§ 45. Просте двоскладне речення
За структурою граматичної основи прості речення поділяють на двоскладні й односкладні.
Двоскладним реченням називають просте речення, що має граматичну основу, яка складається з підмета і присудка: Село, зачароване зоряним небом, синіє розкиданими хатками (М. Стельмах).
Підмет — це головний член речення, що означає предмет, явище, поняття, якому властива якась дія, стан, ознака, названі присудком, і відповідає на питання хто? що?: Вечір був м ‘який, теплий, настояний па степових пахощах (О. Гончар).
За способом вираження підмет може бути простим (виражений одним словом) і складеним (виражений нерозкладним словосполученням).
Способи вираження простого підмета
Способи вираження |
Приклади |
Іменник |
Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому (Нар. тв.). |
Займенник |
Ми маємо право на сум і любов, на щастя, на сонце і трави (В. Симоненко). |
Числівник |
Там, де річка Тетерів, там, де сизі води. їдуть перші четверо (А. Малишко). |
Прикметник або дієприкметник |
Он ідуть закохані і юні… (В.Сосюра). |
Інфінітив |
Любить свій край — це для народу жити, боротися за юне, за нове (В. Сосюра). |
Прислівник |
Думав я. що в кожнім серці є сьогодні, вчора, завтра (Б. Олійник). |
Вигук |
В лощині раз за разом зривалось «ура», гучне, далеко тануче (О. Гончар). |
Способи вираження складеного підмета
Способи вираження |
Приклади |
Словосполучення іменник (займем-ник) у Я. в. -+ іменник в О. в. із приґім. ч |
Серпень з вереснем схрестили довгі шпаги несмертельні (М Рильський). 3 часом добралися Остап із Соломією до Дунаю (М. Коцюбинський). |
Словосполучення 3 кількісним значенням (числу Н. в., зайлс стільки, скільки, нрисл. багато, кілька, декілька, мало, чимало ТОІЦО+ іменникуР. в.) |
Чотири літа пролетіло (А. Малишко). Там над водою купка людей лагодилась сідати в човен (М. Коцюбинський!. Лягло кістьми людей муштрованих чимало (Т. Шевченко). Скільки днів пролетіло над нами (В. Сосюра) Багато городян прийшло послухати концерт (Р. Іванченко). Ліпне декілька машин залишилося на шосе. |
Займенник (числівник) + іменник (за-йменник) у Р. в. мн. з прийменником |
За волю кожний з нас поляже (О. Олесь). Один з партизанів підвівся на стременах (А. Головко). |
Фразеологізм |
«Бабине літо» висіло на кіптях як прядиво (Л. Українка) |
Складна власна назва |
В синім небі Чумацький Шлях показує дорогу (О. Довженко). Іван Петрович Котляревський—зачинатель нової української літератури. |
330
УВАГА! Словосполучення типу Остап з Соломією, батько з сином виступає складеним щдмс-гом лише тоді, коли присудок при ньому стоїть у множині, наприклад: Батько з сином гнити но пан ський тік молотити (І. Нечуй-Левицький). Якшо ж присудок вжито в однині, то словосполучення виступає підметом і додатком, наприклад: Батько з сином думав, думав, де б то взяти грошей, і наду мав продати каво*з < І ііс*г/й-Лс«мііі«.іі&;.
Складений підмет слід відрізняти від іщнирідяил простих підметів. Наприклад, у реченні Молиш й вишні обійшли давно (О. Довженко) не складений, а два однорідні підмет «чи«*і
Присудок — це головний член речення, що означає дію, стан або ознаку предмета, названого підметом. Присудок відповідає на питання: що робить підметі що з ним робиться9 який він с? що він с? хто він є?
Підмет і присудок залежні один від одного. При цьому присудок е носієм граматичного значення всього речення.
Присудки бувають прості та складені.
Простий дієслівний присудок присудок, виражений переважно дієсловом у дійсному, умовному або наказовому способі, а також неозначеною формою дієслова.
Способи вираження простого присудка
Способи вираження |
||
Дієсловоу формі дійсного, умовного чи наказового способу |
Каштани хитають привітним і теплим гіллям (В. Собко). Хотіла б я піснею статиусюю хвилину ясну (JI. Українка). «Нехай свою Україну я ще раз побачу!» (Т. Шевченко). |
|
Інфінітив |
Я їй розказувати, а вона сміятись та радіти (М. Вовчок). |
|
Дієслово у складеній формі майбут- f нього часу |
Буду я навчатись мови золотої (А. Малишко). |
|
Фразеологізм |
Дівчинка спекла рако й знітилась (Ю. Яновський). |
Складений дієслівний присудок складається з інфінітива та допоміжного дієслова: Укрсяні, її люду хочу я сяужити (П. Тичина).
33!
У ролі допоміжного дієслова можуть виступати:
Дієслова зі значенням початку, кінця, продовження дії (почити, стати, перестати, настати тощо) |
Почало рясно осипатися на бульварах Києва жовтогаряче листя (С. Скляренко). Я вірші став писать під вечір золотий (В. Сосюра). |
Дієслова зі значенням можливості, немож ливості дії, прагнення, бажання (хотіти, мусити, уміти, треба, бажати, думати, любити тощо) |
Україні, її люду хочу я служити (II. Тичина). Було таке. Я мусила збрехать (Л. Костенко). Треба йому ще сім лип свині пасти (Нар. тв.). |
Прикметники і дієприкметники типу радий, здатний, згоден, ладен, готовий, змушений |
Я готовий відповідати за тебе як твій громадянин (В. Земляк). Під натиском Багратіоиових вояків лави противника змушені були відступати (Я. Качура). |
Складеним іменним присудок складається з іменної частини (іменника, прикметника, дієприкметника, займенника, числівника) і дісслова-зв’язки: Плеск Дніпра був иіжним і невиразним (Ю. Яновський). Іменна частина виступає носієм лексичного значення присудка, а дієслово-зв’язкн граматичного.
У ролі дісслова-зв’язки найчастіше виступають слова бути, становити, являти собою, рідше стати, наливатися, вважатися, зватися, доводитися, лишатися, прикидатися: Вечір був м ‘який, теплий, настояний на степових пахощах (О. Гончар).
Зазвичай дісслово-зв’язка бути у формі теперішнього часу (е) опускається. Присудок із пропущеною дієслівною зв’язкою вважають складеним іменним з нульовою зв’язкою. У цьому випадку між підметом і присудком ставиться тире: Книги —морська глибина (1. Франко).
Особливості узгодження присудка з підметом
У бі іьшості випадків форми роду й числа присудка зумовлюються відповідними формами підмета: Зненацька від Десни полетіло (оди, с. р.) сухе сіно (одн.. с. р.) (О. Довженко). Бурлаки (мн.) завернули (ми) в яр на відпочинок (І. Нечуй-Левицький).
Однак зв’язок підмета і присудка має деякі особливості.
При підметі, вираженому сполученням кількісного або збірного числівника з іменником, присудок ставиться:
а) в однині, якню увагу зосереджено на кількості виконавців: І за його знаком з вулиці уві шило шестеро солдатів (Ю. Яновський).
б) у множині, якщо увагу зосереджено на назві виконваців: В цей час в дверях з’явились три постаті (Ю. Збанацький).
Якшо складений підмет означає часовий підрізок (вік людини, кількість років, годин), то присудок ставиться в однині: Іванкові виповнилось шість років
Якщо до складеного підмета входить неозначено-кількісний числівник (багато, мало, чимало, трохи та ін.) або іменник зі значенням кількості (десяток, сотня, частіша, решта, половина, більшість та ін.), то присудок переважно має форму однини: Лягло кістьми людей муштрованих чимало (Т. Шевченко).
332
Якщо при складеному підметі стоїть означення у формі множини, то присудок ставиться переважно у формі множини: Оті два роки швидко минули
ВПРАВА 208. Запишіть речення. Підкресліть підмети. Визначте їх вид і спосіб вираження.
1. Я (особ. займ) чую твій плач, Ярославно (П. Воронько). 2. Злий плаче від заздрості, а добрий від радості (Hop. те.). 3. Чекати найважча робота, що мукою справді стає (В. Крищешо). 4. Жити — Вітчизні служити (Нар. те.). 5. Хтось десь уперше вимовив «люблю» — і те «люблю» дзвенить тисячоліття… іС. Тельнюк). 6____В кожнім серці є сьогодні, вчора, завтра (Б. Олійник). 7. «Слава! Сла
ва!» покотилось і лягло до ніг (П. Тичина). 8. Чурай Маруся винна ув одному: вчинила злочин в розпачі страшному (Л. Костенко). 9. Віра Костянтинівна — особа самолюбива, з неї’ тепер не скоро видобудеш слово (О. Гончар). * 1
ВПРАВА 209. Прочиріайте речення. Підкресліть лише прості дієслівні присудки і визначте спосіб їх вираження
1. Скресання криги — завжди свято для дітвори і тривога для матерів (М. Стельмах). 2. Все було тут незвичне: і безмежжя просторів, і виття хуртовини вночі, і здичавлений вигляд залоги, шо поверталася з мурів фортеці в намерзах снігу, кутаючись у бараилчі та вовчі шкури до п’ят (В. Малин).
3. Праця де основа людського жиггя і культури (А. Макаренко). 4. Буду мріят и й жити на крилах надій (Д. Луиенко). 5. А Рось кипіла в кам’яному ложі, між голих віт кричало вороння, і дві вербички стали на сторожі, щоб ту могилу час не зарівняв (Л. Костенко). 6. Будуть груди пекти ті залишені в полі гранати, те покидоя війни на грузьких слідах череди (Л. Костенко). 7. Вітчизна в нас одна (М. Рильський). 8. Я вибрала Долю собі сама, і шо зі мною не станеться, у мене жодних претензій нема До Долі, моєї обраниці (Л. Костенко).
333
ВПРАВА 210. Прочитайте речення. Підкресліть лише складені іменні присудки і визначте спосіб їх вираження.
!. Я для інших одцвів, я під серцем сховав свої квіти, я від ока чужого туманом осіннім укривсь. Але якось вночі підійди і торкни мої віти — я тобі засвічусь, як нікому іще не світивсь (В. Симоненко). 2. Як він любив цю переджннв’яну і жнив’яну пору, коли після всіх тривог тиха містерія нив ставала радістю душі (А/. Стельмах). 3. Ця любов була, мабуть, найголовнішим джерелом його творчості; вона шоразу повертала йому натхнення і нагадувала, в ім’я чого він працює; вона була і сенсом його схвильованості, і суттю мислення (Д. Павличко). 4. Очі його були широко відкриті, в їхній глибині теж летіли білі тіні, а уста — розтулені й ледь-ледь усміхнені (Ю. Мушкетик). 5. День був ясний, сонячний, проте холодний (Ю. Мушкетик). 6. Буду мріяти й жити на крилах надій (Д Луценко). 7. Віз наш увесь дерев’яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза (і0. Довженко). 8. Ми — смертні. Та знайте: народ не вмира! (В. Симоненко) 9. Вечір був м’який, теплий, настояний на степових пахощах (О. Гончар).
ТЕСТИ
(з вибором однієї правильної відповіді)
Граматична основа речення
1306. Виділене слово є підметом у реченні
А Мета життя — зоря на людськім виднокрузі!
Б Земля-трудівннця аж парує та людям хліб готує.
В Керувати це передбачати.
Г «Слава!» докотилось і лягло до ніг.
Д Бачити своє творіння — це така невимовна радість!
1307. Виділене слово є підметом у реченні А Весело щебетали в гайках пташки.
Б Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться? В Скресання криги — завжди свято для дітвори.
Г Я вірю в краще майбутнє рідного народу!
Д Собор збуду вали дуже давно, ще за козаччини.
1308. Виділене слово є підметом у реченні А Книга— морська глибина.
Б Любить свій край — це для народу жити.
В Жити — значить боротись.
Г Десь далеко було видно вогник багаття.
Д Дівчинка розгорнула пиріжки.
1309. Виділене слово є підметом у реченні
А Лікувати хворого — це обов’язок лікаря.
Б Одного разу почулося Олені серед ночі сюрчання польового коника. В Високі гори мають глибокі доли.
Г Бути мудрішим за себе — от завдання.
Д Жити — добро робити.
334
1310. Виділене слово с підметом у реченні А Поезія — це праця зрима.
Б Перепелиха була вже стара людина, добра, жалісна.
В Шумлять пошерхлі комиші.
Г Нові квітки на килимах рука дівчини вишиває.
Д Пізні пташки сльози ллють. іЗІ і. Речення зі складеним дієслівним присудком
А Густа тінь у воротах повітки здавалась чорною.
Б День був ясний, теплий, весняний.
В У полі холод ночі став ше відчутнішим.
Г Життя здавалося тоді вічно шасливим.
Д В тіло почало входити м’яке тепло і напівсон.
1312. Речення зі складеним дієслівним присудком А Надія не могла лишатись байдужою.
Б Я готовий відповідати за тебе як твій громадянин.
В Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну.
Г Буду мріяти й жити на крилах надій.
Д Будуть груди пекти ті залишені в полі гранати, те покиддя війни на грузьких слідах череди.
1313. Речення зі складеним дієслівним присудком А Україні, її люду хочу я служити.
Б Перепелиха була вже стара людина, добра, жалісна.
В Бути людиною — дертись по вертикальній стіні.
Г Непомітно для батьків син став дорослим.
Д Закінчено жиива, останній сніп накошено пшениці.
1314. Речення зі складеним дієслівним присудком А День був ясний, сонячний, проте холодний.
Б Земля бралась ожеледицею.
В Під натиском Багратіонових вояків лави противника змушені були відступати. Г Олеся Кирилівна була зайнята.
ДВін був неначе сонний.
1315. Речення зі складеним дієслівним присудком А Сніг іробився жовтим.
Б Вечір був м’який, теплий, настояний на степових пахощах.
В Бухта була відносно спокійна.
Г А справді, варто було б поплавати човном.
Д Ніч здавалась днем.
1316. Речення зі складеним іменним присудком А Книги — морська глибина.
Б Добре діло роби сміло.
В Ми хочемо поїхати відпочивати в Крим.
Г Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.
Д Обличчя майстра сяяло посмішкою.
1317. Речення зі складеним іменним присудком
А А я таки мережить буду тихенько білії листи. |
||
Б Густа тінь у воротах повітки при ясному сониі здавалась чпрною. |
||
В Поезія не може жити на смітнику. |
||
ГЖнти шасливо мусить кожна людина. |
||
Д Я вірші став писать під вечір золотий. |
||
335 |
□□□□□ □□□□□ ППППП ПППГП
< ua са u е[ < ш сзич <uauq < ш so u =Г
1318. Речення зі складеним іменним присудком А Я щиру правду говорю.
Б Дід любив спати під дубом.
В Земля не може жити без сонця.
Г Довго я не хотіла коритись весні.
Д Плеск Дніпра був ніжним і невиразним.
1319. Речення зі складеним іменним присудком А Земля почала зеленіти тендітною травою.
Б Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої.
В Він завади лишався непомітним.
Г Почав жевріти схід сонця.
Д Без води й борщу не звариш.
1320. Речення зі складеним іменним присудком А На лузі зібралося чимало чорногузів.
Б Великі краплі дощем падали з листя.
В Ясне сонце почало підніматись десь далеко з-за лісу.
Г Місяць — козацьке сонце.
Д Без виміру минулого ми не можемо знати обсяг майбутнього.
Порядок слів у реченні
1321. Речення з непрямим порядком слів (інверсією)
А Погідне блакитне небо дихало на землю теплом.
Б Я ніколи не шукав свого щастя під чужими небесами.
В У вікна знову стрепетом б’ється пісня, і від неї тихо бринять нижні шибки.
Г Сонце пресвятеє на землю радість принесло.
Д Тимкотоптався попереду і ніяк не міг знайти клямку від дверей.
1322. Речення з непрямим порядком слів (інверсією)
А У цю величну хвилину тихо розгортаються кущі, і на галявину виходить —Хо. Б Широка дорога стелиться від Києва на Боїуспав і далі в шевченківський край.
В Вересень уже запалив вогнища у лісах і дібровах.
Г Осінь чарує мене своїми смутками.
Д Ми розминались в часі і у просторі.
1323- Речення з непрямим порядком слів (інверсією)
А Вітер сумно зітхав у саду.
Б Ніколи пить ворожі коні не будуть воду у Дніпрі.
В Вітри гули віолончеллю.
Г Сорок вісім могутніх струменів злились в один пінистий велетенський водоспад. Д Буйний вітер хитає дерева.
1324. Речення з непрамим порядком слів (інверсією)
А Хмари клубочились над самою землею.
Б Дід любив спати під дубом.
В Темна хмара озвалась громом гучним.
Г Вечір був зоряний, иісенний.
Д Чистий свіжий сніг сяяв сріблом під блакитним наметом неба.
1325. Речення з непрямим порадком слів (інверсією)
А Хлопчина тримав на плечі дві вудочки.
Б Верби й верболози котились по луці сіро-зеленим туманом.
В Над містом розмовляють голуби.
Г Василько з батьком підійшли до ялинки.
Д Кожна людина мусить хоч раз сягнути свого зеніту.
Українська мова. Комплексна підготовка до ЗНО, 2015, Зовнішнє Незалежне Оцінювання