Не буває гір, де б трава не росла;
Не буває вод, де б риби не водились.
Китайське прислів’я
Основні поняття й ключові терміни: риби. Плавці. Луска. Плавальний
Пригадайте! Хто такі хребетні тварини?
Морські біологи з Австралії й США ви-
сунули нову кандидатуру на титул найменшої
хребетної тварини нашої планети. Ліліпутом се-
ред риб, земноводних, плазунів, птахів і ссавців
віднині слід вважати крихітну рибку шіндлерія
коротка, що мешкає поблизу північно-східного уз-
бережжя Австралійського континенту. Довжина
дорослих особин цього виду коливається між 7 і
8 мм, а їх вага майже один міліграм. До сьогод-
ні найменшими хребетними вважалися карликові
філіппінські бички пандака, у яких довжина тіла
варіює від 11,5 до 14 мм. А чому цю крихітну іс-
тоту відносять до риб?
Які особливості поширення риб?
РИБИ — це хордові хребетні холоднокровні тварини, присто-
совані до життя у водному середовищі. Нараховують близько 21 000
(в Україні — понад 200) видів риб, які живуть у морях і прісних водо-
ймах. Виникненню риб у процесі еволюції сприяли: 1) поява черепа,
що захищає головний мозок й органи чуття; 2) поява щелеп, які за-
безпечують захоплення та утримання їжі; 3) поява парних плавців,
що забезпечують велику рухливість; 4) розвиток головного й спин-
ного мозку, що вплинуло на поведінку й ускладнення процесів жит-
тєдіяльності.
Риби поширені в усіх типах водойм нашої планети, їх знаходять і
у високогірних водоймах, і на великих глибинах, і в холодних поляр-
них водах, і в гарячих джерелах. Різноманітні й розміри риб. Серед
них є велетні (наприклад, китова акула вагою до 20 тонн) і карлики
(наприклад, шіндлерія вагою до 1 мг). Існує велика кількість форм
тіла риб, які залежать від способу їхнього життя. Так, скати ведуть
придонний спосіб життя, тому їхнє тіло сплющене, а риба-меч полює
на інших риб, дуже вправно плаває, може розвивати швидкість до
130 км/год, тому тіло видовжене, як у торпеди. Забарвлення риб теж
дуже різноманітне, воно змінюється від однотонного до різнобарвного
зі всіма можливими кольорами.
Отже, рИБИ — це різноманітна група хребетних тварин, які пристосовані
до водного середовища і є панівною групою серед водних мешканців.
Іл. 92. Шіндлерія
коротка
Риби пристосовані до умов існування, насамперед, завдяки формі
свого тіла. Тіло риб обтічне, здебільшого видовжене, що дає змогу
швидко пересуватися у воді. Воно поділяється на такі відділи, як голо-
ва, тулуб, хвіст. Межа між головою й тулубом проходить по задньому
краю зябрових кришок, а межею між тулубом і хвостом є вертикаль-
на лінія через анальний отвір. На голові містяться пара очей, пара
ніздрів, ротовий отвір і зяброві щілини або зяброві кришки. На тулубі
є парні (грудні та черевні) й непарні (спинний, хвостовий та аналь-
ний) плавці. Кожний з них має певне призначення. Спинний плавець,
спрямований прямо вгору, діє, як стабілізатор, завдяки чому риба
тримається у вертикальному положенні. Грудні плавці, розставлені
в сторони, допомагають зберігати рівновагу й здійснювати повороти.
Черевні плавці виконують роль стабіліз аторів, а хвостовий призна-
чений для здійснення та вирівнювання напряму руху. Риба із силою
б’є хвостовим плавцем у різні боки, і вся задня частина її тіла робить
хвилеподібні плавальні рухи. У риб, які швидко плавають (напри-
клад, у меч-риби, тунців), обидві лопаті хвостового плавця однакової
довжини. А в тих, що швидко занурюються в глибину (акули, білуга),
більше розвинена верхня лопать.
Плавці — складки шкіри, усередині яких розміщені опорні промені
зі сполучної тканини.
Тіло риб вкрите шкірою, яка має велику кількість одноклітинних
слизових залоз і луску. Залози виділяють слиз, що захищає риб від
мікроорганізмів та зменшує тертя під час руху. Луска риб — це похід-
ні шкіри, утворені кістковою тканиною. Для луски властивий ріст з
утворенням річних кілець, що дозволяють визначати вік і темпи росту
риб. Кількість лусок не змінюється, але розміри їх з віком риби збіль-
шуються. Що цікаво, луска збільшується не через приріст по краях, а
внаслідок виникнення молодих лусок більшого розміру, які нароста-
ють під старими. Тому луска з кожним роком стає товстішою. Вона
складається зі зрослих лусок, верхня з яких найменша й найстаріша,
а нижня — найбільша й наймолодша.
Луска — тверді шкірні утвори, що виконують захисну та опорно-
рухову функції.
Але не тільки за допомогою плавців риби добре плавають. Велику
роль у цьому відіграє плавальний міхур, що є в багатьох риб. Він має
вигляд сріблястої, витягнутої в довжину кульки, яка посередині ніби
перев’язана невидимою ниткою. Відомо, що вага риби трохи більша за
густину води. Це означає, що риба у воді повинна тонути. Але цього за
життя риби не трапляється, оскіль-
ки вага її у воді залежить від об’є-
му плавального міхура. Коли його
об’єм зменшується, густина тіла
риби стає більшою за густину води, і
риба опускається. Під час підніман-
ня у верхні шари води об’єм міхура
збільшуються. Іл. 93. Плавальний міхур риб
§ 24. Риби, їхні особливості
Тема 1. Різноманітність тварин
Плавальний міхур — орган риб, який розвивається як виріст стравоходу, є гідростатичним апаратом, а також у деяких риб бере участь у диханні та утворенні звуків.
Проте є риби, які не мають плавального міхура (наприклад, скат). Відсутній міхур і в акул, які, щоб не потонути, повинні постійно рухатися.
Отже, особливостями будови риб є наявність обтічної форми тіла,
плавців, луски й плавального міхура.
Іл. 94. Будова зябер у кісткових
риб: 1 — зяброва дужка;
2 — зяброві тичинки; 3 — зяброві
пелюстки
Які особливості способу життя риб?
Визначальною особливістю життєдіяль-
ності риб як водних мешканців є дихання
за допомогою внутрішніх зябер. Ці парні
органи розташовуються в головному від-
ділі й мають складну будову. Зябровий
апарат утворений зябровими дужками,
на яких розміщені зяброві пелюстки й
зяброві тичинки. Газообмін відбувається
у пелюстках, тому вони мають густу сіт-
ку кровоносних капілярів. Венозна кров
у пелюстках насичується киснем і пере-
творюється в артеріальну. Кров від зябер
несе кисень до всіх тканин та органів тіла.
З внутрішньої сторони зябрових дуг знаходяться зяброві тичинки,
які виконують роль фільтра й захищають пелюстки від пошкоджень.
Риба заковтує воду ротом. Далі вода проходить через глотку, омиває
зяброві пелюстки і виходить назовні через зяброві щілини, які або не
прикриті (у хрящових риб) або прикриті (у променеперих риб) зябро-
вими кришками.
Зябра риб — органи водного дихання, що мають хрящову чи кіст-
кову внутрішню опору із зябрових дужок та розташовані по краях
бічних отворів глотки.
Транспорт речовин з допомогою замк-
неної кровоносної системи. Рибам прита-
манне одне коло кровообігу й двокамерне
серце. Газообмін здійснюється в капіляр-
ній сітці зябер (1) і капілярній сітці тканин
та органів (2). У серці, що має передсердя
(3) і шлуночок (4), кров венозна. Важливе
значення мають у риб органи чуття. Очі
риб не мають повік, ніздрі не сполучені з
глоткою, органи нюху — невеликі мішечки, є тільки внутрішнє вухо. Риби мають специфічний орган чуття — бічну лінію. Завдяки їй риби відчувають коливання води, напрям течії, зворотні хвилі від предметів, що допомагає їм добре орієнтуватися навіть у каламутній воді. Деякі риби (скати, вугрі) мають специфічні органи чуття, пов’язані з електричними імпульсами.
Іл. 95. Кровоносна система риб
Бічна лінія — орган чуття, який розміщений на бічних частинах тіла, має вигляд канальців і сприймає рухи та течію води.
Отже, у риб зяброве дихання, кровоносна система
з одним колом кровообігу й двокамерним серцем та складними
органами чуття для сприйняття інформації.
діяльність
Визначте особливості
зовнішньої будови риб, пов’я-
зані з їх пристосуванням до вод-
ного середовища.
- Яке значення має для риби б 7
обтічна форма тіла? Які відділи тіла в риб?
- Розгляньте парні й непарні плавці. Яке розташування й будову мають плавці? Яке їхнє значення в житті риби?
- Зверніть увагу на луску, що вкриває тіло риби зовні. Як вона розміщена? Яке це має значення?
- Знайдіть на ілюстрації бічну лінію риби. Яке розташування цього органа чуття?
- Визначте назви позначених на малюнку основних елементів зовнішньої будови.
- Сформулюйте висновок, у якому обґрунтуйте особливості зовнішньої будови риб, пов’язані з їх пристосуванням до водного середовища.
Біологія + Екологія
Тривалість життя різних риб
неоднакова. Для визначення віку
луску беруть з середини тулуба.
На лусці помітні широкі та вузькі
кільця. За рік, як правило, фор-
мується одне широке й одне вузьке
кільце, тому кількість таких по-
двійних зон відповідає віку риби,
вираженому в роках. Відлік років
ведуть від центра луски.
А від чого залежить наявність цих широких і вузьких кілець?
результат
| Оцінка | запитання для самоконтролю |
| 1-6 | 1. Хто такі риби? 2. Наведіть приклади риб. 3. Які відділи має тіло риб? 4. Які плавці є в риб? 5. Назвіть органи дихання риб. 6. Що таке бічна лінія? |
| 7-9 | 7. Які особливості поширення риб на Землі? 8. Які особливості будови риб? 9. Які особливості дихання й сприйняття інформації у риб? |
| 10-12 | 10. Які особливості зовнішньої будови риб у зв’язку з їх пристосуванням до водного середовища? |
§ 24. Риби, їхні особливості