ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ

Особливостями невідкладної допомоги інфекційним хворим на догоспітальному етапі є недостатня діагностична інформація і у зв’язку з тяжкістю стану — необхідність проведення лікувальних заходів за умов гострого дефіциту часу і суворогого дотримання протиепідемічного режиму.

Невідкладна допомога інфекційним хворим має бути спрямована на нейтралізацію збудника, дезінтоксикацію, відновлення функцій організму та їх підтримання.

Для визначення ступеня тяжкості стану інфекційних хворих застосовують тільки ті методи й засоби, які дають змогу отримувати швидку й об’єктивну інформацію: загальнодоступні методи клінічного дослідження, що визначають характер і ступінь ураження нервової системи, органів дихання і кровообігу, травного каналу, печінки, нирок, стан водного балансу тощо.

Для уточнення діагнозу одночасно з наданням невідкладної допомоги слід брати матеріал для мікробіологічного дослідження відповідно до передбачуваного діагнозу (блювотні маси, промивні води, випорожнення, сечу, кров, слиз із зіва тощо). Це дуже важливо у тих випадках, коли невідкладні терапевтичні засоби можуть негативно позначатися на результатах бактеріологічного дослідження (уведення препаратів пеніциліну при менінгококовій інфекції Й інших бактеріальних інфекціях, антитоксичних сироваток при. ботулізмі, дифтерії, делагілу — при малярії тощо).

Водночас проведення досліджень не має затримувати невідкладні лікувальні заходи. Послідовність лікувальних заходів

визначається залежно від патогенезу порушень стану хворого, які при різних інфекційних хворобах можуть бути однотипними, що визначає стереотипні невідкладні лікувальні заходи.

Анестезіологія та інтенсивна терапія. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О.