СИНТЕТИЧНІ ІМУНОТРОПНІ ПРЕПАРАТИ

Значні успіхи в клініці, зумовлені застосуванням тимоміметиків у комплексному лікуванні цілої низки захворювань її наявністю вторинного імунодефіциту, були поштовхом до створення синтетичних препаратів з аналогічною активністю. Як і препарат тимусного походження, ці препарати специфічно впливають на Т-лімфоцити, активують їх проліферацію, синтез цитокінів, а саме ІЛ-2 і у-ІНФ, Thl, експресію рецепторів на Т-клітинах, чим сприянні, міжклітинній кооперації.

Широко відомими синтетичними тимоміметиками є наступні

Тимоген. Тимоген у флаконах для інтраназального введення (по 1 мл 0,01 % розчину) призначають по 1—2 краплі в кожну ніздрю 4—6 разів на добу як лікувальний засіб при ГРВІ, а також як профілактичний засіб перед епідемією грипу. Крім того, такий метод застосування тимогену дуже зручний і досить ефективним при імунодефіцитних станах.

Випускають в ампулах по 1 мл 0,01 % розчину для внутрішньо м’язового введення; 10—14 ін’єкцій на курс.

Імунофан (Росія). Препарат справляє імунорегуляторну, деток-сикаційну, гепатопротекторну дію й зумовлює інактивацію вільно-радикальних і перекисних сполук. Посилює реакції фагоцитозу, нормалізує реакції клітинного і гуморального імунітету, посилює продукцію специфічних антитіл подібно до дії деяких лікувальних вакцин.

Випускають у вигляді 0,005 % розчину в ампулах по 1 мл для підшкірного або внутрішньом’язового введення.

Антиоксидантна активність препарату проявляється під час лікування онкологічних хворих у період хіміопроменевої терапії і після операції.

Схеми призначення варіюють залежно від захворювання. У середньому курс лікування становить 7—10 ін’єкцій.

Діуцифон (Росія) — протилепрозний препарат. Важливою властивістю препарату є його здатність посилювати активність Г-хелперів, активуючи синтез ІЛ-2. Стимулює синтез РНКта білка, кортикостероїдів, активуючи надниркові залози.

За однією схемою застосовують у порошках по 0,1—0,3 г 3 рази на день у 1, 3, 5, 8, 10, 12, 15, 17-й день місяця протягом 3 міс. Інша схема лікування — безперервна: по 0,1 г 3 рази на день протягом 2—2,5 міс. Також використовують 5 % розчин по 2 мл 1 раз на добу, инутрішньом’язово, 8 ін’єкцій на курс.

Метилурацил (Україна). Препарат перешкоджає зниженню рівня імуноглобулінів унаслідок приймання антибіотиків завдяки стимулюванню лейкоцитів і макрофагів, активує всі гуморальні фактори імунного захисту (фагоцитоз, антитілосинтез, синтез лізоциму), сприяє індукції ендогенного інтерферону. Застосовують у таблетках по 0,5 г З рази на день протягом 3—4 тиж.

Метилурацил, який випускають у вигляді свічок, призначають хворим з гемороєм, проктитом, ректитом тощо; на курс — 5 свічок, 2—3 курси лікування.

Поліоксидоній (Росія) — новий синтетичний препарат з імуно-стимулювальною та детоксикаційною дією. Антитоксичний ефект і юв’язаний з полімерною природою препарату. Імуностимулювальний механізм зумовлений прямим активуючим впливом на фагоцитоз і синтез антитіл. Відзначено збільшення кількості Т-лімфоцитів.

Показання. Застосовують при хронічних рецидивних запальних захворюваннях будь-якої етіології, що не піддаються традиційній терапії.

Рекомендують препарат у процесі і після хіміо- і променевої терапії при пухлинах, а також для послаблення нефро- і гепато-юксичної дії лікарських засобів.

Випускають по 3 і 6 мг у флаконах у вигляді ліофілізованої суміші; перед ін’єкцією розчиняють в 1—1,5 мл ізотонічного розчину

< І 0-1705

642

натрію хлориду, дистильованої води або в 0,25 % розчині новокаїну. Використовують відразу.

Призначають внутрішньом’язово або підшкірно.

При гострих запальних процесах: по 6 мг на день, щодня, курс — 3—5 ін’єкцій; при хронічних — по 6 мг через день, 5 ін’єкцій, потім 2 рази на тиждень, 10—15 ін’єкцій.

Гропринозин (Польща) — імуностимулювальний препарат із противірусною активністю.

Імуностимулювальна дія зумовлена впливом на функцію Т-лім-фоцитів (активація синтезу цитокінів), підвищенням фагоцитарної активності макрофагів. Противірусний вплив пов’язаний з ушкодженням реплікації як ДНК-, так і РНК-вмісних вірусів. Водночас препарат має інтерфероногенну активність.

Показання. Інфекції, спричинені вірусами герпетичної групи (оперізувальний генітальний герпес, герпетичний енцефаліт, паненцефаліт); інші вірусні інфекції, особливо в поєднанні з імуно-супресивними станами (кір, вітряна віспа, грип, парагрип).

Випускають у таблетках по 500 мг. Застосовують у дозі 50 мг/кг; у разі тяжкого перебігу — 100 мг/кг. Курс лікування — 5 днів.

Дозу поділяють на 3—4 приймання і вживають після їди, не розжовуючи. Через 8 днів курс повторюють.

Побічні явища. Препарат здатний підвищувати рівень сечовини за рахунок властивості інозину — основної діючої речовини. Тому протипоказанням є ниркова недостатність, нефролітіаз, порушення провідності міокарда, епілепсія, аутоімунні захворювання, вагітність.

Ізопринозин («Biogab) — препарат, аналогічний описаному вище. Випускають у таблетках по 500 мг інозиплексу.

Кополімер 1 (Ізраїль, Teva) — синтетичний препарат для лікування розсіяного склерозу, успішно апробований у клініці. Механізм дії полягає в антагонізмі між пептидом основного білка мієліну і синтетичним пептидом, яким є кополімер 1, у процесі імунологічного розпізнавання. Пептид кополімеру 1 складається з 4 амінокислот і нагадує пептид основного білка мієліну, але не ідентичний йому.

Широко застосовують у практиці клінічної імунології препарати, що сприяють індукції ендогенного інтерферону.

Циклоферон (камедон; Росія) — низькомолекулярний синтетичний індуктор інтерферону. Випускають в ампулах по 2 мл у вигляді 12,5 ‘? розчину, який містить 250 мг препарату. Синтезує а- і (3-ІНФ.

Показання. Грип і ГРВІ; герпетична інфекція; офтальмо-герпес; затяжні форми гепатиту В, С (ні А, ні В); цитомегаловірусіїіі

інфекція; нейровірусні й урогенітальні інфекції, у тому числі спричинені хламідіями.

Циклоферон успішно застосовують у комплексному лікуванні хламідіозу в поєднанні з імуномодуляторами (тимоміметики) і антибіотиками (препарати тетрациклінової групи або макроліди).

Схема введення циклоферону: щодня роблять лише 2 перші ін’єкції, наступні 4—5 ін’єкцій препарату призначають з інтервалом 4S год на тлі приймання антибіотиків.

Неовір (Германія) — потужний індуктор інтерферону, чинить противірусний, антибактеріальний та імуномодулівний вплив.

Застосовують для профілактики і лікування інфекційно-запальних захворювань, корекції імунодефіцитних станів та як і муностимулятор.

Показання:

1. Тяжкі форми грипу й інші ГРВІ.

2. Інфекції, спричинені вірусом простого герпесу і Varicella zoster, у тому числі герпетичний енцефаліт і генітальний герпес.

3. Гострі гепатити А, В, С, а також гепатити В і С із затяжним і хронічним перебігом.

4. Цитомегаловірусна інфекція в осіб з імунодефіцитними с іанами.

5. Урогенітальні хламідійні інфекції.

6. Кандидоз шкіри і слизових оболонок.

7. Вторинний імунодефіцит на основі пригнічення системи інтерферону.

Випускають в ампулах по 250 мг.

Клінічна імунологія та алергологія: Підручник Г.М. Драннік