Учасник, який під час змагань із вини супротивника хоча 6 раз втратив свідомість, позбавляється права надалі брати участь у даних змаганнях, а також щонайменше на півроку після цього.

Змагун, який під час змагань отримав травму і хоче далі брати участь у змаганнях, може пройти лікарський огляд лише тоді, каїн закінчиться термін позбавлення ного права змагатись.

Головний лікар зобов’язаний вимагати у організаторів забезпечення місця проведення змагань всіма необхідними у його роботі засобами. Перед початком змагань головний лікар разом із організаторами повинен обстежити місце проведення змагань (чи відповідає воно всім санітарно-гігієнічним вимогам), про що складається звіт.

Зважування

Напередодні змагань всі учасники повинні зважуватись. Зважування слід проводити один раз у перший день змагань. Під час зважування змагунів їх групують по вагових категоріях. Після зважування змагунів їх шляхом жеребкування розподіляють парами, враховуючи при цьому рівні їхньої майстерності.

Розподіл змагунів

Щоб врівноважити сили змагунів. їх розподіляють по вікових групах, вагових категоріях та рівнях майстерності. Розподіл змагунів по вагових категоріях проводиться із врахуванням вікових груп.

Хлопчаки до: 35; 40; 45; 50.

Підлітки до: 40; 45; 50; 55.

Парубки до: 50; 55; 60; 65; 70; 80,

Чоловіки до: 57:63; 67; 72; 75; 80; 85; 90; 91 і більше

За рівнями майстерності вої розподіляються на -Жовтяків». -Соколів», «Яструбків», «Джур», «Козаків», -Характерників» та «Валхвів»

Дозвіл на участь у змаганнях

Змагунам дозвалясться брати участь у змаганнях із Гопака, якщо вони вчасно подали заяви, які відовідають вимогам -Паложення про змагання», мають відповідні технічні знання та дозвіл лікаря. Документом, який підтверджує дозвіл лікаря, є «Лікарська картка змагуна».

Почерговість змагів і участь у них змагунів

Почерговість змагів визначається організаторами змагань і тісно пов’язана із метою проведення. Якщо метою змагань є доповнення до святкувань, присвячених стародавній релігії, то раціонально влаштовувати змаги «Однотан», «Тан-двобій» та «Забава». Якщо змагай —

А’вґь*нг*р Пішт

ня присвячені святкуванням на честь славетних іюїіз України, то Крім ,Однотаиу“, «Тану-двобою“ та ..Забави», необхідно проводити амаги «Борня» та «Герць».

Перед зважуванням поїв Гопака розподіляють по рівнях майстер-ності. Після зважування, шляхом жеребкування, розподіляють по-черговість змагів. При жеребкуванні можуть бути присутні представники шкіл та організатори змагань.

Права і обов’язки змагунів

Змагун повинен знати правила змагань по всіх різновидах змагів, у яких йому доведеться брати участь. За порушення правил змагуну забороняється у подальшому брати участь у змаганнях.

Змагун, який погано володіє технікою Гопака, може бути усунений від подальшої участі у змаганнях, якщо на це є дозвіл Війта, Війтового або Ройового.

Змагун зобов’язаний шляхетно ставитися до свого суперника, його вчителя, суддів та глядачів. За брутальну поведінку до суперника, його вчителя, вірника, суддів або глядачів змагун позбавляється права брати участь у змаганнях.

Змагун зобов’язаний під час проведення змагів самостійно проводити двобої та виконувати попередньо вивчену показову програму. Будь-яка допомога з боку вчителя або вірника категорично забороняється. Якщо вчитель або вірник порушують цю вимогу, то змагуну роблять попередження. При повторному порушенні йому забороняється брати участь у даних змаганнях.

На всі різновиди змагів змагун зобов’язаний з’являтися здоровим. Якщо у суддів виникає сумнів щодо його здоров’я, то вони мають право зобов’язати змагуна пройти лікарське обстеження. За відмову проходити лікарське обстеження він позбавляється права брати участь у даних змаганнях.

Змагунам заборонено вживати будь-які допінги. Якщо у крові змагуна знайдено допінг, то йому забороняють брати участь у змаганнях. Якщо змагун із лікувальною метою прийняв якийсь лікувальний препарат, то він зобов’язаний повідомити про це вчителя, а вчитель повинен скласти офіційну заяву на ім’я головного лікаря змагань і передати її у комісію допінгконтролю.

Змагун, який відчуває, що у процесі змагів стан ного здоров’я погіршився, зобов’язаний звернутися до головного лікаря змагань і, після відповідного обстеження, отримати довідку про стан здоров’я. У цій довідці має бути вказано, може чи не може змагун брати участь у даних змаганнях. Якщо він бажає продовжувати змаги, а головний лікар позбавив його цього права, то судова колегія повинна підтримати рішення головного лікаря змагань.

Змагун мас право в перервах між двобоями користуватися послугами масажиста, вчителя і вірника.

т

Мал. 252.

Крій одягу та спосіб підперезування поясом воїв Гопака.

Вбрання змагунів

Вбрання воїв Гопака повинно відтворювати суть українського строю. Крій вбрання зображено на мал. 252.

З давніх давен в Україні були поширені різні види штанів, сорочок, кептарів, жупанів, шапок і т.п., і всі вони відтворювали регіональні особливості одягу українців. Відомо, що у давнину нація мала кастовий поділ. Якщо звернутися до історичних джерел, то вбрання касти воїнів і князів складається із шароварів, вишиваної сорочки, пояса, чобітків влітку і доповнювалося великою кількістю різноманітного верхнього одягу’ у холодні місяці року.

Шаровари, вишивана сорочка, пояс і чобітки є обов’язковим вбранням змагуна із Гопака. Шаровари — це широкі штани, відомі нашим

259

Мал. 253. Взірець зовнішнього вигляду воя Гопака для участі у змаганнях із “Однотану“ чи “Тану-двобою».

предкам із стародавніх часів. Найдавнішою згадкою про них прийнято вважати опис грека Юлія Полідевка, який жив у другому столітті по Христі. Він пише: ..таври і скити мають широкі штани і називають їх шароварами». Навіть за цими даними шаровари відомі нашим предкам уже майже дві тисячі років. Те, що шаровари збереглись до наших днів, свідчить про їхню зручність і відповідність до кліматичних умов нашої місцевості.

Шаровари були найбільш поширені у центральній та східній частинах України; можливо, це пояснюється тим, що саме у цих регіонах каста воїнів існувала аж до вісімнадцятого століття.

Вой, одягнутий у шаровари, із легкістю може виконати будь-який рух ногами, не відчуваючи при цьому скованості.

Окрім цього, шаровари приховують зародження руху ногою, що є дуже важливим у боротьбі.

Сучасні вої Гопака у змаганнях використовують шаровари середньої ширини штанка 40-50 см. В пахвину вшито чотирикутний шмат тканини. На гомілці шаровари стягуються трьома гумками, а в талії підперізуються очкурем. Якщо у народному вбранні очкур мас металеву пряжку, то змагунам із Гопака заборонено мати при собі будь-які металеві речі, тому очкур зав’язується гудзом.

Колір шароварів у Гопаку має відповідати рівню майстерності воя. «Жовтяки» повинні носити шаровари з білого полотна. «Соко-л»Г з полотна зеленого кольору. «Яструбки» — шаровари з полотна блакитного кольору. «Джури» — сині шовкові шаровари. «Козаки” — шовкові малинові. «Характерники» — шовкові червоні або зелені (якщо вивчають техніку иластунів-розвідників). «Волхви» — переважно вбирають білі шовкові шаровари, але можуть одягати і прості полотняні (з якісно вибіленого лляного полотна).

Иишиїа сорочка. Різновид такої сорочки відомий в Україні уже кільканадцять тисячоліть. Археологами знайдено багато скульптурок ї ї глини, бронзи та срібла, які відтворюють у вбранні наших предків

Пралгио

геометричні взори вишиванок. Вишивка на сорочаі виконується на маніжці, комірці та на рукавах. Феномену вишивки присвячено чимало праць науковців. Узагальнюючи їх, .можна ствердно сказати, шо вишивка на сорочці — це закодована система знаків, яка захищає людину від негативних впливів оточуючого середовища. Вишивка є своєрідним біоенергетичним акумулятором, який збільшує і підсилює біополе людини. Дослідження радіостезистів м. Львова показати, шо вишивка на українській сорочці збільшує біоенергетику всіх семи чакр, зборює в них хаос і захищає від негативних різновидів енергії.

Вої Гопака на змаганнях використовують вишивану сорочку «чумацького» крою. Такий крій найкраще відповідає вимогам правил змагань, які передбачають використання змагунами захисних засобів. Ця сорочка шиється вільно, із симетричним розташуванням швів з бочками. Щодо вишивки, то вона може бути пришита до сорочки або ж вишита на її полотні. Сорочка заправляється у шаровари і згори оперізується поясом.

Пояс. Пояс, як елемент одягу’, в Україні із давніх-давен вказував на соціальну приналежності». Царі та знатні вої носили шиті сріблом та золотом пояси. Шляхта — турецькі шовкові. Середняки — волоські шовкові. Біднота підперезувалася мотузкою або шматком линви.

У козацькому середовищі найбільш полюбляли прості шовкові пояси трьох кольорів: червоні, темно-червоні, вздовж яких проходили вузенькі смужки найрізноманітніших барв, та зелені, які найбільше полюбляло парубоцтво. Старші люди, банди, кобзарі, а до хрещення і волхви, носили білі полотняні пояси. Пояс здебільшого мав довжину 10-12 ліктів (тобто 5-6 метрів). На кінцях мережилися китиці із кольорових ниток. Поясом чоловіки обвивають собі стан навколо кілька разів, а кінці підлікують так, щоб краї його із китицями звисали донизу. Існує два способи підперезування поясами: «по-еелянськи“, з китицями, що звисають із обох боків, і «по-ко-зацькн“, коли обидва кінці пояса звисають із одного боку. Поясом підперезують шаровари поверх очкурні. Під час змагань із Гопака дозволено використовувати прості полотняні пояси для «Жовтяків’. «Соколів» і «Яструбів», шовкові дія «Джур“, «Козаків». «Характерників» та «Волхвів». Всі пояси для воїв Гопака повинні бути виготовлені із тканини одного тону. Різнобарвні пояси заборонені. Колір пояса повинен відповідати кольору чобіт змагуна. Зав’язувати пояс можна тільки «по-козацьки». Перед змагом вірник воя пов’язує йому поверх пояса стрічку блакитного або жовтого кольору.

Взуття змагунів із Гопака. Із найдавніших часів на Україні чоботи були головним взуттям. На фресках десятого і одинадцятого століть Спасо-Нерецької церкви є зображення князів Святослава. Бориса. Ярослава Всеволодовича: всі вони у кольорових чоботях Запорозькі козаки теж носили чоботи яскравих кольорів. Після підступного загарбання України (Руси) Московитіею була штучно

ЯлМилр Пилам

нав’язана «нова» мода носити чоботи чорного кольору. Із запровадженням кріпацтва селянство так збідніло, що і не у всіх були чоботи. Відроджуючи стародавні традиції свого народу, вої Гопака використовують на змаганнях чоботи яскравих кольорів: червоні, жовті. зелені, білі і т.п.

Чоботи для змагунів із Гопака повинні бути виготовлені із якісної шкіри. Як халяви, так і підошви слід виготовляти із м’якої шкіри. Каблучок, висотою не більше одного сантиметра, теж із м’якої шкіри або її замінника. Колір чобітків повинен відповідати кольору пояса. До участі у змаганнях не допускаються вої у чорних чоботах.

Захисні засоби

На змаганнях із Гопака захисні засоби використовуються під час змагів «Забава», «Борня» та «Іерць».

Змапі «Однотан» і «Тан-двобій» проходять без використання захисних засобів.

Під час змагу «Забава» змагуни використовують лати на гомілки і передпліччя та мушлю для захисту паху.

Під час змагу «Борня» змагуни використовують лати на гомілки і передпліччя, мушлю, рукавички, а поверх чобітків одягають пом’якшуючі черевики.

Під час змагу «Герць» змагуни використовують лати на гомілку і передпліччя, мушлю, рукавички, пом’якшуючі черевички, шолом для захисту голови та м’якуш — пом’якшуючу прокладку на зуби.

Лати — це стародавній різновид захисних засобів, призначений для запобігання у змагунів пошкоджень гомілки та передпліччя. Лати для воїв Гопака повинні бути виконані із цупкої шкіри назовні, а всередині повинні мати пом’якшуючу прокладку. Лати закріпляються на гомілці чи передпліччі за допомогою шнурівок або липучок.

Мушля. Для захисту паху на змаганнях із Гопака використовують пластмасову мушлю, яка за допомогою бандажа кріпиться на голе тіло під шароварами.

Рукавички. Під час проведення змагів «Борня» та «Герць» правилами передбачено використання пом’якшуючих стусани рукавичок. Допоки в Україні не налагоджено виробництво таких рукавичок, на змаганнях тимчасово дозволяється використовувати «боксерські».

Відмінність рукавичок воя Гопака і боксера випливає із віками складеної національної традиції змагів навкулачки. В Україні, на відміну від східних і західних шкіл боротьби, окрім вживаних різновидів стусанів і ударних частин, у широкому вжитку були стусани внутрішньою частиною кулака. Мій дід називав її «пістук». Зараз у Гопаку цю ударну площину прийнято називати «зп’ясток”.

ж

Провила проведення

Боксерські рукавички не дозволяють використовувати її у двобоях. Тому, щоб не збіднювати свої рухи, у експериментальній школі Го* пака у м. Львові було опрацьовано новий різновид рукавичок, який здатний максимально задовільнити вимоги боротьби Гопак.

Вимоги до боксерських рукавичок під час змагань із Гопака:

— рукавички повинні тісно облягати забинтовану руку воя:

— шнурівки повинні зав’язуватися знизу кулака;

— рукавички повинні бути виготовлені із м’якої шкіри або її

замінників яскравих кольорів;

— рукавички повинні задовільняти всі санітарно-гігієнічні вимоги.

Пом’якшуючі черевички. Під час змагів «Борня» та «Герць», із метою зменшення пошкоджень тіла змагунів, правилами передбачено використання пом’якшуючих черевичків, які одягаються поверх чобітків. Захисні, пом’якшуючі копняк черевички виготовляють із м’якої шкіри і поролону. Захисна площина черевичків повинна покривати підйом ноги, кістки стопи, які єднають її з гомілкою, та п’ятку. Захисні черевички мають повністю закривати передню частину чобітків змагуна, не розтягуватись, не рухатись, а щільно облягати чобітки. Поки в Україні не виготовляють пом’якшуючих черевичків для воїв Гопака, на змаганнях дозволено використовувати «фути» кік-боксерів.

Шолом. Для захисту голови під час змагів «Герць» правилами змагань передбачено використання шоломів. Шоломи в Україні відомі від найдавніших часів. Виготовлялись вони із міді, бронзи, срібла, золота і заліза. Іноді вої захищали голову кольчугою. У всі часи нашої історії захисні засоби голови широко використовувались воями. Отож і не дивно, що на порозі третього тисячоліття по Христі вої Гопака теж використовують шолом для захисту голови у двобоях справжнього дотику.

Шолом для змагунів виготовляється із шкіри. Має поролонову прокладку, яка відмежовується від шкіри голови простим полотном. Шолом воїв Гопака мусить добре захищати брови, скроні, вилиці, щелепи, вуха, потилицю і маківку голови, а також частково шинні хребці. Вой у шоломі повинен добре чути і бачити. Будь-яка перешкода зору та слуху недопустима. Па шоломі не потрібні металеві защіпки і гачки. Він має щільно облягати голову. Колір шолома яскравий, світлий. Шолом повинен задовільняти всі санітарно-гігієнічні вимоги. Доки в Україні не налагоджено виробництво таких шоломів, то для воїв Гопака дозволено використовувати під час змагань шоломи боксерів або кік-боксерів.

М’якуш. Для захисту губ, зубів та ясен під час змагів «Борня» та «Герць» правилами змагань передбачено використання пом’якшуючої прокладки у ротовій порожнині, яка кріпиться на зубах і називається м’якуш. М’якуш переважно замовляють індивідуально У стоматологічних поліклініках. Якщо це неможливо зробити, то варто придбати капи для боксерів.

•тФ

Виккччир ІІїшгп

Перед змаганнями всі захисні засоби перевірне сул ія Годій.

Воям Гопака під час змагів заборонено вдягати годинники, пер* стені, намиста, ланцюжки, кульчики, чи будь-які інші предмети, які можуть спричинити пошкодження тіла змагунів. Якщо змагун не має захисних засобів, передбачених для змагу, то Годій може заборонити йому брати участь у даному змагу.

Якщо Годій вважає, що захисні засоби не відповідають вимогам правил і можуть стати причиною пошкоджень, то змагун зобов’язаний на протязі однієї хвилини усунути недоліки або змінити захисні засоби. ІЗ протилежному випадку він позбавляється права брати участь у даному змагу.

На змаганнях із Гопака вважається доцільним, щоб кожна шко-ла-учаснішя змагань мала захисні засоби і символіку, однакову за кольорами і геральдичним змістом.

Представники, вчителі і вірники

Кожна школа бонового Гопака повинна мати свого представника, вчителя та вірника.

Представник даної школи несе відповідальність за забезпечення змагунів одягом, своєчасне прибуття на місце змагань, поведінку воїв під час змагань, а також за участь школи у віншуванні.

Представник школи бойового Гопака має право подавати письмові скарги та усні заяви від імені своєї школи.

Представник школи має право подавати дозаявкп або перезаявки.

Представник школи має право брати участь у жеребкуванні.

Представник школи має право від імені своєї школи бути присутнім на засіданнях Головної Колегії, виступати на них і при необхідності відстоювати інтереси своєї школи.

Представник школи має право перебувати на місці проведення змагань, але йому категорично забороняється під час змагів втручатися у роботу суддів та організаторів змагань.

Вчитель і вірник. Кожен вой Гопака має право користуватися послугами вчителя і вірника.

Вчитель несе відповідальність за рівень знань свого учня у відповідності до розділу і рівня змагань, його техніко-тактичні знання, тілесний та духовний вишкіл.

Вчитель і вірник спільно несуть відповідальність за незнання змагуном правил змагань.

Вчитель і вірник мають право під час перерв між двобоями давати поради своєму учневі, допомагати швидко відновлювати сили, поправляти одяг та приводити захисні засоби до належного вигляду.

Під чаг змагів вчителю і мірнику забороняється давати поради своєму учневі (допомагати підказками), кликати його до себе, а також, готуючи воя до двобою, викрикувати образливі слова на адресу суддів, вчителя суперника та супротивника свого учня.

_Прадіда пргмеіминя тиять

За порушення вищевказаних вимог вчитель чи вірник можуть бути вигнані із місця проведення змагань за нешляхетну поведінку.

Якщо вчитель чи вірник не звертають уваги на зауваження Годія, то учень може бути позбавлений права брати участь у даних змаганнях.

На змаганнях районних і міських рівнів опіку за учнями своєї школи учитель може покладати на вірника.

Вірник змагуна зобов’язаний слідкувати за розкладом змагів і вчасно приводити змагуна до Змагового Кола.

Для злагодженості своїх дій вірник зобов’язанні! тісно співпрацювати із Ведарем змагань.

Про будь-які зміни у розкладі змагань вірник зобов’язаний повідомляти вчителя, представника школи і змагуна.

Мова змагань

Змагання із Гопака проводяться тільки українською мовою.

Якщо змагання проводяться поза межами України, але у місцях компактного проживання українців, то хід змагань для іноземців може дублюватись їхньою мовою, але перекладати назви технічних елементів Гопака, одяг}’ та всіх обладунків, включаючи і суддівську термінологію, категорично забороняється.

Програма змагань із Гопака

Програма змагань із Гопака передбачає розподіл воїв-змагунів по вікових групах, вагових категоріях та рівнях майстерності, і вміщає наступні розділи:

Змагання для чоловіків (від 18 до 55 років):

1. «Однотан».

2. «Тан-двобій“.

3. «Забава1*.

4. «Борня».

5. «Герць».

Змагання для парубків (від 15 до 18 років):

1. «Однотан1*.

2. «Таи-двобій“.

3. «Забава».

4. «Борня».

5. «Герць».

Змагання для підлітків (від 12 до 14 років):

1. «Однотан».

2. «Тан-двобій».

3. «Забава».

4. «Борня».

Ііі*я*и.*ир Пилат

Змагання для хлопчаків (від 9 до 11 років):

1. «Однотал».

2. .Тан-двобій».

3. «Забава».

4. «Борня».

Дозволені дії