Тест № 28
1. Хто з українських митців назвав поетичну творчість ТІ. Тичини музичною рікою?
А М. Рильський;
Б В. Сосюра;
В М. Бажан;
Г 0. Довженко. □
2. Укажіть назву населеного пункту, де народився П.Г. Тичина.
А С. Седнів на Чернігівщині;
Б с. Піски на Чернігівщині;
В с. Мотронівка на Чернігівщині;
Г с. Крути на Чернігівщині. □
3. Визначте найточніше продовження речення.
«У поезії П. Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…»:
А світ природи і світ людини зображуються як настроєво суголосні паралельні плани; Б змальована картина місячної весняної ночі — з шелестом липи, туманами, місяцем, зорями, солов’ями;
В на тлі розкішної ночі, окресленої кількома штрихами, постає образ сплячої коханої;
Г на тлі яскраво зображеної весняної ночі показані роздуми ліричного героя над
проблемою збереження навколишнього середовища. □
4. Хто з українських поетів висловився про П. Тичину: «…Від кларнета твого — пофарбована дудка зосталась* ?
А А. Малишко;
Б В. Сосюра;
В Є. Маланюк;
Г 0. Ольжич. □
5. З яким видом мистецтва найбільше споріднена збірка П. Тичини «Сонячні кларнети»?
А Живописом;
Б скульптурою;
В театром;
Г кіно;
Д музикою. □
л____J — — — 202 • ‘7. •. т Т-Т
6. У якому творі П. Тичини осмислюється трагедія під Крутами? |
||
А |
«Десь на дні мого серця…»; |
|
Б |
«Золотий гомін»; |
|
В |
«Похорон друга»; |
|
Г |
«Пам’яті тридцяти»; |
|
д |
«Скорбна мати». |
□ |
7. Яка поезія, прочитана П.ТичинЬю, відкрила його як поета (за словами М. Коцюбинсь |
||
кого)? |
||
А |
«Розкажи, розкажи мені, поле…»; |
|
Б |
«Ви знаєте, як липа шелестить…»; |
|
В |
«Гаї шумлять…» |
|
Г |
«Хор лісових дзвіночків»; |
|
Д |
«Арфами, арфами…». |
□ |
8. Укажіть назву твору П. Тичини, рядки з якого наведені: «Не буть щколи раю у цім кривавім краю*.
А «Голод»;
В «Хто ж де так із тебе насміяться смів?»;
В «Скорбна мати»;
Г «Дума про трьох вітрів»;
Д «Загупало в двері прикладом…». □
9. Яка поезія містить образ весни «запашної, квітами-перлами закосиченої»?
А «Гаї шумлять…»
і Б «Десь надходила весна,..»;
І В «Ви знаєте, як липа шелестить…»
Г «Арфами, арфами…»;
Д «Десь на дні мого серця…». □
10. Укажіть назву твору П. Тичини періоду Великої Вітчизняної війни, у якому на пов
ний голос звучить мотив.унікальної цінності життя кожної людини і водночас підноситься гімн безсмертю народу. ""
А Тетраптих «Скорбна мати»;
Б поема-симфонія «Сковорода»;
В поема «Похорон друга»;
Г поема «Золотий гомін»;
Д поезія «Пам’яті тридцяти». П
11. Установіть відповідність між жанром і назвою твору П. Тичини.
1 |
Тетраптих |
А |
«Листи до поета» |
1 |
2 |
поема |
Б |
«Скорбна мати» |
2 |
3 |
триптих |
В |
«Сковорода» |
3 |
4 |
балада |
Г |
«Три сини» |
4 |
5 |
поема-симфонія |
д |
«Золотий гомін» |
5 |
12. Розмістіть збірки П. Тичини у порядку їх виходу у світ. А «Плуг»;
Б «Сонячні кларнети»;
В «Замість сонетів і октав»;
Г «Вітер з України»;
Д «Чуття єдиної родини».
203
Тема 23. Максим Рильський (1895 — 1964)
Максим Тадейович Рильський визначний поет, перекладач, фольклорист, літературо-знавець, мовознавець.
Біографічі відомості
19 березня 1895 р. у Києві в родині відомого етнографа, діяча культури народився Максим Тадейович Рильський.
1915 р. — закінчив приватну гімназію в Києві; навчався на медичному та історико-фі-лологічному факультетах Київського університету.
Учителював на Житомирщині, у Києві, викладав в інституті лінгвістичної освіти.
У 15-річному віці видав першу збірку «На білих островах».
Увійшов до групи неокласиків; орієнтувався на античну класику й продовження гуманістичних традицій європейської літератури; працював в редакції журналу «Книгар», пізніше — у видавництві «Слово».
Збірки поезій: «Під осінніми зорями» (1918), «Синя далечінь» (1922), «Крізь бурю й сніг* (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Де сходяться дороги», «Гомін і відгомін» (1929).
1931 р. М. Рильського заарештовано, був в ув’язненні півроку.
У роки Великої Вітчизняної війни видав поетичні книжки:- «За рідну землю» (1941), «Слово про рідну матір» (1942), «Світова зоря* (1942), «Світла зброя» (1942), «Велика години» (1943), «Неопалима купина* (1944), «Жага*, чимало віршів про трагічні події війни.
1943 р. — за видатні заслуги в галузі науки і культури М. Рильського було обрано академіком АН України.
1943 — 1946 рр. очолював Спілку письменників України,
1944 1946 рр, директор Академічного інституту мистецтвознавства, фольклору й етнографії.
1957 р. — збірка «Троянди й виноград*.
1958 р. — обрано академіком AH СРСР.
1959 р. — збірки «Голосіївська осінь», «Далекі небосхили».
1964 р. «Зимові записи».
24 липня 1964 р. — помер, похований на Байковому кладовищі в Києві.
Оглад творчості
Основні теми творчості:
кохання;
людина і природа;
— музика і слово;
любов до Батьківщини;
збереження української мови;
— тема «красивого й корисного* тощо.
Збірка «На білих островах» (1910)
Поет передає спогади свого дитинства, захоплення мінливістю природи, навколишнім світом у його розмаїтті. Автор-юнак спостерігає за земним життям з «білих островів хмар», створює персоніфікований образ літа, дівчини з «росами-перлами* в косах; роздумує над власним майбутнім.
Збірка «Під осінніми зорями» (1918)
Насичена прийомами художніх асоціативних зв’язків. Характерним є ясність і прозорість поетичного малюнка, що розкриває єдність людини й природи рідної землі.
Поет в художньому розумінні перестав бути наївним учнем часів «білих островів». Відчувається орієнтація на інтимно-довірливий психологічний ліризм класиків (хоча виразних елементів неокласицизму ще не спостерігається). Провідний мотив — щира людяність, закоханість у світове життя, надія на добро і щастя.
Збірка насичена прийомами художніх асоціативних зв’язків. Характерним є ясність і прозорість поетичного малюнка, що розкриває єдність людини й природи рідної землі.
Центральні твори збірки:
— «На білу гречку впали роси»;
«Яблука доспіли» яблука червоні»;
— «Весною ми їздили в поле»;
— «Молюся і вірю», «Мені снилось» та ін.
Поезія «Яблука доспіли, яблука червоні» гімн коханню, споконвічними супутниками якого є зажура і неспокій. Присутній мотив передчуття розлуки, стан ліричного героя зіставляється з життям природи. Переживання закоханої людини поет поєднує із зображенням осіннього саду; достигли яблука — почуття закоханих досягли апогею.
Закінчується афористичними рядками: «Вміє розставатись той, хто вмів любить», jyci є підсумком роздумів поета про кохання.
***
Яблука доспіли, яблука червоні!
Ми з тобою йдемо стежкою в саду.
Ти мене, кохана, проведеш до поля,
Я піду — і, може, більше не прийду.
Вже й любов доспіла під промінням теплим,
І її зірвали радісні уста, -А тепер у серці щось тремтить і грає,
Як тремтить на сонці гілка золота.
Гей, поля жовтіють, і синіє небо,
Плугатар у полі ледве маячить…
Поцілуй востаннє, обніми востаннє;
Вміє розставатись той, хто вмів любить.
«Троянди й виноград» (1957)
Вмішує кращі зразки неокласичного етапу творчості М. Рильського. В однойменній поезії образи троянд і винограду символізують людське щастя, що має два рівноправні крила красиве і корисне. Людина прагне до краси, до гармонії буття, і це дарує їй окриленість і щастя.
Ми працю любимо, що в творчість перейшла,
І музику палку, що ніжно серце тисне.
У щастя людського два рівних є крила:
Троянди й виноград — красиве і корисне.
«Слово про рідну матір» (1941)
Жанр визначають по-різному: лірична поема, ода, псалом, хорал, «слово».
Історія написання
26 листопада 1941 р. на антифашистському мітингу в Саратові М. Рильський прочитав щойно написану поему «Слово про рідну матір», що виділялася своєю ідейно-емоційною силою.
Ідейно-художній зміст
У творі на повну силу прозвучав голос великої слов’янської землі України, багатої і красивої, безсмертної, вічної, уярмленої, але нескореної. Поет вірить, що не може загинути земля, яку «сходив Тарас малими босими ногами», «скропив… дрібними росами-сльозами», яка осяяна мудрістю Григорія Сковороди, «гарячою думою Кобзаря», золотою зорею
Марії Заньковєцької.
У поемі простежується ідея єдності народів («Благословенні ви, брати, що в сяйві дружби і свободи йдете до спільної’мети…»).
Риторичні запитання створюють високий пафос твору:
Хто може випити Дніпро,
Хто властен виплекати море,
Хто наше злото-серебро Плугами кривди переоре,
Хто серця чистого добро Злобою чорною поборе?
Батьківщина не може вмерти в таку відповідальну хвилину, поет вірить у це:
Хіба умерти можна їй,
В гарячій захлинутись крові…
Настане день, настане час —
І розіллється знов медами Земля, що освятив Тарас Своїми муками — ділами…