До болю у спині

Я українцям хочу всім сказати,

Що доля правди, люди, не мине,

Так складно всіх навчили нас брехати, Кого ж ми дуримо? Насамперед себе. У вірші цім, що Бог дає писати, Важливу думку маю донести:

Не просто землю будемо орати,

Ми власниками будемо її.

А все за рештою — є балачки і тільки… Замислитись благаю вас усіх,

Бо жити добре можна тільки вільним, Про це з невільним ви поговорить.

Вставай, Україно!

iWr

Та й приклад нашої історії навчає:

Граблі — то історичний інструмент,

Нашу історію вам вчитель викладає, Через сторіччя влучивши момент.

Став на граблі — вернувши у минуле,

А висновок у нації один:

Віками спину ми на когось гнули,

Тому не мали випрямлених спин.

Саме про ці страждання за свободу Я вам слова ці пристрасні пишу:

Бо по інакшому не може бути мови, Гірка ця правда, я ж її кажу.

31 грудня 2011 р.

збірка віршів

Як бути зараз людям в Україні?

Вони ще сплять, у звичному ярмі.

Бо сало є і самогон у скрині,

От і кричи, гукай їх до борні.

Ні, це складна і навіть справа марна. Тут вихід — щоб і їжі не було,

І кожен день щоб бачили, як Хмара За правду голодом боровся у СІЗО.

Життя диктує і свою вимогу:

Забути всімприслів’ячко одне -Байдужість наша має гарну моду -На хату скраю швидко все зверне.

Лише таким рятунок може бути, Свободи забажають всі і враз,

І Бог нам дасть одвічно зняти пута, Дощем набридле рабство змиє з нас.

О, дай нам Боже, все це заслужити: Відчути волю повними грудьми, Нащадкам гідно в Україні жити,

І Україну вільну зберегти!

13 жовтня 1991 року

Вставай Україно! Федір Шишман