ПРЕПАРАТИ МІКРОБНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Значну групу імунотропних препаратів становлять препарати мікробного походження. За різної технології виготовлення загальним для них є ефект стимуляції різних неспецифічних захисних факторів. Надзвичайно важливо, що активація макрофагів зумовлює п свою чергу стимуляцію Т-клітинної, а потім і В-клітинної ланок імунітету в зв’язку з індукцією синтезу ІЛ-1 і наступного запуску інтерлейкінового каскаду.

Значного поширення в клінічній практиці набули лізаіи бак-іерій.

Бронхомунал («Lek», Словенія) — ліофілізований лізат бактерій, які найчастіше спричинюють запалення дихальних шляхів (усього 8 збудників). Препарат посилює природні захисні сили організму і і им самим стимулює специфічний антимікробний імунітет, зменшуючи частоту інфікування і відповідно необхідність приймання антибіотиків.

Імуностимулювальний ефект бронхомуналу зумовлений його виливом на макрофаги, CD4+, Т-лімфоцити, ПК-клітини, завдяки чому підвищується синтез цитокінів (ІЛ-2, у-ІНФ, ПНФ-а).

630

Особливістю препарату, що зумовлює активацію місцевих імунних реакцій, є його здатність істотно підвищувати концентрацію секреторного IgA на слизовій оболонці верхніх відділів дихальних шляхів, бронхів і легенів. Це призводить до зменшення частоти рецидивів інфекцій верхніх дихальних шляхів і дає змогу обмежити застосування антибіотиків та інших лікарських засобів. Під час лікування хронічного бронхіту бронхомунал скорочує тривалість його перебігу в цілому і тривалість кожного епізоду загострення.

Показання. Інфекції, які спричинюють запальні процеси в носовій частині, бронхах і легенях. Рекомендується як засіб профілактики або додаткової терапії.

Випускають у капсулах по 3, 5 мг і 7 мг.

Приймають у гострій фазі натще вранці по 1 капсулі протягом 10—30 днів; з метою профілактики— по 10 днів на місяць у тій самій дозі.

Побічні явища. Спостерігають дуже рідко й у вигляді розладів травлення.

IRS-19 (Solvay Pharma) — гідролізат патогенних мікроорганізмів (усього 8 збудників) зі збереженням антигенних детермінант, що в процесі лізису бактерій втрачають свою патогенність. Водночас ці антигенні структури на слизовій оболонці ініціюють захисні імунні реакції.

Посилює природну резистентність шляхом підвищення вмісту лізоциму, стимулює фагоцитоз. Специфічна профілактична дія препарату пояснюється підвищенням рівня секреторного IgA.

Показання. Гострі та хронічні бактеріальні інфекції верхніх дихальних шляхів (риніт, синуїт, отит, ларингіт, трахеїт, фарингіт, ангіна, тонзиліт), отит, бронхіт, бронхіальна астма і вазомоторний риніт; а також для профілактики.

Застосовують у вигляді інтраназального аерозолю, що сприис рівномірному розподілу на слизових оболонках і забезпечує опти мальні умови для всмоктування.

Для профілактики показано 2 впорскування на день у кожним носовий хід до зникнення симптомів інфекції.

Випускають у флаконах по 20 мл (60 доз) аерозолю.

Протипоказань не встановлено. На початку лікування можливі ринорея і чхання.

Імудон (Solvay Pharma) — суміш лізатів 14 мікроорганізмів, у тому числі молочнокислих бактерій.

Механізм дії зумовлений стимуляцією захисних реакцій слизової оболонки ротової порожнини і включає: 1) посилення фагоцитарної

активності макрофагів; 2) підвищення вмісту в слині лізоциму; 3) стимуляцію і збільшення кількості антитілосинтезувальних лімфоцитів;

4) підвищення концентрації на слизовій оболонці секреторного IgA;

5) уповільнення окисного метаболізму поліморфно-ядерних лейкоцитів.

Показання. Запальні й інфекційні процеси в ротовій порожнині, у тому числі еритематозний і виразковий гінгівіт, поверхневий і глибокий пародонтоз, стоматит, глосит; виразки, спричинені зубними протезами. Застосовують з метою імунотерапії в стоматології.

Випускають у таблетках по 0,05 г.

Приймають перорально, розчинивши таблетки в ротовій порожнині. Промивання ротової порожнини варто робити через 1 год після приймання препарату.

При гострих процесах призначають 8 таблеток на день протягом 10 днів, хронічних — 6 таблеток на день протягом 20 днів і більше. Лікування рекомендується проводити 2—3 рази на рік.

Протипоказань не встановлено.

Інфлувак (Solvay Pharma) — інактивована субодинична протигрипозна вакцина, виготовлена з епідемічно актуальних штамів вірусу грипу. Рекомендована ВООЗ у період сезонного підвищення захворюваності на грип; має незначну реактогенність і виражену імуногенну активність. Продукція антитіл спостерігається в 95—98 % щеплених осіб і зберігається в захисних титрах протягом року.

Склад: очищені, розчинені, поверхневі антигени штамів вірусу грипу (два — типу А й один — типу В).

Показання. Рекомендують дітям і дорослим з підвищеним ризиком захворюваності на грип:

1. Особам з хронічним бронхітом, емфіземою, астмою, бронхо-ектатичною хворобою, муковісцидозом, туберкульозом легенів, хронічною недостатністю серця, вадою клапанів серця, гіпертонічною хворобою, хронічними захворюваннями нирок, нефритом, порушеннями обміну речовин, цукровим діабетом.

2. Особам, які перебувають в установах, де спостерігається швидке поширення інфекції (дитячі садки, школи, притулки для осіб старечого віку тощо).

3. Хворим з імунодефіцитом, включаючи ВІЛ-інфікованих, і тим, які приймають імуносупресори. У цій групі хворих грип може призводити до серйозних ускладнень, тому вакцинація — ефективний іапобіжний захід. Після вакцинації у багатьох хворих з’являються шхисні титри антитіл.

Дозування. Дорослим і дітям віком понад 3 роки — 1 доза (0,5 мл), дітям віком від 6 міс до 3 років — половина дози (0,25 мл).

632

Діти без щеплення повинні одержати другу дозу в тому самому об’ємі через 4—6 тиж. Вакцину вводять внутрішньом’язово або глибоко підшкірно. Перед уведенням вакцину необхідно нагріти до кімнатної температури і струснути (це зменшує кількість побічних реакцій).

N В! Вакцина може містити мінімальну кількість гентаміцину, тому її потрібно обережно вводити пацієнтам із підвищеною чутливістю до цього антибіотика.

Протипоказання: інфлувак протипоказаний особам з алергією до яєць. У хворих з гарячкою вакцинацію варто відкласти до нормалізації температури тіла.

Побічні явища. Можливі місцеві побічні реакції — тимчасове почервоніння, набряклість або болючість у місці ін’єкції. Рідко спостерігають системні реакції: а) гіпертермію, слабкість, головний біль, що починаються через 6—12 год після вакцинації і тривають від 1 до 2 днів; б) ранні алергійні реакції, що рідко з’являються після введення (мабуть, унаслідок підвищеної чутливості до деяких компонентів вакцини).

Лікопід (Росія) — високоефективний природний імуномодулятор нового покоління; синтетичний препарат. Діюча речовина — лікарська форма глікозамінілмурамілдипептиду (ГМДП), основного повторюваного фрагмента клітинної стінки практично всіх відомих бактерій.

Лікопід справляє імунокоригувальну, протиінфекційну та протизапальну дію.

Головна фармакологічна властивість — стимуляція природної резистентності за допомогою активації макрофагів. Унаслідок стимулюється синтез цитокінів, антитіл, підвищується цитотоксична активність макрофагів, цитотоксичних Т-лімфоцитів і ПК-клітин.

Застосовують для комплексного лікування гнійно-запальних і хронічних рецидивних процесів, які супроводжуються імунодефіцит ними станами. Призначають у комплексі з антибіотиками.

Випускають у вигляді таблеток по 1 і 10 мг.

Показання і дозування.

1. Захворювання органів дихання і верхніх дихальних шляхів (трахеїт, бронхіт, пневмонія тощо). У період загострення — 2 таблетки по 1 мг під язик 1 раз на день, курс — 10 днів; при хронічних процесах — 1 таблетка по 10 мг на день, курс — 10 днів.

2. Гнійно-запальні процеси. У гостру фазу — 1 таблетка по 10 мі на день, курс — 10 днів; при порушеннях середньої тяжкості

2 таблетки по 1 мг 2—3 рази на день, курс — 10 днів. Для профілак тики — 1 таблетка по 1 мг під язик 1 раз на день, курс — 10 днів.

3. Папілома шийки матки. Без хірургічного втручання — І таблетка по 10 мг уранці натще протягом 7 днів, 3 курси з перервою між ними по 2 тиж; у разі хірургічного втручання — починаючи з 8-ю дня після операції по 1 таблетці по 10 мг уранці натще, курс — 10 днів.

4. Туберкульоз легенів. Уранці натще 1 таблетка по 10 мг протягом 6—7 днів, 3 курси з перервою між ними 7 днів.

5. Вагіноз. 1—2 таблетки по 10 мг 1 раз на день протягом 10— 20 днів.

6. Гострі і хронічні вірусні інфекції (офтальмогерпес, герпетичні інфекції, оперізувальний герпес). Дві таблетки по 1 мг 3 рази на день або 1 таблетка по 10 мг 2 рази на день протягом 3 днів, 2 курси з перервою 3 дні.

7. Псоріаз. 1 таблетка по 10 мг 2 рази на день, 10 днів щодня, потім ще 10 днів через день по 1 таблетці 2 рази на день. У тяжких і іапущених випадках — по 1 таблетці по 10 мг 2 рази на день протягом 20 днів.

8. Трофічні виразки. 2 таблетки по 1 мг під язик 3 рази на день протягом 10 днів або 1 таблетка по 10 мг 2 рази на день протягом 10 днів.

Лікопід значно підвищує ефективність будь-якого протиінфек-иійного лікування — антибактеріального, противірусного і проти-ірибкового; крім того, дає змогу знизити дозу антибіотиків і противірусних препаратів.

Протипоказань і побічних явищ не виявлено.

Крім препаратів, технологію яких засновано на лізисі бактерій, і ціла група інших імунокоректорів мікробного походження.

Респівакс (Болгарія) — препарат, що складається з ліофілізату вбитих мікробних тіл 6 збудників, які найчастіше спричинюють іапальні процеси дихальних шляхів.

Механізм дії препарату полягає в стимуляції природної резистентності та специфічного протимікробного імунітету за допомогою впливу на гуморальні і клітинні імунні реакції.

Активує місцеві фактори захисту слизових оболонок.

Показання. Гострий бронхіт і трахеобронхіт; хронічні бронхіт і трахеобронхіт; гострий і хронічний тонзиліт, фарингіт і ларингіт; гострий і хронічний синуїт і отит; часті бронхопневмонії.

Препарат особливо показаний хворим з інфекціями дихальних шляхів, резистентним до антибіотиків, або в разі надчутливості до них (алергія) і до іншої хіміотерапії.

Респівакс ефективний при інфекціях, що супроводжуються імунодефіцитними станами, злоякісних захворюваннях різних вокалізацій і стадії розвитку, а також для лікування сифілісу.

634

Застосовують у комплексі з антибіотиками й іншими засобами.

Для лікування (імунотерапія) респівакс приймають ЗО днів по 1 таблетці (25 мг — дітям, 50 мг — дорослим) уранці натще, розчинити таблетку можна у воді, молоці або іншій рідині. Для закріплення ефекту продовжити приймання препарату по 1 таблетці на день протягом 20 днів кожного з наступних 3 міс. Курс лікування можна повторити через 6 міс.

Профілактичний курс (імунопрофілактика): 1 таблетка респіваксу вранці натще щодня протягом 20 днів кожного з наступних 3 міс.

При значних імунодефіцитах, у тому числі тих, що супроводжуються злоякісним новоутворенням, респівакс можна приймати по 1 таблетці щодня вранці натще протягом 3—6 міс.

Випускають у вигляді таблеток по 25 і 50 мг.

Протипоказань і побічних я в и щ не виявлено.

Уроваксом (Швейцарія) — екстракт із Е. соїі. Має імуно-стимулювальні властивості: у тварин активує В-лімфоцити, ПК-клітини, макрофаги; сприяє секреції імуноглобулінів, особливо slgA; у людей стимулює Т-лімфоцити і сприяє індукції ендогенного інтерферону.

Показання. Застосовують для лікування запальних процесів сечовивідних шляхів, циститу, пієлонефриту, уретриту, асимпто матичної бактеріурії разом з антибіотиками для посилення їх дії.

Випускають у капсулах по ЗО і 90 штук в упаковці.

В активну фазу запального процесу застосовують по 1 капсулі щодня до зникнення симптомів, але не менше ніж 10 днів. У разі стійких процесів лікування можна продовжити до 3 міс.

Протипоказань не виявлено.

Біостим — глікопротеїн, екстракт із Klebsiella pneumoniae.

Механізм дії полягає в стимуляції неспецифічних факторів резистентності.

Показання. Застосовують при ускладнених (суперінфекціи) хронічних бронхітах; у дитячій практиці — для профілактики хронічних рецидивних респіраторних вірусних інфекцій (2 та більше епізодів у рік або після тонзилектомії).

Випускають у таблетках по 1 мг активної речовини (по 8 таблеток в упаковці).

Схема лікування розрахована на 3 курси:

1- й курс — 8 днів по 2 таблетки на день, перерва — 3 тиж;

2- й курс — 8 днів по 1 таблетці на день, перерва — 3 тиж;

3- й курс — 8 днів по 1 таблетці на день.

Таблетку варто проковтувати не розжовуючи, переважно країни натше.

Протипоказання. Препарат протипоказаний дітям віком до І року; пацієнтам з аутоімунними захворюваннями.

Пірогенал— препарат, отриманий із культури Pseudomonas aeruginosa. Складається з ліпополісахариду даної культури мікроорганізмів.

Показання. Широко застосовують в урологічній практиці, а гакож під час лікування запальних процесів органів репродукції як у гінекології, так і в андрології.

Випускають в ампулах з умістом в 1 мл розчину натрію хлориду 100, 200, 500 МПД і 1000 МПД (мінімальних пірогеналових доз).

Лікування починають із внутрішньом’язових ін’єкцій по 25-50 МПД.

Через значну кількість ускладнень пірогенал тепер застосовують дедалі рідше.

Продигіозан— препарат бактеріального походження, активною речовиною якого є ліпополісахарид із В. prodigiosum.

Призначають для посилення синтезу антитіл, фагоцитарної активності.

Випускають в ампулах. На курс лікування рекомендують З— 4 ннутрішньом’язові ін’єкції по 50—100 мкг, а також інтраназально по 0.5 мл в обидві ніздрі 3 рази з інтервалом 4—6 діб; у вигляді аерозолів препарат призначають по 2—5 мл 2 рази на тиждень.

Імуноферон (Іспанія) — полісахаридно-протеїновий комплекс, який містить полісахарид глюкоман, отриманий зі стінки Candida utilis, і резервний протеїн, виділений із дозрілого непророслого і іасіння Ricinus communis. До складу препарату входить також кальцію фосфат і сульфат.

Випускають у вигляді капсул. Призначають по 2 капсули 3 рази на день протягом 2—3 тиж.

Сьогодні активно застосовують дріжджові полісахариди.

Натрію нуклеїнат — продукт гідролізу дріжджів. Стимулює іейкопоез і протиінфекційну резистентність організму за рахунок є симуляції енергетичного обміну в клітинах макрофагальної системи. ( лужить хемоатрактантом для лейкоцитів і лімфоцитів, посилюючи їхню міграцію з одночасним підвищенням вмісту АТФ, АДФ, АМФ і МЛО. Дія на Т- і В-лімфоцити опосередкована активацією макрофагів і реалізується підвищенням титру антитіл, поліпшенням кооперації клітин в імунній відповіді.

Препарат запобігає імунодепресивній дії антибіотиків, які призначають при запальних процесах.

Важливою особливістю натрію нуклеїнату є його властивість підвищувати рівень ендогенного інтерферону завдяки вмісту уламків пллзмід дріжджових клітин.

636

Показання: хронічний паротит, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, ускладнення бронхіальної астми, хронічний вірусний гепатит.

Можна використовувати для імунореабілітації пацієнтів, які одержують імуносупресивні препарати.

Випускають у вигляді порошку. Всередину призначають по 0,1— 0,25—0,5 г 3—4 рази на день протягом 10—20 днів. Для внутрішньо-м’язового або підшкірного введення доза становить 5—10 мл 2 або 5 % розчину.

Побічні явища: брадикардія, задишка, алергійна реакція, психогенна депресія.

Протипоказання: гемобластоз, порушення провідності міокарда.

Зимозан — біополімер оболонки дріжджових клітин Saccharomyccs cerevisii, які складаються переважно з ліпополісахаридів. Біологічна активність препарату зумовлена гліканами.

Механізм дії зимозану пов’язаний з активацією фагоцитуючих клітин та АПК. У реакціях комплементзалежного цитолізу посилки цитотоксичну активність Т-лімфоцитів. Активує систему комплементу, підвищує синтез імуноглобулінів, здійснює радіопротекторний вплив.

Показання. Застосовують при тяжких злоякісних процесах із розпадом пухлинної тканини за рахунок антитоксичного ефекту (сприяє виведенню продуктів розпаду пухлин).

У педіатричній практиці призначають 0,1 % водний розчин у до н 0,5—2,0 мл для внутрішньом’язових ін’єкцій 1 раз через 2—4 дні; курс — 5—10 ін’єкцій. Для дорослих разова доза становить 2 мл, курсова — 15—25 мл з інтервалом між ін’єкціями 2—4 дні.

Випускають в ампулах по 1 і 2 мл у вигляді суспензії в ізотонічному розчині натрію хлориду.

Бестатин — препарат бактеріального походження, виготовлений із фільтрату культури Streptomyces olivoreticuli.

Механізм дії пов’язаний із підвищенням фагоцитарної активносі і гранулоцитів, ПК-клітин, посиленням синтезу антитіл. Відзначено також збільшення кількості Т-клітин. Добре зарекомендував себе під час лікування раку шлунка і молочної залози: на тлі тривалою приймання бестатину спостерігалася регресія метастазів.

Імуностимулювальний ефект дає в дозі 30—100 мг/10 кг на добу, курс лікування — до 30 днів.

Характерно, що препарат у дозі понад 200 мг/10 кг призводив /ш зниження показників Т-системи імунітету.

Рибомуніл (Франція) — препарат мікробного походження нового покоління, що відмінно зарекомендував себе як під час лікування дорослих, так і дітей у багатьох країнах.

Рибомуніл був одним із перших препаратів, які відкрили еру вакцинних препаратів з імуностимулювальним ефектом. Складається і рибосом чотирьох штамів мікробів, найчастіше тих, які спричинюють інфекції дихальних шляхів (Klebsiella pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Haemophilus influenzae). Рибосоми, зберігаючи антигенну специфічність зазначених збудників, зменшують побічні ефекти в разі їхнього введення в організм, порівняно з лізатами або екстрактами бактерій.

До складу рибомунілу також включено протеоглікан, виділений з клітинної мембрани Klebsiella pneumoniae. Роль цього компонента рибомунілу дуже важлива і полягає в стимуляції імунітету завдяки активації макрофагів і синтезу ІЛ-1, ІЛ-6, інтерферонів із наступною стимуляцією Т-, В-лімфопитів і ПК-клітин. Активована в такий спосіб система імунітету ефективніше відповідає на присутні в рибомунілі рибосоми, синтезуючи специфічні антитіла. Однією з найважливіших особливостей дії рибомунілу є його здатність вірогідно збільшувати концентрацію специфічного секреторного імуноглобуліну (мал. 56).

Рибомуніл сприяє формуванню стійкого імунітету до інфекційних агентів і забезпечує тривалу ремісію при хронічному бронхіті, риніті, ангіні, отиті. Клінічний ефект препарату полягає в поліпшенні клінічної картини основного захворювання, зменшенні кількості і тривалості загострень хронічного процесу, зниженні потреби в антибактеріальній терапії, послабленні клінічних проявів супутньої хронічної інфекції. Препарат добре поєднується з антибіотиками. Рекомендують не лише для лікування, а й для профілактики.

Мнл. 56. Вплив рибомунілу на рівень секреторного IgA в бронхіальному секреті:

.і до і після лікування рибомунілом; б — до і після лікування плацебо (за даними Інституту імунології; Росія)

ЧАСТИ «А II. ІМУНОПАТОЛОГІЯ

638

Випускають у таблетках. Призначають по 3 таблетки натще и перші 4 дні протягом 3 тиж 1-го місяця лікування, потім — у перші 4 дні кожного з наступних 5 міс.

У 1997—1998 рр. на кафедрі клінічної імунології й алергології Національного медичного університету ім. О.О. Богомльця апробовано препарат властен — новий засіб із мембран Lactobacillus delbrukii, що успішно застосовують як для стимуляції природної резистентності, так і для активації Т- і В-систем імунітету при гострих і хронічних запальних процесах. Доведено, що механізм дії бластену зумовлений підвищенням активності Т-системи імунітету і фагоцитозу шляхом посилення синтезу ІЛ-1.

Препарат сприяє швидкому видужанню, зменшуючи тривалість захворювання, сприяє стійкій імунореабілітації хворого. Позитивні результати спостерігали під час лікування гострих і хронічних запальних процесів бронхів і легенів.

Відзначено, що бластен посилював ефект антибіотикотерапії і сприяв скороченню курсу антибактеріального лікування в хворих з хронічним обструктивним бронхітом.

Призначають підшкірно по 2 мг з інтервалом 5 днів, курс -З ін’єкції.

Останнє десятиліття характеризувалося масовими явищами дис бактеріозу в дорослих і дітей, що спричинює формування вторинного імунодефіциту й ускладнює імунокорекцію. Слід назвати препарати, що відновлюють спектр нормальної кишкової мікрофлори та належать до так званих пробіотиків.

Серед вітчизняних пробіотиків широко відомий біоспорин, ефективний під час лікування як гострого, так і хронічного дисбактеріозу. Це сухий препарат живих мікроорганізмів. Є антагоністом патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів і не впливає на нормальну мікрофлору кишок. Комплекс ферментів, які містяться в препараті, синтезує бактерії, що стимулюють і регулюють процес травлення.

Показання. Гострі кишкові інфекції і дисбактеріоз.

Випускають в ампулах (10 штук в упаковці). Одна доза сухої речовини для приготування перорального розчину містить 1—10 • КР живих мікробних тіл, із них В. subtilis — 1—8 • 109, В. licheniform 0,1—2 • 109.

Вміст ампули розчинити в перевареній охолодженій воді і випи і и При гострих кишкових інфекціях застосовувати по 1 дозі (1 ампула) 2 рази на добу протягом 3—7 днів. У період реконвалесценції— по 1 дозі 2 рази на добу до 2 тиж.

При дисбактеріозі різної етіології призначають по 2 дози 2 рази на добу протягом 10—14 днів.

Протипоказань і побічних явищ не встановлено.

Лінекс — один із найвідоміших імпортних пробіотиків. Одна капсула лінексу містить як мінімум 1,2* 107 живих молочнокислих ліофілізованих бактерій: Lactobacillus acidophilus, Bifidobacterium infantis, Streptococcus faecium, стійких до антибіотиків груп пеніциліну, лінкоміцину, аміноглікозидів, тетрацикліну, а також до сульфаніламідних препаратів.

Механізм дії. Установлено, що лінекс нормалізує, зберігає і підтримує фізіологічну рівновагу кишкової мікрофлори.

Показання. Дисбактеріоз, спричинений лікуванням антибіотиками і хіміотерапевтичними засобами; можна застосовувати як у дітей, так і в дорослих.

Протипоказань не встановлено.

Дуфалак (Solvay Pharma). Останнім часом в Україні зареєстровано препарат дуфалак — дисахарид лактулози, одержаної з молочнокислих продуктів. Лактулоза не розщеплюється в шлунку і тонкій кишці через відсутність відповідних ферментів і в незміненому вигляді потрапляє в товсту кишку. Там під дією кишкової мікрофлори лактулоза розщеплюється на низькомолекулярні органічні кислоти (молочна, оцтова), унаслідок чого підвищується кислотність у просвіті товстої кишки, що стимулює ріст кисломолочної мікрофлори (біфідофактор) і пригнічує ріст протеолітичної мікрофлори, численних умовно-патогенних бактерій, дріжджів. Завдяки цьому нормалізується діяльність кишечнику.

Зниження pH також стимулює перистальтику товстої кишки і нормалізує консистенцію калових мас. Відбуваються осмотичні іміни, унаслідок яких калові маси затримують воду, збільшується їхній об’єм і процес дефекації полегшується.

Завдяки підвищенню кислотності в просвіті товстої кишки дуфалак пригнічує ріст і розмноження сальмонел (зниження pH до рівня нижчого від 6,0 абсолютно несприятливе для їхнього розвитку). Кисломолочна мікрофлора, яка інтенсивно розмножується, конкурує 11 сальмонелами за поживні речовини і також створює несприятливі умови для життєдіяльності сальмонел.

Показання. Дисбактеріоз; хронічний закреп; хронічні гепа-іити; цироз, печінкова недостатність, печінкова енцефалопатія; хронічний сальмонельоз і носійство; профілактика раку товстої кишки; профілактика утворення холестеринових жовчних каменів, іниження рівня холестерину; ендотоксемія, шкірні захворювання (псоріаз, алергійні дерматити); ниркова недостатність.

640

Дозування і спосіб приймання:

1. Хронічний закреп: дорослим і дітям віком понад 12 років — 15—30 мл; дітям від 1 до 6 років — 15 мл; дітям грудного віку — максимально 5 мл на день. Дози підбирають індивідуально до досягнення ефекту. Препарат приймають уранці під час сніданку. Середній курс лікування — 2 тиж.

2. Дисбактеріоз: 5—10 мл на день протягом 1—2 міс.

3. Хронічні гепатити: по 20 мл 3 рази на день за ЗО хв до іди (перше приймання — уранці натще) протягом перших 5 днів із наступним переходом на індивідуально підібрану дозу препарату. Індивідуальний добір дози здійснюють так, щоб досягти дворазової дефекації на день. Середній курс лікування — 2 тиж.

4. Цироз: по ЗО мл 4 рази на день протягом тижня з наступним переходом на індивідуально підібрану дозу. Середня тривалість лікування — 24 дні.

5. Профілактика хронічних захворювань печінки в період ремісії: рекомендується приймання дуфалаку протягом 2 тиж на місяць у дозі від 15 мл 2 рази на день до 20 мл 3 рази на день залежно від індивідуальної чутливості до препарату. Частота дефекації не повинна перевищувати 2 рази на добу.

Побічні явища. Можливий метеоризм у першу добу приймання.

Протипоказання. Галактоземія.

Клінічна імунологія та алергологія: Підручник Г.М. Драннік