Амфібії в перекладі з грецької «ті, що ведуть двоїстий спосіб життя».
Словник іншомовних слів
§ 26. амфібії, їхні особливості
Основні поняття й ключові терміни: АмФІБІї. Кінцівки наземних хре-
бетних. Легені хребетних. Пуголовок
Пригадайте! Хто такі хребетні тварини?
Амфібії з’явилися приблизно 300 млн
років тому. Ця еволюційна подія стала ре-
зультатом пристосування кистеперих риб до
життя у водоймах з низьким вмістом кисню.
Водойми в ту пору ставали мілкими й пере-
творювалися на болота, їжі ставало все мен-
ше. Виживали лише ті тварини, які змогли
переміщуватися на суші й відшукувати нові
водойми та нові джерела їжі. Розглянь-
те схему, що ілюструє походження амфібій
(знизу вгору: еустеноптерон — пандеріхтіс —
тіктаалік — акантостега — іхтіостега — педер-
пес), та назвіть одну-дві особливості, які змог-
ли забезпечити життя амфібії на суші. ,л 103 походження амфібій
Які особливості поширення амфібій?
АМФІБІЇ, або земноводні — це хордові хребетні холоднокровні
тварини, у яких з’являються п’ятипалі кінцівки та легеневе дихання
для життя на суші, але їхнє розмноження й розвиток пов’язані з водним
середовищем. Налічують близько 4 000 видів земноводних (в Україні —
17), яких поділяють на три групи — безхвості, безногі та хвостаті.
Іл. 104. Різноманітність амфібій
Більшість амфібій ведуть наземний спосіб життя, чергуючи перебування на суші й у воді, проте є деякі водні види (протеї, безлегеневі саламандри), а також види, які живуть виключно на деревах (жаби-дере- волази). Недостатня пристосованість земноводних до життя на суходолі зумовлює зміни їхнього способу життя у зв’язку з сезонними змінами умов існування. У сприятливих літніх умовах вони активні, а при несприятливих зимових — здатні впадати в тривалу сплячку. Земноводні — холоднокровні тварини, тому температура їх тіла та активність залежать від температури навколишнього середовища. При температурі +7 — +8 °С більшість видів впадають у заціпеніння, а при —2 °С — гинуть,
§ 26. Амфібії, їхні особливості
хоча сибірський кутозуб здатний переживати -20 °С у природі й -30 °С в експериментальних умовах. Деякі земноводні можуть жити в солоній воді (жаба морська) або в ґрунті (жаба земляна). Однак, більшість амфібій своє життя пов’язують із прісними водоймами. Ці тварини з голою шкірою, як не дивно, існують у найрізноманітніших умовах і на всіх континентах, крім Антарктиди. Їх знаходили і в Гімалаях на висоті 4 500 м, і під землею, і в спекотних пустелях, і за Полярним колом. Вони виживають навіть у Сахарі та в умовах вічної мерзлоти Якутії.
Отже, амфібії розповсюджені на землі, але переважна більшість цих
істот полюбляє теплі і вологі території з водоймами для розмноження.
Які особливості будови амфібій?
Перехід хребетних з водного до наземного способу життя повинен був супроводжуватися появою органів для дихання киснем атмосфери й пересування по твердому субстрату. Отже, дихання за допомогою зябер мало замінитися на легеневе, а плавці — перетворитись у п’ятипалі кінцівки. Легені хребетних — органи повітряного дихання, які у хребетних закладаються у вигляді парних випинань стінки глотки. Цілком очевидно, що паралельно повинні були змінюватися й інші системи органів, насамперед покриви, система кровообігу, органи чуття, нервова система.
Тіло амфібій має голову й тулуб, а ось хвіст є лише у хвостатих і безногих земноводних. На голові знаходяться очі, ніздрі, рот і барабанна перетинка органа слуху. На тулубі — парні п’ятипалі кінцівки наземних хребетних. Кінцівки наземних хребетних — парні пятипалі кінціки, сформовані за принципом членистих важелів, у яких виділяють три відділи — плече, передпліччя й кисть. У багатьох амфібій між пальцями кінцівок є плавальні перетинки. Поява таких кінцівок забезпечує плавання у воді, підтримання тіла та його переміщення на суходолі.
Повітря надходить у легені простої мішкоподібної форми через короткі дихальні шляхи. Такі легені не здатні повністю забезпечити тварин киснем, і тому їм доводиться доповнювати своє дихання газообміном через шкіру. Покривами амфібій є гола волога шкіра з численними слизовими залозами. Їхній секрет забезпечує зволоження поверхні тіла для дихання, захист від проникнення мікроорганізмів та нападу хижаків. Можуть бути в шкірі й отруйні залози. Отрута амфібій, поширених в Україні, для людини не шкідлива. Надзвичайно отруйною є жабка листолаз жахливий розміром 2-3 см, яка водиться в Колумбії. З її шкіри місцеве населення добуває отруту для стріл. Таким чином, шкіра в земноводних залишилася недосконалою й не може захистити їх від висихання.
Отже, у будові амфібій поєднуються ознаки пристосування
до водного й наземного способу життя.
Які особливості способу життя амфібій?
Опора амфібій пов’язана з внутрішнім скелетом, особливостями якого є: 1) зміцнення хребта, у якому розрізняють шийний, тулубовий, крижовий і хвостовий відділи; 2) рухоме з’єднання черепа з хребтом;
3) посилення скелету кінцівок і їхніх поясів — плечового й тазового. Віль-
ні кінцівки мають три відділи: передні — плече, передпліччя й кисть, за-
дні — стегно, гомілку й стопу. Рух амфібій відбувається за участю м’язів,
які досягають значного розвитку в зв’язку зі складними рухами.
Транспорт речовин здійснюється замкненою кровоносною систе-
мою, яка має трикамерне серце (два передсердя й шлуночок) і два
кола кровообігу — мале і велике. Мале коло кровообігу здійснює рух
крові від серця через легені, у яких відбувається збагачення її киснем,
тому це коло називають легеневим. Велике коло кровообігу забезпечує
рух крові для доставлення тканинам та органам кисню й поживних
речовин і звільнення їх від продуктів обміну. Характерною ознакою
земноводних є наявність «третього» кола кровообігу, яке утворюється
шкірними артеріями, капілярами та венами. Амфібії — холоднокровні
тварини, оскільки до органів надходить переважно змішана кров, що
обумовлює невисоку інтенсивність обміну речовин і, відповідно, утво-
рення невеликої кількості тепла.
Серед органів чуття земноводних водночас є органи, характерні
тільки для водних організмів, і такі, що притаманні наземним твари-
нам. До органів чуття, пов’язаних із водним середовищем, належить
бічна лінія (у личинок, водяних хвостатих земноводних). Органи зору
ускладнилися завдяки появі трьох повік, слізних залоз, які захища-
ють око від пересихання. У амфібій з’являється середнє вухо, до скла-
ду якого входять слухова кісточка та барабанна перетинка, чим за-
безпечується можливість чути в повітряному середовищі. Ще одним
важливим ускладненням є поява в органі нюху внутрішніх утворів —
хоан, які сполучають нюхові капсули з порожниною рота.
Розмножуються земноводні у воді за допомогою ікри. Кожна ікрин-
ка має прозору драглисту оболонку, яка виконує також роль своєрідної
лінзи — фокусуючи сонячні промені на яйце, вона отримує більше тепла.
Верхня частина ікри містить чорний пігмент, який поглинає тепло со-
нячних променів і перешкоджає проникненню ультрафіолетових. Розви-
ток у більшості амфібій непрямий. З ікринки виходить личинка амфібії,
яка називається пуголовок. Ця стадія розвитку має ознаки для існування
у водному середовищі: зябра, двокамерне серце, одне коло кровообігу,
хвостовий плавець, бічна лінія.
Пуголовок — личинка ам-
фібії, пристосована до водного
способу життя.
Під час перетворення личин-
ка набуває ознак, що забезпечу-
ють перехід до водно-наземного
способу життя: з’являються кін-
цівки наземного типу, шийний та
крижовий відділи хребта, легені,
трикамерне серце, легеневе коло
кровообігу, повіки, порожнина Іл. 105. Розвиток жаби: 1-2 — ікра;
середнього вуха з барабанною пе— 3-9 — стадії розвитку пуголовка;
ретинкою й слуховою кісточкою. 10-11 — доросла стадія
2 3
4
5
/
§ 26. Амфібії, їхні особливості
Тема 1. Різноманітність тварин
10
Іл. 106. Зовнішня будова жаби
діяльність 1 2
Визначте особливості зов-
нішньої будови амфібій у зв’язку з
їх пристосуванням до наземного і
водного середовища.
- Розгляньте зовнішній вигляд
жаби. Визначте форму та відділи
її тіла. Яке значення для жаби
має така зовнішня будова тіла? - Розгляньте кінцівки жаби. Яку
будову й значення мають перед-
ні й задні кінцівки? - Дослідіть органи зору, слуху та нюху жаби. Які їх особливості в жаб
порівняно з рибами? Яке значення мають такі ускладнення органів
зору, слуху й нюху для амфібій? - Зверніть увагу на шкіру жаби. Якою є шкіра жаби на дотик? Які
особливості шкіри та яке її значення для амфібій? - Визначте назви позначених на малюнку основних елементів зовніш-
ньої будови жаби. - Сформулюйте висновок, у якому обґрунтуйте особливості зовнішньої
будови амфібій у зв’язку з їх пристосуванням до наземного й водного
середовища.
Біологія + Фізика
Амфібії володіють унікаль-
ною здатністю до замерзання,
про що свідчать факти. Лісо-
ва жаба Аляски замерзає до
такої міри, що стає подібною
до шматка льоду. Але з на-
станням тепла жаба оживає і
повертається до нормального
життя. Сибірського кутозуба знайшли у вічній мерзлоті на глибині
11 м, після чого знахідка відтанула й ожила. Радіовуглецевий аналіз
показав, що кутозуб пролежав у мерзлоті близько дев’яноста років.
Від чого залежить температура замерзання води? Що є причиною за-
гибелі більшості організмів при замерзанні води в їхньому тілі?
Іл. 107. 1 — жаба лісова; 2 — кутозуб сибірський
результат
| Оцінка | запитання для самоконтролю |
| 1-6 | 1. Назвіть середовища існування амфібій. 2. Хто такі амфібії? 3. Назвіть два важливих способи пристосування амфібій до життя на суходолі. 4. Які кінцівки в амфібій? 5. Як дихають амфібії? 6. Назвіть переважаючий тип розвитку амфібій. |
| 7-9 | 7. Які особливості поширення амфібій? 8. Які особливості дихання амфібій? 9. Які особливості способу життя амфібій? |
| 10-12 | 10. Які особливості зовнішньої будови амфібій у зв’язку з їх пристосуванням до наземного й водного середовища? |
