Дилатационная кардиомиопатия Дилатационная кардиомиопатия (ДКМП) представляет собой заболевание миокарда неизвестной этиологии, характеризующееся расширением всех камер сердца, нарушением сократительной функции желудочков, хронической недостаточностью кровообращения (ХНК) и плохим прогнозом. Заболеваемость ДКМП составляет 5-8 случаев на 100 000 населения в год и имеет тенденцию к увеличении^ 14). Мужчины болеют в 2-3 раза чаще, чем женщины. Несмотря на низкий …

Continue reading Дилатационная кардиомиопатия

Дифференциальная диагностика ГКМП и «спортивного сердца» Признаки Спортивное сердце ГКМП Характер гипертрофии ЛЖ Симметричная Асимметричная Полость ЛЖ в диастолу > 55 мм <45 мм Заполнение ЛЖ Нормальное Аномальное Размеры левого предсердия Нормальные Увеличенные Толщина стенок ЛЖ Уменьшается при прекращении тренировок Остается постоянной Систолическое смещение вперед митрального клапана Отсутствует Нередко имеет место ГКМП следует дифференцировать также …

Continue reading Дифференциальная диагностика ГКМП и «спортивного сердца»

ПАТОФИЗИОЛОГИЯ И ГЕМОДИНАМИКА ГКМП. Выделяют две основные формы ГКМП: обструктивную (она встречается примерно у 25% больных) и необструктивную. Основу гемодинамических нарушений при ГКМП составляет диастолическая дисфункция ЛЖ, которая имеет место как при обструктивных, так и при необструктивных, в том числе и бессимптомных вариантах заболевания. Ригидность стенки ЛЖ, обусловленная его гипертрофией, фиброзом и аномальной ориентацией сократительных …

Continue reading ПАТОФИЗИОЛОГИЯ И ГЕМОДИНАМИКА ГКМП

Кардиомиопатии Гипертрофическая КМП Гипертрофическая кардиомиопатия (ГКМП) относится, как и дилатационная, к заболеваниям миокарда неизвестной этиологии. Точных эпидемиологических данных о распространенности ГКМП нет. По разным оценкам, ГКМП встречается у 0,02- 0,05% населения (примерно в два раза реже, чем дилатационная). Около половины всех случаев ГКМП составляют семейные формы заболевания, а остальные относятся к спорадическим (14). Впервые ГКМП …

Continue reading Кардиомиопатии

Классификация и номенклатура заболеваний миокарда Термин «кардиомиопатия» был предложен в 1956 г. W. Brigden (11) и вскоре получил широкое распространение. В настоящее время наибольшим признанием пользуется классификация КМП, принятая ВОЗ в 1980 г. (60), согласно которой КМП называют заболевания миокарда неизвестной этиологии. Выделяют три основные группы КМП: дилатационную, гипертрофическую (обструктивную и необструктивную) и рестриктивную. Поражения …

Continue reading Классификация и номенклатура заболеваний миокарда

П. X. Джанашия, В. А. Круглов, В. А. Назаренко, С. А. Николенко КАРДИОМИОПАТИИ И МИОКАРДИТЫ Москва 2000 П. X. Джанашия, В. А. Круглов, В. А. Назаренко, С. А. Николенко КАРДИОМИОПАТИИ И МИОКАРДИТЫ РОССИЙСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ МЕДИЦИНСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ Москва 2000 Рекомендовано к печати Учёным советом РГМУ Рецензент проф. Н. М. Шевченко П. X. Джанашия, В. А. Круглов, …

Continue reading КАРДИОМИОПАТИИ И МИОКАРДИТЫ

Антибактеріальна терапія у новонароджених Інфекційна патологія — одна з головних причин захворюваності та смертності новонароджених. Інфекційні захворювання виявляються у 30-60 % госпіталізованих новонароджених. У відділеннях реанімації й інтенсивної терапії новонароджених інфекційні захворювання становлять близько 60 %, у відділеннях виходжування недоношених — 56-70 %. Близько 10 % внут-рішньолікарняних інфекцій перебігають у вигляді спалаху або групового захворювання, …

Continue reading Антибактеріальна терапія у новонароджених

Виведення ліків з молоком матері, їхній вплив на новонародженого Секреція молока регулюється гормоном гіпофіза — пролактином, утворення якого контролюється нейросекреторними структурами гіпоталамуса (пролактинінгібуючий фактор — пролактостатин і пролактин-рилізинг фактор — пролактолібе-рин). На синтез і вивільнення гіпоталамічних гормонів впливають інші відділи ЦНС. Крім центрального впливу, для процесу лактації велике значення мають трофіка і кровопостачання молочних залоз. …

Continue reading Виведення ліків з молоком матері, їхній вплив на новонародженого

Вплив на плід і новонародженого медикаментозних засобів, що застосовуються наприкінці вагітності й у пологах Більшість лікарських засобів, уведених вагітній жінці, проникають до плода достатньо швидко. Наприкінці вагітності, коли у плода починають діяти основні функціональні системи, лікарський засіб може спричинити властивий йому фармакологічний ефект. Це може позначатися на стані плода і новонародженого, якщо до моменту народження …

Continue reading Вплив на плід і новонародженого медикаментозних засобів, що застосовуються наприкінці вагітності й у пологах

РОЗДІЛ VII ПЕРИНАТАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ Вплив ліків на розвиток плода Необхідність застосування лікарських засобів при патології у вагітних жінок є очевидною, тому що патологічні стани несприятливо впливають на плід. Медикаментозна терапія може істотно поліпшити стан вагітної жінки й опосередковано (при корекції патології у матері) або безпосередньо забезпечити лікувальну дію на плід. Прикладів несприятливого впливу ліків на …

Continue reading ПЕРИНАТАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ