Лексичний склад словника До реєстру словника включено: 1. Емоційно-експресивну лексику сучасної усної розмовної мови. 2. Різноманітні жаргони, лексикон яких розширив своє функціонування і влився до загального розмовного мовлення. Жаргонізми у словнику подаються з функціональною приміткою — жаргонним маркером — для характеристики сфери побутування даного слова, а також для вказівки на походження. 3. Фразеологічні звороти, а …

Continue reading Словник сучасного українського сленгу 4

виразити себе. Мова дуже чітко усвідомлюється і використовується як засіб самоствердження. Крім того, посилюються волюнтативні ін-тенції: не тільки повідомити, а й виявити власний мовний характер та вплинути на співбесідника. Мова усвідомлено та неусвідомлєно стає знаряддям впливу в процесі комунікаційного акту й посилює емотивні, прагматичні та волюнтативні інтенції людини Тож з метою «оживлення» текстів, зокрема тих, …

Continue reading Словник сучасного українського сленгу 3

Перша інформація про арготичний словник з’являється в «Ис-тории славного вора, разбойника и бьівшего московского сьпци-ка Ваньки Каина… писанная им самим при Балтийском порте в 1764 году». Але найбільше поширення в російській мові мало умовно-професійне арго корпоративних груп ремісників та торгівців. Найбільш відомі серед них офені Володимирської губернії, історія яких розпочалась у XV ст. і тривала …

Continue reading Словник сучасного українського сленгу 2

Харків «ФОЛІО» 2006 УДК 8Г276.2 БоК 81 УКР С48 Упорядник Т. М. Кондратюк Художники — оформлювані Б. П. Бублик, С.І.Правдюк © Т. М. Кондратюк, упорядкування, 2006 © Б. П. Бублик, С.І.Правдюк, художнє оформлення, 2006 І8ВИ 966-03-3268-8 СЛОВО ДО ЧИТАЧА У відомій п’єсі Миколи Куліша «Мина Мазайло» головний герой нарахував 33 синоніми слова «говорити». Якщо подивитись …

Continue reading Словник сучасного українського сленгу

СКОРИКОВ АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ — у 1838 р. просив київську ремісничу управу перевести його з Крамарського в Срібний цех, бо, мовляв, «торгівлею не займаюсь, а маю золотарське ремесло». В 1856 р. був уже в списку майстрів Срібного цеху. ЦДІА, ф. 447. on. 1. сир. 770, 1838 р.. арк. 1. СК0РНІ1К АНДРІЙ ОНУФРІЙОВИЧ—жив у Кисті, належав до …

Continue reading Українське золотарство частина-16

м,іin г<‘/*. пі.nit позначав свої вироби цим тавром, жив і иртиовав V I,’пі III IIIчі П(» свідчить тавро міста, яке зустрічається на його інорах. .Асортимент виробів майстра дуже великий. Серед них особливо оагато птирів Ь/(ІЛІ. № 393; 398; 409 з написом: «Сей келехт, Д. 3. Л. К. гоо-руікічі кошто.мі. Костантіна пресвітера Нерубанского. 1743 года»; Аг …

Continue reading Українське золотарство частина-15

ЗАГОРОДИШ) ІВАН ФЕДОРОВИЧ — київський майстер-золотар, у 1825 р. зустрічається в списку цехових майстрів. ЦДІА, ф. 452, on. 1, спр. 12,1825 р., арк. 24. ЗАГУЛІН ВІЛЬГЕЛЬМ іноземний майстер, у 1855 р. належав до Київського срібного цеху. ЦДІА, ф. 452, on. 1, спр. 184, 1856 /?., арк. 1. ЗЕЛІНСЬКПЙ МАРКО — народився у 1757 р. в …

Continue reading Українське золотарство частина-14

АВД6ЄВ ІВАН — новгород-сіверсьішй майстер, відомий з написів на шатах двох ікон. На першій з них (КДІМ, № 6058) зазначено: «1754 года сентября ЗО дня осоружися сия ша га тщаниямт* сен церкви свящеішіка Василья Пригари і прихожая Марка Гусака, Йвана Лимака и Прокопі., делал сню /лату иконьї Авдесві Золотарь Пагорскнй, житель Новгород-скиіік На другій шаті, …

Continue reading Українське золотарство частина-13

„Полтавському художньому музеї (ПХМ, № 2361), майже нічого не відо-шк яа ньому відсутні будь-які позначення, але характер орнаменту такпії близькі гіг до народного мистецтва Переяславщини, що немає ніяких сумнівів щодо його походження. Споріднену з народним мистецтвом орнаментику має срібна оправа з дарчим написом останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського, яка зберігається в Роменському краєзнавчому …

Continue reading Українське золотарство частина-12

Вміло використовуючи світлотіньову гру карбованого рельєфу, а також кольорові контрасти, майстер досяг в оправі великої художньої виразності. Але слід відзначити, що сюжети і композиція цієї оправи дуже подібні до оправи, яку «справнл пан Артемон Холявка — Ніколе Набережному* десь близько 1712 р. Роботу виконував іноземний майстер, про що свідчать тавра міста Бреславль — «W* і …

Continue reading Українське золотарство частина-11