Тест № 9
1. Укажіть справжнє прізвище Г. Квітки-Основ’яненка*
А Квітка;
Б Основ’яненко;
В Основа;
Г Конотопський. □
2. Укажіть назву населеного пункту, де народився Г. Квітка-Основ’яненко.
А М. Харків;
Б с. Основа на Харківщині;
В м. Полтава;
Г с. Чорнухи на Полтавщині. □
3. Який творчий метод обрав Г. Квітка-Основ’яненко для написання першої української повісті «Маруся»?
А Романтизм;
Б класицизм з орієнтацією на єдність часу, місця, дії;
В сентименталізм;
Г імпресіонізм. Q
4. Визначте жанр твору «Маруся».
А Сатирична повість; В сентиментально-реалістична повість;
Б соціально-побутова повість; Г соціально-психологічна повість. П
5. З якою метою письменник вводить у текст ліричні відступи?
А Щоб наблизити епічний твір до ліричного;
Б розпочати нову сюжетні лінію;
В дати портретну характеристику героям;
Г виявити своє ставлення до героїв, створити певний настрій у творі. Q
6. Визначте тему твору «Маруся».
А Емансипація жінки;
Б кохання зі щасливим завершенням — весіллям героїв;
В соціально нерівне кохання;
Г трагічне кохання;
Д розповідь про звичайну сільську дівчину, що знайшла своє щастя
в самоосвіті та служінні громаді. 0
7. Розв’язкою твору «Маруся» є:
А хвороба Марусі;
Б смерть Марусі;
В смерть Василя;
Г відмова Наума віддати Марусю заміж за Василя;
Д одруження Василя і Марусі. О
8. Герой повісті «Маруся» після смерті коханої стає;
А ченцем;
Б лікарем;
В кріпаком;
Г мандрівником;
Д військовим. □
51
9. Який художньо-виражальний засіб ужито в характеристиці Марусі «веселенька, як весіння зіронька»?
А Антитеза;
Б порівняння;
В океюморон;
Г метафора;
Д символ .0
10. Укажіть жанр фольклору, який Г. Квітка-Оенов’яненко використав під час змалювання обряду поховання Марусі.
А Дума;
Б балада;
В історична пісня;
Г голосіння;
Д легенда. □
11. Установіть відповідність між фрагментом твору Г. Квітки-Основ’яненка і художньо-виражальними засобами, використаними в ньому.
1 Маруся «невесела, мов у воду опущена»;
2 «Марусенько, моя лебідочко, зіронько моя, рибочко, перепілочко!»;
3 «Ось рідесенький туманець пав на річечку»;
4 «Казав пан, кожух дам, та слово його тепле»;
5 «Аж ось прийшла до неї бабуся, така старенька. .. >
А епітет Б фразеологізм В зменшено-пестливі слова Г метафора, зменшено-пестливі слова
Д порівняння
2
12. Розмістіть сюжетні компоненти твору «Маруся» в порядку їх розміщення у творі А Смерть Василя Ь Сватання Василя до Марусі;
В Розмова Василя з Наумом Дротом щодо одруження;
Г Хвороба Марусі;
Д Василь на заробітках.
2. Літературний процес 40 — 60-х років XIX ст.
Під впливом національно-визвольного руху та загальноєвропейського романтизму в літературі виникає національне піднесення культури України Друге українське Відродження.
Особливості
* Вихід альманахів:
«Український альманах» (1831 р., м. Харків);
«Запорожская старина», «Сніп» (1841 р., м. Харків);
«Молодик»(1843 р., м. Харків);
«Ластівка» Євгена Гребінки (м. Петербург);
журнал «Основа».
Виникнення української школи в середовищі польських письменників (Богдан Залєсь-кий, Северин Гощинський, Міхал Чайковський та ін.), які демонстрували у своїх творах героїку селянських повстань, зображували запорозьке козацтво;
* Активний період творчості Миколи Гоголя («Тарас Бульба»), Миколи Маркевича («Українські мелодії»), Петра Гулака-Артемойського (байка «Пан та Собака» та ін.)
Цей період характеризується розвитком романтичної течії.
52
Романтизм художній метод у літературі й мистецтві першої половини XIX ст., коли реальній дійсності, що не задовольняє митця, протиставляються картини життя бажаного, витвореного мрією, піднесеного над дійсністю. Характерні особливості: виняткові характери у виняткових обставинах, ліризм, фантастика, увага до історичного минулого, героїв-лицарів, звернення до фольклору.
Український романтизм демонстрував повернення до правди, простоти і народності (національності), що дало окрилені образи, простір живому вираженню письменницької індивідуальності .
Український романтизму поділяється на три періоди:
1) 1835 1844 рр. — харківський;
2) 1840 1847 рр. — київський;
3) 1855 1862 рр. — петербурзький.
Українські романтики:
Євген Гребінка (1812 1848) прозаїк, байкар, лірик (байки «Ведмежий суд», «Ри
балка», «Ячмінь», «Сонце та Хмари», пісні «Очи черньїе, очи страстньїе», «Ні, мамо, не можна нелюба любить» та Ін.);
Левко Боровиковськиіі (1811 1889) — перекладач, поет (збірка поезій «Байки і приба-
ютки*); автор романтичних балад, написаних на сюжети українських народних переказів;
Амвросій Метлинський (1814 1870) — автор етнографічних збірок («Южиьій русский
сборник»), романтичних віршів («Думки і пісні та ще дещо Амвросія Могили»), співець героїчного минулого українського народу (поезії «Гетьман», «Козача смерть», «Степ» та ін.);
Микола Костомаров (1817 1885) — поет, прозаїк, драматург, учений-історик. Голо
вна праця Костомарова «Книга буття українського народу», у якій підноситься національна свідомість, гідність українського народу, християнська мораль як основа суспільства;
Віктор Забіла (1808 1869) — автор романтичних поезій про нещасливе кохання (ста
ли піснями «Не щебечи, соловейку», «Гуде вітер вельми в полі», «Туга серця» та ін.); Михайло Петренко — автор пісні «Дивлюсь я на небо»;
Олександр Афанасьев-Чужбинеький — автор романсу «Скажи мені правду»;
Марта Писаревеька;
Ганна Барвінок та інші.
Основоположником критичного реалізму в українській літературі є Тарас Шевченко.
Реалізм (від лат. «річ, діло», «матеріальний») художній метод у мистецтві й літературі, що характеризується увагою до повсякденного суспільно-побутового життя, типізацією, епічністю; провідний критерій художності — вірність дійсності, прагнення до безпосередньої достовірності, «відтворення» життя у формах самого життя. Критичний реалізм художній метод, для якого характерне сміливе викриття вад суспільного устрою, заперечення законів існуючої системи.
* Українська поезія представлена творчістю Т. Шевченка, Л. Глібова, С. Руданського, П. Куліша, Ю. Федьковича.
* Українська проза — творчістю Марка Вовчка, П. Куліша, О. Стороженка, А. Свидни-цького.
Становлення нової літератури в Галичині
Історичне підґрунтя
З 1772 р. територія Наддніпрянщини перебувала під владою Австро-Угорщини.
1848 р. скасовано кріпацтво. Але особливо гостро відчувався національний гніт.
1834 р,- у Львівській духовній семінарії організовано нелегальний літературний гурток «Руська трійця», засновниками якого були Маркіян Шашкевич (псевдонім — Руслан), Яків Головацький (Ярослав), Іван Вагилевич (Далібор). Пізніше до гуртка приєднався Григорій Ількевич (Мирослав).
Девіз гуртка — слова народної пісні зі збірки Михайла Максимовича «Світи, зоре, на все поле, закіль місяць зійде».
__ — ; 53 ===^====
Клятва, яку давали ті, хто вступав до гуртка: «Чесним словом протягом усього життя працювати на користь народу і відродження національної літератури».
1833 р. — члени гуртка уклали рукописну збірку «Син Русі»;
1834 р. — фольклорно-літературна збірка «Зоря» (заборонена цензурою).
1837 р. збірку «Зоря» під назвою «Русалка Дністровая», видано в Будапешті. На звороті титульної сторінки містилися слова чеського вченого Яна Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки діяльні, розквітає надія». Збірка підносила дух народу, будила його національну й соціальну свідомість, зміцнювала віру в гідне існування рідного слова, яке звучатиме не тільки на рідній землі, а й буде «скрізь світу казати» про українську славу.
Теми, яких торкалися митці:
— рідна мова і література;
— тяжке становище українського народу;
— історія України;
— фольклор та ін.
Українська література 9-10, готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання