(ГІМН духу)

Славним воям постійно зближатись Зі Світлом Творця.

І йти до Нього невпинно Вузькою стежкою.

Мати свою пісню; і свою віру плекати.

І не потурати недолугим зайдам,

Не братися із слабодухими,

Не сприяти пожадливим…

Бойові сокири — не найміцініша зброя В боротьбі духу,

(Направду, — не конче тримати щомиті Стиснутими п’ястуки,

Напруженими м’язи,

Оголеною крицеву шаблю).

Найпильніше вдивлятися в те.

Що дано тільки тобі побачити!

Послідовно пройдуть нерозривними лавами Трипільні, арійці, венеди,

Кельт, скити, сармати,

Алани, етруски, гуни,

Анти, руси. Українці

Нестимуть невгасимий смолоскип

Народу.

Наядревнішої раси культів дотримуючись. Гопак; полум’я д’горі.

Струмить свою енергію Всевишньому.

Танок воїна. Не забаганка.

Потреба духу.

Навкула?юі, навручки,

Навхрест, на раменах, —

Бойова наснага твоя — гідна Прагнень оновленого тіла.

Володій досконало собою:

Як і помислами, так і ділами. Приборкаєш розбрухані пристрасті І порятуєш себе та інших.

Прадавні довголітні війни.

Вої мовчазні: суворі лиця.

Міцна статура. Пластика вправних Відточених рухів.

Шляхетна Слава вже їх зіткнула Своїм Знаком;

Тільки їм під силу спинити Чорну хвилю вселенського зла.

Під копитами бистрих коней Довго гудітимуть терени Трипільського степу.

А десь у нетрях Карпатських лісів Стугоніти будуть могутні серця, Освячені Клятвою Вічності.

Спромога звільнитися Від скаралущі.

Відчувши силу нуртуючу Молодого тіла;

Лише в боротьбі боротьба Виповнює себе міццю.

Без найменших вагань Відвойовуй під сонцем простори. Розтопи свої сумніви В тиглях здорових бажань.

Приналежність до стану «козаків», Витривалих як тятива бойового лука.

Зобов’язує до Ритуалу Зцілення й Очищення.

… І будем кресати «Гопак» саме так — Аж зашуміла діброва;

Тріскалися від напруги Очі ворогів,

Які зазіхали на вольную Полю.

Каста праведних лицарів.

Тверда мов у бою кулак,

Плекала в ядрі своїм силу Впродовж віків.

Її символ — гордий піднебесний птах;

Він ніколи не сідає на грішну землю;

Ретельно стереже обшири Ойкумени,

Завше готовий завдати удару нападникові.

Здолано вже не раз чужинецькі полки.

Та битви продовження ще попереду. (Допоки ти не станеш у щільні ряди

Суворих бійців, не зумієш втямити їхні гопакові тренінг»).

Коли під могутнім поступом Тремтять горн і западають доли. Вражим дітям не заховатись Навіть у неприступних фортецях. Вгору. Гору долати.

Горе тому, хто не пізнав себе;

І не прагнув сходження.

Ніколи не ловили дрижаків Вихованці Сиво-Уса,

Перед грізною навалою орд.

Що насувалися чорною хмарою… Лише очі воронилнся сталлю,

Лише руки наливатися міццю, Лише нош корінням вростати У рідну землю,

Лише віра множилася встократ.

І піднесенням духу,

Передчуття лицарського двобою. Просвітлило склепіння розуму.

Надходить вечірній спокій.

Краплі дощу свинцево важкі.

холодні.

Кремезні чоловіки з чубатими головами

Звично вслухаються в чистий Потік Мовчання.

(Обов’язок бути собою І бути кимось іншим —

Тим, хто ще в дорозі.

Витворювати свою родину, своє плем’я, свою расу.

І вздріти, врешті, себе,

Вдосконаливши карму даності).

…А зранку великі сильні птахи З верхів’їв Священних дерев Знов зриваються до польоту.

Бо в їхньому просторі Запалили вогні. —

Це «знак“ захищати Землю.

Зоряний Корсаре, войовниче;

Шляхетне твоє обличчя На фоні глибокого неба,

Серед феєрверку вогняного дощу,

Коли зникають усі сумніви,

Здолано потаємні страхи,

Забуто чужі жалі,

Коли дух гопака бойовий Вже доскоче твої груди,

Усе ж ти сповнений ЛЮБОВІ,

Бо повертаєшся в СВОЮ ХАТУ — УКРАЇНУ.

…Літопис, що до нього буде вписуватись ше багато.

ВІКТОР ПАЛИНСЬКИЙ, прес-секретар Львівської організації Спілки письменників України, член Спілки письменників України, член Спілки журналістів України

Лауреат республіканських конкурсів, записаний у Книгу рекордів Гіннеса за прочитання власних віршів на пам’ять, кавалер трьох Почесних Орденів України, поет Іван Пазин на лицарську службу рідній землі, бойовим гопаківцям присвячую.

Освячені сонцем і сильні любов’ю Ми йдемо до світлих вершин,

За нашу мету заплатити хоч кров’ю Готові усі, як один.

В нас душі наткхненні і цілі шляхетні, В нас вірна і сильна рука.

Ми мрії небесні і справи конкретні Вкладаєм у стиль Гопака.

Ми Лицарі Гідності, Воїни Світла.

Як йдемо, то вже до кінця.

Для того, щоб наша держава розквітла свої віддаємо серця.

З містичних глибин українського роду Звучить гопаківцям приказ:

За правду, за віру, добро і свободу Стоятиме кожен із нас.

Приспів:

Гопак — це чиста сила і краса,

Гопак — високі, рідні небеса,

Це — вихор степу і могутність гір Козацька воля та іскристість зір,

Це — сила духу, твердість кулака, Така вона — стихія Гопака.

З повагою і вдячністю гопаківцям

поет І. ПАЗИН

Гопаківці — жіноцтво спрагло чоловічої суті. Вудьте чоловіками. Утверджуйтеся оборонцями, господарями і творцями. Виправдайте надії матерів, сеапер, коханих і станьте достойними Лицарями святої Борні. Вам присвячує вірш-сподівання, вірш-.иолитву, жінка — Марія Вулшич.

Пошли нам, Боже, нині Богунів,

Щоб зберегли омріяну Державу,

Щоб виростили лицарських синів,

Щоб воскресили розіп’яту славу.

Пошли Нечаїв через триста літ,

Які б за волю стали до загину,

Щоб мужністю потрясли знову світ,

Щоб над усе любили Україну.

Пошли Савурів, Господи, Бандер,

Щоб ворог більше шкури з нас не дер,

Щоб довершити розпочатку справу,

Щоб світ благословив мою Державу.

Пошли нам, Боже, ще раз Чупринку,

А Ольжича для злагоди вкраїнського народу,

І Мельників пішли, щоб в єдності були,

Щоб в них була одна мета —

Й Україна незалежною була.

Щоб не боялись хрест тяжкий нести —

Бо що тоді такі герої варті? —

Щоб не пливли за бізнесом у світ,

А Матір на поталу не лишали.

Та не забули спільного ката,

Щоб не пішли знов на ганебну злуку,

Щоб Україна їм була свята,

Щоб не подали ворогові руку.

Щоб ніжністю торкались серця струни,

А мужністю вражали як спартанці,

Щоб на Вкраїні встали нові Коновальці —

Боролися за неї, як Повстанці.

Марія ВУЛЬЧИЧ

42

Література

1. Антична культура і вітчизняна філософська думка. —

К.: Вид-во Тов. «Знання», 1990. -48 с.

2. Аркас М. М. Історія України-Русі. — К.: Вища шкала, 1991.

— 456 с.

3. Бардо Тедол (Тибетская книга мертвьіх). — М.: Подиум, 1992. — 94 с.

4. Бокс. Учебник для институтов физической культури. —

М.: ФИС, 1979. — 287 с. ‘

5. Бхагавад-Гита как она єсть. — М.: Бхактиведанта Бук Траст.

1990. — 414 с.

6. Василенко Г. К. Велика Скіфія. — К., 1991.

7. Верховинець В. М. Теорія українського народного танцю. — К.: Муз. Україна, 1990. — 150 с.

8. Голубенко П. Україна і Росія у світлі культурних взаємин.

— К.: Дніпро, 1983. — 447 с.

9. Донцов Д. Націоналізм. — Лондон, 1966.

10. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. — Львів: Вид-во НТІ1І, 1991. — 230 с.

11. Законні Ману. — М.: Издательство восточной литературьі. 1960. — 360 с.

12. Заставний Ф. Русь, Велика Русь, Мала Русь, Україна, Україна-Русь // Молода Галичина, 1991. — 25 серпня.

13. Знойко О. П. Міфи Київської Землі і події стародавні. -К.: Молодь, 1989.

14. Знойко О. П. Таємниця стародавнього Донбасу // Основа.

— 1993. — №3

15. Ігнатович Е. Україна — Тегга іпсо&пііа. — К., 1992.

16. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу. — К.: АТ «Обереги», 1991. — 424 с.

17. Исаева Н. В. Шанкара н индшіская фидософия. —

М.: Наука, 1991. — 199 с.

18. Історія українського війська. — Львів: Світ. 1992.

ЗІ

19. Карамзин Н. М. Об исторіш госуларства Россимского.

М.: Просвешсние, 1990. — 384 с.

20. Костомаров Н. И. Две русекие народності. — К., 1991. 72 с.

21. Костомаров Н. И. Мсторические произведения. —

К.: Льгбидь, 1990. — 736 с.

22. Костомаров М. І. Твори: В 2 т. — К.: Дніпро, 1990.

23. Красусский М. Древность малороссийского язьїка // Індо-Європа. — 1991.

24. Крип’якевич І. П. Історія України — Львів: Світ, 1990. —

520 с.

25. Кун Л. Всеобіцая история физической культури и спорта. — М.: Радуга, 1982.

26. Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. — Тернопіль: МП «М&тьви**, 1993. — 416 с.

27. Лукашев М. Н. И бьіли схватки боевьіе. — М.: РиС, 1990. — 240 с.

28. Медведев А. Н. Кунг-фу: Формьі Шоу-дао: Истоки искусства Ниндзе. — М.: СІІ «Вся Москва*4, 1991. — 168 с.

29. Мнфи народов Мира. — М., 1992.

30. Мозолевський Б. М. Скіфський степ. — К.: Наукова думка, 1983. — 198 с.

31. Морозов Г. Уроки професіонального бокса. — М.: Гонг,

1992. — 80 с.

32. Наливайко С. Волинь, ягвяги і давньоіндійські міфи // Молодь України. — 1991.

33. Наливайко С. Рігвенда. Таємниця українських степових пірамід // Всесвіт. — 1991. — №6.’

34. Наливайко. С. Таври, поляни, русь… Шлях до розгадки // Всесвіт. — 1991. — №3.

35. Нарайан Р. К. Боги, демоньї и другие / Перевод

с английского Ю. С. Родман. — М.: Главная редакция восточнон литературьі издательства «Наука**, 1974. — 256 с.

36. На ріках вавілонських: 3 найдавніших літ. Шумеру, Вавілону, Палестини. — К.: Дніпро, 1991. — 398 с.

37. Новнцький Я. П., Сокульський А. Л., Шевченко В. Л. Народна пам’ять про козацтво. — Запоріжжя, 1991.

38. Обряди и керований древнего населення Украйни: Сб. на-учнмх трудов. / Ан УССР. Ин-т археолопіи. — К.: Наукова думка, 1990. — 136 с.

39. Паік В. Велика Скитія — Велика Сколоті* // Державність.

— 1992.- №№1-2.

40. Паїк В. Корінь безсмертної України і Українського Народу // Державність. — 1992. — №2.

41. Пепа В. Козацька булава Котигорошка // Україна. — 1991.-

№21. ,. ] Щ

42. Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології -К.: Український письменник, 1993.

43. Попеску І. К. Спорт у долях Балканських народів. — Львів.

1991.

44. Фурдуй Р. С., Швайдак Ю. М. Прелесть тайньї-К.: Льібидь, 1992. — 200 с.

45. Романенко М. І. Бокс. — К.: Вища шката, 1974.

46. Рубан В. Ф. Берегиня. — К.: Український письменник, 1992

— 101 с.

47. Савельев Е. П. История казачества. — Новочеркасск. 1918.

48. Савур-могила. Легенди і перекази Нижньої Наддніпрянщини Упорядник і ав. приміт. В. А. Чабаненко. — К.: Дніпро, 1990.

— 261 с.

49. Семчишин М. Тисяча років української культури. — К.: АТ «Друга рука“, 1993.

50. Силенко Л. Мага Віра. — Оріяна, 1979.

51. Січинський В. Чужинці про Україну. — Львів: Слово. 1991.

— 96 с.

52. Словник античної міфології / Уклад І. Я. Козовик. О. Д. Пономарів; вступ, стаття А. О. Білецького. відп. ред. А. О. Білецький, 2-е вид. — К.: Наукова думка. 1989. — 240 с.

53. Стус В. С. Під тягарем хреста. — Львів: Каменяр. 1991. — 159 с.

54. Танцювальна веселка / Репертуарний збірник. —

К.: Мистецтво, 1975. — 302 с.

55. Таксами Ч. М., Косарев В. Д. Кто вьі, Айньї? — М_ Масль 1990.

56. Українська народність: нариси соціально-економічної та ет-нополітичної історії. — К.: Наук, думка. 1990. — 560 с.

57. Українці: Народні вірування, повір’я, демонологія. — К.: Либідь, 1991. — 640 с.

58. Франки І. Я. Монолог атеїста Львів: Каменяр. 1973. 430 е

59. Фунакоси Г. Очерки о каратз. — Токио, 1956.

60. Чепурко Б. Українці: Воскресіння. — Львів: Слово, 1991. 128 с.

61. Шаян В. Григорій Сковорода — Лицар Святої Борні. — Гамільтон, 1970.

62. Шаян В. Віра предків наших. — Гамільтон, 1987.

63. Шилов Ю. Брама Безсмертя: Аратта — Оратанія — праматерик української культури // Український світ. —

1992. — №2.’

64. Шумський С. Вкраїни Символ // За Вільну Україну. — 1991. — 9 лист.

65. Шюре 3. Великие посвященньїе. — М., 1990.

66. Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. — Львів: Світ, 1990. — 319 с.

346

Рецензії……………………………………………………………… 5

Передмова………………………………………………………………………. !3

I. Історія розвитку боііового лшстецтва України…………… ^

II. Етимологія слова Гопак……………………………………………………..80

III. Техніка бонового Гопака………………………………………………….. 93

Стійки……………………………………………………………………………………. 93

«Свічка», «Шерега», «Рамеина розкоса»,

«Раліенна зкоса», «Рамеина основна», «Кут», «Вой», «Щит“, «Хрест», «Спас», «Мур“ «Вежа» «Вершник*

«Ведмідь», ,Журавель», «Колінна», «П’яткова».

Позиції…………………………………………………………………………………..98

«Жабка», «Собачка», «Павучок“

Бойові кроки…………………………………………………………………….. 99

«Зальотний», «Розкрок», «Присувний», «Схреатй», «Цафаний» .Моріжка» «Галоп», «Вихіаяс»,

«Плетіночка», «Мотузочка», «Припадання», «Стрибунець», «Напад», «Косар»

Стрибки 115

«Нашиті», «Відплиги», «Човники»

Техніка нападу………………………………………………………….. 127

Стусани……………………………………………………………………………….. 129

«Тузень», Джиган», Дуган», «Тичок», Духан»,

«Сікан», «Вохрик», «Стрімляк», «Гупан»,

Поєднання стусанів………………………………………………………….. 143

Подвійні стусани, Потрійні стусани,

Повторні стусани

Копняки……………………………………………………………………………… 147

Копняк прямий штовхаючий.

Копняк прямий зростаючий,

Копняк пряний спадаючий. Копняк бічний.

Тинок зовнішній, Тинок внутрішній.

Копняк ДошакКопняк «Вихор»

Поєднання копняків………………………………………………………… 156

Повторні копняки. Подвійні копняки.

Потрійні копняки,

Поєднання стусанів із копняками………………………………… 160

Поєднання копняків і стусанів із кроками ……………… 162

Присядки…………………………………………………………………………….. 163

«Ралець», «Брик», «Відсіч», «Збуй», «Гайдук»,

Пресування у присядках, Пластунський крок «Кулик», Пластунський крок прискореною пересування «Квап»

Повзунці………………………………………………………………………………. 170

«Чіпка», *Серп», «Влад»‘;

Повзунці із позиції «Павучок» : «Шуга», «Бивен», » Стрижок «, «Веретено «

Повзунці із позиції «Собачка» : «Шпон», «Пин», «Пих», «Рогач», пДиб», «Коло»

Підсікання…………………………………………………………………………… 184

«Коса», «Млин», .Дзига»

Копняки у стрибку…………………………………………………………… 187

«Голубець», «Пістоль», «Зміна», «Щупак», «Розніжка», «Чорт», «Блоха», ,Яструб», «Коза», Поєднання копняків у стрибку із підсіканнями та повзунцями

Техніка захисту…………………………………………………………………. 198

Затули………………………………………………………………………………….. 199

«Рам’я», «Ііуга», «Черес», «Крес», «Завушпик»

Перепони …………………………………………………………………………… 206

«Кряж», «їжак», «Субіч», «Слуп», «Шлюз»

«Лелека», «Бусол», «Чорногуз»

Відбивання………………………………………………………………………….. 218

«Руб», «Стин», «Зріз», «Шупь», «Вій»

Зачепи………………………………………………………………………………….. 226

«Зашморг», ДІапка», 3 азу б», «Силька»

Поєднання захисних та нападаючих рухів………………… 231

IV. Особливості бойового вишколу воїв Гопака……………… 232

V. Особливості світогляду воїв Гопака…………………………….. 241

Без Бога ні до порога…………………………………………………….. 241

Суть ворога (дідусева наука)………………………………………… 247

Світогляд воя у побуті…………………………………………………… 250

VI. Правила проведення змагань із бойового Гопака……. 252

VII. Вимоги на рівні майстерності………………………………………. 297

«Жовтяк*……………………………………………………………………………… 299

«Сокіл*…………………………………………………………………………………. 303

«Яструб“………………………………………………………………………………. 309

«Джура*……………………………………………………………………………….. 315

348

» Козак»………………………………………………………..

«Характерник1*……………………………..ГГГ..Г.

«Волхв4*…………………………………

••••••••••!••••»••!••••»••••••вв*»»ввя

Пострижи ни…………………….

* •• …………………………….

VIII. Настанови гопаківцям……………………………..

™ 318 _ 319

_____319

_____320

326

IX. Заповіді воя Гопака………………………………………………331

X. Шлях у ірій………………………………………………………………..332

Звернення Верховного Учителя

Бойового Гопака до гопаківців України………………………335

Література

_________343

Центральна Школа Бойового Гопака

запрошує усіх бажаючих вивчати прадавнє українське лицарське мистецтво

Якщо Ти відчуваєш у собі дух воїна, якщо Ти небайдужий до бойової слави наших предків, якщо не словом, а справою Ти хочеш утверджувати рідну лицарську культуру в Україні і в усьому світі — тоді БОЙОВИЙ ГОПАК — це для ТЕБЕ!

Центральна Школа Бойового Гопака — незалежна, позапартійна, позаконфесійна громадська неприбуткова організація, що має свої осередки в багатьох областях України. До нас приходять молоді люди різної політичної та суспільної орієнтації, але всіх нас об’єднує прагнення до спільної мети — утвердження козацького лицарського мистецтва на славу нашого роду і нашого народу. Приєднуйся до великої гопаківської родини!

Якщо за віком, станом здоров’я чи іншими обставинами Ви не можете займатися бойовими мистецтвами, але Вас захопила ідея Бойового Гопака — звертайтеся до нас, вступайте до Спілки прихильників Бойового Гопака і Ви зможете бути причетними до величної загальноукраїнської справи, ставши меценатом чи популяризатором рідного лицарського мистецтва.

Адреса для листування:

79000у Україна, Львів, вул. Стефаника, 8/10, Центральна Школа Бойового ІЬпака, тел,: (+0322) 74-20-81 — офіс (питати п. Володимира Палата);

21-72-48 — Олег Лроц (дом., до 8.00 або після 23.00)

Почесний Геть .міні Українською Козацтва

Генерал-майор Збройних Сил України,

Член Української Всесвітьої Заступник Голови Товариства зв’язків з Українцями за межами України

“Україна і Світ”

Володим 11 р М УЛЯВА

переднє слово до другого видання книги

“Бойовий Гопак”

Перевидання книги Верховного Учителя Бойового Гопака, головного отамана напрямку бойового мистецтва УК ‘‘Бойовий Гопак» п Володимира Пилата визріла як нагальна потреба подальшого поширення і утвердження даного, винятково важливого національно-патріотичного виду спорту. Книга є цінним методичним посібником не лише для учнів, але і для тренерів та учителів Бойового Гопака та споріднених видів національних бойових мистецтв. І Іерше видання книги та робота, проведена в Українському Козацтві, привернули до українських національних видів єдиноборств увагу найсерйозніших та найбільш кваліфікованих фахівців східних бойових мистецтв в Україні Національно свідомі, патріотично спрямовані вчителі і тренери східних єдиноборств зрозуміли, що в Бойовому Гопаку декодований такий могутній духовний, моральний, психологічний і культурологічний потенціал, який на рідному грунті перевершує можливості східних бойових мистецтв. Світоглядно і філософськи українські по своїй суті всі національні види бойових мистецтв (Спас, Собор, Скарга, Хрест і і ін.) в основі своїй походять від Бойовою Гопака Танок же Гопак, нині всесвітньовідомий, історично своїми окремими складовими і вправами був лише

ритуальною підготовкою до практичного застосування бойовою мистецтва “Гопак”.

Дослідження орійського походження та ведичної спадщини українського народу дають можливість по іншому глянути та зрозуміти і напрямки східних бойових мистецтв. У зв’язку з ним я б рекомендував читачам дуже уважно проштудіювати в книзі Володимира Пил ага розділ ‘Історія розвитку бойового мистецтва України», то написаний нарівні висококваліфікованого доктора історичних наук. Високий дослідницький хист і глибоке осмислення власного бойового досвіду Володимир Пилат проявив у розробці всієї, по суті комплексної та інтегративної, системи духовного і фізичного розвитку особистості, у викладі лицарської козацької культури українського народу. Цим пояснюється і загальновиховна ефективність його системи. її оздоровчий вплив на дітей, юнацтво та молодь, на поширення та утвердження здорового способу життя, українських звичаїв, традицій та обрядів.

Орієнтації на Правдоборство за торжество Світла. Добра і Любові, позитивної творчої енергії роблять Бойовий Гопак здатним стати основою загальноосвітньої системи формування високої фізичної і духовної культури та виховання. Особисто я знаю Володимира Пилатаз 1985 року, знайомився із методикою занять в експериментальній школі Бойового Гопака, згодом у Центральній Школі та Всеукраїнському постійнодіючому навчально-вишкільному центрі Бойового Гопака, спостерігав за участю вихованців пана Володимира в змаганнях на всестильових та вільного стилю турнірах, фестивалях і переконався, що хоча культурологічна природа рухів у Бойовому Гопаку і наближує його до танцю Гопак, проте це не погіршує його бойові якості, не знижує шанси гопаківців на перемоги у герцях (двобоях повного дотику) із представниками інших стилів. Всі напрямки Бойового Гопака (оздоровчий, фольклорно-мистецький, спортивний та бойовий) усі різновиди змагів у Боновому Гопаку (однотан, тан-двобій, забава, борня, герць) — високо естетичні Бойовий Гопак спрямований на повноцінне відродження > свідомості народу божественої сутності Творця на утвердження прадавньої істини “Ми у Богові і Бог у нас”, на виховання лицарів українського народу, Матері-України і всього українства світу

Система Бойового Гопака настільки гуманна і демократична, що передбачає можливість занять для кожною -від оздоровчих комплексів до бойової підготовки, щоб. залежно від стану здоровая кожної людини, забезпечити їй доступний шлях до гармонії тіла і духу на рівні її індивідуально особистісного буття. Заняття з Бойового Гопака передбачають вивчення українських народних пісень і танців, проходять у супроводі української музики та української бойової пісні, що не лише підвищує ефективність патріотичного виховання, але і задіює глибинні пласти енергетичного потенціалу бійців-воїв Гопака, уреальнює цим майбутні їх перемоги в міжнародних змаганнях, а коли буде потреба — і у реальній борні за волю українського народу та української держави. Всі сім рівнів майстерності у Бойовому Гопаку — “Жовтяк». “Сокіл ’, “Яструб”, “Джура”, “Козак», “Характерник» і “Волхв» — немов сходинки в духовному, моральному, вольовому, психологічному і фізичному вдосконаленні людини в процесі її вікового зростання, тілесного та ідейного гарту.

Тож най таланить новому, доповненому та вдосконаленому виданню книги Володимира Пилата “Бойовий Гопак» і нам з Вами, дорогі і любі українці в Україні і поза Україною. Шануймося, бо ми того варті!

Анатолій ПОПОВИЧ,

генерал-осавул Україн с ького Козацтва, Президент В с еу краї н с ь кої Федерації бойових мистецтв та Української професіональної Ліги контактних единоборств. Заслужений тренер України, суддя міжнародної категорії,

5-й Дан карате

Слово до читачів.

Ім’я автора вже давно і нероздільно пов’язане з процесами відродження в Україні національних видів бойових мистецтв, сучасна молода сім’я яких включає п’ять основних напрямків. Саме завдяки зусиллям свого головного наставника і дослідника Володимира ГІилата Бойовий Гопак на сьогодні здобув найбільше визнання та популярність в різних колах нашого суспільства.

Якими б не були успіхи наших спортовців на світових аренах в області східних единоборств, як досконало не були б у нас збережені та структуризовані ці види, ми мусимо визнати, що вони є ідеологічними носіями чужої культури. Тому, якшо ми хочемо формувати націю, виховувати молоде покоління України в дусі високого патріотизму, то саме національні види бойових мистецтв, втому числі і Бойовий Гопак, повинні рано чи пізно стати основою системи спеціального фізичного виховання.

Впродовж багатьох років свого знайомства з паном Володимиром я із захопленням спостерігаю його надзвичайно велику працю на користь Укаїни. Вихованці його шкоди останнім часом почали виступати на змаганнях не лише у показовому, культурологічному напрямку, але і в напрямку жорсткого двобою, де, незважаючи на брак досвіду, посідають призові місця, виборюючи їх у своїх вже титулованих тз досвідчених колег, які представляють східні види единоборств.

Зичу читачам подальшого успіху у пізнанні, розвитку та реалізації школи Бойового Гопака і впевнений, що незабаром цей напрямок займе достойне місце у освітньому та виховному процесі нашої молоді.