1. Станьте у стійку «Мур».

2. Зробіть крок «Розкрок“, одночасно виконуючи перепліччям блокуючої руки колоподібний рух.

Мал. 243. Зачеп «Лапка».

наносить копняк «Прямий штовхаючий» зачепом «Лапка’ ловить ногу суперника, наносить стусан ліктем у коліно і підбиває опорну ногу кривдника.

Мал. 244. Варіант використання зачепу «Ланка».

Техніко боОового Гьпто

Зачеп «Зазуб44

«Зазуб» — зачеп для захисту від копняків і тинків.

Техніка виконання зачепу «Зазуб“.

1. Станьте у стійку «Вежа“.

2. Передпліччя обидвох рук одночасно зміщуємо у бік ймовірного нападу. Тулуб розвертаємо на 90° до уявного суперника. Рамено, плече і передпліччя руки, що опинилася спереду, щільно затуляють вразливі місця. Передпліччя задньої руки відводимо вбік з мстою зачепити ногу суперника.

С. — робить копняк

«Прямий штовхаючий»

К. — «Зазубом» ловить ногу суперника, «Гупаном» атакує обличчя і підбиває опорну ногу кривдника.

Мал. 245. Варіант використання зачепу «Зазуб“.

229

ЬиосНічур Палат

Зачеп «Сильна44

«Сильна» — зачеп для захисту від «Тузенів44, тинків та копняків. Техніка виконання зачепу «Силька“.

1. Станьте в стійку «Раменна“.

2. Передпліччям лівої або правої руки зробіть колоподібний рух до центру бойової лінії. Долоню і пальці зігніть максимально близько до передпліччя. Зачеп «Сильна44 виконують з гойдками.

Мал. 246 а.

Зачеп «Сильна» правою

рукою.

Мал. 246 б.

Зачеп «Сильна» лівою рукою.

С. —

К. —

С. —

к.

робить

стусан «Тузень» задньою рукою захищається зачепом «Сильна44 і відповідає «Тузенем44. уникає враження гойдком

і наносить копняк «Прямий зростаючий44.

нть «Сильну4» на ногу суперника і підбиває опори}’ ногу С.

«Пр

— роби

Мал. 247.

Варіант використання зачепу «Силька».

Техніка 6оію*оіг> Г’.тяа

Поєднання захисних та нападаючих рухів

Якщо уважно спостерігати за двобоєм козаків, характерників чи волхвів, то помічаєш, як напад і захист постійно чергуються. Двобій по своїй суті — це постійна зміна захисних і наступальних рухів.

У Гопаку немає «чистого» нападу або «чистого» захисту. І ось чому: «чистий» захист дає можливість супротивнику постійно нападати, «чистий» напад маже бути ефективним лише тоді, коли рівень знань у одного змагуна набагато більший, ніж у іншого. Коли ж рівень знань воїв Гопака однаковий, то «чистий» напад не дасть бажаного результату. Тому кожен напад повинен супроводжуватись захистом, а кожен захист ударами назустріч і у відповідь.

Поєднання захисних і нападаючих рухів створює стуктуру двобою, яка потребує дотримання наступних вимог

— уважно стежити за діями супротивника, вичікуючи мить зміни нападу на захист. Найкращою миттю для враження суперника слід вважати перехід від захисту’ до нападу, або зміну стусанів та копняків до того, як супротивник встигне повернутись у бойову стійку;

— захищаючись, потрібно бути максимально готовим до удару у відповідь чи назустріч, які необхідно виконувати блискавично швидко. І тільки після блискавичного контрудару розвивати свій наступ.

231

Я . ^чир Пилат

IV. Особливості бойового вишколу воїв Гопака

Бойовий вишкіл у мистецтві двобою Гопак має з правіку сформовані особливості, які нерозривно пов’язані із звичаями та обрядами українського народу.

У народній пам’яті лицарі України закарбувались як веселі, життєрадісні, добродушні, талановиті, шляхетні, всестороннє розвинені чоловіки. Воїни нашої Вітчизни вміли гідно поводити себе у будь-якому товаристві. Чи це були танці, чи розважальний вечір, чи поважна розмова в колі старших — на них рівнялися всі присутні. І в цьому їм допомагали набуті під час бойового вишколу здібності. Це — вміння співати, гарно танцювати, грати на різноманітних музичних інструментах, складати вірші, пісні і думи, лікувати, замовляти і т. п.

Звичай всебічно розвивати лицарів Вітчизни виринає із глибин тисячоліть. Згадаймо Ріг Веди — пісенні гімни — знання, які викладались у співовій формі. Лицарі Праукраїни, що прийшли на терени Індії, принесли свою бойову культуру, невід’ємною частиною якої були бойові танці і пісенні гімни богам.

Дослідники скитської доби стверджують, що наші предки (скити) починали і закінчували битви з піснею на устах. «…Римський полководець Маркус Красує зачепив скитів на пограниччі Дакії. І скити, мечі піднявши, на конях летіли, як сніговії: усі римські воїни полягли в бою. І лежала на полі бою відтята голова Маркуса Кра-суса — славного архистратига Римської імперії. Історик Прокопій, описуючи інший бій між ромеями (греками) і українцями (русичами), зазначив, що смерть була уквітчана піснею. Українці (русичі), ідучи на смертний бій, співали. І вмирали вони, не маючи жодного страху. Вони вважали себе богами — боги й після смерті живуть, їх їхня віра наснажувала енергією надлюдською» [50, с. 456].

Знавці козаччини засвідчували, що козаки були не тільки вправними воїнами, а також чудово співали і танцювали. Про скалічених козаків відомо, що вони часто ставали кобзарями, бандуристами і вже силою слова і музики (піснею, думою) боролися з ворогами України.

Козаки-характерники були чудовими митцями, добре володіли магією, знали народне лічпинтво, вільно розмовляли багатьма європейськими мовами.

У «Бойовому Гопаку» враховані вимоги, які ставились перед лицарями в давнину, а також зроблено спробу відродити образ воя-латріота, іюя-улюбленця, воя — героя Вітчизни.

Ж

__(коблиеості бойового вишколу чш Гопака

Враховано вимоги сьогодення і зроблено все для того, щоб Бойовий Гопак відповідав світовим стандартам, обов’язковим для всіх бойових мистецтв і при цьому не втратив національного забарвлення та відповідав ментальності українського народу.

Бойовий Гопак сьогодні — це комплексна система гармонійного розвитку особистості, що передбачає чотири напрямки вдосконалення: оздоровчий, фольклорно-мистецький, спортивний та боновий.

Оздоровчий напрямок Бойового Гопака розрахований на широке коло бажаючих зміцнити своє здоров’я елементами традиційних рухових комплексів у повільному і середньому режимі виконання з перспективою участі гоиаківців оздоровчого напрямку у двох різновидах змагів: однотан і тан-двобій.

На сьогоднішній день, в якості експерименту, у Центральній Школі Бойового Гопака проводилися дослідження впливу технічних елементів Бойового Гопака на функції опорно-рухового апарату та органів серцево-судинної, травної і видільної систем. Доведено, що наприклад, низова техніка Бойового Гопака — «повзунці», «присядки», «напівприсядки» сприяють укріпленню гомілкових, колінних і тазо-стегнових суглобів, а також посилюють кровообіг органів, що розміщені в нижній частині тулуба, а отже стимулюються органи сечовидільної системи, покращується перестальтика кишечника. Низова техніка Бойового Гопака «повзунні» та «собачки» сприяють розвитку і зміцненню зап’ясткових, ліктьових та раменних суглобів, м’язів спини, живота, паралельно стимулюючи діяльність серцево-судинної та дихальної систем. Подальші дослідження впливу інших елементів Бойового Гопака будуть продовжуватися, але тільки після того, як Українська Держава допоможе Школі створити належні умови для створення відповідної науково-дослідної бази.

Гопаківці оздоровчого напрямку, що зміцнили своє здоров’я, можуть продовжити вивчення Бойового Гопака у фальклорно-мистецькому напрямку.

Фольклорно-мистецький напрямок Бойового Гопака передбачає поглиблене вивчення танцювальної культури українського народу, історії розвитку танцювального мистецтва, а також хореографії, ритміки, збагачення класичного танцю гопаківськимц рухами, наповнення гоиаківських показових програм новим репертуарно-сценічним змістом та сучасними формами рухового діалогу.

Завданням фольклорно-мистецького напрямку є: організація показових програм, створення спортивних танців, гопакробіки. а також виведення українського лицарського мистецтва на рівень, досконаліший за всесвітньовідому «Пекінську оперу*.

ГопаківЦі, які успішно реалізували себе у фольклорно-мистецькому напрямку і їх психічний стан відповідає вимогам спортивного напрямку, мають право (за рекомендацією вчителів) перейти на навчання у секції спортивного Гопака.

>33

й—Ачмр Нилат_____

Спортивний напрямок Бойового Гопака розрахований на тілесно здорову та психічно сильну молодь. Це обумовлено тим. що вимоги до гопаківців даного напрямку більші, а відповідно перспективи росту по рівнях майстерності вищі. Для прикладу, гопаківцям оздоровчого напрямку достатньо знань технічних елементів «Жовтяка» і «Сокола», для фольклорно-мистецького — «Жовтяка». «Сокола». «Яструба»; а гопаківець спортивного напрямку по щаблях рівнів майстерності може підніматися аж до «Характерника”.

Бойовий напрямок Бойового Гопака передбачений для кращих майстрів спортивного напрямку. Відбір гопаківців у бойовий напрямок починається після здобуття ними рівня майстерності «Козак». Майстри Гопака, які пройшли гарт тіла і духу, сформувалися як гармонійно розвинені особистості, вступивши у бойовий напрямок Гопака, вивчають філософію лицарів, психологію, парапсихологію, теологію, народне лічннцтво та цілнтельство.

Починаючи із оздоровчого напрямку, гопаківці паралельно вивчають ораторське мистецтво, вокал, танок, гру на музичних інструментах, малярство, чужоземні мови. Майстри Бойового Гопака, досягнувши гармонії тіла і духу, утверджують себе адептами вищепе-релічених мистецтв і цим окреслюють вершину досконалості українського лицаря — захисника Світла, Правди, Добра і Любові.

У цій книзі я не буду висвітлювати всі особливості і методологію бойового вишколу Гопака, тільки частково зупинюся на схематичному розгляді одного з варіантів заняття. Детальніше про це буде говоритись на семінарах з .Бойового Гопака.

За звичаєм вишкільний урок складається з:

1. Шикування.

2. Вітання.

3. Молитви.

4. Пісні.

5. Проруху.

6. Викладу технічних елементів.

7. Виконання вправ для розвитку гнучкості.

8. Пісні.

9. Молитви.

10. Прощання.

Шикування

Перш ніж розпочати бойовий вишкіл, учитель наказом «Шикуйсь» шику* учнів у лаву. Кожен учень, шикуючись в лаву, стає у стійку «Шерега*4.

і бойового

воія Гопака

Вітання

Учитель наказує: «Позір!“, «На правого рівняйсь!*1, -Струнко!» і після миті мовчання урочисто проголошує: «Слава Україні!», схиляється у вітанні і стає струнко.

Учні вшановують пам’ять загиблих за Україну словами «Героям слава!“, після чого схиляються у вітанні (Мал, 248).

Молитва

Так вже повелося у нашому народі, що перш ніж розпочати будь-яку справу, люди подумки звертаються до Бога. Тому наступним елементом підготовки до бойового вишколу є молитва.

Учитель наказує: «Молитва!». Учні відставляють праву ногу назад і вклякають на коліно задньої ноги. Стуляють руки на рівні грудей і мовчки (про себе) промовляють молитву.

Після закінчення молитви учні ліву руку долонею спирають на стегно лівої ноги (якомога ближче до тулуба), права вільно опущена вздовж тіла. В цій позі учні чекають завершення молитви учителя.

Пісня

Після закінчення молитви учитель дає накази: «Встати!» та «В кило!»

Наш народ у всі віки ставився співучістю. Будь-яка робота починалася, супроводжувалася і закінчувалася піснею.

Пісня — це віброкосмічний код нашого народу.

Пісня — це словесно-музичний спосіб медитації.

Пісня — це обряд єднання із душами предків.

З правіку пісні виконуватися сидячи або стоячи в каті. Щоби відродити стародавній звичай, з’єднатися у пісні з агресором нашої

Вслодишшр Пияпт

Мал. 249. Обрядове виконання молитви.

нації, злитися із душами загиблих за Україну, підсилити власну внутрішню енергію і збільшити енергетику школи учні стають колом і виконують пісню (мал. 250).

Репертуар пісень може бути різноманітним, але краще вибирати пісні героїко-патріотичного змісту, які б виливали на душу і розум учня. Перед прорухом також бажано виконувати жваві пісні, щоб вже мелодія твору настроїла учнів на відповідний лад.

Після виконання пісні учитель наказує: «У лаву шикуйсь!*1, і після перешикування у дволаву, трилаву чи чотирилаву розпочинає прорух.

Мета проруху: підготувати тіло до активної фізичної роботи, і цим застерегти його від пошкоджень. Підготовчі рухи покращують кровообіг, підвищують рухові можливості різних частин тіла, що позитивно впливає на виконання і вивчення елементів техніки бойового Гопака.

Прорух

Вої Гопака виконують обряд єднанії: із духом предків за допомогою пісні.

Мал. 250. Коло.

Особливості бойового мухо ту мів Гопахп

Руханкові вправи, якщо їх виконувати у правильній послідовності, збільшують еластичність м’язів та рухливість суглобів, підвищують фізіологічні можливості організму. Багатовіковою практикою бойового вишколу доведено, що руханкові вправи найкраще виконувати у такій послідовності:

— вправи для проруху м’язів та міжхребцевих суглобів шиї;

— руханкові вправи для рамен;

— вправи для ліктевих суглобів;

— прорух м’язів та суглобів долоні;

— схиляння та випростування тіла вперед, назад, урізнобіч;

— оберти тулуба;

— прорух тазостегнових суглобів;

— вправи для проруху колінних, гомілкових, стопних суглобів;

— вправи для розвитку м’язів рук, ніг, спини, живота;

— вправи, які розвивають пружність і гнучкість.

Дуже важливим у проруху є використання вправ, близьких до елементів Бойового Гопака та його танцювальних інтерпретацій.

Виклад технічних елементів

Викладення техніки бойового Гопака є найвідповідальнішою частішою вишколу, яка потребує від учнів максимальної концентраті уваги і мобілізації внутрішніх потуг тіла.

Вивчення техніки елементів Гопака має бути пов’язане із викладенням тактичних дій. Кожен стусан, копняк, тинок, присядка, по-взунець, ухил, затула чи перепона із початку викладання повинні доповнюватися відомостями про те, як і каїн їх краще застосовувати. Після того як в учнів складеться загальна уява про особливості виконання і застосування технічних елементів, необхідно приступати до їх практичного виконання та поступового закріплення. При послідовному вивченні техніки від найпростіших до найскладніших елементів особливу увагу слід надавати пов’язуванню окремих фаз та елементів у сув’язі й цілісні комбінаційні структури як у бойовому, так і в танцювальному варіантах Гопака.

Особливістю вишколу є те, що боііова техніка викладається паралельно із танцювальною. Учні повинні однаково володіти як технікою двобою, так і танцю.

Вой Гопака повинен почувати себе «у бою, як у танку — у танку, як у 6ою“.

Танцювальна манера ведення двобою повинна добре простежуватись у змагах «ОдиотаїГ, «Тан-двобій» і «Забава”, і частково в «Борні» та «Герці». Дуже важливою при викладанні техніки Бойового Гопака є послідовність. У групах початківців рекомендується вивчати бонові елементи у такому порядку: