Бойківська
Варто мати не лише родинну ви-
Найпоширеніші мотиви таких ви-
шиванку, яку одягаєш переважно на
шиванок — квіткові й рослинні. Вишивка
великі свята, а й ще одну — сучасну.
найбільше нагадує природні лінії.
Це дуже модно! Тому це може бути
машинна вишивка або ж «вишива-
Подільська
ний» принт 1.
Це важкі, найрясніше зашиті со-
Вишиванка дуже пасує до джин-
рочки. Вирізняє їх діагональна смужка.
сів. Це так по-сучасному!
Зазвичай їх зашивають вовною, що додає
За свідченням давньогрецького
подільській вишиванці об’єму. А ваги до-
історика Геродота, вишивкою був
дають бісер і пацьорки1.
прикрашений ще одяг скіфів (VII-
III ст. до н. е.).
Полтавська
Особливість сорочок цього регіону —
Джинси
вишивка білим по білому. Цю виняткову
Перші джинси пошив Леві Стра-
техніку часто підкреслюють мережкою.
усс 1853 року у США — після того, як
Такі вишиванки — легкі й повітряні.
один із золотошукачів поскаржив-
ся йому, що знайти золото значно
Чорно-червона вишивка набула попу-
легше, ніж пару міцних та зручних
лярності тоді, коли кольорові нитки були
штанів. Перші джинси нагадували
дефіцитом і жінки вишивали сорочки
комбінезон і були скроєні з корич-
тими нитками, які мали, — найчастіше
невої тканини, з якої шили намети
червоними та чорними. Такі вишиванки
і тенти. Сучасну назву джинси отри-
стали настільки поширеними, що втра-
мали в середині ХХ століття, а до того
тили свою унікальність.
їх називали «комбінезоном без верх-
ньої частини».
Щоб вишиванка мала сучасний вигляд, не завжди варто
доповнювати її іншими елементами класичного україн-
ського строю — коралями, крайкою 2, віночком тощо.
1 Принт — зображення, надруковане на
тканині.
Із книжки: Оксана Караванська.
1 Пацьорки — намисто, намистини.
Стильна книжка для панянки. — Львів :
2 Крайка — жіночий пояс із кольорової пряжі.
Видавництво Старого Лева, 2015.
Ілюстрації Анастасії Стефурак.
132
133
Будиночок із зірками
У будиночку з зірками
дві хмаринки заблукали.
Перша, схожа на гондолу,
припливла до краю столу —
там бабуся із зірками
її гостить пиріжками.
Друга, темна, ніби слива,
в спальні вікна затулила —
там малята із зірками
Олеся Мамчич
тихо сплять між подушками.
Скажу по секрету: лише у дорослому віці в мене
— Любий пане, маєм гості! —
стелить пані хмарам постіль.
з’явився дуже чіткий критерій поганої книжки.
Це книжка, якою я готова розпалити пічку!
Йде господар із зірками,
Так, так! (ховаюся від обурених вигуків) Коли
але хмари позникали…
в домі кількість томів стає значно більшою,
аніж місткість полиць, доводиться робити
вибір. Якщо книжка — лише шматок місця,
відібраного у кімнати, я відправляю її в пічку.
Гаразд, а що таке хороша книжка? Це та,
яку я прочитала один раз, і відтоді купую
нові й нові примірники на подарунок друзям.
А одну обов’язково тримаю у себе вдома.
134
135
Босо-взутий сніговик
— Я до міста йшов у правім,
Взувши правий черевик,
а назад у лівім йду!
йшов по лісу сніговик:
трохи босим,
Скільки клунків! А валіз!
трохи взутим
У маршрутку ледь уліз,
сніговик ходити звик.
в право-лівім черевику
вправо-вліво —
В місто видибав:
та й у ліс!
Овва!
Черевиків треба два!
Трохи босих,
трохи взутих
в місті славнім не бува.
Позаходив до крамниць,
накупив собі дрібниць:
від смішного хула-хупа
до пахучих полуниць.
Того є,
і сього є,
кожен хвалить щось своє,
тільки лівих черевиків
аніхто не продає.
Правий зняв —
і на льоду
взув на ліву до ладу.
136
137
Про тиранозаврів та їжу
Дід Андрій і лютий змій
Була собі маленька
Дід Андрій — сам не свій:
тиранозавр Оленка.
налетів на нього змій,
чорноокий,
Вона усіх з’їдала,
лютий,
з’їдаючи — страждала.
у кросівки взутий.
Захрумкотівши пташку,
Каже змій: «Тепер Андрій
жаліла бідолашку:
полоненик зовсім мій!»
(не всі ж бо егоїсти,
«Ич який! — гукнув Андрій, —
хто любить попоїсти!)
маю кий — виходь на бій!
До страшного бою
стану із тобою!»
Як схопив Андрій кийка —
ва сталася б’ючка.
утік в таксівку,
бив кросівку.
Вірші з книжки: Олеся Мамчич. Тиранозавр
Оленка. — Київ : Фонтан казок, 2016.
Ілюстрації Світлани Сови.
138
139