§61 Текст. Основні ознаки тексту

1. Прочитайте дві групи речень.

1. Діти каталися на санчатах. Дерева стояли в жовтому вбранні. У вікна класу заглядає сонце. На темному небі з’явилися яскраві сузір’я.

2. Тільки-но зійде сніг із землі, як у лісі крізь торішнє листя пробиваються гострі зелені листочки. Спочатку з’являються де-не-де сині ніжні квіти. А коли пригріє сонце, лісові галявини вкриваються синьою ковдрою пролісків.

2. У якій групі речення пов’язані між собою за змістом? Назвіть слова, що вказують на такий зв’язок. До якої групи речень можна дібрати заголовок?

Запам’ятаймо!

Текст — це висловлювання з кількох або багатьох речень, об’єднаних спільною думкою (темою).

Тема — те, про що розповідається в тексті.

Ознаки тексту

задум або основна думка

зв’язність

завершеність

Основна думка розгорнутого висловлювання — це головне, що автор хоче сказати.

1. Прочитайте текст. Доберіть заголовок до нього. Визначте основну думку тексту. Спишіть. Поясніть чергування голосних і приголосних звуків у слові поріг.

Соломія потягла на себе скрипливі двері. Зупинилася на ранковому порозі. В обличчя хлюпало чисте, прозоре повітря.

— Такий здоровий дух… — прошепотіла й заслухалась, як дзвенять роси. Дивилася на ліс, на небо, на спориш-траву за порогом. Усе вмивається росою, усе може жити собі й без людей, а людина без усього цього жити не може (За Б. Харчуком).

2. Дайте відповіді на запитання.

1. Про що йдеться в цьому тексті?

2. Що найбільше вразило Соломію вранці?

3. Без чого не може жити людина?

566\ 1. Прочитайте текст.

Шпак

1. Шпаків називають провісниками весни. 2. У березні-квітні вже можна почути бадьору пісню птаха. 3. Шпак — чудовий наслідувач. 4. Проте є в нього і своя пісня. 5. Живуть птахи по сусідству з людиною, часто в шпаківнях. 6. З яскраво-голубих яєчок самочка висиджує пташенят. 7. Понад триста разів на день батьки приносять їжу маленьким ненажерам. 8. Через три тижні молоді птахи покидають шпаківні й переселяються на луки, поля, великі галявини в лісі.

2. Відзначте, що ви знали про шпаків (відоме) і що для вас виявилося новим (нове).

Відоме Нове

Номери речень 1, … 2, …

3. Що нового про шпаків ви можете додати до тексту? Наприклад, якого розміру, кольору птахи?

4. Прочитайте ще раз текст, замінивши виділені слова іменником шпаки у відповідному відмінку. Як змінився текст?

5. За допомогою яких слів досягається зв’язність тексту?

1. Прочитайте текст. З’ясуйте значення слів: копанка, підбитися, цеберка за тлумачним словником.

Груші з копанки

У бабусі Марфи — дві сестри-однолітки: груша й копанка.

Тоді був серпень, і спека стояла така крута, що йдеш і млієш.

— Чи не можна у вас напитися? — спитав я в бабусі, яка сиділа під грушею й вишивала сорочку.

— Якби не можна, то навіщо б я тоді отуто жила!

Коли я тяг воду, цеберка спершу глухо стукнулася боком об грушки, що плавали у воді, аж тоді набралася, а коли пив з дерев’яного кухлика, бабуся сказала так лагідненько:

— Доброго здоров’я пивши. Та в таку годину йти — хіба не підіб’єшся, як сонце аж колеться гарячим, — і усміхалася мудро, як усміхаються лише старенькі та діти.

Разом з водою я витяг з копанки і дві грушки.

— Самі, чи що, падають у воду? — спитав я.

— Котра й сама впаде, а то і я вкидаю, щоб холонули… Ось у полудень школярики йтимуть з учення, то до одної витягають, ласунці малі! Пригощайтеся в дорогу. Та ще ловіть, бо гарячі вони не такі… (За Гр. Тютюнником).

2. Дайте відповіді на запитання.

1. Для кого бабуся Марфа вкидає груші в копанку?

2. Чого чекає бабуся від тих, хто ласуватиме грушами?

3. Як ви розумієте вислів Людина має робити добро?

4. Який ваш вчинок можна порівняти з добрими справами бабусі Марфи?

3. Сформулюйте тему, основну думку тексту.

1. Прочитайте народний вислів. Як ви розумієте висловлену думку?

Дерево пізнають по тому, що воно родить, а людину по тому, що вона робить.

2. Складіть і запишіть текст (5-7речень) про добру людину, яка вчить вас творити добро.

i69A 1. Прочитайте текст. Сформулюйте тему та основну думку.

Відоме прислів’я Що посієш — те й пожнеш уживають у різних ситуаціях. Воно стосується не тільки людської праці: зробиш щось — і тоді щось матимеш. Але якщо вдуматись у зміст прислів’я, то цю думку можна перенести й на людські стосунки.

Посієш щось лихе, недобре — таке й збереш. Це будуть гіркі плоди з твоєї життєвої ниви. Нерідко можна бачити, що людину, яка комусь бажає зла, лихословить, обманює, не сприймають, оминають, не хочуть з нею спілкуватися.

І навпаки. Коли людина щира, доброзичлива, чемна, то вона зі своєї «ниви» збирає добрий урожай: взаємність та пошану інших. Добро породжує добро, а зло роз’єднує людей, руйнує їхні Душі.

2. Випишіть речення, без якого текст буде незавершеним.