РОЗДІЛ V

ПРИНЦИПИ ВЕДЕННЯ ЗДОРОВИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ І НОВОНАРОДЖЕНИХ ІЗ ПАТОЛОГІЧНИМИ СТАНАМИ

Догляд за новонародженими

Для проведення первинного туалету новонародженого потрібно підготувати: 1) індивідуальний комплект стерильної білизни (ковдра, 3 бязеві або паперові пелюшки), підігрітий до моменту народження дитини; 2) індивідуальний стерильний комплект для першого оброблення новонародженого — 2 затискача Кохера, скобку Роговіна і щипці для її накладення, шовкову лігатуру, трикутні марлеві серветки, палички з ватою для оброблення пуповини, піпетки і ватні кульки для профілактики гоноблено-реї, паперова стрічка завдовжки 60 см для вимірювання зросту, окружності голови і грудей новонародженої дитини, 2 клейончастих браслети для позначення прізвища, імені та по батькові матері, дати і часу народження, статі, маси і довжини тіла дитини, номера історії пологів і номера ліжка новонародженого, балон або груша для відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів дитини.

Санацію ротової порожнини і носа проводять відразу після народження голівки (див. розд. IV). Дитину приймають у стерильну підігріту пелюшку, не піднімаючи її вище рівня плаценти. При операції кесаревого розтину перетиснути пуповину слід раніше, ніж витягти плід із порожнини матки, щоб запобігти фетоплацентарній трансфузії.

Перев’язку й оброблення пуповини здійснюють двома етапами. Протягом перших 10 с після народження на пуповину накладають два стерильних затискачі Кохера: перший на відстані 10 см,

другий — 12 см від пупкового кільця. Ділянку пуповини між двома затискачами обробляють 5%-м спиртовим розчином йоду або 96%-м етиловим спиртом і перерізають її. Відділену від матері дитину, загорнуту в стерильну теплу пелюшку, кладуть на столик для сповивання з підігрівом, з нахилом головного кінця униз на 150° (положення Тренделенбурга). Шкіру дитини обережно обсушують (не розтирати!), заміняють пелюшку на суху.

Під час другого етапу залишок пуповини протирають спиртовою, а потім стерильною сухою марлевою серветкою, туго віджимають між вказівним і великим пальцями, накладають на відстані 0,2-0,3 см від пупкового кільця з допомогою стерильних щипців металеву або пластикову скобу Роговіна або шовкову лігатуру. Новонародженим від матерів із резус-негатив-ною приналежністю крові, з груп високого ризику, дітям із малою масою тіла, недоношеним у тяжкому стані шовкову лігатуру накладають на відстані 2-3 см від пупкового кільця, оскільки їм може знадобитися операція замінного переливання крові або інфузійна терапія. На відстані 1,5 см від місця накладення скоби або лігатури пуповину розсікають стерильними ножицями, поверхню зрізу обробляють 5%-м розчином йоду або 5%-м розчином калію перманганату. Після оброблення на залишок пуповини кладуть стерильну марлеву пов’язку (пов’язка Чистякової). Якщо дитина народилася в асфіксії, то другий етап оброблення пуповини проводять після первинної реанімації.

Для видалення надлишкового першорідного змащення, слизу, крові зі шкіри дитини використовують стерильну марлеву серветку, сильно змочену стерильною вазеліновою або рослинною олією з індивідуального флакончика ємкістю 20-30 мл. Змащення обережно видаляють; шийні, пахвові, пахові, колінні, ліктьові згини припудрюють ксероформом. Купання новонароджених у пологовій залі, як правило, не практикують, за винятком надмірного забруднення шкіри кров’ю, інфікованими навколоплідними водами, меконієм, а також після пологів поза лікувальним закладом. Новонародженого тримають на руці спинкою догори напіввертикально, поливають зі стерильного посуду перевареною підігрітою до 35-36 °С водою. Витрати води на одну процедуру — 3-5 л, можна також використовувати рожевий розчин перманганату калію або нейтральне в разовій упаковці дитяче мило з гексахлорафеном (2-3%-не). Ці

препарати використовують при загрозі інфікування в пологовому каналі або під час пологів, що відбулися поза пологовою залою.

Профілактику гонобленореї проводять після оброблення пуповини. Акушерка з допомогою стерильної вати пальцями розтуляє повіки дитини і закапує стерильною піпеткою по 2 краплі 30%-го розчину натрію сульфацилу (натрієва сіль альбуциду) на кон’юнктиву нижньої повіки кожного ока. Потім повіки стуляються самостійно без надавлювання на них, очі не протирають. Дівчаткам 2 3 краплі цього ж препарату закапують у статеву щілину між великими статевими губами, обережно їх розсунувши.

Повторну профілактику гонобленореї проводять через 2 год після першої, коли вже встановлено візуальний і шкірний контакт дитини з матір’ю перед переведенням новонародженого до палати спільного перебування матері і дитини або в дитяче відділення. Якщо за тяжкістю стану дитину переведено до відділення інтенсивного спостереження і терапії раніше двох годин, то повторну профілактику гонобленореї проводить палатна медична сестра, що реєструє цю маніпуляцію в історії розвитку новонародженого.

Антропометрію новонародженого проводять після закінчення першого туалету. Зважують дитину в стерильній пелюшці на лоткових медичних терезах, попередньо оброблених 3%-м розчином перекису водню або 1%-м розчином хлораміну, хлоргек-сидину.

Довжину тіла новонародженого вимірюють при витягнутих ногах від потиличного до п’яткових бугрів. У перші дні життя відбувається деяке її зменшення за рахунок зниження деформації черепа, зникнення пологової пухлини, що виникли під час пологів. Окружність голови вимірюють через лінію надбрівних дуг і мале тім’ячко, окружність грудей — по лінії, що прямує через соски і пахвові западини. У нормі окружність голови перевищує окружність грудей на 2-4 см. Вимірювання дитини краще проводити стерильною паперовою стрічкою завдовжки 60 см, роблячи надриви, що відповідають виміряним окружностям, потім її виміряють сантиметровою стрічкою.

Контакт матері і дитини «шкіра до шкіри» і прикладання до грудей відбувається так. Після першого туалету новонародженого кладуть на грудну клітку матері між молочними залозами для обсіменіння флорою матері і першого прикладання до

грудей. Матір і дитину накривають одним простирадлом і вони знаходяться разом до переведення в палату спільного перебування (через 1-2 год після пологів).

Догляд за новонародженими груп ризику в пологовій залі має деякі особливості. Обсяг і тривалість першого туалету в пологовій залі визначає неонатолог, присутній під час пологів, виходячи зі стану і компенсації основних функцій новонародженого, а також припустимості рухового навантаження.

Перший режим — надохоронний, призначається хворим дітям у стані декомпенсації основних функцій. Усі маніпуляції проводять на реанімаційному столику з підігрівом у максимально короткий проміжок часу при моніторингу ЧСС, дихання, насичення крові киснем, артеріального тиску, температури тіла. При необхідності здійснюють інгаляцію кисню або ТТТВ.ЇТ підігрітою і зволоженою газовою сумішшю. Залежно від патологічного стану дитині надають відповідного положення: із піднятим головним кінцем при серцевій недостатності, з піднятим ніжним кінцем при шоку, дренажні положення, ортопедичні укладки з фіксацією голови, шиї тощо. До грудей дітей цієї групи не прикладають, профілактика гонобленореї обов’язкова.

Другий режим — охоронний, призначають хворим дітям у стадії субкомпенсацїї основних функцій. При цьому режимі всі маніпуляції щодо догляду проводять на столику для сповивання з підігрівом при моніторингу порушених функцій. При наявності смоктального і ковтального рефлексів і відсутності порушень газового складу крові (черезшкірне визначення) цих дітей можна годувати з піпетки або пляшечки. Туалет у пологовій залі обмежується профілактикою гонобленореї, очищенням шкіри та складок стерильною підігрітою олією. Дітей цієї групи до грудей не прикладають.

Третій режим — загальний, призначається новонародженим із компенсованими функціями. Дітям цієї групи всі описані маніпуляції щодо догляду в пологовій залі проводять в повному обсязі.

Щоденний туалет новонародженого здійснюють ранком перед першим годуванням. Щодня дитину зважують і виміряють температуру тіла. Термометри зберігають у 3%-му розчині перекису водню або 0,5%-му водно-спиртовому розчині хлоргек-сидину. Туалет новонародженого проводять у певній послідовності: спочатку вмивають обличчя теплою водою, обробляють

очі, ніс, вуха, шкіру, в останню чергу — промежину. Очі обробляють одночасно двома окремими стерильними кульками, зволоженими розчином калію перманганату (1:8000), від зовнішнього кута до перенісся. Туалет носових ходів здійснюють з допомогою стерильних гнотиків, зволожених стерильним розчином фурациліну або стерильною олією; вуха — сухими стерильними кульками. Складки шкіри обробляють стерильною олією (вазеліновою або рослинною). Підмивають дитину теплою проточною водою з милом перед кожним годуванням. Медична сестра кладе дитину спиною на свою ліву руку так, щоб голова знаходилася біля ліктьового суглоба, й тримає кистю стегно новонародженого. Вода повинна стікати спереду назад. Потім стерильною пелюшкою промокальними рухами шкіру дитини обсушують і обробляють стерильною олією або цинковою пастою.

Щоденний огляд дитини лікар починає з оброблення залишку пуповини (лікарська процедура). Пов’язку Чистякової знімають при першому ж огляді поза пологовою залою, потім залишок пуповини ведуть відкритим способом: куксу пуповини обробляють 70° о-м етиловим спиртом або 3%-м розчином перекису водню і 5%-м розчином калію перманганату. Для стимуляції відпадання залишку пуповини щодня під скобкою накладають шовкову лігатуру, що зберігається в 96%-му етиловому спирті, або підтягають накладену раніше. Після відпадання пуповини, що частіше відбувається на 4 6-й день життя, пупкову ранку спочатку обробляють 3%-м розчином перекису водню, а потім 5%-м розчином калію перманганату, 5%-м спиртовим розчином йоду або спиртовим розчином барвника (діамантовий зелений, метиловий фіолетовий). Пупкову ранку обробляють щодня до її загоєння. Кірочки, що утворюються на пупковій ранці, слід видалити.

Вельми бажано, щоб предмети догляду за дитиною і білизна були одноразовими. Можна використовувати білизну, виготовлену з гігроскопічних тканин, що легко обробляються. У пологовому будинку доцільно користуватися тільки стерильною білизною.

Найраціональніше з 2-3-го дня життя сповивати новонародженого з відкритими руками. Дитину сповивають не менше 6 7 разів на добу (перед кожним годуванням). Для профілактики природженого вивиху тазостегнового суглоба застосовують «широке сповивання»: між ніг дитини кладуть пелюшку

60 х 100 см, складену по ширині 6 разів. Для запобігання по-прілостей не рекомендується користуватися клейонкою, замість неї застосовують пелюшку, складену в кілька шарів.

Профілактика туберкульозу. Вакцинацію проводить спеціально навчена медична сестра на 4-5-й день життя дитини. Вакцина БЦЖ — ослаблені живі бактерії, висушені під вакуумом після замороження. Вакцину випускають в ампулах, що містять 1 мг сухої білої маси, тобто 20 вакцинальних доз. До кожної ампули додається ампула з 2 мл стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду. Зберігати вакцину необхідно в спеціальному холодильнику при температурі +(2-4) °С. Вводять її внутрішньошкірно дозою 0,1 мл (0,05 мг вакцини) на межі верхньої і середньої третини лівого плеча після оброблення шкіри 70%-м спиртом.

Показаннями для відстрочки вакцинації БЦЖ є гнійно-запальні захворювання шкіри й інші гострі захворювання, сепсис, генералізовані внутрішньоутробні інфекції, клінічно виражені перинатальні енцефалопатії в неонатальному періоді, гемолітична хвороба новонароджених, недоношеність при масі тіла менше 2300 г, природжені ферментопатії, імунодефіцитні стани, геморагічний синдром, народження від ВІЛ-інфікованої матері до уточнення інфекційного статусу дитини. Терміни вакцинації БЦЖ визначаються індивідуально за станом дитини.

Перинатологія, В. М. Запорожан М. Л. Аряєв, 2000