ВОЛОДИМИР ПИЛАТ

Пилат Володимир Степанович — дослідник бойового мистецтва лицарів Україниу Верховний Учитель Бойового Гопакау Голова Ради Учителів, Голова Правління Центральної Школи Бойового Гопака, Осавул «Прикарпатської Січі“ Українського Козацтвау полковник Війська Козацького, голова фольклорно-спортивної асоціації «Галицька Січ“, співавтор книги «Традиції української національної фізичної культури“ (частини 1), автор книги «Бойовий Гопак“ (1994).

Лицарям України

присвячується

М.І.1КШОК ОЛіогн

Володимир Пилат

ВГ С ПО»Тризуб » їм.Степана Бандери Чернівецька

ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ.

м.Черчівіі 8.Л0М0Н0С09А.2

ТЕГ: (03722 ) 283 0 1 ФАНС.(0372) 553308

БОЙОВИЙ

Навчально-методичний підручник для учнів Центральної Шкали

Бойового Гопака

ЦЕНТРАЛЬНА ШКОЛА БОЙОВОГО ГОПАКА

79000, м.Львів, вул. Стефаника, 8/10

Пилат В.С.

Видавництво 1оі\ч • Львів — 1999

Б23К 75.715.9 П32

Ііпгат В І> Довий Іоігак. — Львів: йлицька видавнича спілки, 1999,

У історичні, технічні та сиітоглядні проблеми українського бойового мистецтва.

.Автор ці підставі вивчення багаточисленних історичних друкованих джерел, . <і:и> м.ітгріаліп національного фольклору і і стародавніх вірувань частково відродив : лщісгосувлв до сьогодення один із різновидів бойового вишколу линарів України Гопак. Виси і гієно особливості світогляд}’ поїв Гопака. Технічні елементи подані у тати . < Г.. щоб кожен бажаючий міг самотужки нннчнти головну техніку бойового

і .\:к. Правила змагань і вимоги на рівні майстерності допоможуть зрозуміти особ—пгвості бонового вишколу.

Книга < напчально-методичшгм підручником для учнів Центральної Школи Боііо-Гопака. а також розрахована на фахівців бонових мистецтв і спорту, вінськово-службоиціи Збройних Сил України, нраншників органів безпеки і правопорядку в Українській Державі, істориків, мистецтвознавців; на усіх свідомих українців, що відчувать у собі Дух Воїна.

Книга аидона з метою реалізації статутних завдань Центральної Школи Бойового Гоиакя.

Рецензенти:

ооктор педагогічних наук, професор Приступи Є. //.; доктор педагогічних наук, професор ПІинн Б. М.

1М1ЇЧ %0-737У-21-3

‘О Володимир Пилат, 1999 р. Ф Малюнки, Ігор Каїіаба, 1999 р.

Рецензії

Ігор Мар’янович ИИЛИПЧУК, Народний депутат України, полковник мігіцп. Президент Асоціації бойових видів мистецтв Сходу і Заходу.

Кожен народ у проносі свого розвитку збагачує своїми | здобутками культурні та духовні скарбниці світу. У багатовіковому поступі людства до цивілізованого життя чималий внесок і нашого народу, його величних досягнень. Незважаючи на тс, що впродовж кількох століть Україна була позбавлена державності, у третє тисячоліття ми все ж входимо з гідно піднесеною головою, як ріпні серед рівних у світовій сім’ї народів. За роки незалежності значно прискорились процеси відродження, і сьогодні ми можемо впевнено сказати, що культура українського народу поволі повертається із забуття. Завдячувати цьому ми повинні численним фахівцям та ентузіастам, іцо жертовно віддані збереженню та відновленню власної національної культури. Безперечно, до таких людей належить і автор цієї книги. Його праця по відродженню козацького лицарського мистецтва вимагала титанічних зусиль, фанатичної відданості та непохитної віри в реалізацію поставленої мети. Представлена увазі читачів книга є вже третьою грунтовною науковою працею Володимира Палата за 14 років роботи по дослідженню і відродженню нашої бойової культури.

На сьогодні навчально-методичний підручник «Бойовий Гопак — книга, орієнтована насамперед на учнів Центральної Школи Бойового Гопака. Проте, проаналізувавши написане, я дійшов висновку, що дана праця може мати набагато ширше використання, в тому числі і серед працівників правоохоронних сн>-танін. Бойова культура кожного народу передбачає перш за все виховання лицарського етапу. Після розвалу радянського союзу і утвердження національних держав гостро постала проблема виховання кадрів в Збройних Силах. Міністерстві Внутрішніх Справ, Службі Безпеки України та інших силових відомствах. Подібних посібників на даний момент практично немає, і саме праця Володимира ГІилата може заповнити той вакуум, що утворився в галузі моральної підготовки кадрів. На значний інтерес у цьому аспекті заслуговує і розділ, де висвітлюється історія розвитку лицарської культури України, оскільки ця галузь історії у багатьох підручниках або перекручена, або замовчується.

Мій власний багаторічний досвід вивчення різних бойових видів мистецтв, дозволяє мені ствердити, то техніка Бойового Гопака є високоефективною ; іае Гопаку повне право сміливо суперничати зі стилями, що завоювати велику популярність у світі. Більше того, нові технічні елементи та цілі рухові комплекси Бойового ІЬпака можуть достойно доповни і и системи бойового вшнкаїу. які практикуються сьогодні серед працішшкі» правоохоронних органів.

Держацніщько-патріотичний дух книги, акцент на праводахисні аспектн роблять Ті актуальним підручником для молодих правоохоронців, дозволяй, краще виховувати в них патріотизм та почуття відповідальності не [чи наро-дом, на захисті прав якого ми стоїмо.

Юрій Зеновійович КРИВОРУЧКО, Народний депутат України, секретар Комісії Верховної Ради з питань молодіжної політики. Президент Фонду «Молода Україна», Голова Західно-Українського Молодіжного Конгресу.

Майбутнє України багато и чому визначаєься тим, якою і якою буде наша молодь. Чимало зусиль докладають органи державоуправління на різних рівнях для впорядкування державобудівннчих та державотворчих процесів, се-ч аодіжннй рух і одним із найактивніших. Це підтверджує і той найвищому законодавчому органі Держави — Верховній Ралі Ук-ПОСТіЙНО діє Комітет з питань молоді, спорту і туризму, яким роз* чимало законів, що регулюють молодіжні питання у відповідності із 1‘ ‘м *• і проблемами сучасної молоді. Виконавча влада, виходячи з умов • А: :* .» періоду, всіляко намагається реалізувати поставлені перед Нею :: і внкопуч їх настільки, наскільки це можливо в нинішніх умовах, ь ік найактивніша частина суспільства, яка дуже емоційно сприй-! п політичної чи економічної ситуації і надзвичайно гостро реагує на о-и та явища, які в тій чи іншій мірі не задовольняють її вимог та но

шо

І

а

НА

Тс.У.

І;

и

їм

мірі

— іітс .ілком цього є створення місцевих, регіональних та всеукраїнських : иь. які намагаються прискорити вирішення молодіжних проблем.

• Ь< вість тою чи іншого молодіжного у групування чи об’єднання насампе— г- Ті. від особистих якостей лідера, який ним керує, його порядності

наполегливості.

! ‘• Верховним Учителем Бойового Гопака Володимиром Пплатом ми знайомі протягом багатьох років і тому можу сміливо стверджувати, що завдяки

• н-.іям молодіжний рух на Львівщині, а згодом і но всій Україні отри-‘УЖНИП стимул для розвитку. Уже від початку свого розвитку Бойовий ’щньсрнув до себе увагу активної, національно свідомої молоді. Багато

яклжни.х організацій так чи інакше сприяли його становленню та утверд-бачачи велику перспективність Бойового Гопака як виховної та об’єдну-сівчемн. долучали до вивчення Гопака своїх членів. Але глибоке переко-^ . важливості своєї справи не дозволило Володимиру Пилату обмежити прихильників Гопака лише членами однієї чи кількох організацій. «Бойо-б • як величезний пласт лицарської культури України, повинен стати -*ом всього українського народу» — це основне життєве кредо автора цієї

• : . Орезультатом багаторічних зусиль стало нарешті видання двох нау-у прань про від|юдження бойової культури нашого народу та створення у

‘УЛ роді Центральної Школи Бойового Гопака, що займається поширенням Го-ке-ор.щнаціеіо ]#ібот и усіх гоиаківських осередків в Україні та за її ме-‘ оі ш ми вітагмо ангора з виходом у світ третьої книги — нового, ‘ .* —і-оі доповненого підручника «Бойовий Гопак . ш’/жо ж ;*» і.оианиіі. що підручник «Бойовий Гопак» буде корисним не линв Центральної Шкоти Бойового Гопака, але і для значно ширших

• • м * її м«.ю,п И грю. що маіібугнг України саме за цими юнаками

;ж!і. -.і :•[*.!! опановують V Школі Бойового Гопака не лише мис-

чім . , і значно ігладпіші і важливіші знання вміння виборювати

Ж ш -» •

і

• Л

«Г,

і п;,,/., м.ц/.ду миті’ піл гопнем, вміння відстоювати правду, вміння -,*л п . <, є чч іт своїми побратимами, вміння бути дисциплінованими та • , що кайіоловиіпп вміння понаї власні імгереги і понад плас-. і:-, ..(-.ній волю, < лану і велич гиогї Держави і свого Народу.

Євген ПРИСТУПА доктор педагогічних наук, професор, м. Львів.

В сучасній соціокультуріїій ситуації, коли не лише помітно зросло прагнення народів до національного відродження, а й значно посилився світовий рух до національного самовизначення, невідкладним завданням нашої из’.уи стає розпізнання найістотніших ознак феномену національного у «сіх його барвах. Саме цій важливій проблемі присвячена праця Володимира Пилам Адже саме в універсальнім закономірності Бойового Гопака, а гаме у змагальності. нидовншності, суттєвій педагогічній та оздоровчій ефективності закладені ті фактори, що приваблюють українську молодь. Слід наголосити і те. що Бойовий ЇЬнак прищеплює любов до української культури. збор** ьом-плекс меншовартості, навертає асимільованих українців до нашої Матері-України; навчає бути сильними, незламними, незборимими. «Борітеся — поборете” — сказав великий пророк Тарас Шевченко. У своїй праці Володимир Ин-лат говорить: «Любіть волю! Де немає волі, там неволя. Виборюйте вол* Творіть волю. Воля — не Божа благодать, вона творить — неволя руйнує. Сила волі — творить людину. З доброї волі народжуються добрі душевні якості. Тож натхненно виборюйте собі місце під сонцем. З любов’ю до волі знищуйте ворогів свого народу. Очищуйте Батьківщину від зайшлих лиходіїв.’

Загальновідомо, що стан національного буття визначається багатьма чинниками матеріальної та духовної культури. Визначальним критерієм здорова нації є наявність національного ідеалу — духовної та тілесної гармонії конкретної особистості, здатність її до героїчного чину. Національний ідеал не виступає раз і назавжди застиглою моделлю, він має здатність трансформуватися, прилаштовуватися до конкретних умов і вимог часу. У той ж- час. національний ідеал потрібно формувати на державному рівні всіма доступними засобами освіти, виховання та культури. Одним із найважливіших чинників формування гармонійної особистості є саме національний спорт. Видатний мислитель Ортега-і-Ґассет у свій час навіть висував і досить глибоко об рунтував теорію спортивного походження держави. Автор цієї книги стверджує, що саме сильні, гаме досконалі особистості творили величні здви-гн в історії людства. Саме гармонійно розвинені утверджували і прискорювали поступ націй до вершин світового визнання.

Прагнення людини до співставлений і визначення у цьому світі черг; універсальний принцип змагальності є таким же древнім, як і сама людина. Універсалізм змагальності, як системофуикціонуючого чинника спорту досить ефективно використовується СЬОГОДНІ у внеокорознинугих державах з Метою позитивного впливу не тільки на тілесне, а іі на духовне здоров’я нації. Нл моє глибоке пе{>еконання, саме спорт з його феноменологічними КлаСПГЛЧ’ТЧЧИ здатен стати одним із консолідуючих чинників у формуванні українсько» наці!. Адже нація у її політичному розумінні і формах її організованої життєдіяльності це не лише матеріалізовані атрибути кордони, війська економіка : -а в першу чергу- самоусвідомлення населення країні! як окіх’мішнкч. саме-достатньої людської спільноти. Враховуючи особливості історичного ;>х-«іггчх етнічних українських земель, які зумовили формування особливостей СВІТОГЛЯДНИХ цінностей, необхідною пе|х‘ду-мовою адекватного розвіггку суспільства — вироблення консолідуючої ідеї. Як свідчить багаторічний досвід педагогічної наукової діяльності Володимира Пилата. саме інтерес української молоді ю славних традицій бойового мистецтва наших пращурів Бойового іледчл.

і’мги. а «ііріпше уже став важливим елементом консолідації українців чЗа-ижж.Чч Донбасу. Волині. Іаличини та інших українських земель. Героїчна •ршіна традиція та природній потяг молоді до національного бойового мис-тна і визначальними чинниками популярності Бойбвого Гопака

епоси доносять до нас дуже багато описів давнього українського мис-

ті

ероїчні

К«1

і ворошм 11;ііікраіцим при Ріалом .може бути двооій діхтілянсько-гч »ітх!иі Доброіоста. який викликав на и’риь тридцятьох професійних дружинники. проти яких пішов зовсім беззбройний, і — мов блискавка спалахнула. Чулий, .«давалося б, зовсім немічний Доб|Х>гост порозкидав дружинників, кількох < калічив, а од нош вбив, Зброє то йому оптували ноги й руки.» Боротьба ж» гор-правій надихала ангоїхі книги до праці. Володимир Пилат присвятив . * жи:ія витворенню та педагогічній ^конструкції давнього українського боіі->>»ио мисі єн і ва, вивів його до рівня сучасних вимог та умов, утвердив Бойовий Ьчілк. як діхтойний лнца|>ський стиль со|х’д інших бойових систем народів С-хо-; і Заходу. Двто)х !,кі погляди на піюблему розвитку Бойового Іопака у деяких шишках є дискусійними, та це й не дивує, адже одній людині не завжди під ч п фуштн такий титанічний пласт культури, як бойова культура народу. Вір»»-, що з часом до розвитку Бойового Гопака долучаться не тільки послідовники Володимира Пилата, а й війці учбові та науково-дослідні заклади, що зосередять увагу на чотирьох напрямках розвитку Бойового Гопака — оздоровчому, фольклорно-мистецькому, спортивному і бойовому. Хтось повинен був розпочати відродження лищцхжкоіо мистецтва українців, і Володимир Пилат успішно це <1>»бин. І І.і сьогодні в Україні Бойовий Іоиак — одна із перших і досить вдала спроба всі|Х),тження українського бойового мистецтва, образу національного ге-роя-козака. мою фьтос(х|)ії. способу мислення та світобачення і. що особливо важливо, адекватної транс^юрмації його духовних та тілесних якостей у сьогодення Володимир Пилат завбачливо заявляє, що підручник «Бойовий Гопак» рм,..!>.ішанші тільки на учнів Центральної Школи Бойового Гопака, і хоча я ро-зумію, що в даному випадку було би некоректно говорити про весь український на}*»д чи іи ю українську молодь, я все-таки вважаю, що Бойовий Гопак зможе «‘.ошпи набаїато ширше коло прихильників лицарських систем гарту, якщо почне розвиватися і поширюватися у силових структурах і відомствах нашої держави. п елітарних школах та вищих закладах освіти. Саме там зараз є найбільша потіх-ба у підготовні гармоніио |хавинутих, національно свідомих кадрів.

Підручник Бойовий Гопак» комплексно висвітлює історичні закономірно-і >і становлений і розвитку козацького ліщарськго мистецтва, викладає основи н хні — и та технічної підготовки, дає досконалий виклад виховання духовних, п.іеиіих ти свіоілядних якостей людини. У підручнику також визначено КОЛО специфічних нрмінів, чим зроблено великий внесок у становлення сучасної спортивної термінології. Надзвичайно важливим є те. шо у Бойовому Битку іі’тііі щмшлетсна глибока віра в Бога, традиціоналізм, тілесний гарт і національно-патріотичне виховання Саме таке об’єднання окреслює великі ;:е|х ів-мнии розвип л Бойового Гопака від загальноукраїнського до олімпій-(ЬКіЛО виду спорту.

V час масового відчуження української молоді від рідної культури. її го-гадьнош іахошіеиия східними бойовими мистецтвами, переорієнтації на чу-аинсі.і-і символи іиплрів і і еро]в праця Володимира Пилата стане важливим •навчай,ним посібником не тільки для учнів Центральної Школи Бойового ; тьіьа. а и і для популяризації українською иаціональїіоіо виду спорту се-широких верств нашої молоді.

Дмитро КРВЛВИЧ. Народний депутат України, лауреат Державної Премії України ім. Тараса Шевченка, професор, проректор з наукової роботи Львівської Академії Мистецтв.

скуявпор, дослідник мистешпв.

Книга «Бойовий Гопак» за своїм призначенням є навчально-методичним підручникам для учнів Центральної Школи Бойового Гопака та втіх бажа- -чих вивчати козацьке бойове мистецтво.

Основною метою Бойового Гопака є монолітне духовно-фізичне формуван-ня сучасного молодого покоління українців. Автор, видатний фахівець . ділянці бойових мистецтв, в результаті грунтовного теоретичного ДОСЛІДЖеН* ня, ставить собі за мету розкриття винятково глибоких і давніх коренів духовно-фізичної моделі виховання, як у багатьох Народів Світу, так і у прадавніх традиціях народів української землі.

Як всяка біологічна поодинока і збірна форма, крім багатьох подібних якостей, які забезпечують її існування у просторі і часі, мас свій імунітет виживання. Ми знаємо із відносно недавнього тисячолітнього минулого Центральної •_ Східної Європи, що поруч із княжою Руссю-Україною, існували такі колосальні держави, як Хазарський кантат, Велика Боравська держава, які у ЇХ — XI ст. перестали існувати як державні структури і тоді ж зникли із лиця землі їх народи. Український народ, незважаючи на втрату державного суверенітету у XIV ст., продовжував існувати майже 700 років і зберіг себе як етнічну одинице як народ. Якраз оцей, національний імунітет, який склала велика, як духовна, так і фізична сила сумарної національної підсвідомості, національних формова-них тисячоліттями засад, стали гарантом незнищеішоп’і української наші

Високі, фізичні і духовні якості людини, якості народного героя, оспівані в українському народному казковому епосі, в народних думах і піснях, зве-рифіковані у літописній традиції назвати хоча б такі образи, як К і фіш о Кожум’яка, князі Святослав Завойовник. Мстислав Удалий, що у двобої між військами покопав касожського кагана і силача Рсдедю тощо. Окрему тривалу історично-героїчну традицію має українське козацтво і Запорізька Січ. Сьогодні вже можна бути певним, що ця лицарська структура заснована на якихось 500 років раніше від Січі на острові Хортиці. У XVI ст ця структура фіксується вже як чітко організований у духовно-етичному, ідейному і військовому плані, самостійно діючий, типово лицарський орден гарантом якого за відсутності держави є беззастережна підтримка широких мас закріпаченого народу і з високим рівнем національної свідомості.

Якраз у цих прадавніх лицарських, глибоко духовних і глибоко моральних традиціях закодована сильна ідеологія. формована століттями бойового. доско-налого за своїм рівнем мистецтва. Така структура, фізично н філософськи монолітна концепція духовності, сили і самозахисту, не могла сформуватись впродовж якихось десятків років т\т потрібна була традиція цілих стидіть. Бойовий Гопак, як закодована формула вправ, як своєрідне табу заприсяжено-го об’єднання, щось типу варязького …менербунду». «мужеського гурту», м колись виконувати радь ритуального танцю перси бойовими діями тог. Англійський дослідник Д. Тейлор. у своїй (юботі про первісне суспшьстзо ..Символ і ритуал», досліджуючи форми ритуалів народів Центральної А^’оп-ки. каже про їх бінарний характер, тобто, що вони нерозривно вкдюч.имь • себе фізичні і і духовні частини, і в ньому їх сила. Така бінаїнікть енльн-о

» глилтчч і к мчпч’кггі ганцю Іопак. Людина, яка виконує цей танець, де-«ип*гт7’М’‘<н і силу. вправність. бойову готовність, своїми рухами наче го-го«ч якійсь космічній силі: -Це я. Господи».

і іаха як танін»» і Бойового Гопака як українського національного

мистецтва у її духовності, у тому, що вона органічно наша >к(мінська, як характерні своєю духовністю інші національні

«ДЯМОборСТВХ

> , .і н{ккї.і(ма книги В. ІІнлата полягає у сучасній адаптації цього

к’о’.с ^.(мінського національного бойового мистецтва. Сам Володимир Пилат . . . «ИМ фахівцем у ділянці бойових мистецтв як теоретик і практик, він — . *. «ж то прекрасно володіє Бойовим Гопаком і є досвідченим педагогом • ..а —ямці. Великим позитивним чинником появи цього дослідження є те, ми маємо дуже мало випадків, коли виєокопрофссіймі фахівці у якійсь науки, мистецтва, педагогіки чи фізичного виховання пишуть про це 1 .юширному аргументованому науковому тексті, як це зробив Володимир Книга заслуговує великої оцінки, як твір, який дає молодому гіо-Vнауку високої моралі, патріотизму, філософії, фізичної вправності. їі:др\ шик має всі підстави для того, щоб бути схваленим і рекомендованим •- включення у навчальні програми загальних шкіл, військових училищ, спортивних клубів, громадських молодіжних товариств.

Юрій СОРОЧИК. Голова Львівської обласної ор/аииаир Християнсько’Оемократпинної парті України, іди Львівської обласної організації Української Спітки Ветеранів Війни в Афганістані.

Шановний читачу! Ти тримаєш у руках унікальне видання — навчально-методичний підручник «Бойовий Гопак». Його автор — Володимир Палат за чотирнадцять років наполегливої праці утвердив Бойовий Гопак як одну із найпотужніших систем козацького двобою. Ти маєш прекрасну нагоду поринути в історію виникнення, простежити шлях розвитку та утвердження козацької боротьби. Ця книга — вже третя праця, присвячена Гопаку. Саме з ній найбільш глибоко висвітлені основні засади українського бойового мистецтва. Перший розділ підручника — історична довідка — це спроба поринути у незнану глибінь тисячоліть і розгорнути витоки бойової культури українців. Разом із міфологічним дослідженням етимології слова «Гопак’, вміщеним у наступному розділі, вона суттєво доповнює вітчіоняні літописні джерела, значна частина яких на сьогодні вже безповоротно втрачена. У третьому розділі, де викладена основна техніка Бойового Гопака, бачимо, як майстерно поєднав автор свій власний 28-річний досвід у бонових мистецтвах із національною руховою спадщиною, збереженою до наших днів у танці Гопак. Наскільки вдалим вийшло це поєднання, показав час. На сьогодні в Україні майже в половині областей діють секції Бойового Гопака, що об’єднують більше семи з половиною тисяч юнаків та дівчат. Наступні розділи книги висвітлюють особливості світогляду воів Гопака. Правила змагань з Бойового Гопака і детально розроблені вимоги на рівні майстерності, що засвідчує, що Бойовий Гопак впевнено займає належне собі гідне місце серед інших бойових систем Сходу та Заходу. Знайшли своє висвітлення в підручнику і основні закони життя лицаря, його призначення та шлях у майбуття.

Підручник «Бойовий Гопак» в першу чергу’ адресований учням Центральної Школи Бойового Гопака, але на мою думку, не менше він буде в пригоді і працівникам правоохоронних органів, і науковцям, і широкому загалу молоді. Автор вправі розставляти акценти по-своєму, але я вважаю, що в період тотального відчудження молоді від рідної культури дана книга повинна заповнити вакуум у вихованні юнацтва, що утворився після розвалу більшовицької держави і прийти на допомогу педагогам молодої України. Саме зараз, від того, як ми виховаємо нашу молодь, залежить, якою буде наша держава в майбутньому. Тому книга «Бойовий Гопак» може і повинна стати неабияким доповненням до недавно затверджених програм національно-патріотичного виховання підростаючого покоління. Вдале поєднання тілесного гарту із духовним сприятиме формуванню здорової, свідомої, закоханої у свою Батьківщину молоді.

Дуже прикро визнавати, але незаперечним фактом є. що надто маю державні інституції та посадові особи докладають зусиль, щоби втілити у життя цей величезний потенціал. Мало того — деякі недоброзичливо проголошують, що мовляв, не було би вільної України — не було би і Бойового Гопака Я авторитетно заявляю, що це не так. Ще у 1987 році Володимир Пила: штурмував Львівський міський комітет комсомолу Напрацьована ним концепція виховання та оздоровлення молоді отримала підтримку Я. <х голова

м органі. тії потерли і в війни п Афганістані, також докладав

•’ :• :і і. •• і’ попірпмги .глсновнику іншого »• гилю V отриманні спортив-

•ь стіці^ нж секцій Бойового Гопака.

.’і г» ;*’конлпий. що незалежно піл холу глобальних «ус піл ь ио-пат і ги чий х іьіймвиіі Гопак продовжував би розвиватися і за будь-яких умов здо-к : підтримку і населення, і офіційної влади. Можливо, дещо видозміне-6и снітоглядна локтршіа. адже не про все тоді можна було говорити «V. а.н- Гопак мав би усі шанси утвердитись так само, як «рукопашний К,: ючніковл чи \-лавяно-гоі>ецкая борьба» О. Ьслона. На превеликий вільній ‘країні, на дев’ятому ропі незалежності, книга виходить в найменшого сприяння органів державної влади. В час, коли акту-. . ч .;. нього Підручника беззаперечна, його видання здійснюється зусиллями ‘..ми; .’і- ід ніш його автора Володимира Пилата. Впродовж року він са-

— <• вишуку* кошти для друку підручника. Фінансують видання жерт-та меценати, в основному зі сфери приватного бізнесу. Виникає пи-кііііія: невже сучасним державникам байдуже, яким виросте нове покоління; і’.а. не потрібні Україні конструктивні державобудівничі програми?

Українське відродження триває, кожен його крок дається з великими зусиллями. Один із них кроків — Боновий Гопак. Я переконаний, він вже дав-і:м;рібгжй нашому народові, і пора вже державі робити перші кроки на-фахівцю і ентузіасту відродження рідного лицарського мистецтва. Хібл стало би карате відомим п усьому світі, якби свого часу японська держава не підтримала засновника стилю — Ґічіна Фунакоші? Звичайно ж, ні. Бо годнмлр Пнлат переконаний, що Бойовим Гопак може стати Олімпійським видом спорту Але на шляху до вершин світового визнання Гопаку не •бі йтись без підтримки Української держави. Вірю — навіть якщо сучасні можновладці не зможуть оцінити величі цієї справи, державна програма сприяння розвитку Бойового Гопака рано чи пізно постане з ініціативи нової генерації українських державників.

Передмова

Військове мистецтво та бойова культура кожного народу викристалізовуються і формуються від початку усвідомлення його етнічної окремішності і впродовж усього подальшого історичного розвитку. Однак доля бойового мистецтва українського народу має свою певну специфіку, воно неначе випало із цього закономірного процесу.

Ласий шмат української землі з давніх-давен приваблював варварські племена. Привітність нашого люду притягала різних зайд, породжувала у них хіть підкорити наш народ. Зрозуміло, що кожен такий напад ворогів спричинював великі спустошення сіл та руйнацію міст. Літописна спадщина, як завжди, горіла у вогні. Вчені мужі, уря

довці, жреці та воі зазнавали жорстоких переслідувань та винищення.