РОЗДІЛ 34 * •

У цьому розділі описані функції дихальної системи, а також властивості газів і механізми, якими легені і грудна клітка забезпечують вдихання, видихання та газообмін у легенях; схарактеризовано особливості легеневого кровообігу, захисні механізми та метаболічні функції легень. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

• дати означення парціального тиску і обчислити парціальний тиск для кожного з важливих газів повітря на рівні моря;

• нарисувати графік змін у внутріш-ньолегеневому та внутрішньо-

плевральному тисках та легеневих об’ємах, що відбуваються під час вдихання та видихання;

• назвати головні дихальні м’язи і схарактеризувати роль кожного;

• описати дихальний об’єм, резервні об’єми вдихання та видихання, залишковий об’єм і дати наближені значення кожного для дорослої людини у нормі;

• дати означення еластичності й навести приклади хворіб, у разі яких вона є анормальною;

• описати хімічний склад та функції сурфаьсганту;

• назвати фактори, які визначають альвеолярну вентиляцію;

• характеризувати дифузійну ємність; порівняти дифузію 02 і С02 у легенях;

• порівняти легеневий і системний кровообіг, назвати головні відмінності між ними;

• описати метаболічні функції легень.

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Прокоментувати закон Лапласа в сенсі функціювання легень.

2. Як відбувається кровоплин у положенні стоячи на верхівці легень порівняно з базальними відділами? Як це пов’язано з вентиляцією? Поясніть відмінності.

3. Що таке гістерезисна петля? Наведіть приклад з фізіології дихання і поясніть, чому вона виникає.

4. Які функції епітеліальних клітин та легеневих макрофагів?

5. Яка відмінність між анатомічним та фізіологічним мертвим простором? Яку роль вони відіграють у разі хвороб легень?

6. Які чинники впливають на дифузійну ємність легень щодо 02?

7. Чому Р02 крові в аорті дещо менший, ніж Ро2 у крові легеневих вен?

8. Які складові роботи, що виконується під час дихання? Опишіть нормальні та патологічні стани, які спричиняють зміни окремих складових?

                                                                                                                                                                  

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1—10 виберіть одну відповідь.

1. На вершині гори Еревест, де барометричний тиск 250 мм рт. ст., парціальний тиск 02 близький до

(A) 0,1 мм рт. ст.

(B) 0,5 мм рт. ст.

(C) 5 мм рт. ст.

(D) 50 мм рт. ст.

(E) 100 мм рт. ст.

2. Приблизний об’єм газу, що виходить з легень жінки в нормі після максимального форсованого видихання, становить

(A) 0 л.

(B) 0,1 л.

(C) 1,1 л.

(D) 3,1 л.

(E) 4,2 л.

3. Дихальний об’єм чоловіка в нормі у спокої становить

(A) 0,5 л.

(B) 1,2л/

(C) 2,5 л.

(D) 4,9 л.

(E) 6, 0 л.

4. Який мертвий простір чоловіка масою 70 кг у нормі, який дихає через трубку радіусом 5 мм і довжиною 100 см?

(A) 150 мл.

(B) 180 мл.

(C) 230 мл.

(D) 280 мл.

(E) 350 мл.

5. Яке транспортування з наведених відповідає за рух 02 з альвеол у кров легеневих капілярів?

(A) Активне транспортування.

(B) Фільтрування.

(C) Вторинне активне транспортування.

(D) Полегшена дифузія.

(E) Пасивна дифузія.

Питання 6-8 стосуються рис. 34-А.

6. Яка з наведених кривих характерна для особи у нормі?

7. Яка з наведених кривих характерна для хворого з вираженим легеневим фіброзом?

8. Яка з наведених кривих характерна для хворого з прогресуючою емфіземою?

9. Який з наведених чинників спричинює розслаблення гладких м’язів бронхів?

(A) Лейкотрієни.

(B) Вазоактивний інтестинальний поліпептид (ВІП).

(C) Ацетилхолін.

(D) Холодне повітря.

(E) Сульфур діоксид.

726 / САМООЦІНКА НАВИКІВ

Внутрішньолегеневий тиск, см Н20

Рис. 34-А. Об’єм легень у разі різних внутрішньолегеневих тисків.

10. Повітряна резистентність

(A) збільшується, якщо легені видалити і наповнити фізіологічним розчином.

(B) не впливає на роботу дихання;

(C) збільшується у параплегічних хворих;

(D) збільшується у разі астми;

(E) становить 80% роботи дихання.

У питаннях 11-13 одна або більше відповідей правильні. Виберіть

A, якщо (1), (2), (3) правильні;

B, якщо (1) і (3) правильні;

C, якщо (2) і (4) правильні;

D, якщо лише (4) правильна;

E, якщо всі правильні.

11. Вистилання альвеоли сурфаьсган-том

(1) запобігає альвеолярному кола-буванню.

(2) зменшене у разі хвороб гіалі-нових мембран.

(3) зменшене у легенях осіб, що багато курять;

(4) є сумішшю білків та ліпідів.

12. Активування яких з наведених рецепторів спричинює констрикцію легеневих артерій?

(1) Адренергічні а2-рецептори.

(2) Мускаринові М3-рецептори.

(3) Гістамінові Н2-рецептори.

(4) Ендотелінові ЕТд-рецептори.

13. Що з наведеного може спричинити зменшення легеневої вентиляції?

(1) Перетинання обох діафраг-мальних нервів.

(2) Перетинання спинного мозку на рівні Тг

(3) Великі дози морфію.

(4) Легеневий фіброз.

У питаннях 14 і 15 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

14. FEVj у особи в нормі.

GSL

FEVj у хворого на астму.

15. Концентрація ангіотензину II у крові легеневих вен.

GSL

Концентрація ангіотензину II у крові ниркових вен.

                                                                                                                                                                                                                                                                                    

РОЗДІЛ 35

У цьому розділі описані механізми газообміну 02 з легень до тканин та С02 з тканин до легень; акцентовано увагу на фізичних та хімічних механізмах, які забезпечують транспортування 02 і С02 кров’ю. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

• описати механізм потрапляння 02 з легень у тканини та С02 з тканин у легені;

• описати реакції 02 з гемоглобіном та криву дисоціації оксигемоглобіну;

• назвати найважливіші фактори, що впливають на афінність гемоглобіну для 02 і фізіологічне значення кожного;

• описати міоглобін, визначити його фізіологіну роль;

• назвати реакції, що збільшують кількість С02 у крові і нарисувати криву дисоціації С02 для артеріальної та венозної крові.

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

І.Чому концентрація СР усередині еритроцита венозної крові більша ніж у еритроцита артеріальної крові. Опишіть механізми, що відповідальні за таку відмінність.

2. Чому оксигемоглобін зв’язує менше Н+ ніж відновлений гемоглобін?

3. Що таке ефект Бора? Як він виникає і яке його фізіологічне значення?

4. Яке значення 2,3-дифосфогліце-рату? Дайте означення Р50 і опи

шіть, як 2,3-ДФГ впливає на Р50у крові.

5. Яка роль карбоангідрази у еритроцитах?

                                                                                                                                                                  

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-7 виберіть одну відповідь.

1. Більшість С02, що транспортується у крові,

(A) розчинена у плазмі.

(B) є у карбаміносполуках, утворених білками плазми.

(C) є у карбаміносполуках, утворених з гемоглобіну.

(D) зв’язана з СІ;

(E) є у НС03 .

2. Що з наведеного має найбільший вплив на здатність крові транспортувати кисень?

(A) Спроможність крові розчиняти кисень.

(B) Кількість гемоглобіну у крові.

(C) pH плазми.

(D) Вміст С02 в еритроцитах.

(E) Температура крові.

3. Яке з наведених тверджень є хибним для системи

со2 + н2о 4 н2со3 4 н++ нсо3-.

(A) Реакцію 1 каталізує карбоан-гідраза.

(B) Оскільки наявна реакція 2, то pH у крові зменшується під час затримки дихання.

(C) Реакція 1 відбувається у нирках.

(D) Реакція 1 відбувається переважно у плазмі.

(E) Реакція зміщується ліворуч, якщо є надлишок Н+ у тканинах.

У питаннях 4-7 виберіть

A, якщо вислів пов’язаний з (а);

B, якщо вислів пов’язаний з (Ь);

C, якщо вислів пов’язаний з (а) і

(Ь);

D, якщо вислів не пов’язаний ні з (а), ні з (Ь).

(a) Абсорбція глюкози.

(b) Абсорбція амінокислот.

4. Карбаміносполуки.

5. Міоглобін.

6. Йони водню.

7. Білки плазми.

У питаннях 8 і 9 визначте, чи величина, наведена у першому вислові,

САМООЦІНКА НАВИКІВ / 727

є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

8. Афінність гемоглобіну плоду (гемоглобін F) для Ог

GSL

Афінність гемоглобіну дорослих (гемоглобін А) для 02.

9. Кількість осмотично активних частинок в еритроцитах артеріальної крові.

GSL

Кількість осмотично активних частинок в еритроцитах венозної крові.

                                                                                                                                                                                                                                                                                    

РОЗДІЛ 36

У цьому розділі описані механізми регулювання дихання: фундаментальний генераторний комплекс регулювання ритму у довгастому мозку; хімічне регулювання через каротидні та аортальні хеморецептори та хеморецептори, розміщені на вентральній поверхні довгастого мозку; нехімічне регулювання через вхідні імпульси з інших центрів та рецепторів легень, м’язів, сухожилків і суглобів. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

• назвати місцерозташування комп-лекса пре-Буттзінгера й описати його роль у створенні спонтанного дихання;

• ідентифікувати місцезнаходження та функції дорсальних та вентральних груп респіраторних нейронів, пнемотаксичного центру і центру апнейзису у стовбурі мозку;

• дати означення специфічним дихальним функціям блукаючого нерва і дихальним рецепторам у каро-тидних й аортальних тільцях та вентральній поверхні довгастого мозку;

• описати та пояснити вентиляторні реакції-відповіді на збільшення концентрації С02 у повітрі, яке вдихають;

• описати впливи кожного з головних нехімічних факторів, що впливають на дихання.

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Що таке рефлекс Герінґа-Брайєра?

2. Яка роль гематоенцефалічного ба-р’єру у регулюванні дихання?

3. Який клінічний стан називають прокляттям Ондін?

4. Що таке точка розриву дихання? Опишіть фактори, що впливають на неї.

5. Як гіпоксія генерує збільшення кількості імпульсів у аферентних нервах від каротидних хеморецепторів? Опишіть клітинні та молекулярні механізми, що беруть участь у цьому процесі.

                                                                                                                                                                  

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-8 виберіть одну відповідь.

1. Головні респіраторні нейрони, що беруть участь у регулюванні,

(A) посилають регулярні імпульси до експіраторних м’язів під час спокійного дихання.

(B) не реагують на подразнення рецепторів болю.

(C) розташовані у мості.

(D) посилають регулярні імпульси до інспіраторних м’язів під час спокійного дихання.

(E) не реагують на імпульси з кори великих півкуль.

2. Внутрішньовенна молочна кислота збільшує вентиляцію. Рецептори, що відповідають за такий ефект, розташовані у

(A) довгастому мозку.

(B) каротидних клубочках.

(C) паренхімі легень.

(D) аортальних барорецепторах.

(E) трахеї та великих бронхах.

3. Спонтанне дихання припиняється після

(A) перетинання стовбура головного мозку вище моста.

(B) перетинання стовбура головного мозку на рівні каудального кінця довгастого мозку.

(C) білатеральної ваготомії.

(D) білатеральної ваготомії, поєднаної з перетинанням стовбура головного мозку по верхній межі мосту;

(E) перетинання спинного мозку — на рівні першого грудного сегмента.

4. Наведені у випадковому порядку фізіологічні явища простежуються in vivo.

(1) Зменшення pH спинномозкової рідини.

(2) Збільшення артеріального

Рсо2;

(3) Збільшення спинномозкового

РСо2;

(4) Подразнення хеморецепторів довгастого мозку.

(5) Збільшення альвеолярного

РСо2

Яка звичайна послідовність явищ, що спричинює вплив на дихання?

(A) 1,2, 3,4, 5.

(B) 4, 1,3,2, 5.

(C) 3, 4, 5, 1,2.

(D) 5,2,3, 1,4.

(E) 5,3,2, 4, 1.

5. Наведені у випадковому порядку події відбуваються у каротидних клубочках, коли вони піддані гіпоксії.

(1) Деполяризація гломусних клітин типу І.

(2) Збудження у закінченнях аферентних нервів.

(3) Зменшення провідності чутливих до гіпоксії К+-каналів у гломусних клітинах типу І;

(4) Надходження Са2+ у гломусні клітини типу І;

(5) Зменшення відтоку К+.

Яка звичайно послідовність подій виникає у разі гіпоксії?

(A) 1,3,4, 5, 2.

(B) 1,4,2, 5,3.

(C) 3, 4, 5, 1,2.

(D) 3, 1,4,5, 2.

(E) 3,5, 1,4, 2.

6. Подразнення центрального (проксимального) кінця блукаючого нерва спричинить

(A) збільшення частоти серцевих скорочень.

(B) стимулювання дихання.

(C) гальмування кашлю.

(D) підвищення артеріального тиску

(E) апное.

6. Уведення препарата, що подразнює каротидні клубочки, може призвести до

(A) зменшення pH артеріальної крові.

(B) зниження РСо2 у артеріальній крові.

(C) збільшення концентрації НС03_ в артеріальній крові.

(D) збільшення екскреції Na+ у сечі.

(E) збільшення у плазмі С1~.

728 / САМООЦІНКА НАВИКІВ

7. Зміни яких компонентів крові чи спинномозкової рідини не впливають на дихання?

(A) Артеріальна концентрація

нсо3 .

(B) Артеріальна концентрація Н+.

(C) Артеріальна концентрація Na’.

(D) Концентрація С02 у спинномозковій рідині.

(E) Концентрація Н+ у спинномозковій рідині.

У питаннях 9-11 визначте, чи величина, наведена у першому вислові, є більшою (G), однаковою (S) або меншою (L), ніж величина, наведена у другому.

9. Частина змін вентиляції внаслідок змін артеріального РСо2, спричинених хеморецепторами довгастого мозку.

GSL

Частина змін вентиляції внаслідок змін артеріального Pcc>2, спричинених периферійними хеморецепторами.

10. Кровоплин на грам тканини у ка-ротидних клубочках.

GSL

Кровоплин на грам тканини у тканині головного мозку.

11. Гальмівний вплив збільшення артеріального РСо2 на гикання. GSL

Гальмівний вплив зменшення артеріального РСо2 на гикання.

                                                                                                                                                                                                                                                                                    

РОЗДІЛ 37 * •

У цьому розділі описані зміни дихання у разі навантаження, підіймання на висоту, різних форм гіпоксії та внаслідок різноманітних хвороб. Також описані гіперкапнія та гіпокапнія у разі збільшення барометричного тиску, утоплення та штучного дихання. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

• описати вплив навантаження на вентиляцію та обмін 02 у тканинах;

• дати означення гіпоксії та описати чотири головні її форми;

• описати гострі ефекти на дихання у разі підіймання на висоту і процес акліматизації до висоти;

• дати означення та навести приклади порушення співвідношення вентиляція-перфузія;

• назвати та пояснити впливи чадного газу на організм;

• підсумувати аномалії, що простежуються під час емфіземи та астми;

• назвати та пояснити ефекти надлишку 02;

• описати впливи гіперкапнії та гі-покапнїї та навести приклади станів, які можуть їх спричинити;

• ідентифікувати періодичне дихання та пояснити його появу у разі різних хворобливих станів;

• описати детально техніку дихання рот у рот і пояснити, як таке штучне дихання відновлює життєдіяльність.

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Засобами діаграми проілюструйте взаємозв’язок між парціальним тиском 02 у крові і відсотком наси-чення гемоглобіну у спокої та вплив на взаємозв’язок навантаження.

2. Який механізм появи кисневого боргу? Як можна виміряти кисневий борг? Який він у людини?

3. Опишіть втому з погляду її причин, попередження та фізіологічного значення.

4. Що таке дихання Чейна-Стокса? Поясніть його появу.

5. У хворих з вираженою дихальною недостатністю, що мають гіпер-капнію та гіпоксію, введення 02 може припинити дихання і навіть призвести до смерті, якщо не розпочати штучного дихання. Чому?

6. Пірнання на глибину завдяки удосконаленню обладнання SCUBA стало не лише професійним заняттям, а й популярним спортом. Які медичні проблеми можуть виникнути унаслідок пірнання на глибину і як можна їх лікувати?

7. Опишіть патогенез астми.

                                                                                                                                                                  

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-16 виберіть одну відповідь.

Питання 1-5 стосуються табл. З 7-А.

1. Які показники належать особі у нормі?

2. Які показники належать особі, що спокійно дихає на висоті 3000 м (барометричний тиск 520 мм рт. ст.)?

3. Які показники належать хворому з вираженим шунтом зліва направо?

4. Які показники належать хворому з колабованою легенею?

5. Які показники належать особі у нормі, що спокійно дихає 100% не-компресованим 02 у кабіні літака на висоті 10 000 м (барометричний тиск 180 мм рт. ст.)?

Питання 6 і 7 стосуються табл. 37-В.

6. Які показники належать чоловіку, що дихає через трубку, якщо значно збільшився його мертвий простір?

7. Які показники належать жінці, яка летить на висоті 4500 м у відкритій кабіні літака?

8. За яких з наведених умов найімовірніше виникає утримання С02?

(A) Піднімання на високу гору.

(B) Вентиляційна недостатність.

(C) Отруєння чадним газом.

(D) Легенева недостатність.

(E) Істерична гіпервентиляція.

9. Легеневий фіброз може спричиняти

(A) гістотоксичну гіпоксію.

(B) застійну гіпоксію.

(C) зменшення життєвої ємності.

(D) ціаноз.

(E) емфізему.

Таблиця 37-А. Р0?, мм рт. ст.

Верхня

порожниста вена

Правий

шлуночок

Альвеолярний

газ

Лівий

шлуночок

А

45

40

104

94

В

40

35

105

94

с

40

35%

60

55

D

40

35

104

55

Е

45

80

104

94

САМООЦІНКА НАВИКІВ / 729

Таблиця 37-В. Параметри артеріальної крові

Рсо2,

мм рт. ст.

pH

нсо3-,

мекв/л

А

60

7,25

29

В

25

7,30

12

С

42

7,55

35

D

25

7,50

20

Е

60

7,05

15

10. Які з наведених руйнівних впливів не пов’язані з хронічним курінням цигарок?

(A) Ділянки ателектазу

(B) Міокардіальна ішемія.

(C) Втрата еластичної тканини у легенях.

(D) Збільшення анатомічного мертвого простору.

(E) Збільшення карбонмоноокси-гемоглобіну у крові.

11. Надходження 02у тканини може зменшуватися до граничної межі в

(A) особи у нормі, що вдихає 100% 02 на вершині гори Еверест.

(B) особи у нормі, яка виконує марафонський забіг на рівні моря.

(C) хворого з отруєнням чадним газом.

(D) хворого, що вживав ціанід.

(E) хворого з ацидозом середньої важкості.

12. Що з наведеного не є ознакою інтоксикації киснем?

(A) Подразнення дихальних шляхів.

(B) Проблеми з зором унаслідок ретролентальної фіброплазії.

(C) Конвульсії.

(D) Легеневі кисти у новонароджених.

(E) Розрив на глибині.

У питаннях 13-16 позначте твердження літерою пов ’язаної з ним хвороби. Кожна позначена літерою хвороба може бути використана один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Астма.

(B) Легеневий фіброз.

(C) Емфізема.

(D) Хвороба гіалінових мембран.

(E) Гострий респіраторний ди-стрес-синдром.

13. Шок.

14. Куріння цигарок.

15. Недоношеність.

16. Оголення епітелію повітряносних шляхів.

                                                                                                                                                                                                                                                                                    

РОЗДІЛ 38

У цьому розділі описані функції нирок, зокрема клубочкова фільтрація, та чинники, які змінюють її, канальцева реабсорція і секреція та механізми їхнього регулювання, а також функції сечоводів та сечового міхура. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

• описати морфологію типового неф-рону та його кровопостачання;

• дати означення авторегулювання та назвати головні теорії, що пояснюють авторегулювання у нирках;

• характеризувати функції ниркових нервів;

• дати означення швидкості клубоч-кової фільтрації, описати методи вимірювання і назвати головні чинники, що впливають на цей показник;

• дати означення та описати каналь-цево-клубочковий зворотний зв’язок та клубочково-канальцевий баланс.

• описати канальцеву реабсорбцію та секрецію глюкози і К+;

• описати канальцеву екскрецію Na+;

• характеризувати канальцеву екскрецію СП, НС03~ у величинах фільтрації, секреції, реабсорбції та екскреції в сечі.

• описати, як течійно-протитечій-ний механізм нирок утворює гіпертонічну або гіпотонічну сечу;

• характеризувати процеси, що за-діяні у секреції Н+ у канальці, і описати їхнє значення для регулювання кислотно-лужої рівноваги;

• назвати головні класи діуретиків і описати механізми дії кожного з них;

• описати рефлекс сечовипускання і нарисувати цистометрограму.

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

І.Чому і коли речовина, яка секре-тується канальцями, досягає рівня Тм, тоді як кліренс речовини змен

шується, а її концентрація у плазмі збільшується?

2. Чому мозковий шар нирки особливо чутливий до гіпоксичного ураження?

3. Яка фізіологічна роль мезангіаль-них клітин у клубочку і як вони діють?

4. Порівняйте клітинні механізми, відповідальні за секрецію Н+ у проксимальному канальці, з такими ж у дистальному канальці і слизовій оболонці шлунка.

5. Опишіть механізми адаптації екскреції NH4+ у разі хронічного ацидозу.

6. Чому ацидоз є типовим ускладненням хронічних захворювань нирок? Як можна його лікувати?

7. Результати обстеження хворого такі:

[НС03~] у плазмі — 20 мекв/л; ШКФ — 125 мл/хв; добовий діурез — 1500 мл;

[НС03~] у сечі — 25 мекв/л; титрована кислотність сечі -50 мекв/л.

(a) Яка приблизна кількість НС03 абсорбуватиметься за добу?

(b) Яка кількість Na+ реабсорбува-.тиметься з НС03 ?

(c) Яка кількість Н+реабсорбува-тиметься нирковими канальцями за добу?

                                                                                                                                                                  

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-17 виберіть одну відповідь.

У питаннях 1-5, що стосуються табл. 38-А, позначте хворобу чи стан організму літерою пов ’язаних з ним даних лабораторних досліджень з табл. 38-А. Кожен позначений літерою набір даних може бути використаний один раз, декілька разів або жодного разу.

1. Нецукровий діабет.

2. Нефроз.

3. Голодування.

4. Дегідратація.

5. Цукровий діабет.

6. За наявності вазопресину найбільша фракція фільтрованої води абсорбується у

(A) проксимальному канальці.

(B) петлі Генле.

(C) дистальному канальці.

730 / САМООЦІНКА НАВИКІВ

Таблиця 38-А.

Об’єм сечі за добу, л

Кетони

Глюкоза

Білок

А

1,4

+

0

0

В

6,2

2+

4+

0

С

1,6

0

0

4+

D

6,4

0

0

0

Е

0,4

0

0

0

(D) кірковій збірній трубочці.

(E) мозковій збірній трубочці.

7. За відсутності вазопресину найбільша фракція фільтрованої води абсорбується у

(A) проксимальному канальці.

(B) петлі Генле.

(C) дистальному канальці.

(D) кірковій збірній трубочці.

(E) мозковій збірній трубочці.

8. Якщо кліренс речовини, що вільно фільтрується, менший ніж у інулі-на, то

(A) є кінцева реабсорбція речовини у канальцях.

(B) є кінцева секреція речовини у канальцях.

(C) речовина не є ні секретова-ною, ні реабсорбованою у канальцях.

(D) речовина зв’язана з білком у канальцях.

(E) речовина секретована у проксимальному канальці більше, ніж у дистальному.

9. Реабсорбція глюкози відбувається у

(A) проксимальному канальці.

(B) петлі Генле.

(C) дистальному канальці.

(D) кірковій збірній трубочці.

(E) мозковій збірній трубочці.

10. У якій з наведених структур альдостерон діє найефективніше?

(A) Клубочок.

(B) Проксимальний каналець.

(C) Тонка частина петлі Генле.

(D) Товста частина петлі Генле.

(E) Кіркова збірна трубочка.

12. Який кліренс речовини, якщо концентрація її у плазмі 10 мг/дл, у сечі — 100 мг/дл; сечовипускання — 2 мл/хв?

(A) 2 мл/хв.

(B) 10 мл/хв.

(C) 20 мл/хв.

(D) 200 мл/хв.

(E) Кліренс неможливо визначити з наявної інформації.

12. Якщо сечовипускання збільшується у разі осмотичного діурезу, то

(A) рівень осмоляльності сечі зменшується нижче рівня плазми.

(B) рівень осмоляльності сечі збільшується, оскільки збільшується кількість нереабсор-бованої солі у сечі.

(C) рівень осмоляльності сечі наближується до рівня плазми, оскільки плазма просочується у канальці.

(D) рівень осмоляльності сечі наближується до рівня плазми, оскільки у екскретованій сечі збільшується велика фракція, яка є ізотонічною рідиною у проксимальному канальці.

(E) вплив вазопресину на ниркові канальці інгібований.

Питання 13-15 стосуються показників з табл. 38-В, які простежувались у жінки в нормі.

13. Швидкість клубочкової фільтрації в межах експериментального періоду

(A) у чотири рази більша, ніж у межах контрольного періоду.

(B) у два рази більша, ніж у межах контрольного періоду.

(C) така ж, як у межах контрольного періоду.

(D) дорівнює половині швидкості у межах контрольного періоду.

(E) дорівнює одній четвертій швидкості у межах контрольного періоду.

14. Кліренс сечовини у межах експериментального періоду

(A) збільшується, можливо, тому, що сечовипускання збільшене.

(B) збільшується, можливо, тому, що концентрація глюкози у сечі збільшена.

(C) такий, як у межах контрольного періоду.

(D) зменшується, можливо тому, що сечовипускання збільшується.

(E) зменшується, можливо, тому, що кількість фільтрованої сечовини зменшується.

15. Тм глюкози у жінки становить

(A) 100 мг/хв.

(B) 130 мг/хв.

(C) 200 мг/хв.

(D) 290 мг/хв.

(E) неможливо визначити з наявних данних.

16. Нефрогенний нецукровий діабет пов’язаний з мутацією втрати функції гена, відповідального за білок

(A) аквапорин-1.

(B) аквапорин-2.

(C) аквапорин-3.

(D) аквапорин-4.

(E) аквапорин-5.

17. Затримка Na+ і гіпертензія за нормального або низького рівня альдостерону у плазмі (синдромчЛід-дла) пов’язана з мутацією ланцюга фунцій гена, відповідального за білок

Таблиця 38-В.

Об’єм сечі

Період контролю

Період експерименту

Артеріальна плазма

Інулін, мг/мл

0,004

0,004

Глюкоза, мг/дл

100 (1 мг/мл)

300 (3 мг/мл)

Сечовина, мкмоль/мл

5

5

Сеча

Інулін, мг/мл

0,4

0,2

Глюкоза, мг/мл

0

5

Сечовина, мкмоль/мл

300

160

Плин сечі, мл/хв

1

2

САМООЦІНКА НАВИКІВ / 731

(A) альдостеронсинтетази.

(B) внутрішньонапрямлених К+-каналів.

(C) 11(3-гідроксилази.

(D) V2-рецептора.

(E) натрієвого епітеліального каналу.

Питання 18-22 стосуються рис. 38-А. Виберіть літеру або літери, що вказують на відповідні частини неф-рону. Кожна позначена літерою частина може бути вибрана один раз, декілька разів або жодного разу.

18. Місце(я) впливу фуросеміду.

19. Місце(я) впливу тріазидів.

20. Місце(я), де рівень осмоляльності канальцевої рідини значно перевищує рівень плазми.

21. Місце(я), де Na+ активно реабсор-бується.

22. Місце(я), де ІС активно секрету-ється.

                                                                                                                                                                                                                                                                                    

РОЗДІЛ 39

У цьому розділі описані гомеостатичні механізми регулювання осмоляльності, об’єму та йонного складу позаклітинної рідини у нормі, зокрема концентрація Н+, дихальний і метаболічний ацидоз та алкалоз. Після вивчення цього розділу студент повинен уміти:

• описати підтримку сталої тонічності (осмоляльності) позаклітинної рідини у разі зміни секреції реніну і альдостерону;

Рис. 38-А. Юкстамедулярний нефрон.

• описати підтримку сталого об’єму позаклітинної рідини у разі зміни секреції реніну і альдостерону;

• назвати механізми підтримки сталої концентрації глюкози і Са2+ у плазмі;

• дати означення ацидозу й алкалозу і знати середні значення (у мекв/л і pH) концентрації Н+ у крові в нормі.

• назвати головні буферні системи у крові, інтерстинальній і внутрішньоклітинній рідинах і, на підставі рівняння Гендерсона-Гассельба-ха, описати унікальність бікарбо-натної буферної системи;

• описати зміни хімічного складу крові у разі метаболічного ацидозу й алкалозу, дихальну і ниркову компенсацію цих станів;

• описати зміни хімічного складу крові у разі дихального ацидозу й алкалозу і механізми ниркової компенсації цих станів.

                                                                                                                                                                  

ГОЛОВНІ ПИТАННЯ

1. Які головні джерела навантаження організму людини кислотою у щоденному житті? Які поширені захворювання спричинюють збільшення кислотного навантаження в організмі і як воно утворюється у кожному випадку захворювання?

2. Порівняйте і зіставте метаболічний ацидоз і алкалоз.

3. Опишіть та поясніть зміни об’єму позаклітинної рідини, кислотно-лужної рівноваги у пацієнтів з хронічно збільшеною концентрацією альдостерону у разі первинного гіперальдостеронізму?

4. Опишіть за допомогою діаграми Давенпорта зміни концентрації НС03_ стосовно pH у разі негайних та довготривалих змін кислотно-лужного балансу у нормальних осіб, що гіпервентилюють упродовж 5 хвилин.

                                                                                                                                                                  

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

У питаннях 1-Ю виберіть одну відповідь.

Питання 1-4 стосуються перенумерованих крапок номограми на рис.

39-А. Позначте у питаннях перенумеровану крапку літерою пов ’язаного з нею стану організму. Кожен позначений літерою стан може бути використаний один раз, декілька разів або жодного разу.

(A) Значення простежується у альпініста після кількох тижнів перебування на висоті.

(B) Значення простежується у разі довготривалої вираженої емфіземи.

(C) Значення простежується у разі діабетичної коми.

(D) Значення простежується після 5 хв гіпервентиляції.

(E) Значення простежується після тривалого блювання.

1. Крапка 1.

2. Крапка 2.

3. Крапка 3.

4. Крапка 4.

5. Дегідратація збільшує концентрацію всіх гормонів крім

(A) вазопресину.

(B) ангіотензину.

(C) альдостерону.

(D) норадреналіну.

(E) атріального натрійуретичного поліпептиду.

6. Який з перелічених буферів є найважливішим для інтерстиційної рідини?

(A) Гемоглобін.

(B) Інші білки.

(C) Вугільна кислота.

(D) Н2Р04.

(E) Сполуки, що містять гістидин.

7. Збільшення альвеолярної вентиляції збільшує pH крові, оскільки

(A) активуються нервові механізми, що виводять кислоту з крові.

(B) гемоглобін перетворюється у сильнішу кислоту.

(C) збільшується РСо2 у крові.

(D) зменшується РСо2 у альвеолах.

(E) виконання великої м’язової роботи з форсованим диханням спричинює утворення більшої кількості С02.

8. У разі некомпенсованого метаболічного алкалозу

(A) pH плазми, концентрація НС03 і артеріальний РШ2 низькі.

(B) pH плазми високе, концентрація НС03“ і артеріальний РС02 низькі.

(C) pH плазми, концентрація НС03_ низькі, артеріальний РС02у нормі.

732 / САМООЦІНКА НАВИКІВ

Рис. 39-А. Номограма Сіґґаарда-Андерсена (з дозволу О Siggaard-Andersen and Radiometer, Copenhagen, Denmark).

(D) pH плазми, концентрація НС03_ високі, артеріальний Рсо2єу ноіімі;

(E) pH плазми низьке, концентрація НС03» висока, артеріальний РС02 у нормі.

9. Якщо у пацієнта pH плазми 7,10, то співвідношення [НС03]/ [Н СО ] у плазмі становить

(A) 20.

(B) 10.

(C) 2.

(D) 1.

(E) 0,1.

10. У пацієнта з дегідратацією вода організму буде замінена внутрішньовенним уведенням

(A) дистильованої води.

(B) 0,9% розчину натрій хлориду.

(C) 5% розчину глюкози.

(D) гіперонкотичнош розчину альбуміну.

(E) 10% розчину глюкози.

Вільям Ф. Ґанонґ. Фізіологія людини