БАРАНЯЧІ РІЖКИ»

Кожен з восьми КЛИНЦІВ теж МІСТИТЬ лише ОДНИ елемент Всі вони закручені праворуч. Довершують їх так звані «,корони».

Штрихи і крапки на цій писанці доповнюють орнамент. Поєднання Розглянемо ще кілька видів безко-

свіглого та темного відтінків зеленого кольору можна замінити нечника.

червоним та коричневим або червоним і чорним барвниками. Коли спіральні лінії здвоєні і закру-

А ось писанка, що на мал. 78, не 1 чені в Різні бокитакий символ мас назвУ схожа на попередні. На ній бачимо інші баранячі ріжки (мал. 80).

«гачки». Яйце умовно поділене на чотири Чи не нагадУє це рослинку, яка

дольки, чітких ліній розмежування немає. шойно пробилася з-під землі?

у кожній дольці лінії контуру переходять в безконечник. Жовті крапки повторюють рисунок. Плями довільно нанесен і по всій писанці.

*ш. 78

Символ» баранячіріжки» здебільшого с частиною геометричного орнамента. Прикладом можуть бути писанки, що на мал. 81. В основі досить насиченого орнамента знову знаходимо поділ яйця на вісім частин, але вся композиція, наче у дзеркалі, повторюється двічі.

мол. 80

(Розгляньте і відтворіть писанку, що на мал. 79. (Ви Бачите виведені з куточф гачкц з “гуронами». (Вони чергуються з іншим символом — гілочгую, що утворена Гудротгдши спіралями. (Виконання почніть з простого поділу яйця на вісім частин.

мол. 81

%

57

мчі. $2

Писанка, що на мал. 82, не схожа на попередні, проте і тут — закручені «ріжки». Воші завершують кути ромбів, що вкриті густою сіткою. Таку писанку на Гу і іульн її 111 і називають » кучери на».

Бачимо, що в основі — поперечні смуги, розділені не однією, а парою ліній. Важливо пам’ятати про їх симетричне заповнення, тобто обидва широкі «паски» повинні МІСТИТИ по чотири білі і чотири жовті фігури. Такі ж ромби завершують композицію па горцях. Жовта соснова гілочка тричі огортає писанку.

“Баранячі pvKpu бувають і такими, я к на схемі (мах 83} Вони написані подвійною лінією й розташовані mat; що Кря{ен >{лин містить лише один “рііКрК- Vя писанка однобарвна, проте її можуш збагатити кольоровими плямами, відтінками або забарвити різними кольорами. Спробуйте зробити ие самостійно.

58

“ХВИЛІ”

Саме «хвилі» утворюються, коли один ы одним виписати безконечники суцільною лінією (мал. 84).

Виведімо безконечник, як на волинській писанці (мал. 85). Поділімо яйце на чотири частини повздовжніми лініями. У кожній дольці, починаючи з горця, виведімо хвилясту лінію. Треба розрахувати так, щоб вздовж яйця вмістилось три «хвильки».

Зафарбувавши яйце жовтим кольором, нанесімо штрихи, що покривають площину міжхвилястоюлінієюта прямою. Жовті штрихи можуть бути такими, як на волинській писанці або на буковинській (мал. 86). Волинська писанка остаточно зафарбована світло-червоною барвою. На Буковині частіше зустрінемо коричневі, темно-червоні та чорні барви.

Дрібно виписана «хвиля» є частиною орнаменту на писанці з Тернопільщини (мал. 87). Вона двічі оперізує яйце і справді немає ні початку, ні кінця.

\ш. 85

мал. 86

59

Основну частину писанки займає ши. рока смуга, з оригінальним візерунком. Із трикутників наче «проростають» «баранячі ріжки». На торцях подвійні спіральні лінії складаються у хрест, штрихи між ними утворюють «драбинку» (мал. 88).

Розпис треба починати з поперечних ліній, що ділять яйце на смут. Пам’ятаймо, що тут важливо зберегти симетрію візерунка.

Тому, заповнюючи середню смугу, не поспішайте проводити похилі лінії. Спочатку умовно розділімо яйце на чотири дольки. Це можна зробити олівцем. Тепер неважко вивести чотири трикутники (мал. 89).

Подільські писанки стримані, на них переважають темні кольори. Проте густий малюнок білих та жовтих ліній робить писанку світлою й урочистою.

60

мій. 90

Композиція гуцульської писанки , що на мал. 90, поперечна або » барилко ва», як і у попередньому випадку. Яйце поділене на поперечні смуги, безконечник проходить вздовж країв середньої частини і є основою орнамента. Завдяки чорному кольру всі теплі барви на писанці стають виразними.

61

“КРИВИЙ ТАНЕЦЬ”

Ми кривого танцю йдемо,

Йому кінця не знайдемо;

W

Ой то в гору, то в долину,

Ой то в ружу, то в калину.

Ми кривого танцю йшли,

Йому кінця не знайшли,

J

Бо його треба вести,

Як віночок плести.

Таку веснянку співають дівчата, беручись за руки, і ходять кривою лінією. Тому й танець називається «кривий». У давнину веснянками зустрічали прихід весни. Виводили безконечники в танці, виписували їх і на писанках.