ВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ З ПЕРЕВАЖНИМ УРАЖЕННЯМ ТРАВНОГО КАНАЛУ_

Вірусні інфекції з переважно фекально-оральним механізмом передачі посідають особливе місце в інфекційній патології, а в країнах, що розвиваються, вони й дотепер є причиною смертності у дітей першого року життя, а в осіб похилого віку і у хворих з імунодефіцитними станами характеризуються тяжким перебігом і ускладненнями. Більшість із них інфекцій супроводжується як ліарей-ним, так і катаральним синдромом, що ускладнює клінічну діагностику. Найчастіше трапляються ротавірусна, реовірусна та норфолк- ві русна інфекції.

Важливе значення в практиці лікаря має діагностика як гострих захворювань із діарейним синдромом інфекційної етіології для визначення тактики ведення хворих і вжиття протиепідемічних заходів, а також диференціальна діагностика інфекційних і неінфекиійних, вірусних і бактерійних діарей.

Реовірусна інфекція

Реовірусна інфекція — гостре антропонозне вірусне захворювання з переважним ураженням верхніх дихальних шляхів і травного каналу.

ВСТУП. Віруси предсташіяюгь собою велику родину вірусів, які уражують людей, ссавців, птахів, комах, рослини. Віруси, шо входять до складу цієї родини,

149

об’єднані в 9 родів, одним з яких є ротавіруси. Практично в усіх обстежуваних осіб 20—25-річнош віку виявляють антитіла до реовірусів.

ЕТІОЛОГІЯ. Термін “реовірус” (reoviruses) першим запропонував А. Себін (1959) дня позначення групи вірусів, виділених від людини і спочатку класифікованих як ЕСНО-віруси 10-і о типу.

Збудники — РНК-вмісні віруси роду Reovirus (Orthoreovirus), родини Rcoviridae. Реовіруси регулярно виділяють із випорожнень і респіраторного секрету людей і тварин. При 56 °С віріони зберігають інфекційні властивості впродовж 2 год, при 4 і 21 °С — упродовж 2 міс., при 37 СС — упродовж 1,5 місяця. Збудник стійкий до коливань pH від 2,2 до 8,0, але інактивуеться 70 % розчином етилового спирту і 3 % розчином формаліну.

Реовіруси культивують у різних первинних культурах клітин і культурах, що перевиваються. Цикл репродукції триває 14 год і більше. В одній клітині утворюється до 1000 вірусних частинок; їх вихід відбувається шляхом ‘’вибуху”, що супроводжується лізисом клітини.

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ. Резервуар і джерело інфекції — людина. Вона виділяє збудника зі слизом із ротової частини горла упродовж 7—10 днів, із випорожненнями — до 5 тиж.

Основний механізм передачі інфекції — повітряно-краплинний, проте можливий і фекально-оральний. Захворювання трапляється у вигляді спорадичних випадків і епідемічних спалахів, переважно в дитячих колективах. Відомі випадки внутрішньоутробної (трансплацентарної) передачі реовірусів. Існують повідомлення про зв’язок реовірусу 3-го типу з виникненням біліарної атрезії у немовлят, а також із розвитком неврологічних і екзантемних синдромів.

Захворювання поширене всюди. Природна сприйнятливість людей висока, проте клінічно виражене захворювання спостерігають переважно у дітей віком від

6 міс. до 3—5 років.

ПАТОГЕНЕЗ. Реовіруси первинно репродукуються в епітеліальних клітинах слизової оболонки рота, горла і тонкої кишки, у регіонарних лімфатичних вузлах, звідки потрапляють у лімфу і кров. У дітей раннього віку здатні уражувати легені, ЦНС. Доведена здатність реовірусів проходити через плаценту’ і чинити ембріопа-тичну дію.

КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ. Згідно з МКХ-10 реовірусів відносять у блок “Збудники хвороб, класифіковані в інших рубриках” (В97.5).

Інкубаційний період триває від 1 до 7 днів. Захворювання у більшості випадків починається гостро з підвищення температури тіла. Турбують головний біль, зниження апетиту, кашель, нежить, іноді нудота, блювання. Під час огляду виявляють гіперемію обличчя, ін’єкцію судин склери, кон’юнктивіт, гіперемію слизової оболонки мигдаликів, дужок, задньої стінки горла, слизисті виділення з носа. Можуть збільшуватися шийні лімфатичні вузли, зрідка печінка і селезінка. У деяких хворих у розпал катаральних ознак з’являється кишковий синдром. Діти скаржаться на біль у животі, гурчання за ходом тонкої кишки, короткочасну діарею.

Перебіг захворювання у більшості випадків легшій. Гарячка триває від 1 до

7 днів. У старших вікових групах реовірусна інфекція частіше перебігає у вигляді стертих безсимптомшіх форм. Характерних змін крові немає.

УСКЛАДНЕННЯ, У дітей раннього віку можливі пневмонія, серозний менінгіт, міокардит. Описано летальні випадки серед новонароджених і дітей раннього віку.

150

ВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ З ПЕРЕВАЖНИМ УРАЖЕННЯМ ТРАВНОГО КАНАЛУ

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА. Специфічна діагностика ґрунтується на виділенні вірусу зі слизу із носової частини горла, випорожнень, спинномозкової рідини у культурі клітин, а також на виявленні наростання титру специфічних антитіл у парних сироватках у РГГА.

Для виділення вірусу з організму хворих використовують культуру клітин і новонароджених мишей. Ідентифікацію виділеного штаму проводять за допомогою РН і РГГА, серологічну діагностику — за допомогою РГГА.

ЛІКУВАННЯ. Проводять патогенетичну і симптоматичну терапію.

ПРОФІЛАКТИКА. Профілактичні заходи аналогічні таким при інших ГРВІ і гострих кишкових інфекціях. Засоби імунопрофілактики не розроблено.

Основні положення

• Реовірусна інфекція — гостре антропопознс вірусне захворювання з переважним ураженням верхніх дихальних шляхів і травного канапу.

• Захворювання поширене всюди. Практично в усіх обстежуваних 20—25-річного віку виявляють антитіла до реовірусів.

• Збудники — РНК-нмісні віруси роду Reovims (Orthoreovirus), родини Rcoviridae.

• Реовіруси первинно репродукуються в епітеліальних клітинах слизової оболонки рота, горла і тонкої кишки, у регіонарних лімфатичних вузлах, звідки потрапляють у лімфу і кров.

• Перебіг захворювання у більшості випадків легкий. У дітей раннього віку можливі пневмонія, серозний менінгіт, міокардит. У старших вікових групах і в дорослих реовірусна інфекція частіше перебігає у вигляді стертих безсимптомних форм.

• Методи стіотропного лікування і специфічну профілактику не розроблено.

Питання для самоконтролю

1. Дайте епідеміологічну характеристику реовірусної інфекції.

2. Якими клінічними проявами маніфестує реовірусна інфекція?

3. Назвіть принципи її діагностики.

4. Перерахуйте ускладнення рсовірусної інфекції.

5. Які принципи лежать в основі лікування й профілактики реооірусиої інфекції?

Інфекційні хвороби: підручник / За ред. О.А. Голубовської