ЖАБНИК, -а, ч., студ. Гуртожиток. Мені вже набрид жабник — хотілося б пожити окремо.

ЖАРА, -й, ж. Напружена, емоційно насичена ситуація. 0 Пішла жара — от тут-то і почалось. Лягаємо ми з Толіком спать — тільки жара пішла, як тут ти дзвониш!

ЖАРИТИ, -рю, -риш, недок., вульг. Проводити статевий акт. Там зверху хтось гарно жарить: тільки й чути, як бильце ліжка об стінку б’ється!

ЖАТИ, жму, жмеш, недок., комп. Архівувати. Треба жати цей файл, тоді він спокійно поміститься на дискету.

ЖАХЛЙВЧИК, -а, ч. Фільм жахів. Чим може потішити Голлівуд, як не мелодрамою чи бойовиком? Звісно, «жахливчиком*! (ПіК). Фантастичним жахливчиком «Влада вогню* нас хотіли настрахати, але… (ПіК).

ЖАХЛИК, -а, ч. Фільм жахів; жах. Знаючи її, «жахлик» можна зняти навіть удома на кухні (ПіК).

ЖБАН, -а, ч. Голова.

ЖВ АНД ІТИ, -дю, -дйш, недок. 1. Брехати. 2. Нечітко говорити, мимрити. Припини жвандіти! Ти можеш говорити нормально і розбірливо ?

124

жлоб

ЖВИНДЇТИ, -дю, -дйш, недок., див. жвандіти. Коли нічого не вийшло з нашою бравою трійцею, вона заатакувала Малину. І стала жвиндіти, що та нічого не вміє (І. Сова).

ЖЙВРГГИ, -ію, -ієні, недок. Жити. Не переживай, він собі нормально жевріє і далі буде.

ЖЕЛЄЗОБЕТйН, присл., див. залізобетон.

ЖЙНЯ, -і, ж. Сідниці. Розумієш, у тебе і так немаленька женя, а в цих брюках…

ЖЕРЕТІЯ, -ї, ж. Підвищений апетит. Я бачу, на тебе жеретія напала.

ЖЕРТИ, жеру, жере’ш, недок., див. жрати. Ти чого не жереш? (А. Дністровий).

ЖИГА¹, -и, ч. Донощик. Будь обережним з товаришем Н. Він — факультетський жига, а навіщо тобі проблеми ?* Шоха, шістка.

ЖИГА², -и, ч. і ж. Автомобіль «Жигулі». Я розумію, що зараз можна придбати будь-яку тачку, але моя жига мене поки що задовольняє.

ЖЙГА³, -и, ч. Запальничка. У тебе є жига? Треба цигарку підпалити.

ЖИГАНИТИ, -ню, -ниш, недок. Виклично себе поводити, набивати собі ціну, загравати. * Замолоджувати, рисуватись.

ЖИГУЛЬ, -я, ч. 1. Автомобіль ВАЗ-2109. 2. Будь-яка поганенька машина. То чий «Жигуль» стоїть під моїми вікнами (вказуючи на білий «Москвич», який щойно під Чхав).

ЖИМ-ЖИМ, у знач, присл. Страшно. Подивився фільм, а потім вночі — жим-жим.

ЖИР, -у, ч. Дороге, багате, заможно зроблене або обставлене — все найкраще. Останній раз нефігово блювалося під традиційну музику з традиційним жиром і вином (І. Карпа).

ЖИРДЙЙ, -я, ч. 1. Товста людина. 2. Скупа людина. Ти —жир-дяй, Плюшкін₁ я не знаю, як ще назвати твою скупість!

ЖИРНИИ, -а, -е. 1. Багатий, респектабельний, успішний. Жирний бізник. 2. Гарно, якісно зроблений, зі значним вкладанням грошей у роботу. Жирний будинок. 3. Жадібний.

ЖИРНО, присл. Дуже добре; багато, респектабельно, заможно. Жирно зроблено.

ЖЙРОС, -у, ч., див. жир.

ЖИРПбП, -а, ч. Товста людина. Такий нормальний жирпоп — кілограм 150 має.

ЖЙТИ НА ПАВЛОВА, див. павлова.

ЖИТУХА, -и, ж. Життя. Подумай сам, говорив Іван, що нам для нормальної житухи нада? (А.Дністровий).

ЖЛОБ, -а, ч. 1. Скупа людина. Ну, трахалась і до того, бо хто ж винен, що він такий жлоб, ще й дико ревнивий (Ю. Покальчук). Такі жлоби, саме сало та самогонка (Д.Корчинський). Уявляєш, такого

125

жлобйна

жлоба ту не бачила: якусь кончену сигарету — і ту зажав? (А. Дністровий). 2. Некультурна, груба і невихована людина. У своїх «Кайданах для олігарха» Кононович всім віддав належне: правоохоронцям, «власть імущим», «відморозкам», жлобам… (и’В’и».еііірго/і.сот.иа). Входять два жлоби. Вони несуть картину «Три богатиря». Картина страита і велика, нести її жлобам важко (Л. Подере’янський). Пригляньтеся, нема на світі світу, лише жлоби розпродують гроби (В. Цибулько) ‘.

ЖЛОБЙНА, -и, ч. і ж., див. жлоб.

ЖЛОБЙТИСЯ, -люсь, -бишся, недок. Бути скупим. Юрку, не жлобся! (Ю. Андрухович).

ЖЛОБЙХА, -и, ж., див. жлоб. Просто я жлобиха (С. Пиркало).

ЖЛОБЇНА, -и, ж. і ч., див. жлоб.

ЖЛОБІВНЙ, -і, н. і ж., див. жлоб.

ЖЛОБЇЗМ, -у, ч., див. жлобство. Завбільшки вона із наш обласний центр, навіть чимось схожа на Дніпропетровськ у хорошу погоду і з пониженим рівнем жлобізму в крові у жителів (Молоко).

ЖЛОБОДРбМ, -у, ч. Зборище, концентрація жлобів. Цей колектив — просто суцільний жлободром.

ЖЛОБСТВО, -а, с. 1. Комплекс ознак: зазнайкуватість, дріб’язковість, зажерливість, обмеженість, примітивність. В алі-ковій історії лісові бобри, які до цього славилися гнилістю натури та патологічним жлобством, раптом переживають якесь емоційне потрясіння і вирішують стати добрими (С.Жадан). 2. Несмак. Судячи з його зовнішнього вигляду — місцевий неформал* а насправді — суміш звичайного жлобства з нібито розкутим стилем (А.Дністровий).

ЖЛОБСЬКИЙ, -а, -е. 1. Міщанський, зажерливий, дріб’язковий; обмежений, примітивний. Ти оці свої жлобські штучки покинь (Б.Жолдак). 2. Дешевий, неякісний, без дмаку. Далі стоять місцеві, вони виглядають більш цивілізованими від селюків, бо носять нормальний одяг, але на одному з них, який розмахує руками, жлобські кроси (А. Дністровий).

ЖЛУКТАТИ, -чу, -чещ, недок. Багато пити. Досить жлуктати — захлинешся!

ЖМИХ, -а, ч. Неприємна людина.

ЖМЙХАЛКА, -и, ж., комп. Матричний принтер. Ти не знаєш, чи можна якось спродати жмихалку?

ЖМОТ, -а, ч. Жадібна людина. Ну, не будь жмотом, як Вася Булавка, придурок відморожений (А. Дністровий).

ЖМОТЙТИСЯ, -чусь, -тйшся, недок. Бути жадібним. Вань, не жмотись, дай сто гривень, а?

ЖМУР, -а, ч. Покійник. / Череп спитав: «Скільки на твоїй совісті жмурів?»

ЖМУРИК, -а, ч., див. жмур.

ЖОВТЕНЬКЕ, -ого, с., див. екстазі.

126

жучити²

ЖЙВТИЙ, -а, -е. 1. Представник східноазіатських національностей. Жовтий студік. 2. Зроблений в одній із країн Південно-Східної Азії (китайський, корейський тощо). Жовтий монітор. 3. Неякісний. Жовта техніка.

ЖбПА, -и, ж., вульг. 1. Сідниці. З пизди стирчать всі грифи балалайок_у а в жопі жевріють жоржини та жар-птиці… (Л. Подере ’янський). 0 Ідгі в жбпу —■ йди геть. Прапор тобі в жопу — ну й нехай! Побажання «успіху» комусь. Бачити, мати когось у жопі — вираження повного небажання мати з кимось справу. Жопу на вуха натягнути — погроза побити. 2. Погана людина. 3. Негарна людина. 0 Жопа навйворіт. 4. Дуже погана ситуація. Чого мовчиш? Коли повна жопа — тоді мовчиш? (А.Дністровий). 0 Зажмурити жопу — померти.

жопйнь, -пеня, ч. Сідниці. Товстий жопень.

ЖОР, -у, ч. Нестримний апетит. 0 Жор напав — підвищений апетит. Мабуть, місячні будуть, бо вже три дні, як жор напав.

ЖбРІК, -а, ч., див. жор.

ЖОРСТКЙЙ, -а, -е. Сильний, неприємний.

ЖбРСТКО, присл. Сильно, неприємно.

ЖРАТВЛ, -й, ж. їжа.

ЖРАТИ, ж(е)ру, ж(е)реш, недок. 1. їсти. 2. Випивати. По лікті у кишках, немов анатом, навчився водку жрать, ругаться матом в енкаведе (Ю.Андрухович). 3. Використовувати бензин (про авто). Справжня навернута тачка. Цікаво, скільки вона жере? (І. Сова).

ЖРАТУХА, -и, ж. їжа. Один почав був щось про «жратуху», щоб я приніс чогось із дому попоїсти (Григір Тютюнник).

ЖРАЧКА, -и, ж. 1. їжа. Вся жрачка закордонна… (мгт^)і.іуіу.иа). А жрачку сам роби (ЗтііНДаЗі_сНаі). 2. Підвищений апетит. Жрачка напала.

ЖУАЧКА, -и, ж., див. жувачка.

ЖУВАЛЬНИХ, -а, ч. Рот. Витри жувальник, бо ти весь у соусі.

ЖУВАЧКА, жуачка, -и, ж. їжа. Треба якусь жуачку підмутити.

ЖУЖЖАТИ, -жжу, -жжйш, недок. Багато говорити, говорити ні про що. Вона може так до сказу жужжати.

ЖУЖИК, -а, ч. Автомобіль «Запорожець». Зараз звичайний жу-жик можна купити навіть за сто баксів.

ЖУК, -а, ч. 1. Модель марки «Уо1к$\уа§еп». 2. Маленький автомобіль. Жуки зручні для міста тим, що беруть мало бензину і достатньо комфортабельні.

ЖУРІК, -а, ч. Журналіст. А що цей журік-пройда тут робить?

ЖУЧИТИ¹, -чу, -чиш, недок. 1. Лаяти, сварити. 2. Бити.

ЖУЧИТИ², -чу, -чиш, недок. Проводити статевий акт. З Танею в мене виходить трохи краще, може, через те, що вона не така краси

127

жучок

ва, як Ляня, а може, тому, що я жучу її раком, і ця поза мене сильно заводить (А. Дністровий).

ЖУЧОК, -чка, ч., див. жук. Дивіться, який прикольний зкучок. Виглядає реально, як «гольф» із двигуном у сто п*ятдесят кінських сил (І. Сова).

з

З ПАВЛОВА, З ПАВЛОВКИ, З ПАВЛОВСЬКОЇ, див. павлова.

З ФРУНЗЕ, див. павлова.

З ХУЄМ, див. хуй.

ЗАБАЗАРИТИ, -рю, -риш, док. Заговорити; втовкмачити. Відповів Анонім: по панятіях чісто пацан має забазарити дєвчонці, а то це галімий вася Лох, а не пацан (8тіік_/а8і_скаі).

ЗАБАЦАНИЙ, -а, -е. Непотрібний, забутий, недолугий. І оце й є твоя родина, родове твоє древо, аристократко забацана (О. За-бужко). Хата Свирида Опанасовича ■— забацане місце, куди рєдко ступа культура (Л. Подере’янський). Общій вагон забацаного поїзда. На лавках сидять Гриша, Миша, Толя і Опанас (Л. Подере’янський). * Довбаний, грьобаний.

ЗАБАЦАТИ, -аю, -аєш, док. Зробити. Там можна забацати урочистість і вечірку «два в одному»:) (8тііН_/аЗі_сНаі).

ЗАБАШЛЯТИ, -я’ю, -я’єш, док. Заплатити. Мовляв, хто такі, що треба, а де задоволення, за яке ми забаихляли по долару? (тлм.тизіса. сот.иа).

ЗАБЕЦАТИ, -аю, -аєш, док. 1. Зробити на високому рівні. Як я забецав, а? 2. авт. Провести тюнінг автомобіля. Васька прикольно тачку забецав.

ЗАБЗДІТИ, -бздю, -бздйш, док. Злякатись. Що, забздів, собака смердюча?

ЗАБИВХЙЛО, -а, ч. Байдужа, невідповідальна людина. Не раджу на нього розраховувати, бо він давно заслужив репутацію забивала і може підвести в останній момент.

ЗАБИВАТИ¹ (що?), -аю, -аєш, недок., забити, -б’ю, -б’єш, док., нарк. Скрутити сигарету з марихуаною. 0 Забити косяк.

ЗАБИВАТИ²(на що?), -аю, -аєш, недок., забити, -б’ю, -б’єш, док., вульг. Ігнорувати, не виконувати щось. А неправдою було те, що Євка просто на всьо забила (І. Карпа). Він вже зовсім забив на навчання. 0 Забивати болт — див. болт¹; вульг. забивати хуй — див. хуй.

ЗАБИВАТИ³ (що?), -аю, -аєш, недок., забити, -б’ю, -б’єш, док. 1. Домовлятись, призначати (про зустріч). 0 Забивати стрілку, — стрілу — призначати зустріч. 2. Бронювати, притримувати щось. Треба наперед забити місця, бо потім не сядем.

5 «Словник сучасного українського сленгу»

129

забгітий

ЗАБИТИЙ, -а, -е. 1. Заляканий, сором’язливий, непоказний, пригнічений (про людину). 2. Зневажений, забутий. А Євка тепер знала, що таке зіпсоване (здеградоване, спаплюжене, похєрене, забите, закинуте) мистецтво (І. Карпа).

ЗАБИТИСЬ, -б’юсь, -б’єшся, док. Домовитись про зустріч. Давай заб’ємось на третю.

ЗАБЙЧЕНИЙ, -а, -е. 1. Пригнічений, замкнутий (про людину). Забиченийучень. 2. Поганий, низькоякісний (про продукт). Забичений гендель. 3. Провінційний, відсталий у розвитку. Забичений селюк.

ЗАБИЧКУВАТИ, -ую, -уєш, док. Загасити цигарку так, щоб її можна було знову запалити. Семен, який саме допалив рідкісно смердючу цигарку, забичкував її (С. Пиркало). Він виходить дещо злічено, в руках недопалок, який забув забичкувати (Четвер).

ЗАБІГАЙЛІВКА, -и, ж. Дешевий бар, сумнівне місце. Я не знаю в цьому районі нормальних кафе — одні забігайлівки.

ЗАБІЙНИЙ, -а, -е. Модний, прогресивний, вражаючий. У пітьмі якийсь волохатий хлопчина розкішно цілувався із забійного вигляду дев’ятикласницею (Л.Дереш).

ЗАБРЮХАТИТИ, -чу, -типі, док., зниж. Зробити комусь дитину. Так, а хто ж її забрюхатив? Вона знає, хто батько?

ЗАБУБЕННИИ, -а, -е. Дуже гарний. Якийсь забубенний пейзаж, на який я навіть не звернула уваги, викликав у нього екстаз (С. Пиркало).

ЗАБУГбРНИЙ, -а, -е. Закордонний. Забугорний представник.

ЗАБУЛЬБЕНИТИ, -ню, -ниш, док. Зробити. Давай щось при-кольне забульбеним?

ЗАБУНЯ, -і, ж. Оксана Забужко. Окраса вечора, звичайно ж, Забуня.

ЗАБУРЇТИ, -їїо, -ієні, док. Знахабніти, зробитись пихатим. За-бурів другая: бачиш, час проходить, люди змінюються…

ЗАБУХАТИ, -аю, -аєш, док. Хронічно запити, почати серію пиятик — постійно підтримувати стан сп’яніння. А може, їй треба просто забухати або відсосати в мене ? (А. Дністровий).

ЗАВАЛЮВАТИ¹, -юю, -юєш, док., завалити, -лю, -лиш, док. Убивати. Запхав в рушницю в два стволи тугого жакана / Ведмедя думав завалить чи, може, кабана («ТНМК»). Вони вовтузяться з тілом того дебелого грінго з центру, якого випадково завалили за те, що обізвав нас «бакланами» (А. Дністровий).

ЗАВАЛЮВАТИ², -юю, -юєш, не док., завалити, -лю, -лиш, док. Заходити. Пригадую, як він нагло завалив до аудиторії (А.Дністровий).

ЗАВАЛЮВАТИ* -юю, -юєш, недок., завалити, -лю, -лиш, док., студ. Занизити або не поставити оцінку на екзамені. Якщо так піде далі, то я завалю сесію (І. Сова). Філософ завалив на екзамені.

ЗАВАЛЮВАТИСЬ, -ююсь, -юєшся, недок., завалитись, -люсь, -лишся, док., студ. Мати проблеми з сесією. Я завалююсь: уже чотири нескладених заліки й перший іспит на трійку.

130

зав’язувати

ЗАВИСАЙЛІВКА, -и, ж., див. зависалово.

ЗАВИСАЛОВО, -а, с. 1. Місце, в якому збираються для відпочинку або для тривалого проведення часу. Це улюблене київське зависалово. 2. Перебування деінде, святкування. Що це за зависалово? ану, швиденько по кімнатах!

ЗАВИСАТИ¹, -аю, -аєш, недок., зависнути, -ну, -неш, док. 1. Перебувати деінде, весело проводячи час. До речі, прихильники менш потужного і людного проведення дозвілля мали гарну нагоду «зависнути» у День Незалежності на Подолі, на Контрактовій площі, де свою програму представляла інша організація — «XXI століття для України» (Доба). 2. Постійно відвідувати щось. Мабуть, про це місце вона багато чула і знає, яка публіка там зависає (А. Дністровий).

3. Постійно перебувати в одному місці. Звичайно, можна зависнути вдома й далі втикати над книжками для іспиту (А. Дністровий).

ЗАВИСАТИ², -аю, -аєш, недок., завйснути, -ну, -неш, док., комп. Тимчасово не працювати (про комп’ютер), не реагувати на зовнішні дії (натискання «гарячих» клавіш). Комп’ютер зависає (Четвер). Розроблювані обіцяють, що навіть якщо «зависне» один додаток, комп ’ютер залишиться стабільним (ІУ&.пеІ).

ЗАВИТИ, -ию, -йєш, док. Заспівати.

ЗАВОДЙЛА, заводіла, -и, ч. Той, що вміє організувати щось, розвеселити компанію. Макса обоє ’язково треба до компанії: кращого заводіли я не знаю!

ЗАВАДИТИ, -джу, -диш, недок., завести, -ду, -деш, док. 1. Організовувати щось. 2. Веселити компанію, піднімати настрій. Заводити компанію. 3. Спокушати, збуджувати. Це така добра пизда, заводить з півобороту, тільки хуйово, що дитина в іншій кімнаті деколи плаче (А. Дністровий).

ЗАВОДИТИСЬ, -джусь, -дишся, недок., завестись, -дусь, -деш-ся, док. 1. Розважатись, веселитись. Бачу, компанія починає заводитись — це радує. 2. Хвилюватись про щось. Не заводься — все буде добре. 3. Дратуватись, впадати в істерику. Чого ти заводишся?Хочеш, щоб усі сусіди чули наші сварки ?

ЗАВОРУШКА, -и, ж. Сутичка, неприємна ситуація. Знаєте, ці містечкові заворушки (І. Карпа).

ЗАВТИКАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. Занадто зануритись у щось, зосередитись лише на одному. Я завтикав, як хлопчик грається з собачкою. 2. Задивитись в нікуди, відірватись від реальності, від-воліктись. Завтикав і не зарулив до «Ляльки» того сакрального вечора, або пошкодував «філки» (тм.із.Ь?ІУ.иа/~ріпсу/(і?у$а).

ЗАВІЗУВАТИ, -ую, -уєш, недок., зав’язати, -жу, -в’яжеш, док. 1. парк. Припинити вживання наркотиків. Останнім часом у всіх статтях про нього згадується, що РоБоі «зав’язав» (Єва). Було ще багацько цікавих трафунків, але певна візія в кінці липня змусила його різко зав’язати з травою і їхати додому (Л.Дереш). 2. Полишити, припинити щось. Я вже два роки, як зав’язав з цигарками. Щоб,

131

заганяти¹

послухавши цю пісню, вона зав’язала із тою штукою (Молоко). Я було вирішила зав ’язувати з цими хлопчаками (Ю. Покальчук). Уряд Криму збирається «зав ’язати» з розграбуванням пам ’яток археології (Україна Молода).

ЗАГАНЯТИ¹, -яю, -яєш, недок., загнати, -жену, -женеш, док. Принижувати, тиснути на когось. Та не заганяй ти на нього: бачиш, дитина і так забичена.

ЗАГАНЯТИ², -яю, -яєш, недок., загнати, -жену, -женеш, док. 1. Продавати (містить негативну оцінку: або продавати щось неякісне, або занадто підвищувати ціну). Порнушка? Пхе! Ти шо, хочеш мені загнати? Та в мене цього добра цілий склад. Я тобі сам хоч ящик продам (Ю. Винничук). Ціну він точно заганяє — мінімум удвічі. * Впарювати. 2. Брехати, переконувати у чомусь неймовірному. Ох, і заганяє — тільки встигай лапшу з вух знімати.

ЗАГАНЯТИСЯ¹, -яюсь, -яєшся, недок., загнатися, -женусь, -женешся, док. 1. Надміру чимось захоплюватися, займатись. Ти вже надто заганяєшся своїм фен-шуєм. 2. Забагато просити, вимагати. Ти заганяєшся: це неможливо виконати за два дні! 3. Занадто підвищувати ціну. У цьому нічному магазині просто заганяються з цінами!

ЗАГАНЯТИСЯ², -яюсь, -яєшся, недок., загнатися, -женусь, -женешся, док. 1. Іронізувати, насміхатись. Що ти заганяєшся? Я кажу тобі про серйозні речі! 2. Брехати. Ну, це ти вже заганяєшся: такого просто не може бути!

ЗАГАНІНИК, -а, ч. Схованка. Конкурентів били, топтали, годували наркотиками, катували, допитуючись про «загашники» (Дзеркало тижня).

ЗАГИНАТИ, -аю, -аєш, недок., загнути, -ну, -неш, док. Говорити щось неймовірне. Мені тут недавно загнули фразу «Здесь вам не Франковск, оставьте все ото для ваших змигрантов кукурузньїх полей» (тт.тизіса.сот.иа). Ну ти, Вікторе Дмитровичу, і загнув — думаю про себе (А. Дністровий).

ЗАГИНАТИСЬ, -аюсь, -аєшся, недок., запнутись, -усь, -ешся, док. Доходити до повного фізичного виснаження, помирати. Тюля просить продавщицю зважити два кілограми макаронів і два кілограми гречки (для Казимировича, аби старенький не загнувся на своєму відшибі) (А.Дністровий).

ЗАГНАНИЙ, -а, -е. Принижений, заляканий.

ЗАГбН, -у, ч. 1. Обурлива, образлива репліка. Бля, оце загон. Та за таке по битку зразу дають!!. Щось чудернацьке, дивне, цікаве. Не знаю, мутні загони — я таке не розумію.

ЗАГбТ, -а, ч., військ. Заготівельник. У попередньому наряді я був заготом.

ЗАГОТОВКА, -и, ж. 1. Нога. 2. Палець. Заготовку свою прибери, а то дверима причавить.

ЗАГРАВАТИ ЗІ ЗМЇЄМ. Мастурбувати (про чоловіка). Тільки зі змієм не надто загравай, коли будеш дивитись цей фільм.

132

задрипаний

ЗЛГРЛНКЛ, —_и> ж. 1. Закордонна поїздка. Привезти із загранки. 2. Закордонний паспорт. Ти поспіши здати документи, бо загранку будуть довго робити.

ЗАГРАТИ, -аю, -аєш, недок. Впасти в алкогольне забуття — постійне підтримання стану сп’яніння. Ти куди зник? — Та щось я заграв…

ЗАГРИЗОН, -у, ч. Закуска. А загризон до випивки буде?

ЗАГРІБАТИ¹, -ає, 3-я ос. одн., недок., загребти, -бе’, док., нарк. Діяти на психіку (про наркотичну речовину). Дарця з розумінням кивнула. Її почало загрібати від одного лише диму (Л. Дереш).

ЗАГРІБАТИ², -аю, -аєш, недок., загребтй, -бу, -беш, док. Отримувати, заробляти. Загрібати гарне бабло.

ЗАГРІБАТИ³, -аю, -аєш, недок., загребтй, -бу, -бе’ш, док. Забирати до відділка міліції. Перевірили по картотеці — є такі. От і загребли (Ю.Винничук).

ЗАГРУЖАТИ, -аю, -аєш, недок., загрузйти, -жу, -зиш, док. 1. Переповнювати інформацією. Загрузити інформацією. 2. Говорити багато зайвого, набридати розмовами. Ох, і загружає — язик гарно підвішений. 3. Психічно тиснути. Ти мене не загружай: я сам прекрасно знаю, що відбувалось.

ЗАГРУЗИТИСЯ, -жусь, -зишся, док. Надумати, розхвилюватись, піти в задуму. Що, загрузився важкими думами?

ЗАДАВ ЙТИСЬ, -люсь, задавишся, док. Замучитись від заздрості. А це що, білила? Скільки? Задавляться, падли (О.Забужко).

ЗАДНИЦЯ, -і, ж. Сідниці. Одну — струнку і довгоногу, якій він одразу погладжує задницю, — звати Оксана (А. Дністровий). 0 Шукати пригод на свою задницю — здобуватись на проблеми. Вочевидь, удень вони працювали в Сіті, увечері йшли до спортзалу качатися, а вночі шукали пригод на свою задницю (С. Пиркало). В задницю — лайл. висловлення незадоволення, роздратування. Це я добре сказав — які в задницю ментальності, коли насправді мало би йтися про ті жахливі суперечності, які вас роздирають (С.Жадан).

ЗАДОВБУВАТИ, -ую, -уєш, недок., задовбати, -бу, -беш, док. 1. Набридати. Якщо я не встигла задовбати подібними умняковими питаннями, то скажи, що тобі близьке в філософії? (тт.тижа.сот. иа). 2. ити, не давати спокою.

ЗАД БУВАТИСЬ, -уюсь, -уєшся, недок., задовбатись, -бусь, -бе’шся, док. Замучитись, втомитись. Щовечора їсти лапшу з підсмаженою цибулею чи гречку з кубиками курячої приправи «Галіна Бланка» вже задовбався (А. Дністровий).

ЗАДРЙПАНИЙ, -а, -е. Зачуханий, поганий. Улітку він покидає свій завошивлений, зачуханий, свій задрипаний Партизанськ чи Мухо-морськ (Ю.Андрухович). Останнім часом взяв собі за звичку цікавитися націоналістичною літературою, якої в наших краях достобіса — в кожній поганенькій книгарні, в кожній задрипаній рухівській родині (А. Дністровий).

133

задохлик

ЗАДбХЛИК, -а, ч. Фізично і морально слабка людина, нікчема.

ЗАДРАТИ, -деру, -дереш, док., вульг. Набриднути, остогиднути. Слухай, ти мене вже задрав своєю мораллю (А.Дністровий). Задрали ці рекламодавці (С. Пиркало).

ЗАДРбТ, -а, ч., вульг. Людина, яка всіх дратує і всім набридає.

ЗАДРОЧЕНИЙ, -а, -е, вульг. 1. Змучений, пасивний. … Наче радісний птеродактиль, що прилетів був на птахоферму зжерти чого-небудь смачненького, але так нічого і не знайшов, окрім кількох задро-чених піхотинців (С.Жадан). 2. Заяложений, тривіальний. Ти можеш скільки завгодно оперувати тут своїм йо… задроченим фрейдизмом (Ю.Андрухович). 3. Зациклений.

ЗАДРОЧЙТИ, -чу, -чиш, док., вульг. Набриднути, роздратувати. Слухай, ти вже мене задрочив!

ЗАДРОЧЙТИСЬ, -чусь, -чишся, док., вульг. Замучитись, втратити сили і натхнення. Задрочитись з роботою.

ЗАДРбЧКА, -и, ч. і ж., вульг. 1. див. задрот. 2. Неприємна ситуація, проблема. Як ми трималися, Бога ради! Попри усі божевільні гризоти, попри задрочки радянської влади (С. Жадан).

ЗАДРОЧЛИВИЙ, -а, -е, вульг. Той, що набридає, дратує. За-дрочливий тип.

ЗАДРОЧУВАТИ, -ую, -уєш, недок., задрочйти, -чу, задрбчиш, док., вульг. Набридати. Так і сказав: «Поговори з тим Юрок), бо він мене вже задрочив» (Л. Дереш). Спати на газових конфорках, коли вимкнуть опалення, бити в хаті вікна, коли низькі частоти задрочать барабанні перетинки (І. Карпа).

ЗАЄБЇСЬ,, присл., див. заїбйсь.

ЗАЖАТИЙ, -а, -е. Жадібний. Я не думаю,, що він позичить тобі; то зажатий кадр.

ЗАЖИГАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. Загравати. А що це вона до мого хлопця зажигає? 2. Влаштовувати вечірку, розважати. Сашка вміє зажигати народ.

ЗАЖИМАЛКА, -и, ж. Запальничка. Дайте хтось зажималку — підкурити.

ЗАЖИМАНСИ, -ів, мн. Обіймання, обійми. Ну, да, манси-ишан-си-зажиманси.

ЗАЖИМАТИ¹, -аю, -аєш, недок., зажати, -жму, жмеш, док. Жаліти щось, бути скупим. Сашко_г ти чого не відписуєш Мадяреві, що за фігня, ти що зажав плакатів? (мгнм.іагіак.сот.иа).

ЗАЖИМАТИ²(кого?), -аю, -аєш, недок. Обіймати. Ти мою дівчину не довго зажимаєш ? Нічого, що я тут стою ?

ЗАЖИМАТИСЯ, -аюсь, -аєшся, недок. Обійматися. Парочка за-жимається.

ЗАЖИМбНИ, -ів, мн., див. зажиманси.

ЗАЖИРАТИСЯ, -аюсь, -аєшся, недок., зажратися, зажерусь, заберешся, док. Стати пихатим, зарозумілим. Сетіпі, я не думаю, що

\?4

закидбн

той галімий емігрант щось напише. Він вже зажрався, особливо після того, як купив собі машину (мгтг.дийагук.іуіу.иа).

ЗАЖЛ(^БИТИСЯ, -люсь, -бишся, док. Стати скупим. Щось наш спонсор зажлобився.

ЗАЖМУРИТИ ЖбПУ, див. жопа.

ЗАЖОВУВАТИ, -ує, 3-я ос. одн., недок., зажувати, -ує, док. Псу-вати плівку в аудіо-, відеокасеті. Зажувало касету.

ЗАЗИВАЛКА, -и, ж. Те, що має на меті привабити; різновид реклами. Я думаю, що це просто зазивалка: треба ж їм якось привернути до себе увагу/

ЗАЗІПУВАТИ, -ую, -уєш, док., комп. Заархівувати за допомогою програми \Уіп2ір. Зазіпувати файл.

ЗАЗбР, -у, ч., бізн. Прибуток. З цієї оборутки матимеш гарний зазор.

ЗАЇБЙСЬ, ЗАЄБЇСЬ, у знач, присл., вульг. Вражаюче. Жить стало лучше, стало веселеє, тепер жить стало просто заєбісь (Л. Подере ’янський).

ЗАЙБо, -у, ч., вульг. Те, що дратує, набридає. Одне діло траха-тися… А зовсім інше їхні зайоби «до і після»-) (5тШі_/аЗґ_скаї).

ЗАЙЙБУВАТИ, -ую, -уєш, недок., заїбати, -аю, -аєш, док., вульг. Страшенно набридати, дуже дратувати. Африкан Свиридо-вин. Та не кажи, ці коти вже заїбали, я їх усіх віддав би на мило! (Л. Подере’янський). Чекайте, відказую, заїбала, давайте спробуємо подивитись на це з іншого боку (С.Жадан).

ЗАЙЧАТНИК, -а, ч. Тролейбус. Знаєш, як набридає кожного ранку трястись у зайчатнику?

ЗАЙЧИК, -а, ч. і ж. Коханий(а). Мій зайчик купив мені нову шубку/

ЗАКАДРЙТИ, -рю, -риш, док. Завоювати чоловіка. Як «закадри-ти» чоловіка. Молодого і реформатора (Галицькі контракти).

ЗАКАТАТИ, -аю, -аєш, док., комп. Записати на диск. Як тільки мені закатають, то на ЦДР —а то буде десь на наступному тижні, я тобі маякну. ОК? (5т Ші_/аЗі_сНаІ).

ЗАКИДАНИЙ, -а, -е. нарк. Під дією наркотику. Закиданий підліток.

ЗАКИДАТИ¹, -даю, -даєш, недок., закинути, -ну, -неш, док. З’їсти що-небудь. Закинути на кишку.

ЗАКИДАТИ², -даю, -даєш, недок., закйнути, -ну, -неш, док. 1. Підкидати ідею. Закинути проект. 2. Звинувачувати. Ти мені не закидай: я не винен/

ЗАКИДАТИ³, -даю, -даєш, недок., закйнути, -ну, -неш, док. 1. нарк. Вживати наркотичні речовини. 2. Випивати. 0 Закидати за Душу, ~ за комір. Він гарно закидає за комір.

ЗАКИДбН, -у, ч. Звинувачення, образа. Оцей закидон я тобі не пробачу/

135

закинутись

ЗАКЙНУТИСЬ, -нусь, -нешся, док. 1. парк. Вжити наркотик перорально (через рот). 2. Випити. Ну, що, пішли закинемось, заллємо горе?

ЗАКЛАДАТИ¹, -аю, -аєш, недок., закласти, -ду, -деш, док. Доносити, зраджувати. Закласти друга.

ЗАКЛАДАТИ², -аю, -аєш, недок., закласти, -ду, -деш, док., див. закидати³.

ЗАКОЗЛЙТИ, -лю, -лиш, док. Принизити когось (часто — демонстративно, в колективі). Було дуже прикро за того хлопчину, якого він без причини закозлив.

ЗАКОЛЄБАТИ, -аю, -аєш, док. Набриднути, остогиднути. За-колєбали ви мене всі (Ю.Андрухович).

ЗАКОЛУПАТИ, -аю, -аєш, док. Набриднути, остогиднути. Мене заколупала ця ситуація.

ЗАКбС¹, -у, ч. Імітація, стилізація чогось. Закос під стиляг.

ЗАКбС², -у, ч. Ухиляння від будь-якої роботи. Закос від роботи.

ЗАКбЦАНИЙ, -а, -е. Краплений (про карти). Закоцана колода.

ЗАКРЙТИ ОБЛЙЧЧЯ ПОДУШКОЮ. Замовкнути. Закрий обличчя подушкою і слухай, що старші говорять.

ЗАКРУТКА, -и, ж. Консервація. Закрутки на зиму.

ЗАКРУЧУВАТИ ГАЙКИ, див. гайка³.

ЗАКУМАРЕНИЙ, -а, -е. З уповільненою реакцією на навколишній світ. …Нарації навіть львівських студентів, їх, так би мовити, вислови на рівні «тіпа», «карочє», «прікол», «кльовая тьол-ка», «закумарєная», «раскумарєная», «клас» і т. д. (т\г^)і./у/у.иа).

ЗАКУМАРЮВАтЙ, -юю, -юєш, недок., закумарити, -рю, -риш, док. Набридати, наганяти сон. Задрали. Зак у марили, — підсумувала вона. Звісно ж, мова йшла про гуртожитський соціум (Л. Дереш).

ЗАКУСЙЛО, -а, с., див. закусь.

ЗАКУСбН, -у, ч., див. закусь.

ЗАКУСЬ, -і, ж. Закуска. Вони мені тиждень тому за хороший кір із закуссю допомогли притарабанити це добро на Діминій старенькій «копійці» під хату (А. Дністровий).

ЗАЛЕТІТИ, -чу, -тйш, док. Завагітніти. Переспав із випадковою кобітою, та «залетіла», на аборт або не вистачило грошей, або та мандрьоха просто не хотіла (Л.Дереш). 0 Дівчина не горобець: залеліть — не прогодуєш!

ЗАЛИВАТИ¹, -аю, -аєш, недок. Прибріхувати. Заливає він тобі, золоті гори обіцяє, а ти віриш.

ЗАЛЙВАТИ², -аю, -аєш, недок. Випивати. 0 Заливати за комір —

випивати. ^г • —

ЗАЛИВАТИ³, -аю, -аєш, недок. Загравати. Перестань ти вже заливати до того чоловіка: він все ж таки одружений/

ЗАЛИПАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. Затримуватись деінде. Залипнути в бібліотеці. * Зависати. 2. Уповільнено сприймати інформацію.

136

замахувати

3. Засинати. Я вже залипаю. 4. Відпочивати, розслаблятись. Залипати у чіл-ауті.

ЗАЛІЗКА, -и, ж. 1. Комп’ютер. В нашому кабінеті — п’ять залізок. 2. Трамвай.

ЗАЛІЗО, -а, с., комп. 1. Будь-яка комп’ютерна апаратура. Ця фірма займається виключно залізом. 2. Внутрішні елементи, «начиння» комп’ютера. Я до заліза не лізу: там приєднати дисковод чи зняти вінчестер.

ЗАЛІЗОБЕТЙН, присл. Точність, достовірність. Інформація — залізобетон.

ЗАЛІЗОБЕТОННО, присл. Точно, безсумнівно. Ось, мабуть, те, що й причарувало його так безнадійно й залізобетонно-міцно (Л. Дереш).

ЗАЛІЗЯЧКА, -и, ж., див. залізка.

ЗАЛІПЙТИ: ЗАЛІПИ ДУЛО! Замовкни!

ЗАЛУПА, -и, ж., вульг. 1. Частина чоловічого статевого органа. Ти в це діло не мішайся, бо я тобі залупу відріжу і натягну на їбальника, бля буду. Пойняв? (Л. Подере Енський). 2. Негарна дівчина. Та залупа вона, не бачу там ані сліду краси! 3. Обличчя. Противна залупа.

ЗАЛУПАТИСЬ (до кого?), -аюсь, -аєшся, недок. Набридати, намагатись роздратувати когось. Бля, він залупається. Може нарватись. * Нариватись, дойобуватись.

ЗАЛУПИСТИЙ, -а, -е. Набридливий, дратуючий. Залупистий чувак.

ЗАЛУПЙТИ, -плю, залупиш, док. Просити завелику ціну, перебільшувати вимоги. Вони залупили дві штуки. * Заганятися.

ЗАЛУПЛЕНИЙ, -а, -е. Зациклений. Залуплений на своїй шизі.

ЗАЛЯПАТИ, -аю, -аєш, док. Закрити щось. 0 Заляпай рот! — Закрий рот!

ЗАЛЬОТ, -у, ч. Вагітність. 0 Вийти заміж по зальоту — вийти заміж через вагітність. Вона, мабуть, вийшла заміж по зальоту, бо дитині вже шість місяців, а одружились вони рівно рік тому.

ЗАЛЬОТНИЙ, -а, -е. 1. Приїжджий, немісцевий. Зальотний фраєр. 2. Про дівчину, яка вийшла заміж через вагітність. Зальотна чувіха.

ЗАМАЗУВАТИ, -ую, -уєш, недок., замазати, -жу, -жеш, док. 1. Закрити якусь справу, тему для розмови. Замазати цю авантюрну гнилу тему. 2. 0 Замазувати їбало, вульг. — захмовкати.

ЗАМАНАТИ (кого?), -аю, -аєш, док., вульг. Набриднути, остогиднути, роздратувати. Серед тем нашої розмови була його товаришка по квартирі, яка його заманала, бо вічно дивиться серіали (С. Пиркало).

ЗАМАНУХА, -и, ж. 1. Особливість, цікавинка. 2. Ідея. Вона завжди бідкалася, що не має брата, і все життя їй морилася така замануха: знайти собі в якихось коноплях рідного (С.Поваляєва).

ЗАМАХУВАТИ (кого?), -ую, -уєш, недок., замахати, -аю, -аєш, док. Набридати, втомлювати розмовами. А ти не замахав тут рекламувати якийсь сайт (ЗтііНДаЗісНаі).

137

замахатись

ЗАМАХАТИСЬ, -аюсь, -аєшся, док. Втомитись. Я вже геть замахався (Ю.Андрухович).

ЗАМЕСТИ, -ту, -те’ш, док. Забрати. їх менти замели.

ЗАМЕТАНО, присудк. сл. Домовлено. Все, заметано. Зустрічаємось завтра о першій.

ЗАМОК, -мка, ч., військ. Заступник командира взводу. Банька — наш замок.

ЗАМОЛОДЬ, -і, ж. 1. Загравання. Пішла замолодь. Давай залишимо їх удвох. 2. Щось дуже гарне, якісне, приємне. А це що за замолодь ? Де підмутив ?

ЗАМОЛбДЖУВАТИ, -ую, -уєш, недок., замолодита, -джу, -дйш, док. 1. Загравати до когось. Ти, будь ласка, мою сестру не замолоджуй: знайди собі когось іншого. 2. Справляти на когось враження. Подивись, як замолоджує мою маму.

ЗАМОЛбДЖУВАТИСЬ, -уюсь, -уєшся, недок., замолодйтись, -джусь, -дишся, док. Робити вигляд молодшого за віком, поводитись, як молодий. От я не можу зрозуміти, навіщо він замолоджуєть-ся. Ніби ніхто не знає, скільки йому років.

ЗАМОРбЧКА, -и, ж. 1. Задача, завдання. 2. Проблема, нав’язлива ідея. Мені так ржачно було, що це все не просто мої заморочки метафізичні (І. Карпа). 3. Щось незрозуміле, таємниче, муароване. Ні, асід ]а%і Ьвість УопдегЬоі, чіткий біт від Бпооіе чи, скажімо, розумові заморочки РІаШ наші співвітчизники ще не перестрибнули, але вже підійшли до них впритул (н’И’И’. тизіса.сот. иа). 4. Звичка. У такому стані у нього деколи проскакують солдафонські заморочки — «сукині діти*, «три наряди* (А. Дністровий).

ЗАМОРОЧУВАТИ, -ую, -уєш, недок. Незрозуміло поводитись. От заморочує — прямо цирк на дроті.

ЗАМОЧИТИ¹, -чу, -чиш, док. Вбити. Замочили Гонгадзе в лісі і все…

ЗАМОЧИТИ², -чу, -чиш, док. Відсвяткувати. Нарешті випала нагода — бригада отримала перехідного прапора і вирішила це діло замочити в пивниці (О. Ульяненко).

ЗАМУДЖУВАТИ, -ую, -уєш, недок. Набридати, дратувати.

ЗАМУДКА, замутка, -и, ж. 1. Ідея. Куди там якійсь східній філософії чи ще якимось замудкам (Україна Молода). 2. Проблема, питання. Є така замудка, і треба подумати, як її вирішити. 3. Інтрижка. Не ведись: це просто замудка.

ЗАМУСбЛЕНИЙ, -а, -е. 1. Брудний, неохайний. Замусолений одяг. 2. Банальний, багато разів повторюваний. Замусолена фраза.

ЗАМУЛІТИ, -чу, -тиш, док. 1. Організувати, провернути якусь справу. Замутили фестиваль. 2. Зробити. Замутити торт.