ХВОРОБИ З ТРАНСМІСИВНИМ МЕХАНІЗМОМ ПЕРЕДАЧІ

                                                                                                

_ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Цс такі хвороби, при яких джерело інфекції без ефективного переносника, як правило, не становить загрози (за певними виключеннями). Для передачі інфекції потрібний живий переносник (комаха), в організмі якого часто відбувається певний цикл розвитку збудника. До переносників трансмісивних інфекцій належать кліщі, москіти, мошки, комарі, сліпні, мокреці, блохи, воші, клопи тощо.

КЛАСИФІКАЦІЯ. Трансмісивні інфекції поділяють на:

1. Арбовірусні хвороби:

а) вірусні енцефаліти (кліщовий, японський та ін.);

б) геморагічні гарячки (Ласса, Марбург, Ебола, жовта та ін.);

в) системні гарячки (дсиге, ішшатачі та ін.).

2. Рикетсіози (висипний тиф епідемічний, марсельська гарячка та ін.).

3. Спірохетози (хвороба Дайма, поворотні тифи та ін.).

4. Захворювання, спричинені найпростішими (малярія, лейшманіози та ін ).

5. Хвороби, спричинені гельмінтами (філяріози).

Також виділяють захворювання із трансмісивним механізмом передачі:

• епідемічні (висипний тиф епідемічний, волинська гарячка);

• ендемічні (більшість захворювань цієї групи).

Особливою є хантавірусна інфекція, проявом якої слугує геморагічна гарячка із нирковим синдромом, за відсутності живого переносника вірус передається людям під час вдихання пилових часточок екскрементів гризунів — джерел інфекції. Тому ця хвороба, по суті, має належати до інфекцій із контактним механізмом передачі, як, наприклад, лептоспіроз.

Інфекційні хвороби: підручник / За ред. О.А. Голубовської