3.4. СТЕРИЛІЗАЦІЯ НАРКОЗНО-ДИХАЛЬНОЇ АПАРАТУРИ ТА ІНСТРУМЕНТАРІЮ

У процесі використання наркозних апаратів і апаратів ШВЛ відбувається їх контамінація різноманітною мікрофлорою, що без відповідної обробки може стати одним із чинників виникнення захворювань дихальної системи (бронхіт, пневмонія, абсцес).

Найчастіше у вузлах апаратів виявляють кокову флору, кишкову і синьогнійну паличку, протей. Стерилізувати апарати і контролювати стерильність зобов’язана медична сестра анестезіологічного відділення. Бактеріологічному контролю підлягають іитубаційні трубки, маски наркоз

SO

них апаратів, трійники і гофровані шланги, ларингоскопи, роторозширювачі та язиковим ач і, дихальні мішки, руки лікарів-анестезіологів і медичних сестер. Після експлуатації наркозну і дихальну апаратуру миють і стерилізують, використовуючи фізичні та хімічні методи стерилізації.

До фізичних методів належать: парова стерилізація, сухожаровий спосіб обробки, кип’ятіння, термічний пароповітряний метод, обробка ультрафіолетовим та йонізуючим випромінюванням, ультразвуком. Головним недоліком деяких методів е їхня ушкоджувальна дія на пластмасові та інші неметалеві частини наркозно-дихальної апаратури.

Частіше використовують хімічні методи стерилізації, застосовуючи газоподібні або рідкі речовини. При цьому спочатку розбирають вузли апарата, знімають шланги, приєднувальні елементи, кришки клапанних коробок, роз’єднують і спорожнюють збирачі конденсату. Деталі промивають струменем холодної або теплої води, а потім добре миють, застосовуючи суміші, до складу яких входять 3 % розчин гідрогену (водню) пероксиду І 0,5 % розчин мийного засобу, що дає змогу поєднати миття і дезінфекцію. Для цього всі вузли дихальної системи занурюють на 15—20 хв у розчин при температурі 50 °С і миють ватно-марлевим тампоном. Водню пероксид особливо ефективний щодо грамнега-хибної флори, спороцидну дію його не встановлено. Надійнішого знезараження можна досягти певною експозицією в одному із зазначених нижче розчинів (табл. 2),

Металеві деталі не можна обробляти розчином дезоксону, їх дезінфікують кип’ятінням протягом ЗО хв. Після знезараження одним із названих способів їх промивають стерильною водою і висушують в асептичних умовах.

Для стерилізації наркозно-дихальних апаратів у зібраному вигляді часто використовують таку суміш: розчин формальдегіду, 86 % етанол, хладон-12 (фреои-12) у співвідношенні 2:3:5, яку розпилюють із аерозольного балона або медичного пульверизатора.

Апарат спочатку розбирають, промивають теплою водою і знезаражують окремі блоки, потім збирають у закритий циркуляційний контур, уводять голкою 4,5 г аерозолю (0,9 г формальдегіду), після чого вмикають для циркуляції пари формальдегіду на 90 хв за об’єму дихання 20 л/хв. Потім до дихальної системи подають аерозоль 23 % водного розчину аміаку невеликими порціями кожні ЗО хв (нейтралізація формальдегіду) протягом 3 год, після чого знімають шланги і продувають апарат крізь фільтр стерильним повітрям протягом 7 год. Після цього запаху формальдегіду не повинно бути, коли ж він відчувається, потрібно додатково нейтралізувати апарат аміаком і продути.

Зовнішні частини апарата обробляють 0,2 % розчином хлорантеїну або 3 % розчином водшо пероксиду з 0,5 % розчином мийного засобу. Знезараження апарата, забрудненого мікобактеріями туберкульозу або спороутворювальннми формами мікроорганізмів, здійснюють уведенням до закритого контуру 3 мл гарячої

Таблиця 2. Способи хімічної обробки наркозно-дихальної апаратури

Тривалість обробки, гад, розчинами, %

Характер забруднення

гідрогену

пероксиду

формальдегіду

дезоксону

хлорантеїну

3

5

3

10

0,1

1

0.2

0,2

Звичайна флора Мікобактерії туберкульозу,

і

0,5

20 хв

0.5

стійка кокова флора Правцева паличка, анаеробна

3

1

0,5

2

інфекція

6

4

45 хв

Наркозно-дихальна алараіура та анестезіологічний Інструментарій 51

води, а через ЗО хв — 5,5 мл дезинфікуючого розчину, що містить 2,2 мл розчину формальдегіду.

Простішим І надійнішим е знезараження апаратів хлоргексидином (гібітаиом) — препаратом широкого спектра протимікробної дії. Після обробки знімних деталей апарата 0,5 % розчином хлоргексидииу і промивання їх водою апарат збирають, заливають у випарник 40 мл 0,5 % , а у зволожувач — 0,02 % водного або спиртового розчину хлоргексидииу і вмикають його за напівзакритого контуру на 60 хв.

Недолік методу — ушкоджувальна дія хлоргексидииу на гумові деталі апарата.

Дуже сильним антисептиком, що знищує більшість мікроорганізмів разом з їхніми спорами, є надоцтова кислота: застосування 0,5 % розчину надоцтової кислоти з 33 % етанолу для стерилізації протягом ЗО хв забезпечує надійний знезаражувальний ефект і не чинить ушкоджувальної дії на деталі апарата.

Анестезіологічні інструменти миють, потім кип’ятять їх протягом ЗО хв. Клинки ларингоскопів після миття обробляють 95 % етанолом.

Запобіжні заходи під час знезараження такі:

1. Миття і знезараження слід проводити в окремому приміщенні належних розмірів із достатньою припливно-витяжною вентиляцією.

2. Потрібно слідкувати за герметичністю апарата під час знезаражування.

3. У приміщенні для стерилізації не повинні перебувати сторонні особи.

4. Особи, що виконують стерилізацію наркозно-дихальних апаратів, мають працювати в рукавичках.

5. Періодично (1—2 рази иа рік) у приміщенні для дезінфекції апаратів потрібно проводити санітарно-хімічний контроль вмісту пари формальдегіду у повітрі.

Усі зазначені види стерилізації наркоз-по-дихальної апаратури забезпечують її стерильний стан. За наступного їх використання без стерилізації виникає загроза перехресного інфікування хворих, проте змінювати апарати для кожної загальної

анестезії практично неможливо. Проблему можна вирішити застосуванням бактерійних фільтрів, найкращі з яких затримують мікроорганізми майже на 100 %. їх установлюють на магістралі вдиху або видиху. У випадках тривалої анестезії їх потрібно міняти, іноді кілька разів.

Недоліки фільтрів: збільшення опору диханню і затримка не всіх бактерій.

Анестезіологія та інтенсивна терапія. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О.