Хто є герої України?

Хто є герої України?

Бандера, кажуть,«не герой»,

А люди, квіти на могилі Шанують — начебто герой.

А може ж, є альтернатива,

Назвіть, прохання є до вас, Довгострокова перспектива -Мабуть, це вугільний Донбас.

Юхим Звягільский — «його справа» -Ми усвідомили в свій час Була гучна там карна справа Хтось вкрав чи нафту, чи то газ.

збірка віршів

Я може, люди, помиляюсь -За що героїв в нас дають.

Я зрозуміти намагаюсь,

В колодязь люди не плюють.

Бо наша пам’ять — це як доля,

Хотів я всіх застерегти.

Погода зміниться на морі,

І зникне сенс байки плести

І стане все на свої ноги:

Герой не там, де є указ.

Хто вас привів до перемоги,

Того і згадуйте весь час.

2 серпня 2011 р.

138

Вставай, Україно!

Хто ми є на світі — українці ? Живемо, як люди на землі.

Тільки що вмираєм поодинці…

Дати ради не спроможні ми собі.

Все співаємо пісні про незалежність, А від кого то не знаємо й самі.

Я не маю слів, щоб сум полегшить -Україна вже лежить в труні.

Я це, люди, так кажу, як бачу,

І брехати я не хочу вам.

Бо не тільки я, як грек, тут плачу: Україну рятувати нам!

Україну — неньку нашу милу,

Що годує з Богом нас усіх.

Як дивлюсь в саду на вишню спілу, То японців згадую отих,

збірка віршів

“W^r"

Що не мають ні землі, ні річок-Всюди море, острови дрібні… Та у них нема ганебних звичок: Гроші заробляти в чужині.

Вони дбають про свою країну, А вона віддячує їм всім.

Сакура цвіте у них на диво-Наша вишня плаче між усім…

І не можу я на це дивитись,

І звертаюся до кожного із вас: Ми повинні Бога всі молити, Щоб усе було у нас гаразд.

Що б жили ми у своїй в країні, Бо без нас прийдуть сюди чужі Позаводять тут собі родини -Ми вже тут не будемо свої.

Вставай, Україно!

Я лякати, люди, не збираюсь,

І мені це боляче писать.

Але я на краще сподіваюсь,

Може, годі ці пісні співать …

Може, годі думати про себе Гроші — вони тільки гроші є.

Не в грошах шукайте ви потреби,

За грошами диявол постає.

Може хтось колись цей вірш згадає, І зітхне — це вже торішній сніг. Жаль своїх пророків не буває,

Але я робив усе, що міг…

28 травня 2009

збірка віршів

Хто не відчув в собі свободу, Той з кайданами раб в душі. Яку обрав собі дорогу?

Кого читаєш ти вірші?

На які радощі чекаєш,

Яка мета твого життя,

Що доброго ти пригадаєш Ще не пішовши в небуття?

Для чого всі ці запитання? Щоб з’ясувати, врешті, нам: Чи треба нам оці повстання, Мовчати, може, краще нам?

Мовчання — золото, панове, Раби ж панами не були.

До бою вила вже готові,

Хто з вас пани, а хто раби?

Вставай, Україно!

До вас звертаюс ь, громадяни, Ви — джерело моїх думок, Ніякі в світі просвітяни Не розплутають цей клубок.

Що, українці, заплутались? Не знаєте, куди іти,

І як завжди перелякались,

Бо ви ж не маєте мети.

Бо без мети нема народу, Мета об’єднує народ, Боріться краще за свободу, Держава є і є народ!

Хто з вас це згодом зрозуміє? Відповідальність на собі.

Він волі відчуття відкриє,

Бо зрячі люди не сліпі.

26 травня 2013 р.

збірка віршів

Чим ще нам треба буде здивувати світ? Напевно, вмерти, навіть не родившись. І я даю в молитві Богу звіт.

Він відповідь дає, знов нас простивши.

Щоб ми збагнули, що ми є народ,

Що в нас є гідність і любов до Бога, Що ми частина світових спільнот,

Що українська власна є дорога.

Сьогодні Він відкрив свободи шлях І я в свідомості свідомих закликаю.

І, отрусивши рабства вічний страх,

Я вас у вільній Україні зустрічаю.

Я бачу вас і з радістю пишу,

Бо моя віра має таку силу.

Бо вітер каже волю принесу І поховаю рабство у могилу.

Вставай, Україно!

Вставайте всі, хто серцем це відчув.

Це наше свято, пам’ять по загиблим.

Я тільки-но по справжньому збагнув, Наскільки серце має бути світлим.

І це ще раз нагадує нам всім Що Україна має бути вільна.

І, з’ясувавши все передусім,

В переконанні сила непохильна.

Бо нам історія призначила цей час.

Всі на Майдан, до зустрічі панове! Свідомість це є згода серед нас,

Бо сила не в грошах, бо сила в слові.

5 квітня 2013 р

Вставай Україно! Федір Шишман