7.3. ФУНКЦІЇ ЛІМФАТИЧНОЇ СИСТЕМИ

Серед багатьох функцій лімфатичної системи розглянемо лише основні: дренажну, транспортну, захисну, кровотворну. Перші дві функції здійснюються лімфатичною системою вже в нижчих хребетних, а останні досягають свого розвитку лише у птахів та ссавців.

Дренажна функція. Через певні причини, про які ми вже згадували (див. розділ 4.5.4.), у кров реабсорбується тканинної рідини менше, ніж її утворюється в результаті фільтрації з кровоносних капілярів. Ця різниця становить біля 2-4 л на добу. Якби профільтрована рідина залишалась у тканинах, то це швидко призвело б до їх набряку, припинення кровопостачання та некрозу тканини. Саме для відведення цієї залишкової рідини і утворилась лімфатична система, основною функцією якої є збирання “зайвої” тканинної рідини (тієї, що не реабсорбувалась) та повернення її у кровоносне русло, тобто дренаж тканин.

Транспортна функція. Тканинна рідина, що потрапила в лімфатичні судини, тобто лімфа, побіжно захоплює в тканинах і переносить у кровоносне русло речовини, які погано або зовсім не проникають крізь стінку кровоносних капілярів. Найдрібніші часточки ресинтезованих у ворсинках кишок великих комплексів ліпопротеїдів— хіломікрони — потрапляють лише в лімфу і з її допомогою переносяться в кров. З лімфою повертаються в кров не тільки білки, що вийшли з крові у тканинну рідину, а й нові білки, синтезовані в органах і тканинах. Так, в лімфі, що відтікає від печінки, міститься до 60 г/л білка, в тому числі і практично всі фактори згортання крові. Лімфа транспортує в кров також білки-

237

імуноглобуліни, котрі синтезуються в лімфатичних вузлах та інших тканинах. Разом з тим роль лімфи в транспорті води і неорганічних компонентів тканинної рідини незначна — на її долю припадає не більше 10% цих речовин.

Захисна функція лімфатичної системи здійснюється головним чином лімфатичними вузлами. Останні виконують роль механічного фільтра, який не пропускає чужорідні мікроскопічні часточки будь-якого походження, в тому числі і мікроорганізми, що потрапили в лімфатичні судини. Крім того, в лімфатичних вузлах є чимало фагоцитів, які перетравлюють біологічні часточки, бактерії. Захисна функція лімфатичної системи полягає також у виробленні плазматичними клітинами лімфатичних вузлів антитіл, які з током лімфи потрапляють у кровоносне русло.

Кровотворна функція лімфатичної системи полягає в тому, що лімфатичні вузли безперервно продукують один з основних елементів білої крові — лімфоцити. На долю лімфоцитів припадає біля 90% лейкоцитів лімфи, а загальна кількість всіх формених елементів лімфи становить (20-50)-109/л.

Слід назвати ще одну функцію, яка випливає з кількох попередніх. Це —кругообіг білків, • завдяки якому концентрація білків плазми крові і, відповідно, її онкотичний тиск підтримується на сталому рівні. Частина білків крові в міру виконіання своїх функцій руйнується протеазами до амінокислот, пептидів і виходить крізь стінку капілярів у тканинну рідину. Високомоле-кулярні білки також проходять крізь капілярну стінку, але за допомогою активного везикулярного транспорту. В інтерстиціаль-ному просторі частина білків (гормони) виконує регуляторну функцію, вони, а також й інші білки після деградації використовуються на побудову і функціонування клітин тіла. Таким чином, вміст білків як в плазмі крові, так і в тканинній рідині повинен зменшуватись. Але одночасно в тканинах тіла і насамперед у печінці та лімфатичних вузлах постійно йде синтез нових білків, які потрапляють у тканинну рідину, а звідти в лімфу, і разом з током лімфи надходять у кров, підтримуючи кількісний і якісний склад білків внутрішнього рідкого середовища організму, а отже, і його фундаментальний параметр — онкотичний тиск. Тобто не буде перебільшенням сказати, що лімфатична система — це основний, якщо не єдиний, шлях поповнення білків плазми крові. Якщо в людини кров втрачає за добу від 50 до 100 г білків, то стільки ж їх повертається з лімфою назад у кров. Але це будуть не

238

ті самі, а в значній мірі нові, щойно синтезовані і якісно більш адаптовані до функціонального стану організму на даний момент часу.

В.О. ЦИБЕНКО. Фізіологія серцево-судинної системи