У візерунку, що так і називається «кривий танець» (мал. 91), ми йсгіравдіне знайдемо ні початку, ні кінця хвилястої лінії, що утворює дивовижну химерну квітку з закрученими пелюстками. А може, вона схожа на павука? Коли дивитись на писанку, здається, візерунок починає оживати і рухатись.

62

“ЦИГАНСЬКІ ДОРОГИ”

Про цю писанку складають легенди (мал. 92). Вважають, що справжньої майстерності досягнув гой, хто зумів вивести на писанці “циганські дороги». Лінія піднімається вгору, звивається ізнову піднімається. Огорнувши яйце, вона повертається до свого початку.

Повір’я розповідає, що нечиста сила, потрапляючи на «циганські дороги», вічно блукає там і не може повернутися до людини. Тому вірили, іцо така писанка охороняє людину від злої сили.

Чи то писанка охороняла, чи віра людей оберігала їх і не пускала темряву в їхні душі?..

мал. 92

63

безконечник на подільських

ПИСАНКАХ

Розпізнати і виділити подільські

писанки з-поміж інших неважко через їх своєрідність і неповторність. Вони прості, але водночас дуже змістовні. Милуємось розписом, наче дивною мелодією часу, то

долинає з глибини століть.

мал. 94

ІЗ основі візерунків подільських писанок часто с безконечник. Розглянемо декілька схем. Він може бути виписаний однією лінією, як на мал. 93, або подвійною у вигляді гачка, як на мал. 94. Ви, мабуть, помітили, що часто безконечник начебто довершується тризубою «короною». А осі» якого вигляду набула така корона на давній подільській писанці, що на мал. 95. Чи це не праобраз нашого державного символу?

На іншій писанці (мал. 96) трипалий лист займає центральне місце, а з нього вже беруть початок гачки. На мал. 97 він вибудовує досить химерну фігуру, своєрідний свастичний знак.

65

лип. 9S

лчи. 99

«Кучері з лебедями» — таку поетичну назву дістала писанка, що на мал. 98, а наступна (мал. 99) — «лебеді». Безумовно, є щось величне і разом з тим ніжне у цьому образі. Він часто зустрічається на подільських писанках.

І тепер, коли ми подивимось на мал. 100, то впізнаємо вже знайомий образ. Називається писанка «княгиня», та це й не дивно…

Є ще один символ, який знаходимо на подільських писанках-«берегиня» (мал. 101). Коли промовляємо це слово, уява вимальовує щось тепле і лагідне, як рука матері, а водночас — сильне і надійне. Щоб берегти, треба любити, це додає сили і мудрості. Берегиня — та, яка береже тепло дому, родини, і та, що дарує життя. Можливо, саме тому цей символ, витворений у сиву давнину, живе до нині на подільських писанках (мал. 101).

66

мал. 707

(Виберіть одну з чорно-білиу суем і за нею самостійно напишіть писанку. ‘Пам’ятайте, що подільським писанкам властиві велику плями, довільно розташовані по всій поверхні.

ь7

м

ПИСАНКИ

%

Виводить мама дивним писачком по білому яйці воскові взори. Мандрує писанка по мисочках ізцибулиним золотим узваром, з настоями на травах і корі, на веснянім і на осіннім зіллі -і писанка оранжево горить у філіграннім сплеті ліній.

То вже вона, як дивовижний світ, то вже дзвенить, як згусток сонця, буяють буйно квіти у росі, олені бродять в березневім сонці.

І стилізовані сплітаються сади

І ‘Т

у маєві густих обрамлень,

уГЖ\ . і ьі 1/*^ t •

мереживом найтоншим мерехтить геометричний космацький орнамент. І я поплив у світ дитячих мрій на біті колискові оболоні…

Котились писанками із гори ясні сонця у мамині долоні.

Ігор %алинеиь

с\

о

о

(1УЕ(РЕ(ВО-ФАЗ(Ж

Оспіване в народних піснях дерево буття — один з найдавніших символів,

W

що переказує нам прадавні знання та уявлення людини про світ. Його бачимо не тільки на писанках, але й на вишитих рушниках, глиняному посуді, виробах з дерева. Символічне деревце використовують у весільному обряді, адже в цей час створюється новий світ-родина, що має своє коріння і, зростаючи, дасть нові паростки. Про космічне дерево співається в коляді:

Як ще не було початку світа,

То ще не було неба, ні землі,

А лишень було широке море. На тім морі явір зелений,

На тім яворі три голубоньки. Три голубоньки раду радили:

— Як би ми, браття, світ поставили?