21—25 позначне вислів

у кожному питанні літерою пов»язаної з ним структури шлунково-кишкового тракту. Кожна позначена літерою структура може бути використана один раз, декілька разів або жодного разу

(A) Шлунок.

(B) Дванадцятипала кишка.

(C) Голодна кишка.

(D) Клубова кишка.

(E) Ободова кишка.

21. Місце абсорбції вітаміну В12.

22. Головне місце реалізації впливу гастрину.

23. Місце дії альдостерону.

24. Місце частого запалення у хворих з диверкулітами.

25. Місце найвищого рівня БЕР.

                                                                                                                                                                                                                                                                                    

РОЗДІЛ 27

Цей розділ стосується функцій крові та лімфи, а також складових елементів крові: лейкоцитів, еритроцитів і тромбоцитів. Також описана імунна система. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

• характеризувати клітини різного типу, що є у крові, та їхні клітини-попередники;

• описати функції нейтрофільних лейкоцитів;

• описати функції моноцитів;

• описати головні складові імунної системи людини, включно з клітинами, шо беруть участь у вродженому та набутому імунітеті, а також механізми їхнього формування;

• описати структури та функції тромбоцитів та механізм вивільнення їхніх Гранул.

• знати функції еритроцитів;

• назвати головні групи крові та описати методики їхнього визначення;

• описати системи зсідання і про-тизсідання крові та їхнє клінічне значення.

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Порівняйте і зіставте складові плазми крові та лімфи.

САМООЦІНКА НАВИКІВ / 717

2. Який механізм пристосування утворення лейкоцитів, тромбоцитів та еритроцитів до різних функ-ційних станів організму? Назвіть гуморальні фактори, залучені до цих процесів.

3. Опишіть клітинні макрофаги, їхнє походження і як вони забезпечують захист організму.

4. Що таке теорія клональної селекції утворення антитіл? Які головні положення цієї теорії?

5. Які функції клітин-убивць? Як відрізнити ці клітини від CD4 і CD8 лімфоцитів?

6. Унаслідок мутації генів утворюються аномальні гемоглобіни у людей. Що свідчйть про те, чи мутація гемоглобіну є шкідливою або ні для організму?

7. Чому зсідання крові аномальне у хворих з недостатністю вітаміну К?

У питаннях 1-17 виберіть одну відповідь.

У питаннях 1-5 позначне імуногло-булін у кожному питанні літерою по-в язаноїз ним характеристики. Кожна позначена літерою характеристика може бути використана один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Фіксація комплементу.

(B) Секреторний імунітет.

(C) Вивільнення гістаміну з базо-фільних лейкоцитів і мастоци-тів.

(D) Тетрамер.

(E) Розпізнавання антигену В-клі-тинами.

1* IgA.

2. IgD.

3. IgE.

4. IgG.

5. IgM.

Питання 6-9 стосуються рис. 27-А.

6. Який можливий результат у разі неправильного вибору і змішування донорських еритроцитів з плазмою реципієнта?

7. Який можливий результат, якщо плазму особи з групою крові III (В) змішати з еритроцитами особи з групою крові І (О)?

8. Який можливий результат, якщо плазму особи з групою крові І (О) змішати з еритроцитами особи з групою крові III (В)?

9. У якому випадку може бути найвищий рівень гемоглобіну у плазмі?

А В

Рис. 27-А. Еритроцити у плазмі.

10. Яка з наведених функцій не є головною для плазми крові?

(A) Транспортування гормонів.

(B) Підтримка розмірів еритроцитів.

(C) Транспортування хіломікро-нів.

(D) Транспортування антитіл.

(E) Транспортування Ог

11. Гематокрит 41% означає, що в одиниці об’єму крові

(A) 41% гемоглобіну є у плазмі.

(B) 41% від загального об’єму крові становить плазма крові.

(C) 41% від загального об’єму крові становлять еритроцити, лейкоцити і тромбоцити.

(D) 41% гемоглобіну міститься у еритроцитах.

(E) 41% елементів крові становлять еритроцити.

12. У нормі в крові людини

(A) еозинофіли є найпоширенішим типом лейкоцитів.

(B) лімфоцитів більше, ніж ней-трофільних лейкоцитів.

(C) заліза найбільше у гемоглобіні.

(D) лейкоцитів більше, ніж еритроцитів.

(E) тромбоцитів більше, ніж еритроцитів.

13. Лімфоцити

(A) після народження утворюються у кістковому мозку.

(B) не відповідають на дію гормонів.

(C) перетворюються у моноцити під дією антигенів.

(D) взаємодіють з еозинофільними лейкоцитами для утворення тромбоцитів.

(E) є складовою системи протипухлинного захисту.

14. Утворення клітин, тип яких показаний на рис. 27-В, збільшується під дією

(A) інтерлейкіну-2.

(B) колонієстимулювального фактора Гранулоцитів.

(C) еритропоетину.

(D) інтерлейкіну-4.

(E) інтерлейкіну-5.

15. На рис.27-В показано клітину, яка не містить

(A) актину.

(B) вільних радикалів.

(C) мієлопероксидази.

(D) катепсинів.

(E) Y-хромосоми.

16. У якій з наведених хвороб структура гемоглобіну, що утворюється, нормальна, однак кількість зменшена?

(A) Хронічна втрата крові.

(B) Серпоподібноклітинна анемія.

(C) Гемолітична анемія.

(D) Таласемія.

(E) Трансфузійні ускладнення.

17. Який з наведених білків плазми не синтезується у печінці?

(A) Ангіотензин.

(B) ІФР-1.

(C) Ангіотензин ІІ-перетворю-вальний ензим.

(D) а2-Макроглобулін.

(E) Фібриноген.

У питаннях 18-20 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

18. Кількість легких ланцюгів у головній молекулі імуноглобуліну. GSL

Кількість важких ланцюгів у головній молекулі імуноглобуліну.

19. Відсоток загальної осмоляльності плазми залежить від альбуміну, що циркулює у крові.

GSL

Відсоток загальної осмоляльності плазми залежить від натрій хлориду, що циркулює у крові.

Рис. 27-В.

718 / САМООЦІНКА НАВИКІВ

20. Кількість CD4 глікопротеїну на поверхні клітин Т-хелперів.

GSL

Кількість CD4 глікопротеїну на поверхні цитотоксичних Т-клітин.

                                                                                                                                                                                                                                                                                    

РОЗДІЛ 28

У цьому розділі описано провідну систему серця, виникнення і поширення імпульсів, які задають частоту серцевих скорочень серця, від СА-вуз-ла через АВ-вузол, пучок Гіса і волокна Пуркіньє до всіх частин шлуночків. Також описана ЕКГ, деякі її аномалії і серцеві аритмії. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

• описати структуру та функціюван-ня провідної системи серця і порівняти потенціали дії у кожній її частині з такими ж у серцевому м’язі;

• описати спосіб записування ЕКГ, інтерпретувати зубці та інтервали в ЕКГ; знати взаємозв’язок ЕКГ з електричною віссю серця;

• назвати найпоширеніші серцеві аритмії й описати процеси, що їх спричинюють;

• знати, як і коли виконувати масаж серця;

• характеризувати головні ранні та пізні ознаки на ЕКГ інфаркту міокарда і пояснити ранні біоелектричні зміни в міокарді в термінах йонних процесів;

• описати та пояснити зміни на ЕКГ та зміни функціювання серця, які виникають у разі порушення йон-ного складу крові.

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Що таке синусова аритмія? Чому вона утворюється? Яке клінічне значення появи синусової аритмії?

2. Що таке ектопічні вогнища збудження? Яке їхнє значення в патогенезі розвитку аритмій?

3. Назвіть і поясніть вплив на серце лікарських препаратів блокаторів повільних Са2+-каналів. Для яких клінічних станів вони є ефективними?

4. Порівняйте та зіставте синдроми Вольфа-Паркінсона-Уайта і Лау-

на-Ґанонга-Левіне. Що є підґрунтям розвитку цих порушень, унаслідок чого виникають такі стани?

5. Чому зупиняється серце у фазі систоли внаслідок гіперкальціємії (кальцієвий ріґор)?

                                                                                                                                                                  

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-8 виберіть одну відповідь.

Питання 1-4 стосуються рис. 28-А.

1. Яка з позначок на ЕКГ стосується шлуночкової реполяризації?

2. Яка з позначок стосується зубця Q?

3. Яка з позначок стосується частини ЕКГ, що відображає максимальне відкриття N а-каналів у шлуночках?

4. Яка з позначок стосується частини ЕКГ, що відображає максимальне відкриття Са2+-каналів?

5. Для якої з наведених структур характерний у нормі найбільший перед потенціал ?

(A) Синоатріальний вузол.

(B) Атріовентрикулярний вузол.

(C) Пучок Гіса.

(D) Волокна Пуркіньє.

(E) М’язові волокна шлуночків.

6. У разі блокади серця другого ступеня

(A) частота скорочень шлуночків менша, ніж передсердь.

(B) шлуночкові комплекси на ЕКГ деформовані.

(C) часто простежується шлуноч-кова тахікардія.

(D) ударний об’єм зменшений.

(E) хвилинний об’єм крові збільшений.

7. Масаж каротидного вузла інколи припиняє надшлуночкову тахікардію, оскільки

(A) зменшується симпатична ім-пульсація у СА-вузлі.

(B) збільшується вагусна імпуль-сація у СА-вузлі.

(C) збільшується вагусна імпуль-сація у провідній тканині між передсердями і шлуночками.

(D) збільшується симпатична ім-пульсація у провідній тканині між передсердями і шлуночками.

(E) збільшується рефрактерний період у міокарді шлуночків.

8. По яких каналах, що відкриваються, протікають струми, відповідальні за фазу реполяризації у потенціалі дії м’язових волокон шлуночків?

(A) Na+.

(B) СГ.

(C) Са.

(D) К+.

(E) НС03 .

У питаннях 9-11 одна або більше відповідей правильні. Виберіть

(A) , якщо (1), (2), (3) правильні;

(B) , якщо (1) і (3) правильні;

(C) , якщо (2) і (4) правильні;

(D) , якщо лише (4) правильна;

(E) , якщо всі правильні.

9. У разі повної блокади серця

(1) недостатність може простежуватися, оскільки передсердя не здатні нагнітати кров до шлуночків.

(2) звичайно є фібриляція шлуночків.

(3) частота скорочення передсердь менша від частоти скорочення шлуночків.

(4) недостатність може простежуватися внаслідок пролонгованих періодів, під час яких шлуночки не здатні скорочуватись.

10. Повторний вхід є поширеною причиною

(1) пароксизмальної передсердної тахікардії.

(2) пароксизмальної вузлової тахікардії.

(3) фібриляції передсердь.

(4) синусової аритмії.

11. У пацієнта з синдромом довгого інтервалу QT можна спостерігати

(1) мутації у функціюванні Na+

каналів серця.

САМООЦІНКА НАВИКІВ / 719

(2) анормальну ендолімфу у середньому вусі.

(3) мутації втрати функціювання К+-каналів серця.

(4) анормальне котранспортуван-ня Na+-Ca2+.

У питаннях 12—15 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

12. Висота зубця Т, якщо рівень К+ дорівнює 5,5 мекв/л.

GSL

Висота зубця Т, якщо рівень К+ дорівнює 8,5 мекв/л.

13. Висота зубця R у відведенні V, на ЕКГ в дорослих у нормі.

GSL

Висота зубця R у відведенні V5 на ЕКГ в дорослих у нормі.

14. Інтервал між початком скорочень передсердь і наступним нормальним скороченням.

GSL

Інтервал між початком скорочень шлуночків і наступним нормальним скороченням.

15. Нахил передпотенціалу у СА-вузлі після стимулювання блукаючого нерва.

GSL

Нахил передпотенціалу у СА-вузлі після стимулювання симпатичних нервів, що проходять до серця.

                                                                                                                                                                                                                                                                                    

РОЗДІЛ 29 * •

У цьому розділі описані механічні зміни, що відбуваються під час серцевого циклу, коли серце нагнітає кров у систему кровообігу. Також описані тони й шуми серця; методи вимірювання та регулювання хвилинного об’єму. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

• описати послідовність подій, що відбуваються у серці під час серцевого циклу;

• назвати зміни тривалості систоли і діастоли внаслідок зміни частоти серцевих скорочень і описати їхнє фізіологічне значення;

• характеризувати артеріальний пульс і пульс у яремних венах;

• описати та пояснити походження першого та другого серцевих то

нів, а також уловлюваних третього та четвертого тонів серця.

• сформулювати причини появи шумів у разі стенозу аортального чи митрального отвору, недостатності аортального чи митрального клапана;

• назвати фактори, що впливають на хвилинний об’єм і описати вплив кожного.

• назвати фактори, що впливають на споживання кисню серцем.

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Які методи вимірювання використовуються для визначеня хвилинного об’єму крові? Які переваги та недоліки кожного методу?

2. Для відновлення іннервації серця у пацієнтів з трансплантованим серцем потрібно декілька місяців. Однак у таких пацієнтів до відновлення іннервації серця фізичне навантаження збільшує хвилинний об’єм крові. Який механізм сприяє цьому і як він реалізується?

3. Поясніть постекстрасистолічне потенціювання.

4. Що таке фракція викидання? У яких станах вона збільшується або зменшується? Чому?

5. Використовуючи осі на рис. 29-А, нанесіть криву залежності хвилинного об’єму серця від частоти серцевих скорочень. Графік поясніть.

                                                                                                                                                                  

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-15 виберіть одну відповідь.

5

Q

Ю

0 >s

S

1 І S

Частота серцевих скорочень Рис. 29-А.

Питання 1-5 стосуються рис. 29-

В. Виберіть літеру на рисунку, яка означає:

1. Ударний об’єм.

2. Місце, де відкривається аортальний клапан.

3. Місце, де закривається аортальний клапан.

4. Місце, де відкривається митраль-ний клапан.

5. Місце, де закривається аортальний клапан.

6. Другий тон серця спричинений

(A) закриттям аортальних та легеневих клапанів.

(B) вібруванням стінок шлуночків під час систоли.

(C) наповненням шлуночків.

(D) закриттям митрального та тристулкового клапанів.

(E) ретроградним плином до порожнистої вени.

7. Четвертий тон серця спричинений

(A) закриттям аортального та легеневих клапанів.

(B) вібруванням стінок шлуночків під час систоли.

(C) наповненням шлуночків.

(D) закриттям митрального та тристулкового клапанів.

(E) ретроградним плином до порожнистої вени.

8. Дикротичний підйом на кривій тиску в аорті спричинений

(A) закриттям митрального клапана.

(B) закриттям тристулкового клапана.

(C) закриттям аортального клапана.

(D) закриттям легеневих клапанів.

(E) швидким наповненням лівого шлуночка.

Об’єм, мл

Рис. 29-В. Крива співвідношення між тиском і об’ємом у лівому шлуночку.

720 / САМООЦІНКА НАВИКІВ

9. Під час навантаження людина споживає 1,8 л кисню за хвилину; вміст 02 у артеріальній крові 190 мл/л, у венозній — 134 мл /л. Хвилинний об’єм крові у цьому випадку становить

(A) 3,2 л/хв.

(B) 16 л/хв.

(C) 32 л/хв.

(D) 54 л/хв.

(E) 160 мл/хв.

10. Робота, яку виконує лівий шлуночок, є більшою від роботи, яку виконує правий, оскільки лівий шлуночок

(A) скорочується повільніше.

(B) має товстіші стінки.

(C) має більший ударний об’єм.

(D) має більше переднавантаження.

(E) має більше післянавантаження.

11. Закон Старлінґа для серця

(A) не справджується у разі серцевої недостатності.

(B) не справджується у разі навантаження;

(C) пояснює збільшення серцевих скорочень у разі навантаження.

(D) пояснює збільшення хвилинного об’єму, що простежується у разі збільшення венозного повернення крові.

(E) пояснює збільшення хвилинного об’єму внаслідок стимулювання симпатичних нервів, що іннервують серце.

У питаннях 12—15 позначте порушення, що виникають, літерою пов ’я-заної з ними хвороби. Кожна позначена літерою хвороба може бути використана один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Стеноз аортального отвору.

(B) Недостатність аортального клапана.

(C) Стеноз митрального отвору.

(D) Відкрита артеріальна протока.

(E) Легенева гіпертензія.

12. Колапсу вальний пульс Корріґана.

13. Голосний різкий другий тон серця.

14. Виражений діастолічний шум над верхівкою серця.

15. Збільшення перфузії вінцевих артерій.

розділ зо У

У цьому розділі описані особливості будови кровоносних та лімфа

тичних судин і рух рідин по них. Тут висвітлені питання функційної анатомії судин, засади і сили, які створюють тиск і плин по них, а також фактори, що впливають на транскапіляр-ний обмін. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

• описати діаметр, товщину стінки і загальну площу поперечного перерізу аорти, дрібних артерій, артеріол, капілярів, венул та вен;

• описати зв’язок між плином, тиском та опором у судинній системі;

• дати означення ламінарній течії і критичного тиску закриття;

• навести формулу Пуазейля-Хаґе-на пре течію у кровоносних судинах і на її підставі пояснити, чому діаметр судини є таким важливим для визначення течії;

• сформулювати закон Лапласа і навести три приклади його дії в організмі людини;

• детально описати методи вимірювання кров’яного тиску аускуль-тативним і пальпаторним методом;

• описати сили Старлінґа, які визначають кінцевий рух рідини через капілярну стінку. Дати означення обмінам, що залежать від плину і дифузії; описати різновиди капілярної проникності й особливості структури у різних частинах організму людини.

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Що таке ефект Віндкесселя? Чому аорта і великі артерії називають судинами Віндкесселя? Яке фізіологічне значення ефекту Віндкесселя?

2. Що таке принцип Бернуллі? Опишіть його значення для серцево-судинної фізіології.

3. У молодого чоловіка кров’яний тиск 130/73 мм рт. ст. Який у нього пульсовий та середній тиск? Як обчислити кожен з цих тисків?

4. Тиск у великій артерії становить 60 000 дин/см2; радіус артерії -0,5 см. Яке напруження стінки артерії? Яке буде напруження стінки, якщо діаметр 1 см?

5. Що таке звуки Короткова і як вони утворюються?

6. У яких частинах серцево-судинної системи турбулентна течія у нор

мі? Які фактори змінюють лінійний плин на турбулентний?

                                                                                                                                                                  

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-12 виберіть одну відповідь.

Питання 1-4 стосуються табл. 30-А.

В експериментальної тварини під анестезією денервовано одну задню кінцівку і прикріплено до приладів так, що можна вимірювати тиск на артеріальному та венозному кінцях капілярів кінцівки, її масу, кровоплин, артеріовенозну кисневу різницю. Тварині вводили різні речовини. Результати досліджень наведені у табл. 30-А.

1. Який варіант змін простежується, якщо ввести речовину, що спричинює артеріальну дилатацію?

2. Який варіант змін простежується, якщо ввести речовину, що спричинює збільшення капілярної проникності?

3. Який варіант змін простежується, якщо ввести речовину, що спричинює констрикцію вен?

4. Який варіант змін простежується, якщо ввести речовину, що спричинює зменшення системного кров’яного тиску?

5. У яких з наведених судин найбільша загальна площа поперечного перерізу?

(A) Артеріях.

(B) Артеріолах.

(C) Капілярах.

(D) Венул ах.

(E) Венах.

6. Течія лімфи від ніг

(A) збільшиться, якщо особа переходить від горизонтального до вертикального положення.

(B) збільшиться під час масажу ніг.

(C) збільшиться, якщо капілярна проникність зменшиться;

(D) зменшиться, якщо клапани у венах ніг є слабкими (неповноцінними);

(E) зменшиться під час фізичного навантаження.

7. Тиск у капілярах скелетних м’язів становить 35 мм рт. ст. на артеріо-лярному кінці і 14 мм рт. ст. — на венулярному. Інтерстиційний тиск — 0 мм рт. ст. Колоїдний осмотич-

САМООЦІНКА НАВИКІВ / 721

Таблиця 30-А.

Варіант

Тиск на кінці капіляра

Маса

кінцівки

Кровоплин у кінцівці

Артеріовенозна киснева різниця

артеріальному

венозному

А

т

В

т

і

С

і

1

і

т

D

т

т

т

т

4-

Е

т

т

т

І

Позначення: — без змін; Т — збільшення; і — зменшення.

ний тиск — 25 мм рт. ст. Сила, що забезпечує рух рідини через капілярну стінку у артеріолярному кінці становить

(A) 3 мм рт. ст. зовні капіляра.

(B) З мм рт. ст. усередині капіляра.

(C) 10 мм рт. ст. зовні капіляра.

(D) 11 мм рт. ст. зовні капіляра.

(E) 11 мм рт. ст. усередині капіляра.

8. Яке з наведених явищ не відбувається, якщо кров проходить через капіляри великого кола кровообігу?

(A) Гематокрит збільшується.

(B) Крива дисоціації гемоглобіну зміщується ліворуч.

(C) Збільшується вміст білків.

(D) pH зменшується.

(E) Еритроцити збільшуються у розмірах.

9. Швидкість плину крові

(A) більша у капілярах, ніж у артеріолах.

(B) більша у венах, ніж у венулах.

(C) більша у венах, ніж в артеріях.

(D) зменшується до нуля у низхідній аорті під час діастоли.

(E) зменшується у звуженій ділянці кровоносної судини.

10. Якщо радіус судин опору збільшується, то який з наведених показників збільшується?

(A) Систолічний тиск крові.

(B) Діастолічний тиск крові.

(C) В’язкість крові.

(D) Гематокрит.

(E) Кровоплин у капілярах.

11. Який з наведених показників збільшується, якщо збільшується в’язкість крові?

(A) Середній кров’яний тиск.

(B) Радіус судин опору.

(C) Радіус ємнісних судин.

(D) Центральний венозний тиск.

(E) Кровоплин у капілярах.

12. Фармакологи винайшли лікарський препарат, який стимулює утво

рення VEGF-рецепторів. Такий препарат буде корисним для лікування

(A) хвороб вінцевих артерій.

(B) раку.

(C) цукрового діабету.

(D) нецукрового діабету.

(E) дисменореї.

У питаннях 13-16 яка з позначених на рис. 30-А структур

13. є місцем внутрішнього видимого ураження атеросклерозом?

14. є зменшеного розміру у разі наявності ангіотензину II?

15. є відповідальною за підтримку кро-воплину під час діастоли?

16. відповідає на стрес зрізання через залучення рецепторів розтягнення?

У питаннях 17-18 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

17. Гідростатичний тиск у венулах на рівні серця.

GSL

Гідростатичний тиск у венах на рівні серця.

Рис. 30-А. Поперечний переріз малої артерії.

18. Проникність капілярів у легенях. GSL

Проникність капілярів у печінці.

                                                                                                                                                                                                                                                                                    

РОЗДІЛ 31

У цьому розділі описана взаємодія місцевих, гуморальних, системних нервових регуляторних механізмів підтримки артеріального тиску та кро-воплину у різних органах у спокої та під час дії різних подразників. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

• характеризувати значення механізмів авторегулювання, описати теорії, що пояснюють їхню реалізацію та значення для фізіології;

• назвати важливі вазодилататорні метаболіти та описати їхню роль у регулюванні перфузії тканин;

• назвати головні фактори вазодила-тації, що їх секретують ендотелі-альні клітини, і описати функції кожного;

• назвати головні гормони, що впливають на артеріальний тиск, і знати фізіологічне значення кожного;

• перелічити нервові механізми, що контролюють артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень, у тому числі рецептори, аферентні та еферентні шляхи, центральні інтегративні шляхи й еферентні механізми регулювання;

• описати прямі ефекти С02 і гіпоксії на вазомоторну ділянку у довгастому мозку, утворення й абсорбцію спинномозкової рідини та пояснити її функції.

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Чому збільшення симпатичної активності спричинює збільшення тиску в правому передсерді?

2. Як впливають внутрішньовенні ін’єкції вазодилататора нітропру-сиду на інтервал RR на ЕКГ? Яка тривалість впливу?

3. Порівняйте функції каротиднихта аортальних барорецепторів з функціями барорецепторів у передсердях та великих венах.

4. Які гормони впливають на частоту серцевих скорочень?

722 / САМООЦІНКА НАВИКІВ

5. Які пептиди є у нервах, що іннер-вують кровоносні судини? Які функції цих пептидів?

6. Які ефекти спричинює денервація барорецепторів?

7. Фармаколог уводить лікарський препарат собаці і реєструє швидке збільшення середнього артеріального тиску. Назвіть можливі механізми збільшення тиску і серії експериментів, які могли б пояснити механізми впливу цього препарату.

                                                                                                                                                                  

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-10 виберіть одну відповідь.

1. Які фрази хибно спаровані?

(A) Ангіотензин 11-перетворювальний ензим: метаболізм кінінів.

(B) Стимулювання блукаючого нерва на шиї: брадикардія.

(C) Простациклін: вазодилатація.

(D) Збільшецня тиску у сонних пазухах : зменшення симпатичної імпульсації до артеріол.

(E) Збільшення Н2 у тканинах: ва-зоконстрикція у тканинах.

2. Якщо феохромоцитома (пухлина кори надниркових залоз) раптово вивільнює велику кількість адреналіну у кровообіг, то у пацієнта частота серцевих скорочень буде

(A) збільшуватись, оскільки збільшення артеріального тиску стимулює каротидні й аортальні барорецептори.

(B) збільшуватись, оскільки адреналін дає прямий хронотроп-ний вплив на серце.

(C) збільшуватись, оскільки збільшена тонічна парасимпатична імпульсація до серця.

(D) зменшуватись, оскільки збільшення артеріального тиску стимулюватиме каротидні й аортальні хеморецептори.

(E) зменшуватись, оскільки збільшена тонічна парасимпатична імпульсація до серця.

3. Секреція вазопресину збільшена тому, що

(A) збільшений тиск у правому шлуночку.

(B) зменшений тиск у правому шлуночку.

(C) збільшений тиск у правому передсерді.

(D) зменшений тиск у правому передсерді.

(E) збільшений тиск в аорті.

4. Катехоламіни, впливаючи на а-ад-ренорецептори,

(A) збільшують скоротливість серцевого м’яза.

(B) збільшують частоту імпульса-цій у синоатріальному вузлі.

(C) збільшують хвилинний об’єм.

(D) звужують вінцеві судини внаслідок прямої дії на них.

(E) розширюють кровоносні судини у скелетних м’язах.

5. Який з наведених лікарських препаратів підвищує артеріальний тиск?

(A) Простациклін.

(B) Ліки, що інгібують ангіотензин ІІ-перетворювальний ензим.

(C) Ліки, що інгібують NO-синта-зу.

(D) Ліки, що інгібують Vх-рецептори вазопресину.

(E) Ліки, що інгібують ендотелін-перетворювальний ензим.

Багато вазоактивних речовин, що їх утворюють ендотеліальні клітини, утворювані також іншими клітинами і виконують різноманітні функції у інших частинах організму. У питаннях 6-10 виберіть

A, якщо відповідь пов’язана з (а);

B, якщо відповідь пов’язана з (Ь);

C, якщо відповідь пов’язана з (а) і

(Ь);

D, якщо відповідь не пов’язана ні з (а), ні з (Ь).

(a) Ендотелій-1.

(b) NO.

6. Головний мозок.

7. Кишка.

8. Нирки.

9. Легені.

10. Клітини імунної системи.

У питаннях 11—16 позначте вазо-активні сполуки літерою пов язаного з нею механізму дії. Кожен позначений літерою механізм дії може бути використаний один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Активування гуанілатциклази.

(B) Активування протеїнкінази А.

(C) Активування фосфоліпази С.

(D) Активування протеїнкінази Аг

(E) Активування тирозинкінази.

11. Ангіотензин II.

12. Ендотелій 1.

13. Оксид азоту.

14. Брадикінін.

15. ВІП.

16. Речовина Р.

17. Які з наведених вище (11-16) вазоактивних сполук спричинюють вазоконстрикцію in vivo?

18. Які з наведених вище (11-16) вазоактивних сполук спричинюють вазодилатацію in vivo?

                                                                                                                                                                                                                                                                                    

РОЗДІЛ 32 * •

У цьому розділі описані особливості кровообігу головного мозку і роль гематоенцефалічного бар’єру, кровообігу у вінцевих судинах, внутрішніх органах, включно з печінкою, шкірі, плаценті та плоді. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

• назвати зміни показників крово-плину на одиницю маси, особливості кровоплину у більшості органів;

• характеризувати макро- та мікроскопічні особливості церебрального кровообігу;

• описати утворення й абсорбцію спинномозкової рідини та пояснити її функції;

• характеризувати гематоенцефаліч-ний бар’єр і пояснити його клінічне значення;

• описати навколошлуночкові органи і назвати їхні головні функції;

• характеризувати анатомічні особливості вінцевого кровообігу;

• назвати хімічні та нервові фактори, що впливають на регулювання вінцевого кровообігу, і описати роль кожного з них;

• назвати унікальні особливості кровообігу печінки та внутрішніх органів і пояснити резервуарну функцію кровообігу у внутрішніх органах;

• описати трикомпонентну відповідь шкіри на ушкодження і пояснити значення кожного компонента;

• пояснити значення плаценти як “легень плоду”;

• описати кровообіг плоду перед народженням і зміни після народження.

САМООЦІНКА НАВИКІВ / 723

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Що таке аксон-рефлекс? У яких випадках він відбувається? Який нейротрансмітер, ймовірно, використовуваний?

2. Що таке реактивна гіперемія? Де вона можлива?

3. Що таке нейрогемальний орган? Що є головним нейрогемальним органом в організмі?

4. Як можна використовувати ПЕГ і функційний ЯМР для вивчення метаболізму і кровоплину в організмі і які ліки впливають на них?

5. Опишіть використання радіоізотопів для вивчення вінцевого кровообігу

6. Що таке доктрина Монро-Келлі і яка її фізіологічна послідовність?

7. Що таке печінковий ацинус? Чому важлива ацинарна організація кро-обігу у печінці та яке значення в патогенезі захворювань?

                                                                                                                                                                  

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-13 виберіть одну відповідь.

Питання 1-5 стосуються рис. 32-А.

1. Яка з позначених структур є головною для видалення гіпоталаміч-них гормонів з головного мозку?

2. Яка з позначених структур є головною для впливу вазопресину на зменшення хвилинного об’єму крові?

3. Яка з позначених структур є хемо-рецепторною зоною, пусковою для блювання?

4. Яка з позначених структур є головною для альтерації секреції вазопресину внаслідок зміни осмо-ляльності плазми?

5. Яка з позначених структур є головним місцем впливу ангіотензину II для збільшення споживання води?

6. У якій з наведених судин у нормі є низький Ро2?

(A) Артерія матері.

(B) Маткова вена матері.

(C) Стегнова вена матері.

(D) Пупкова артерія.

(E) Пупкова вена.

7. Різниця тисків між серцем і аортою є найменшою у

(А) лівому шлуночку під час систоли.

А

Рис. 32-А. Сагітальний вигляд головного мозку.

(B) лівому шлуночку під час діастоли.

(C) правому шлуночку під час систоли.

(D) правому шлуночку під час діастоли.

(E) лівому передсерді під час систоли.

8. Ін’єктування активатора плазмі-ногену тканинного типу може бути найкориснішим

(A) через рік у разі виздоровлення без ускладнень після оклюзії вінцевої судини.

(B) через два місяці після відпочинку та відновлення після оклюзії вінцевої судини.

(C) на другий тиждень після оклюзії вінцевої судини.

(D) на другий день після оклюзії вінцевої судини.

(E) через дві години після оклюзії вінцевої судини.

9. Який з наведених органів має найбільший кровоплин на 100 г маси тканини?

(A) Головний мозок.

(B) Серцевий м’яз.

(C) Шкіра.

(D) Печінка.

(E) Нирки.

10. Який з наведених органів має най-проникніші капіляри?

(A) Головний мозок.

(B) Задній гіпофіз.

(C) Печінка.

(D) Тонка кишка.

(E) Нирки.

11. Що з наведеного не спричинює дилатації артеріол у шкірі?

(А) Підвищена температура тіла.

(B) Адреналін.

(C) Брадикінін.

(D) Речовина Р.

(E) Вазопресин.

12. Хлопчик потрапив у лікарню з судомами. Під час обстежень виявлено, що температура тіла і рівень глюкози у плазмі у нормі, однак рівень глюкози у спинномозковій рідині — 12 мг/дл (у нормі 65 мг/дл). Можливим поясненням такого стану є

(A) конституційне активування GLUT 3 у нейронах.

(B) недостатність SGLT 1 у астроцитах.

(C) недостатність GLUT 5 у церебральних капілярах.

(D) недостатність GLUT 1 55К у церебральних капілярах.

(E) недостатність GLUT 1 у мік-роглії.

13. Яка з наведених речовин буде корисною у разі введення у перші 2-3 год після початку ішемічного інсульту?

(A) Проінсулін.

(B) Трансфузія крові.

(C) Антагоністи гліцинових рецепторів.

(D) Ліки (3-адреноблокатори.

(E) t-PA.

У питаннях 14-16 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

14. Кількість активно транспортованої води у спинномозкову рідину. GSL

Кількість активно транспортованої води зі спинномозкової рідини.

15. Кровоплин в ендокардіальній частині міокарда під час систоли. GSL

Кровоплин в епікардіальній частині міокарда під час систоли.

16. Кількість крові, що надходить у печінку через печінкову артерію. GSL

Кількість крові, що надходить у печінку через портальну артерію.

розділ зз У

У цьому розділі описані адаптації системи, що відбуваються у разі зміни

724 / САМООЦІНКА НАВИКІВ

положення, під час фізичного навантаження, космічного польоту. Описано також зміни кровообігу у разі запалення, шоку, зокрема синкопе. Розглянуто гіпертензію, серцеву недостатність та серцево-судинні компенсаторні механізми. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

• назвати компенсаторні механізми, які забезпечують підвищення артеріального тиску у разі зміни положення тіла (з лежачого стану до стоячого);

• описати впливи позитивного та негативного гравітаційного прискорення g на організм людини;

• описати та пояснити зміни у кровообігу, що настають під час фізичного навантаження;

• характеризувати позитивну роль атлетичних тренувань на серцево-судинну систему та інші системи організму;

• дати означення шоку, назвати головні його причини та описати аномалії, спричинені кожним типом шоку. Схарактеризувати негайні та довготривалі компенсаторні реакції, що відбуваються, для кожного типу;

• описати найпоширеніші причини непритомності;

• назвати найпоширеніші причини високого артеріального тиску у людей і розділити їх на виліковні й невиліковні;

• назвати головні симптоми серцевої недостатності й описати, як кожен з них виникає.

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Порівняйте склад крові, що відтікає від скелетних м’язів після навантаження й у спокої та поясніть відмінності.

2. Які спільні та відмінні ознаки між гіповолемічним шоком та шоком низького опору?

3. Що таке рефрактерний шок? Як можна попередити його розвиток?

4. Які фізіологічні переваги та недоліки лікування шоку наданням хворому положення з дещо піднятими ногами?

5. Чому деякі особи втрачають свідомість під час швидкої зміни положення тіла (з лежачого до сидячого)?

6. “Гіпертензія — це синдром, а не хвороба”. Обговоріть цей вислів та його суть.

7. Назвіть п’ять методів моделювання хронічної гіпертензії в експериментальних тварин. Як збільшується артеріальний тиск у кожному випадку?

8. Чому життєва ємність зменшується у разі серцевої недостатності? Як впливає положення тіла на таке зменшення?

9. Чому інгібітори антіотензинопе-ретворювального ензиму корисні для лікування застійної серцевої недостатності?

10. У 55-річного чоловіка, що важить 71 кг, з’явилось відчуття втоми після відносно невеликого напруження. Під час лікарського огляду у нього виявлено помірний інтенсивний базальний систолічний шум. Під час серцевої катетеризації зареєстровано такі показники:

Частота серцевих скорочень -64 удари/хв.

Вентиляція — 4, 98 л/хв. Поглинання 02 — 246 мл/хв. Легеневий артеріальний 02 -137 мл 02/л крові.

Легеневий венозний 02 -189 мл 02/л крові.

Тиск у правому шлуночку -27/2 мм рт. ст.

Тиск у лівому шлуночку -169/0 мм рт. ст.

Тиск в аорті — 108/72 мм рт. ст. Який у цього чоловіка хвилинний об’єм крові? Який ударний об’єм? Який найвірогідніший діагноз?

                                                                                                                                                                  

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1—12 виберіть одну відповідь.

Кожен з пацієнтів, які описані у питаннях 1-5, має артеріальний тиск 85/40 мм рт. ст. Позначте стан організму у кожному питанні літерою пов ’язаного з ним негайного лікування. Кожне позначене літерою лікування може бути використане один раз, декілька разів або жодного разу.

Питання 1—5 стосуються рис. З 2-А.

(A) Ін’єкція дофаміну.

(B) Інфузія концентрованого альбуміну людини.

(C) Інфузія ізотонічного розчину солі.

(D) Ін’єкція адреналіну.

(E) Інфузія крові в цілому.

1. Дівчину вжалила бджола.

2. У чоловіка кровотеча внаслідок колотого (різаного) поранення.

3. У жінки опікове ураження 35% поверхні тіла внаслідок порання на кухні.

4. Жінка через 24 години після інфаркту міокарда.

5. Чоловік з тяжким проносом.

6. Активність реніну у плазмі нижча норми у разі

(A) застійної серцевої недостатності.

(B) геморагічного шоку.

(C) септичного шоку (інфікування грам-негативними бактеріями).

(D) есенціальної гіпертензії.

(E) спокійного стояння.

7. Який з наведених чинників найменш відповідальний за підтвердження гіпертензії?

(A) Хронічно збільшена секреція надниркових залоз.

(B) Хронічно збільшена секреція пучкової і сітчастої зон кори надниркових залоз.

(C) Хронічно збільшена секреція клубочкової зони кори надниркових залоз.

(D) Хронічно збільшена секреція заднього гіпофіза.

(E) Хронічне уживання оральних контрацептивних засобів.

9. Що з наведеного не збільшується під час ізотонічного навантаження?

(A) Частота дихання.

(B) Ударний об’єм.

(C) Частота серцевих скорочень.

(D) Загальний периферійний опір.

(E) Систолічний тиск крові.

10. Які фрази хибно спаровані?

(A) Втрата крові: гіпотензія.

(B) Негативне g: втрата свідомості.

(C) Збільшення хвилинного об’єму крові: фізичне навантаження.

(D) Констрикція ниркової артерії : збільшення артеріального тиску.

(E) Зменшення загального периферійного опору : втрата свідомості.

11. Який з наведених параметрів зменшиться в нормальної особи, яка

САМООЦІНКА НАВИКІВ / 725

спокійно стоїть в одному положенні упродовж години?

(A) Гематокрит.

(B) Діаметр стегна.

(C) Активність реніну плазми.

(D) Концентрація вазопресину плазми.

(E) Центральний венозний тиск.

12. Який з наведених чинників найменше спричинює втрату свідомості?

(A) Тиск на сонну пазуху.

(B) Пароксизмальна фібриляція передсердь.

(C) Автономна недостатність.

(D) Виражені емоції.

(E) Інфаркт міокарда.

У питаннях 13-15 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

13. Кількість NF-kB у клітинному ядрі після інфузії адреналіну.

GSL

Кількість NF-kB у клітинному ядрі після інфузії кортизону.

14. Загальний кровоплин до головного мозку під час фізичного навантаження.

GSL

Загальний кровоплин до головного мозку під час відпочинку.

15. Кровоплин до нирок під час фізичного навантаження.

GSL

Кровоплин до нирок під час відпочинку.

Вільям Ф. Ґанонґ. Фізіологія людини